Потреби, їх суть і структура. Закон зростання потреб

Слід зазначити також, що попит за своїм сутнісним змістом  — це платоспроможна потреба. Наприклад, багато людей в Україні хотіли б мати в особистій власності  дорогі товари (імпортний автомобіль, престижні меблі, комп'ютерні персональні  системи, вироби з хутра тощо), але  нині у переважної більшості громадян бракує грошей на це. Хоча виробники  створюють потреби, виробляючи нові товари, і прагнуть вплинути на збільшення попиту, розробляючи привабливі, зручні у користуванні і доступні за ціною  товари. Вони намагаються інформувати  про якості своїх виробів або  тих чи інших послуг, використовуючи рекламні засоби та інші способи передачі інформації до потенційного споживача.

Товаром є все те, що пропонує виробник для задоволення певних потреб або бажань споживачів. Ним  може бути фізичний предмет (борошно, молоко, автомобіль тощо) і послуга (послуги  пральні, перукарні, їдальні, кафе, ресторану, туристичні тощо). Як правило, товар  купують не заради купівлі, а завжди для задоволення потреб і бажань. Споживачі, скажімо, купують комп'ютерні системи не для милування ними, а для поліпшення умов роботи і  підвищення продуктивності праці. Розробляючи  і продаючи товари або послуги, процвітаючі  фірми і компанії концентрують увагу  не лише на самому товарі або послузі, а й на розширенні можливостей пропонувати те, що реально зможе найкраще задовольняти потреби і бажання споживачів. Питання не в тому, які товари виробляти, а в тому, для задоволення яких потреб вони призначені. При цьому менеджери або управлінці визначають не лише параметри і характеристики товарів, а й те, у поєднанні з якими іншими товарами або супутніми послугами їх можна використати, після чого повідомляють цільовим споживачам про якості їх продуктів, які саме потреби можна найкраще задовольнити у разі їх придбання і використання порівняно з товарами інших виробників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Закон зростання потреб.

Потреби людей  не є постійними. Вони — продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. У кожному суспільстві діє закон зростання потреб. Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку, коли

… П′ → В′ → П″ →  В″ …,

тобто зрослі потреби П′ (П′ = П + ΔП) стимулюють зростання виробництва В′, збільшення якого веде до зростання потреб П″, а це є причиною подальшого зростання виробництва В″. Такий процес є безперервним (…), оскільки потреби людини є безмежними.

Розкривши суть закону зростання  потреб, слід показати форми його прояву. Цей закон знаходить свій прояв  у двох головних формах: у зростанні  особистих потреб і зростанні  виробничих потреб. Особисті потреби  задовольняються за рахунок предметів  і послуг особистого споживання. Залежно  від форм задоволення ці потреби  поділяються на індивідуальні та спільні. Перші задовольняються  шляхом індивідуального споживання предметів і послуг кожним членом суспільства окремо (їжа, одяг та ін.) або в рамках сім’ї (загальні для  сім’ї житло, предмети культурно-побутового призначення та ін.), а інші — шляхом спільного споживання (послуги освіти, охорони здоров’я та ін.).

Другою формою прояву даного закону є зростання виробничих потреб, тобто загальних потреб членів суспільства  в засобах виробництва, які є  матеріальною основою розширення масштабів  виробництва матеріальних благ і  послуг для задоволення зростаючих особистих потреб.

Особливо інтенсивне зростання та оновлення потреб відбувається за умов науково-технічної революції, що породжує потреби, яких раніше не було, у багатьох найновіших предметах  споживання і засобах виробництва. Так, в останні десятиліття виникли  потреби в кольорових телевізорах, персональних комп’ютерах, відеомагнітофонах  і багатьох інших предметах споживання.

3. Механізм дії закону зростання  потреб.

З точки зору дії закону зростання потреб необхідно  відрізняти такі три великі групи  потреб: традиційні, або дійсні, нові і такі, що тільки-но зароджуються.

Під традиційними потребами слід розуміти такі, які стали для людей звичними, тобто нормативними. Одні з цих потреб мають багатотисячолітню історію (потреби в м’ясі, молоці, хлібі тощо), інші — 30—50-річну (телевізори, холодильники, магнітофони тощо). Для задоволення цих потреб виробництво виготовляє відповідну продукцію.

Разом із традиційними існують і нові потреби, тобто потреби в таких матеріальних благах і послугах, які ще не стали звичними для більшості населення, які щойно усвідомлюються людьми як нові потреби. Водночас нові матеріальні блага і послуги виробництво вже частково освоїло і має можливість швидко розширити їх випуск (останні моделі телевізорів, комп’ютерів, літаків тощо).

Рівень реалізації закону зростання потреб можна виразити у вигляді такої формули:

,

де Р_озп — рівень реалізації закону зростання особистих потреб народу; С — споживання домогосподарствами матеріальних благ і послуг; П_т — традиційні (звичайні) потреби; П_н — нові потреби.

Оскільки виробництво  і наука розвиваються, то створюються  умови для освоєння в перспективі  нових предметів споживання та засобів  виробництва. На основі цього виникають абсолютно нові потреби (П_ан). Наприклад, проект випуску авіаконструкторським бюро ім. Антонова супер літака «Мрія» означає формування нової потреби суспільства. Це потенційна потреба, яка буде реалізована лише тоді, коли конструктори доведуть модель нового літака до того рівня якості, який відповідає вимогам нової техніки в авіації і потребам практики.

Зародження абсолютно  нових потреб супроводжується відмиранням  деяких традиційних потреб (повністю або в основному). Так, фактично немає потреби в кінних жатках, газових лампах, дерев’яних відрах та багатьох інших речах, споживання яких було характерним для суспільства протягом багатьох століть.

Таким чином, сукупні потреби  зростають завдяки тому, що традиційні потреби розширюють свої межі за рахунок  нових потреб, які згодом стають традиційними; у свою чергу нові потреби розширюють свої межі за рахунок  потреб, що формуються, котрі через  певний час стають новими потребами, що їх виробництво має реальну  можливість задовольняти. Наука і  технічний прогрес, а також розвинена  культура людини створюють умови  для зародження принципово нових  потреб, які зростають швидше ніж  відмирають деякі традиційні. Загалом  сукупні потреби суспільства  зростають. Такі основні складові механізму  дії закону зростання потреб.

Отже, відповідно до закону зростання потреб відбувається стале  і якісне зростання економічних  потреб. Сфера потреб розширюється не тільки по вертикалі, але й по горизонталі: потреби вищого рівня  виникають у все більшої кількості  людей; у міру суспільного розвитку людина прагне одержувати блага більш  високого рівня.

До специфічних особливостей дії закону зростаючих потреб належить його «незворотність»: з тією чи іншою  мірою інтенсивності за будь-якої ситуації потреби змінюються, як правило, в одному напрямку — у бік зростання. У розвитку потреб, як і в їх задоволенні, виключно велика роль належить виробництву. Проте слід пам’ятати, що поза потребами  неможливе й саме виробництво. А  забезпечення умов для безперервного  розвитку потреб є рушійною силою  розвитку суспільного виробництва. Цей взаємозв’язок можна виразити такою формулою:

В_р = f(П_у),

де В_р — розвиток суспільного виробництва; П_у — створення умов для безперервного розвитку потреб.

 

 

 

Висновки

З’ясувавши, що таке потреби  та проаналізувавши механізм дії  закону зростання потреб ми дійшли висновку, що потреби людини безмежні. При чому в останні роки вони розвиваються з геометричною прогресією, адже НТП, розвиток економіки та підвищення соціальних заходів зараз відіграє в потребах людини визначальну роль, змушує людину постійно підвищувати свої потреби в повазі та самореалізації.

Зрозуміло що потреби населення  безмежні, але ресурси, за рахунок  яких ці потреби повинні задовольнятися не безмежні, тому людству слід замислитись над тим, якими благами сучасності слід пожертвувати заради збереження першочергових потреб, тобто потреб у їжі, житлі та захисті. Але людство в силу своєї природи не зможе відмовитись від тих благ, які дає йому сучасність, адже існує зв’язок між виробництвом та потребами який є нерозривний та безперервний. Зі зростанням потреб у товарах та послугах зростає і потреба у ресурсах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Альтернатива: выбор пути (Перестройка управления и горизонты  риска) / Рук. авт. колл. В. Н. Бойков, А. А. Сергеев. — М.: Мысль, 1990.

2. Бажал Ю. Еволюційна парадигма економіки перехідного пе- 
ріоду // Економіка України. — 1993. — № 8.

3. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. / Пер. с фр. — М.: Междунар. отношения, 1994.

4. Бастиа Ф. Экономические гармонии / Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. Экономические софизмы. Экономические гармонии (Ф. Бастиа). — М.: Дело, 2000.

5. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.

6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. — М.: Academia, 1999.

7. Беляєв О. О., Бебело А. С. Перехідна економіка: основні концепції та характерні риси // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 3. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 23 — 29.

8. Бергер П. Л. Капіталістична революція: П’ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи / Пер. з англ. — К.: Вища шк., 1995.

9. Богиня Д. Актуальні проблеми регулювання доходів і організації заробітної плати на етапі трансформації економіки України // Україна: аспекти праці. — 2000. — № 6.

10. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. — М., 1997.

11. Борщаговская Э., Воронина А. Регулирование трудовых отношений на основе трудовых соглашений // Экономика Украины. — 1994. — № 4.