Инвистиции. Инвестиционная политика Украины

              Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) в 2010 р. планує інвестувати до України 1,1 млрд. євро. ЄБРР є найбільшим фінансовим інвестором в економіку України. По даним на 1 жовтня 2009 р., банк узяв зобов'язання щодо надання інвестицій на суму 4,5 млрд. євро в рамках 189 проектів. Мета ЄБРР, власниками якого є 61 країна і дві міждержавні установи, полягає в сприянні переходу від центрального планування до ринкової економіки в країнах від Центральної Європи та Середньої Азії.             

              Пришвидшенню процесів технічної та технологічної модернізації виробництва сприятимуть дії уряду, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, реалізацію програм інвестиційного кредитування, перехід на енергоефективні технології. У свою чергу відновлення позитивної динаміки виробництва та поліпшення умов торгівлі у посткризовий період зміцнюють фінансовий стан та інвестиційну позицію товаровиробників, їхню забезпеченість власними ресурсами. [17]

              Інвестиції із країн ЄС дуже важливі для української економіки. Розширення ЄС на Схід, найімовірніше, матиме позитивний вплив на потоки прямих європейських інвестицій в Україну. Останні хвилі розширення ЄС (у 2004-му та 2007-му роках) надали нові можливості для розвитку співпраці України з Євросоюзом, у тому числі в контексті залучення європейського капіталу. Компанії Євросоюзу в рамках реалізації стратегій розвитку розглядатимуть можливості подальшого розширення діяльності, нових ринків та факторів продуктивності. Цим може скористатися Україна, яка має порівняно нижчі витрати на кваліфіковану робочу силу, місткий внутрішній ринок (у разі подальшого зростання ВВП та продуктивності праці) та розташована на кордоні розширеного ЄС.[6] Необхідно відзначити, що бар'єри і ризики для інвестицій залишаються досить високими. У рішенні Ради національної безпеки і оборони України «Про хід виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 15 червня 2007 року зазначається: «Інвестиційний клімат у державі продовжує залишатися несприятливим через недостатній рівень захисту права власності, в тому числі державної, а також недосконалість законодавства з корпоративного управління та низьку корпоративну культуру». [16]

Розділ 3. Шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні.

              Україна в теперішній час знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень, а за таких умов налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення.

Головне в інвестиційному процесі - це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення коштів фізичним і юридичним особам. Однак в Україні діють фактори, що впливають на низький рівень залучення інвестицій в економіку, такі як обмежений попит на внутрішньому ринку внаслідок зубожіння широких верств населення і втрати заощаджень, незавершеність ринкових перетворень, корумпованість і нерозвиненість ринкової структури.

В Україні існує ряд передумов для залучення інвестицій:

-   вона становить один з найбільших ринків у Європі, який характеризується великим, з точки зору природних і людських ресурсів, потенціалом, що, у свою чергу, значно підвищує інтерес до неї з боку світових ТНК;

-   доступ до стратегічних ринків, зокрема, ЄС, Росії, сусідство із Середнім Сходом;

-   інтерес інвесторів до гірничодобувної промисловості, сільського господарства, хімічної промисловості та металургії. [10]

Проблемними питаннями розвитку залучення інвестицій в Україну є :

-   політична нестабільність в країні;

-   недосконалість існуючої правової бази для інвестиційної діяльності, суперечливість та  неповнота чинних законів та нормативно-правових актів;

-   нестабільні перспективи економіки в цілому;

-   фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція);

-   неврегульованість питань фінансування та кредитування, високі процентні ставки на кредити, високі вимоги банків до кредиторів, складна процедура оформлення кредиту;

-   недостатня державна підтримка підприємницької діяльності;

-   зарегульований процес оформлення інвестування, велика кількість дозвільних та реєстраційних органів та процедур;

-   недостатня інформатизація та доступність даних як про об'єкти інвестицій, так і про процес оформлення інвестицій [18]

Для формування політики  залучення іноземних інвестицій доцільно уважно аналізувати особливості світового ринку інвестицій, його технологічний потенціал і склад головних учасників. Це дає змогу визначити потенційних інвесторів та їх можливості.

Першочергову увагу потрібно приділити країнам ЄС, в яких функціонує велика кількість середніх ТНК - потенційних інвесторів. На цьому ринку Україні необхідно взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. До останнього часу не знайдено шляхів покращення структури торгівлі з Росією (збільшення експорту вітчизняних товарів проти імпорту енергоносіїв). Україна  недооцінює потенційні можливості прикордонних держав (Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії) в розширенні торговельно-економічних відносин, хоча вони формують великий потенційний ринок збуту української продукції. Україна також повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії.

Основними шляхами подолання державою інвестиційної кризи в галузях економіки є:

-   розробка системи розвитку портфельного інвестування та створення спеціального державного інституту, що контролюватиме інвестиційний процес;

-   вдосконалення законодавчої бази в сфері інвестування;

-   підвищення ефективності діяльності антимонопольних органів України;

-   інвестиційну політику необхідно проводити виходячи із можливостей і потреб розвитку кожного регіону;

-   реформування української судової системи, яка на даний момент має невисокий рівень довіри серед іноземних інвесторів;

-   створення автоматизованої інформаційної системи яка б забезпечила оперативний пошук партнерів;

-   вдосконалення техніки діяльності фондових бірж, комерційних банків і страхових компаній України. [1]

Отже, проблема вдосконалення інвестиційного клімату доволі складна і багатогранна та потребує ґрунтовного аналізу правового середовища та удосконалення державного управління. Підґрунтям сучасних методів державного регулювання інвестицій наразі є перехід від бюрократичного адміністрування до обслуговування інвестиційного процесу, цілеспрямованого формування сприятливого та конкурентоспроможного інвестиційного клімату, підтримки підприємництва та інвестиційної діяльності.

ВИСНОВКИ

              Отже, під інвестиціями розуміють всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Значення процесу інвестування в економіці будь-якої країни важко переоцінити, адже інвестиції виступають основою усього процесу розширеного суспільного відтворення.

              Значний вплив на розвиток економіки здійснюють іноземні інвестиції. При досягненні макроекономічної стабільності, активізації міжнародного економічного співробітництва можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки.

Стримуючим фактором тут являється інвестиційний клімат, який продовжує залишатись несприятливим через політичну та економічну нестабільність, високий рівень кримінальної діяльності в підприємництві, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

              Якщо держава буде дотримуватись виваженої інвестиційної політики, то це матиме величезний вплив на розвиток капіталовкладень в країні, як приватних, так і державних. Саме вона формує так званий інвестиційний клімат країни, тому уряд має надавати їй величезну увагу, проте на даний момент інвестиційна політика нашої держави ще слабка, що обумовлене в основному незахищеністю витрат бюджету на інвестиційні цілі, бюджетні кошти розкрадаються або прямують не на ті цілі, на які прямували.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Антонечко Т. Фактори, що впливають на іноземні інвестиції // Фінанси України. - 2006. - №10. - с. 35-40.

2.      Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2007. — 703 с.

3.      Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "ИТЕМ", ЛТД "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995.

4.      Бутняров А. Сприятливий інвестиційний клімат країни - запорука залучення іноземних інвестицій // Ринок цінних паперів України. - 2008. - №3/4. - С. 29 - 32.

5.      Вовченко О.Л. Інвестиції: економічна сутність та форми // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 6. - с. 18-23

6.      Даниленко А. А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з ЄС (у контексті розширення Євросоюзу на Схід)// Фінанси України. — 2008. — № 1 (146). — С.127-137

7.      Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р., № 1560-ХІІ зі змінами та доповненнями.

8.      Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - №6. - С. 101 - 105.

9.      Малиш Н. А. Макроскономіка: Навч. посіб. —2-ге вид. —К.: МАУП, 2004. — 184 с.

10. Малютін О.К. Поліпшення інвестиційного клімату в Україні //Фінанси України. - №11. - 2008. - с.65-74;

11. Матвієнко П.В. Покращення інвестиційного клімату - пріоритетне завдання державного управління // Інвестиції: практика та досвід 2007. - №1. – с.10.

12. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. - К.: Либідь, 2002. - 614 с.

13. Романюк Т.Ф. Економічна сутність інвестицій // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №8. - С. 25.

14. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — 441 с.

15. Татаренко Н. О., Поручник А. М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 160 с.

16. Указ президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про хід виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» № 659/2007 від 20 липня 2007 р.

17. Фірсова Л.А., Коваленко В.О. Основні напрямки розвитку інвестиційних процесів в Україні http://intkonf.org/

18. Шосталь С.О. Активізації інвестиційного процесу в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання // Статистика України. - 2008. -№3.- С. 119-122.

19. http://me.kmu.gov.ua

20