Проведення ревізії

 

У загальному акті небажано наводити численних планових і звітних  показників, а також дрібних порушень, тцо їх було усунено під час проведення ревізії. Кожне внесене до акта виправлення мас бути засвідчене підписами особи, яка проводить ревізію, керівника та головного бухгалтера об'єкта, що ревізується. Один примірник акта ревізії дається керівнику перевіреного підприємства з його підписом на першому примірнику акта.

 

До загального акта додаються  проміжні акти, описи та відомості. Пояснення додаються лише до першого  примірника загального акта, що залишається  в особи, яка проводить ревізію.

 

Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, а також керівником та головним бухгалтером об'єкта, що ревізується. Якщо ж виникають які-небудь неузгодження, керівник і головний бухгалтер підписують акт із відповідним застереженням, даючи його ревізорові, або ж надсилають керівникові організації, яка проводить ревізію, мотивуючи заперечення і пояснення з приводу усіх зазначених у акті хиб і порушень.

 

Якщо керівником, головним бухгалтером підприємства, установи чи організації за актом ревізії або перевірки було подано письмові заперечення, то контролер-ревізор (керівник ревізійної бригади) має зробити за ними письмові висновки.

 

Якщо матеріально відповідальними  особами до надрукування акта подано пояснення, які докорінно міняють  зміст виявлених порушень, то ревізор зобов'язаний внести їх до акта, але за умови документального підтвердження таких пояснень або заяв за наслідками перевірки.

 

Ревізор повинен ретельно перевірити правильність обґрунтувань, доказів та фактів, що викладені  у поясненнях, зауваженнях або  запереченнях посадових осіб (за необхідності здійснити додаткову перевірку) і скласти письмовий висновок, текст якого узгоджується з безпосереднім  керівником ревізора й затверджується керівником контрольно-ревізійного  підрозділу (відділу у районі, місті, управління) або його заступниками.

 

Іноді, ігноруючи встановлене  правило, керівник разом із головним бухгалтером або самостійно відмовляється  підписати акт без мотивованих заперечень або претензій до ревізуючого. Це не повинно непокоїти ревізора, якщо він об'єктивно, професійно й сумлінно викопав завдання щодо проведення ревізії (перевірки).

Крім зазначених у цьому  акті мотивів, ревізор пропонує директору  протягом п'яти днів надіслати свої заперечення на адресу посадової особи, яка призначила ревізію. Може статися й так, що директор не прийме такої пропозиції. Однак за наявності акта про відмову підписати загальний акт останній на судовому розгляді матеріалів ревізії вважається підписаним незалежно від наявності заперечень, бо порушення заносяться до акта на підставі бухгалтерських документів.

 

4. Прийняття рішення за результатами проведеної ревізії

 

Після підписання акта ревізії відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Матеріали кожної ревізії (перевірки) протягом 15 днів після її завершення розглядаються й приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або їхніми заступниками.

 

З метою підготовки наказу або іншого рішення за наслідками ревізії, спрощення підготовки звітів про контрольно-ревізійну роботу та для здійснення контролю за виправленням порушень на момент закінчення ревізії (перевірки) треба скласти узагальнюючу цифрову довідку (розшифрування збитків і донарахувань).

 

У деяких випадках матеріали  ревізій (перевірок) виносяться на обговорення  в колективах перевірених підприємств, організацій, установ та оприлюднюються у засобах масової інформації.

 

У разі виявлення ревізією прихованих і занижених платежів до бюджету готується рішення за встановленим зразком щодо їх стягнення із застосуванням фінансових санкцій. Це рішення передається для виконання до відповідної податкової інспекції. Надалі ревізор має відстежу-вати процес повного й своєчасного відшкодування завданих державі збитків.

 

Якщо на об'єкті, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених  порушень, керівник, який призначив  ревізію (перевірку), надсилає керівництву  цього об'єкта пропозиції щодо повного  відшкодування виявлених збитків  і подас пропозиції, як запобігти  порушенням або зловживанням (ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні»),

 

Інформація про виявлені порушення надається:

 

- Головним контрольно-ревізійним  управлінням України - до Кабінету  Міністрів України, Адміністрації  Президента України, Верховної Ради України, до міністерств, державних комітетів, інших центральних відомств;

 

-  контрольно-ревізійними  управліннями в областях  -     Головному контрольно-ревізійному  управлінню України, міністерствам,  державним комітетам та іншим  відомствам, обласним, районним державним  адміністраціям, керівним органам  місцевого підпорядкування;

 

-  контрольно-ревізійними  відділами у районах, містах  і районів у містах  - -  контрольно-ревізійним  управлінням в областях, районним  державним адміністраціям та  міським, районним виконкомам.

 

При виявленні серйозних  порушень фінансової дисципліни, розкрадань коштів і матеріальних цінностей  та інших зловживань матеріали ревізій (перевірок) передаються до слідчих  органів і одночасно порушується  питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб. А у тому разі, якщо за фактами  зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення.

 

Найоптимальнішим, звичайно, є варіант забезпечення відшкодування  виявлених збитків під час ревізії. На жаль, за нинішніх економічних умов, коли існує заборгованість із виплатою заробітної плати, коли немає коштів на рахунках підприємств, установ та організацій, дуже часто неможливо безпосередньо під час ревізії забезпечити відшкодування виявлених збитків та здійснити перерахування до бюджету належних йому платежів.

 

Ревізор у переліку обов'язкових  вимог, що висуваються до керівника  перевіреного підприємства, установи чи організації, обумовлює термін подання інформації про хід виконання цих вимог, а потім здійснює перевірку виконання вказівок безпосередньо на підприємстві. Матеріали ревізії контролюються до повного відшкодування виявлених збитків та перерахування до бюджету або до державних цільових фондів донарахованих платежів.

 

Робітники і службовці  несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст.ст. 130, 132, 133, 134, 135 Кодексу Законів України про працю).

 

Згідно з Законом України  «Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні» (ст. 10) контрольно-ревізійним відділам у містах і районах, КРУ  в областях і ГоловКРУ України надано право вилучати в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності, виявлені ревізіями (перевірками) приховані або занижені валютні та інші платежі, стягувати до бюджету кошти, отримані за допомогою незаконних угод, без встановлених за законом підстав та з порушенням чинного законодавства, застосовувати фінансові санкції, що передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

 

Застосування фінансових санкцій здійснюється незалежно  від причин, через які сталося  заниження суми податку, платежу, внеску до податкових декларацій, розрахунків. Для застосування фінансових санкцій  не має значення і наявність наміру в діях відповідних працівників, платників Стягнення оформляються відповідним документом рішенням за підписом начальника (заступника начальника) КРУ.

 

Рішення у п'яти примірниках складаються контрольно-ревізійними підрозділами, які здійснювали ревізію чи перевірку. Із суми, що підлягає вилученню до бюджету, 15% перераховуються на позабюджетний рахунок контрольно-ревізійного управління, про що зазначається у прийнятому рішенні. Контрольно-ревізійні відділи здійснюють систематичний контроль за виконанням платниками прийнятих рішень.

 

Суми платежів за прийнятими рішеннями КРУ перераховуються підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у триденний термін із дня отримання рішення. Не внесені у цей термін суми стягуються у порядку, встановленому чинним законодавством.

 

Згідно з Кодексом України  про адміністративні правопорушення (ст. 164-2) контрольно-ревізійній службі надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань. Л саме:

 

-  штраф від восьми  до п'ятнадцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян накладається  за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, створення перешкод працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

 

-  штраф від десяти  до двадцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян накладається  за ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року були накладені адміністративні стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті.

 

Сума штрафу визначається начальником КРУ або його першим заступником на комісії у присутності  порушників із використанням протоколів, складених контрольно-ревізійними  підрозділами, які проводили ревізію або перевірку.

 

Згідно з Законом України  «Про внесення змін до Кримінального  і Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства» від 07.10.1997 р. за «використання посадовою  особою бюджетних коштів невідповідно до їх цільового призначення або  в обсягах, що перевищують затверджені  межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, -- караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такої».

 

Згідно .з цим законом до бюджетних коштів належать усі кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Особливо великим розміром вважається сума, що перевищує в тисячу і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Згідно з вищезгаданим законом «видання посадовою особою нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -- карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Ті самі дії, предметом  яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені  повторно, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років».

 

Не пізніше ніж через один місяць після закінчення ревізії підприємство, установа або організація подають до контрольно-ревізійного відділу довідку про усунення виявлених порушень.

 

5. Організація  контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії

 

На п'ятому етапі ревізії  проводиться організація контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії.

 

Ефективність комплексної  ревізії залежить не тільки від якості проведення, але і від самої  організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за її результатами.

 

В практичній роботі використовують різні способи контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії, зокрема:

 

•  не пізніше ніж через місяць після закінчення ревізії (перевірки) підприємство, організація подає в КРУ довідку про усунення виявлених недоліків;

 

•  повторно перевіряють достовірність одержаної інформації про усунення недоліків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

1. Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
3. Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
4. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
5. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
6. Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – К., 1999.
7. Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и статистика, 1990.
8. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.
9. Казарина А.Х. Выявление скрытых хищений путем ревизий и проверок, организуемых в процессе осуществления общественного надзора прокуратуры // Выявление скрытых хищений. – М., 1981.