Особливості розрахунку грошових потоків

Як видно  з цієї формули, у залежності від  співвідношення обсягів позитивного  і негативного потоків сума чистого  грошового потоку може характеризуватися  як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів.

5. За рівнем  достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

• надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

• дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом  оцінки в часі виділяють наступні  види грошового потоку:

• теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

• майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

Розглянуті  види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За безперервністю  формування в розглянутому періоді  розрізняють наступні види грошових  потоків підприємства:

• регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

• дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю  тимчасових інтервалів формування  регулярні грошові потоки характеризуються  наступними видами:

• регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

• регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.

Розглянута  класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

3. Прямий і непрямий методи розрахунку грошових потоків

Існує два основні  методи розрахунку потоку грошових коштів: прямий і непрямий.

1. Прямий метод.

Прямий метод  розрахунку заснований на віддзеркаленні підсумків операцій (оборотів) за рахунками  грошових коштів за період. 

Аналіз руху грошових коштів прямим методом дозволяє судити про ліквідность підприємства, оскільки він детально розкриває  рух грошових коштів на його рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для  сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також здійснення інвестиційної діяльності.

Прямий метод  заснований на аналізі руху грошових коштів по рахунках 
підприємства:

дозволяє показати основні джерела притоку та напрями відтоку грошових коштів;

дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями;

встановлює взаємозв'язок між реалізацією до грошової виручкою за звітний період.

В оперативному управлінні прямий метод може використовуватися  для контролю за процесом формування прибутку і висновків щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями.

При цьому операції групуються за трьома видами діяльності:

- Поточна (основна)  діяльність - отримання виручки від  реалізації, аванси, сплата по рахунках постачальників, отримання короткострокових кредитів і позик, виплата заробітної плати, розрахунки з бюджетом, виплачені / отримані відсотки по кредитах і позиках;

- Інвестиційна  діяльність - рух коштів, пов'язаних  з придбанням або реалізацією  основних засобів і нематеріальних активів;

- Фінансова  діяльність - отримання довгострокових  кредитів і позик, довгострокові  і короткострокові фінансові  вкладення, погашення заборгованості  за отриманими раніше кредитами,  виплата дивідендів.

У бухгалтерії  будь-якого підприємства ведеться Головна книга, призначена для систематизації реєструються в системі подвійного запису бухгалтерських проводок, що відображають факти господарського життя, і представляє собою перелік синтетичних рахунків.

Прямий метод  передбачає ідентифікацію всіх проводок, які зачіпають дебет грошових рахунків (приплив грошових рахунків). Послідовний перегляд всіх проводок забезпечує, крім іншого, угруповання відтоків та притоків грошових коштів за відокремленим видами діяльності (основної, інвестиційної, фінансової). Даний метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально показуючи рух грошових коштів на його рахунках, але не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів.

Недоліком цього  методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни абсолютного розміру грошових коштів підприємства. Крім того, даний метод вимагає великих витрат часу, ніж інші методи оцінки грошового потоку, а отримана з його використанням звітність менш корисна.

2. Непрямий метод.

Суть непрямого методу полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що в діяльності кожного підприємства є окремі, нерідко значні за величиною види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток підприємства, не зачіпаючи величину його грошових коштів. У процесі аналізу на суму зазначених витрат (доходів) виробляють коригування величини чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком коштів, і статті доходів, які не супроводжуються їх припливом, не впливали на величину чистого прибутку.

Він дозволяє пояснити причину розбіжностей між прибутком, і, наприклад, скороченням грошових коштів за період. Пояснити це можна тим, що в ході виробничої діяльності можуть бути значні доходи (витрати), що впливають на прибуток, але не зачіпають величину грошових коштів підприємства. У процесі аналізу на цю величину і виробляють коригування чистого прибутку. Розрахунок непрямим методом починається з оцінки змін в окремих статтях активів підприємства та їх джерел. Далі коригуються дані різних рахунків, що впливають на розмір прибутку. Цей вплив може бути різноспрямованим.

Підготовка  звіту про рух грошових коштів на основі непрямого методу проходить у декілька етапів:

• розрахунок змін за статтями балансу і визначення факторів, що впливають на збільшення або зменшення грошових коштів підприємства;
• аналіз ф. № 2 і класифікація джерел надходження грошових коштів і напрямів використання;
• об'єднання отриманих даних в звіті про рух грошових коштів.

Непрямий метод  заснований на аналізі статей балансу  та звіту про фінансові результати, і:

• дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства;
• встановлює взаємозв'язок між чистим прибутком та змінами в активах підприємства за звітний період.

При аналізі  взаємозв'язку отриманого фінансового  результату і зміни рошових коштів слід враховувати можливість отримання  доходів, відображаються в обліку реального  надходження грошових коштів.

Аналіз руху грошових потоків дає можливість зробити більш обгрунтовані висновки про те, в якому обсязі і з яких джерел були отримані надійшли на підприємства грошові кошти і які основні напрями їх використання; здатне підприємство відповідати за своїми поточних зобов'язань; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів та ін.

Перевагою непрямого  методу при використанні в оперативному управлінні є те, що він дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і власними оборотними засобами. У довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні "місця скупчення "заморожених грошових коштів і, виходячи з цього, розробити шляхи виходу зі сформованої ситуації.

Порівняння  двох методів дозволяє виявити наступні відмінності:

1) при прямому  методі розрахунок потоку здійснюється  на основі рахунків бухгалтерського  обліку підприємства (Головної книги); при непрямому - на основі показників балансу підприємства і звіту про фінансові результати (звітності);

2) у результаті  при прямому методі підприємство  отримує відповіді на питання  щодо припливів і відтоків  грошових коштів та їх достатності  для забезпечення всіх платежів. Непрямий метод показує взаємозв'язок різних видів діяльності підприємства, а також вплив на прибуток змін в активах і пасивах підприємства;

3) основою розрахунку  при прямому методі є виручка  від реалізації продукції, при  непрямому - прибуток;

4) при прямому  методі потік грошових коштів визначається як різниця між усіма притоками коштів на підприємстві і їх відтоками. Залишок коштів на кінець періоду визначається як їх залишок на початок з урахуванням їх потоку за даний період.

Дані методи є досить трудомісткими, тому їх застосування доцільно лише при використанні табличних процесорів (що, в принципі, на сьогоднішній день робиться повсюдно).

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Раціональне формування грошових потоків сприяє ритмічності  операційного циклу підприємства і  забезпечує зростання обсягів виробництва та реалізації продукції. При цьому будь-яке порушення платіжної дисципліни негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції, становище підприємства на ринку і т.п. Навіть у підприємств, які успішно працюють на ринку і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі.

З іншого боку, управління грошовими потоками є  важливим фактором прискорення обороту капіталу підприємства. Це відбувається за рахунок скорочення тривалості операційного циклу, більш економного використання власних і зменшення потреби в позикових джерелах грошових коштів.

Отже, ефективність роботи підприємства повністю залежить від організації системи управління грошовими потоками. Дана система створюється для забезпечення виконання короткострокових і стратегічних планів підприємства, збереження платоспроможності і фінансової стійкості, більш раціонального використання його активів і джерел фінансування, а також мінімізації витрат на фінансування господарської діяльності.

Таким чином, оцінка, прогнозування і управління грошовими  потоками - найважливіші елементи фінансової політики підприємства, вони пронизує всю систему управління підприємства. Важливість і значення управління грошовими потоками на підприємстві важко переоцінити, оскільки від його якості та ефективності залежить не тільки стійкість підприємства в конкретний період часу, а й здатність до подальшого розвитку, досягненню фінансового успіху на довгу перспективу.