Інвестування в акції

    Міністерство  фінансів України

    Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі 
 

    Кафедра міжнародної економіки 
 
 
 
 
 

    РЕФЕРАТ

    на  тему:

Інвестування  в акції 
 
 
 

    Виконала:

    студентка 5 курсу

    спеціальності

    Міжнародна  економіка – 51

    Каракоця  Євгенія

    Перевірив:

    Бузинар Б.А. 
 

    Київ

    2011 
 
 

Зміст 

    Вступ

1. Сутність  інвестицій
2. Сутність портфельних  інвестицій та їх класифікація.
3. Інвестування в акції
4. Державне регулювання ринку цінних паперів

Висновок

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

  Сьогодні  у складній та заплутаній системі  економічних зв’язків усе частіше  необхідно приймати зважені рішення  щодо накопичення та інвестування. Для збереження і примноження  заощаджень потрібно відмовитись від  старих засобів накопичення та перейти  до засобів, притаманних ринковим відносинам, що об’єднуються під загальною назвою інвестування.

  В часи гострої економічної кризи  кожен «стоїть на роздоріжжі»: що робити з накопиченими коштами, куди їх вкласти і чи можна їх вкладати зараз взагалі, чи можна довіритися державі в наш час, як отримати і примножити свої грошові заощадження.

  Україна – є державою з нестабільною економікою, щоденно змінюваною політикою. Це, з  одного боку, відштовхує інвесторів, а  з іншого, приваблює, адже там де ризики високі, можна отримати високі прибутки.

  Згідно  статистичних даних обсяги інвестицій в Україну з країн ЄС зросли з 22912,4 млн. дол. США (станом на 01.01.2008р.) до 28175,5 млн. дол..США (станом на 01.01.2009р.) Зокрема, порівнюючи обсяги іноземних  інвестицій в Україну за 1995-2008 р.р., то вони також зросли з 483,5млн. дол..США до 29542,7 млн. дол.. США.

  На  мою думку, для України це є  позитивним явищем. Але не потрібно забувати про населення України, яке ще не до кінця зрозуміло важливість інвестування.

  Кожна людина намагається вкладати в щось свої гроші, заощадження, накопичення. Кожен п’ятий вважає, що він інвестує свої гроші. Але, насправді,  коли людина тільки вкладає свої гроші до банку – це не є інвестуванням.  Адже вкладаючи гроші до банку, ми майже нічим не ризикуємо, ми не зможемо збільшувати вартість наших грошей, адже наші гроші на депозитному рахунку – це «мертві гроші».

  Інша  річ, коли ми вкладаємо гроші в  різноманітні акції, які дають нам  прибуток у вигляді процентів. 

  У кожної людини « на слуху» перебуває  більше пів сотні економічних термінів, які вона не може розтлумачити правильно, тому і виникають іноді різного роду розбіжності.

  Щоб цього уникнути потрібно більш детально вивчати деякі поняття, поглиблювати знання в цій області науки. Для  кращого розуміння поняття «портфельних інвестицій» я вирішила дослідити цей бік інвестування. 

  

1. Сутність  інвестицій

 

  Згідно  Закону України «Про інвестиційну діяльність»  від 18.09.1991р.: інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

    В широкому розумінні інвестиції є вкладенням капіталу з метою його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання коштів на споживання в теперішньому періоді, винагородити його за ризик та відшкодувати збитки від інфляції в майбутньому періоді.

  Інвестиції  – це економічна категорія розширеного  відтворення, яка є основним інструментом формування мікро- та макроекономічних пропорцій і визначає темпи економічного росту.

    Під інвестиціями розуміють економічні  ресурси, які спрямовуються на  збільшення реального капіталу  товариства, тобто на розширення  або модернізацію виробничого  апарату. Це може бути пов’язане з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також із будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Сюди необхідно включати і витрати на обладнання, наукові дослідження та підготовку кадрів, що є інвестиціями в «людський капітал», який на сучасному етапі розвитку економіки набуває все більшого значення, бо саме результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і обладнання, і, найголовніше, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який визначає економічне положення країни у світовій ієрархії держав. 

  

2.   Сутність портфельних   інвестицій та  їх структура

 

  Портфельні  інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які  приносять інвесторові відповідний  доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобов’язання; інструменти грошового ринку та інші).

  Відмінності між прямими іноземними інвестиціями та портфельними полягає у наступному:

1. Портфельні інвестиції охоплюють трансферти тільки фінансових активів, а прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – трансферти як фінансових, так і нефінансових активів.
2. ПІІ передбачають існування тривалого контролю, а портфельні цього не передбачають.
3. ПІІ більш рівномірні, стабільні та прозорі в порівнянні з портфельними.
4. Портфельні інвестиції передбачають одержання стабільного поточного доходу у вигляді відсотків або дивідендів i додаткового доходу у вигляді різниці мiж ціною придбання i реалізації активу (курсової різниці).
5. Портфельні інвестиції є більш ліквідними, ніж прямі. Через цю особливість вони дають можливість заробити «гарячі гроші» (звичайно за умов розвиненого ринку цінних паперів).

  Портфельні  інвестиції в Україні в 2007 р. склали 4 млрд дол. Про це повідомив заступник голови Державного агентства інвестицій і інновацій (Держінвестицій) Сергій Москвін, виступаючи на міжнародному форумі "Європа - Україна".

  Він уточнив, що в 2006 р. вказаний показник склав 3,6 млрд дол. Таким чином, фондовий ринок  продемонстрував позитивну динаміку, Найбільший попит у інвесторів мали компанії ГМК, ПЕК і машинобудівного комплексу. За даними експертів, 80% цих (портфельних) інвестицій мають іноземне походження.

  Структура портфельних інвестицій полягає  в наступній класифікації:

  А.   інвестування в акції

  Б.    інвестування в облігації

  В.    вторинні цінні папери 

  3. Інвестування в акції 

  Купуючи звичайні акції, інвестор стає співвласником  компанії і тим самим дістає права  на частку прибутку компанії, що звичайно виплачується у вигляді дивідендів. Крім того, у випадку якщо бізнес компанії буде розвиватися успішно, акції компанії будуть зростати у ціні і відповідно буде зростати і вартість портфеля інвестора, до складу якого входять ці акції. Але, з іншого боку, стаючи співвласником компанії, інвестор, який купив звичайні акції, приймає на себе й усі фінансові ризики, що супроводжують бізнес компанії. І у випадку якщо компанію спіткає невдача і її акції на ринку подешевшають, інвестор, що має ці акції у своєму портфелі, відповідно несе «паперові» збитки. З «паперових» у реальні ці збитки перетворяться в тому випадку, якщо інвестор вирішить продати акції за поточною роздрібною ціною, що нижче за ту, по акції були придбані. Якщо ж інвестор переконаний у надійності та перспективності обраної ним компанії й упевнений, що труднощі в бізнесі тимчасові, він швидше за все не буде продавати ці акції і у випадку, якщо його розрахунки виявляться вірними, раніше або пізніше акції компанії знову піднімуться в ціні і, можливо, у декілька разів перевищать ту ціну, яку заплатив за них інвестор. Якщо ж розрахунки інвестора не виправдаються, він може втратити значну частину своїх коштів, аж до повної їхньої утрати (у випадку банкрутства компанії).

  Таким чином, звичайні акції являють собою  спекулятивний інвестиційний інструмент, з одного боку, неприйнятий для тих, чия інвестиційна ціль полягає у збереженні капіталу, а з іншого -ідеальний для тих, чиєю ціллю є зростання капіталу або накопичення багатства.

  Звичайні  акції прийнято розподіляти на декілька великих груп, що розрізняються між собою за ступенем схильності до різноманітних фінансових ризиків, несприятливих економічних умов,за рівнем прибутковості, характеру і стабільності прибутку компанії та ін. Причому кожна з таких груп може об'єднувати в собі компанії, що представляють різноманітні сектори економіки, хоча, з іншого боку, дві компанії, що працюють в одній і тій же індустрії можуть належати до різних груп акцій. Усі звичайні акції підрозділяються на такі основні групи:

  -  першокласні акції (blue chips);

  - дохідні акції;

  - акції зростання;

  - спекулятивні акції;

  - оборонні акції.

  Класифікація  акцій існує для того, щоб інвестор міг орієнтуватися, на який прибуток і відповідно фінансовий ризик він може розраховувати, працюючи з тієї або іншою групою акцій.

    Зазвичай першокласні акції називають «вершками» фондового ринку. Ці акції емітують найбільші, давно відомі корпорації з бездоганною фінансовою репутацією, яку має їх бізнес. Найбільше яскраві представники цієї групи акцій: Philip Morris Companies (MO); Procter & Gamble Co. (PG); Mс Donald's Corporation (MCD): General Electric Company GE); Caterpillar Inc (CAT); AT & T Corporation (T); Boeing Company (BA) та ін. Ця група акцій становить інтерес для інвесторів, що мають на меті найбільш безпечне розміщення своїх коштів. У першу чергу для інституціональних інвесторів, таких як державні або недержавні пенсійні фонди, страхові компанії і т.п. Ці акції мають незначний потенціал зростання, але при цьому порівняно високий для акцій рівень девідентної прибутковості (2-3%). Через низьку ступінь ризику ці акції використовуються з метою довгострокового інвестування (часовий обрій — 5-10 років і більше) як засіб помірного зростання капіталу і одночасно одержання невисокого але постійного прибутку на інвестовані кошти.

  Дохідні акції характеризуються високим рівнем дивідендів прибутковості - у середньому 3- 8%. При цьому можливості зростання акцій практично немає. Тому ця група акцій підходить для інвесторів, націлених на безпечний і водночас відносно високий рівень поточного прибутку на інвестований капітал.

  Класичним прикладом дохідних акцій є компанії комунального обслуговування населення, акції компаній електропостачання. Крім того, у цю групу вибірково  відносяться акції промислових  і фінансових компаній, наприклад  «General Motors Corp» (GM) (за станом на 18.07.2003 p. мала річну дивідендну прибутковість 5,58%;), «J. P. Morgan Chase & Co.» (JPM) (прибутковість на 18.07.2003 p. 3,85%,). та ін.