Суб¢єкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону). 
 
 
 

  1.3. Лізинговий договір. 

  Під час здійснення лізингової угоди  можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка  передує укладанню низки юридичних  договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки  про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

На другїй проводиться юридичне закріплення  лізингової угоди.

  Оформлюються  такі документи : договір про куплю-продаж об¢єкту лізингу,акт про приймання об¢єкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування об¢єкту лізингу.

  Третя стадія –це період використання об¢єкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю об¢єкту.

  Для збільшення гарантії повернення вартості об¢єкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.

  Стаття  №21 закону ¢¢Про лізинг¢¢ регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.

  Умови договору визначені ст.№7, тобто:

  ●сторони;

  ●об¢єкт лізингу;

  ●умови  і строки поставки об¢єкту лізингу;

  ●строк  заключення договору;

  ●розмір,склад  і строки сплати лізингових платежів;

  ●умови переоцінки вартості обієкту;

  ●умови  реєстрації;

  ●порядок  повернення лізингового об¢єкту;

  ●відповідальність сторін;

  ●дата,місце  заключення договору.

  Також викликає зацікавлення в питанні  оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей  вид діяльності.

Ст.№20 закону ¢¢Про лізинг¢¢ передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон ¢¢Про ПДВ¢¢(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.

  Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове  користування вартість,втілену в  машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.

  На  сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в  кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина –нестабільність економічної  ситуації,високі темпи інфляції,тощо.

Якщо  банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду

за лізингові  угоди,робиться лізингодавачем.Для  оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку –статутний

фонд,резервний  фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається  в розпорядженнні.

  Строки  лізингу визначаються з урахуванням  амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації  орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.

  Банк  має право передати майно в  оренду на строк більш корот-кий,ніж  період амортизації,за умови,що після  закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.

Таблиця № 1.1.

 Співвідношення  періодів амортизації і строків  оренди.

 

  Отже  питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це  свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо. 

  1.4. Особливість лізингу і оренди. 

  Лізинг  істотно відрізняється від оренди.На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує об¢єкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обов¢язки покупця,пов¢язані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець.Лізингоотримувач навідмі- ну від орендаря,виплачує лізингодавцю не щомісячну(щоквартальну) плату за право користування об¢єктом,а його повну вартість.

  Лізинг  відрізняється від банківського кредиту ,при якому банк зали-шає  за собою право власності на майно  заставодавця.При лізингових стосунках  після закінчення строку оренди та виплати всієї суми оренд-ної  плати об¢єкт залишається власністю лізингодавця.                             
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку  економіки України. 

2.1.Ефективність  лізингу. 

  Широке  розповсюдження лізингового бізнесу  на формуючому вітчи-зняному ринку  лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.

Визначення  ефективності лізингу необхідно,поперше,для  обозначен-ня вигідності лізингу в  порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для  глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання.

  Ефективність  лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори  ефективності наводяться в додат-ку(Додаток  №2). 

  Многогранність  лізингу як економічної категорії,вплив  значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює  за-дачу визначення економічної вигідності  лізингу.

  Якщо  після закінчення договору можна  здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів суб¢єктами лізингу буде ускладненно.

  Методика  визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково-прикладний характер.

  Основою економічного механізму взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.

  Лізиногові  платежі виплачуються в період дії  лізинговоі угоди і вклю-чають  в себе амортизаційні відрахування на повне відтворення пере- даного в лізинг майна і лізинговий відсоток.

  Лізинговий  відсоток повинен покривати лізингодавачеві  накладні витрати по лізингової угоди,а  також забезпечити лізингодачу  прибуток Джерело виплати лізингового  відсотка-сукупний дохід лізингоодержу- вача,який з¢являється в періоді використання майна.

  Крім  того,по визначенню фактичного розміру  лізингових платежів необхідно враховувати  коефіцієнт дисконтування-очикувану  норму доходу від капітальних  вкладеннь в лізингову операцію в розглядає-мому році:

                         αt=1/(1+і)ⁿ         (2.1)

  і – розрахунковий розмір ставки дисконту

  n – поточний рік,по якому роблять коректировку

  Таким чином ,закінченому виляді реальна  сума лізингового  плате-жу за весь період дії лізингового договору буде:

 

                                Т

                         Пл=∑(Аt+Лпрt)Иtαt           (2.2)

                                t=0   

  Пл  –обща сума лізингового платежу,грн.

  Аt  –річна  сума амортизованих відрахувань на повне відтворення об¢єкту,грн

  Лпрt –річна величина лізингового відсотку,грн

  Иt –індекс інфляції в році t

  Т –період дії лізингового договору

  Інтегральний  економічний ефект лізингодавача  від реалізації

  конкретної  лізингвої операції визначається:

            

            Т  

       Эл=П¢л - ∑(Реt+РТt+Нt – Вt)αt            (2.3)

                 t=1    

П¢л –обща сума лізингових платежів за період дії лізингового до-говору приведена к першому року лізингу

Реt –єдиночасові витрати лізингодавача в році t,грн

РТt –поточні витрати лізингодавача в році t,грн

Нt –податки виплачувані лізингодавачем в році t,грн

Вt –виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу в році  t,грн

  Ефективність  лізингової операції для лізингодавача  можна визна-чити шляхом зіставлення  общої суми,виплачуваноє по лізиноговій  уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:

                                Т         

                 Сл=П¢л+∑ (ПДВt – Нлt)αt             (2.4)

                                t=1