З позицій управління ризиками найбільшу  цінність являє другий спосіб встановлення ліміту. «Торгові» ліміти «стоп-лосс»  повинні використовуватися швидше бізнес-підрозділами організації, що безпосередньо проводять операції, як внутрішній інструмент управління операціями.

    Важливою  відмінністю ліміту «стоп-лосс»  від позиційних лімітів є те, що він не стільки обмежує проведення нових операцій, скільки вимагає вживання заходів по обмеженню збитку, нанесеного операціями, проведеними раніше. Оскільки будь-який процес вживання заходів вимагає певного часу і витрат, важливо враховувати їх при встановленні ліміту. Так при встановленні ліміту на ринкову позицію потрібно врахувати ті додаткові збитки, які можуть виникнути в результаті «прослизання» ринку за час розрахунку ліміту, виявлення порушення, ухвалення фактичного рішення про закриття позиції і його реалізації.

    Отже, пропонована схема процедури  ризик-менеджменту для ПП «Міхалич і Ко» (рис. 3.1) складається з декількох етапів:

    – визначення організаційного контексту;

    – ідентифікації ризиків;

    – аналізу ризиків;

    – оцінки і пріоретизації ризиків;

    – вибір способів поводження з ризиками;

    – спостереження і перегляд.  

    Рис. 3.1. Рекомендована процедура управління ризиками

    Ідентифікація ризиків – найбільш критичний  етап, який полягає в складанні  переліку чинників, що можуть вплинути на діяльність організації. Визначають, які обставини, чинники, чому і як можуть виявитися. Виконання цього кроку вимагає глибокого знання бізнесу, ключових взаємозв'язків виробничих і управлінських процесів в організації, їх зв'язки з оточенням і зовнішніми силами. При цьому важливо розуміння цілей організації і груп її основних керівників, оскільки останні безпосередньо впливають на вибір і реалізацію ухвалюваних рішень, а також асоційовані ризики.  
 

Висновки

    Методичне забезпечення кількісної оцінки ризику сформоване на основі двох підходів: економіко-статистичному  та фінансово-аналітичному, на основі яких застосовуються експертні методи оцінки. Застосування кожного методу оцінки має певні недоліки, подолати які може лише комплексна оцінка рівня ризику з використанням обох підходів. Однак таке використання значно  утруднює процедуру аналізу та вибір керівного рішення. Вважаючи на досить високу вартість проведення заходів запобігання ризиковим подіям в умовах обмеженості фінансових ресурсів система ризик-менеджменту є неефективною.

    Слід  зазначити, що у питанні управління ризиками немає єдиних універсальних рішень. Кожна організація володіє певною спрямованістю діяльності і має специфічно унікальне оточення, тому конкретні кроки по управлінню ризиками можуть бути досить різноманітними і повинні вибиратися індивідуально. Проте, практика, вироблена в країнах з потужною економікою і розвиненою ринковою інфраструктурою, дозволяє говорити про деяку спільність підходів до питань ризик менеджменту.

    Отже, актуальність приведеної процедури управління ризиком полягає в її комплексному характері, що базується на системному підході до розгляду організації в контексті її оточення. Зважаючи на унікальність організаційного оточення і різноманіття можливих цілей зацікавлених сторін, поведінку яких необхідно враховувати на етапі аналізу ризиків і прогнозуванні їх очікуваних результатів, конкретна процедура управління ризиками може в тій чи іншій мірі відрізнятися від базової. Проте, робота по управлінню ризиками, повинна носити систематичний характер і, очевидно, стать складником процесу планування.  
 

Список  використаних літературних джерел

1. Абчук В.А. Предприимчивость и риск. – Л.: ВИПК РП, 2004. – 92 с.
2. Баззел Р.Д. Информация и риск в маркетинге / Р.Д. Баззел, Д.Т. Кокс, Р.В. Браун. Пер. с англ. под ред. М.Р. Ефимовой. – М.: Финстатинформ, 2003. – 96с.
3. Баканов М.И. Анализ коммерческого риска / М.И. Баканов, В.А. Чернов// Бух. учет, 2003. - № 10. – С. 9-15.
4. Баришнікова Л.П. Управління фінансовим ризиком на основі економіко-математичного моделювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.  – Д.: ДНУ, 2002. – Вип. 128. – С. 9-13.
5. Бартон Т. Комплексный поход к риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься/ Т.Бартон, У.Шенкир, П.Уокер. Пер с англ. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2005. – 208с.
6. Бачкаи Т. Хозяйственный риск и методы его измерения. Пер. с венг. / Т.Бачкаи, Д.Месена , Д.Мико и др. – М.: Экономика, 1999. – 184с.
7. Березанська Н.І. Економічний ризик у суспільстві // Фінанси України. – К.: Преса України, 2005. - №8. – С.74-76.
8. Бондаренко Л.А. Побудова системи ризик-менеджменту в комерційному банку //Фінанси України. – К.: Преса України, 2005. - №9. – С.85-93.
9. Брітченко І.Г. Планування інвестиційних ризиків та механізми їх мінімізації // Вісник технологіч. ун-ту Поділля: Економічні науки, 2002. – № 5. – С. 171-174.
10. Буряковський В.В., Грабчук О.М. Кількісна характеристика невизначеності макроекономічних фінансових потоків// Фінанси України. – К., 2006. - №4. – С.149-157.
11. Васюренко О.В. Ризик як складова економічних процесів/ О.В. Васюренко, О.В. Таран// Фінанси України. К.: Літопис-ХХ, 2007. - №7. – С.68-74.
12. Вітлинський В.В. Аналіз, моделювання та управління інвестиційним ризиком: Навч.-метод.посібник для самост.вивч. дисц./ В.В. Вітлінський, П.І. Верченко. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.
13. Вітлинський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний. – К.: ПП “Борисфен-М”, 1996, 336 с.
14. Вітлінський В.В.  Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко – К.: КНЕУ, 2006 – 480с.
15. Внукова Н.М. Базова методика оцінки інвестиційного ризику підприємств / Н.М. Внукова, В.А. Смоляк// Фінанси України. – К.: Преса України, 2002. - №10. – С. 15-21.
16. Гайдуцький А.П. Фінансові ризики в умовах глобалізації економіки// Фінанси України. –К.: Преса України, 2002. - №8. - С.60-62.
17. Грабчук О.М. Категорія фінансового ризику// Економіка: проблеми теорії і практики. Зб.наук. праць.– Д.: Наука і освіта, 2005. – Вип.174.- С.415-420.
18. Грабчук О.М. Ризик-менеджмент індивідуальних фінансових потоків на підприємстві// Економіка: проблеми теорії і практики.Зб.наук.праць.  – Д.: Наука і освіта, 2005. – Вип.186., т.3- С.795-805.
19. Корнійчук М.Т. Ризик і надійність. Економіко-стохастичні методи і алгоритми побудови та оптимізації систем/ М.Т.Корнійчук, І.К.Совтус. – К.: КНЕУ, 2000. – 210с.
20. Король В. Сучасні проблеми реалізації механізму фінансового менеджменту в умовах трансформації економіки України// Економіка.Фінанси.Право, 2005. - №3. – С.22-25.
21. Подольчак Н.Ю. Оцінка інвестиційного ризику підприємства на основі кластерного аналізу // Регіональна економіка, 2002. - №4.- Львів: НАН України, ІРД – С.260-266.
22. Хохлов Н. В. Управление риском: Учеб. пособие для ВУЗов. – М. : ИНИТИ – ДАНА, 2003. – 239 с.
23. Ястремський О.І. Основи теорії інвестиційного ризику. – К.: АртЕк, 2007. – 248 с.