Світове господарство та міжнародні економічні відносини

    Україна тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку. Він теж надавав нашій країні великі кредити, які здебільшого  були спрямовані на створення венчурних  фондів, розвиток деяких цільових програм  і т. д. ЄБРР часто брав участь у  кредитуванні деяких ризикованих з  точки зору інвесторів проектів. Наприклад, він надавав кредити для суднобудівних  компаній.

    Але, звісно, співпраця з міжнародними кредитними установами не дає стовідсоткової гарантії отримання кредитів в будь-яких розмірах. До кінця поточного року в Україні очікується надходження  другого траншу Міжнародного валютного  фонду за програмою stand-by. Для отримання  чергової порції фінансової допомоги залишилася дотримати одну формальність - підписати Меморандум і лист про  наміри. Тоді й стануть зрозумілі  основні завдання влади, які необхідно  виконати до наступного вливання ззовні, якщо, звичайно, документи оприлюднять, що належить згідно міжнародній практиці. Потім рада директорів МВФ має  винести свій вердикт. І якщо він, що найімовірніше, буде прихильним, то 1,6 млрд. дол займуть відведені  їм ніші в українській коллапсіческой економіці.

    Так, 1 млрд. дол буде направлений для  покриття дефіциту держбюджету, а 600 млн. дол - в резерв Національного банку.  У принципі, місія, яка працює у  нас позитивно оцінює виконання  владою взятих на себе зобов'язань. Одне тільки її збентежило - набирає обертів  держборг, який, за її ж прогнозом, до кінця року може досягти 40-44% ВВП.

    Україна є членом Організації Об'єднаних  націй. Це дозволяє їй брати участь у вирішенні важливих економічних  і політичних питань. Після розпаду  СРСР це їй також чимало допомогло  при отриманні міжнародної допомоги, і до того ж участь у діяльності організації такого рівня підвищує престиж країни на світовій арені.

    Таким чином, Україні активно залучена до структури, механізми міжнародного економічного співробітництва. Це дуже важливо для будь-якої країни світу, так як на сучасному рівні розвитку жодна держава не може відокремлено займатися розвитком народного  господарства. Участь у найбільших міжнародних організаціях дозволяє Україні отримувати вигоди, що після  розпаду СРСР було важливо. Але окрім  переваг, у неї виникають і  обов'язки по відношенню до них, виконувати які теж необхідно. Однак у  будь-якому випадку діяльність в  рамках цих організацій дозволяє отримувати не тільки економічні, але  й політичні вигоди.

    На  економічний розвиток України величезний вплив справляє її членство в ООН. Хоча фінансові можливості ООН і  обмежені, вона може виступати каталізатором  міжнародного співробітництва та залучення  до нього донорів.

    Крім  того, в Україні щорічно по каналах  ООН надходить науково-технічна та соціально - економічна інформація, ноу-хау, документи і матеріали  на десятки мільйонів доларів. Багатосторонні валютно-фінансові та торговельні  установи, що входять до складу ООН, виконують найважливішу регулюючу  роль в торгівлі і валютно-кредитної  області. Їх значення для української економіки в контексті її переходу до ринку важко переоцінити. Так, наприклад, процес лібералізації торгівлі в рамках ГАТТ (генеральна угода з тарифів і торгівлі) має ключове значення для українського експорту, угоди з МВФ розглядаються як свого роду міжнародні свідоцтва платоспроможності країни й необхідна умова її боргового тягаря з боку інших офіційних і приватних кредиторів.

    В організаціях ООН багато в чому створюється  правовий простір, в рамках якого  здійснюються зовнішньоекономічні  зв'язки. У цьому сенсі система  ООН і Бреттонвудської установи мають найважливіше значення для  української та світової економіки. 

4.3. Міжнародні послуги

Важлива тенденція - зростання торгівлі послугами. Сюди відносяться всі види: міжнародних стандартного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банків та страхових компаній, платежі за патенти, авторські гонорари і права, доходи від реклами, художньої праці, послуги охорони здоров'я, навчання, програмне забезпечення обчислювальної техніки, торговельно-технічна діяльність. Активна торгівля машинами та обладнанням породила ряд нових послуг - інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги, - що в свою чергу стимулює міжкраїнових обмін послугами, особливо науково-технічного, виробничого, комунікативного фінансово-кредитного характеру. У той же час торгівля послугами, особливо інформаційно-обчислювальними, консалтинговими, лізинговими, інжиніринговими, стимулює світову торгівлю товарами виробничого призначення.

Загальний обсяг експортованих послуг у  рамках світової торгівлі зріс з 155 млрд дол в 1975 р. до більше 10 трлн дол в 1982-1992 рр.., Маючи ті ж темпи зростання, що і експорт товарів. За післявоєнні  десятиліття виробництво товарів і послуг в США зросла більш ніж у 30 разів. У стільки ж зріс і обсяг світової торгівлі товарами та послугами. Частка економічно розвинених країн у цьому міжнародному обміні послугами становить близько 80%, якщо ж мати на увазі обсяг торгівля послугами НІС, ця частка перевищить 85%. Питома вага експорту послуг в експорті товарів всієї світової системи на початку 90-х рр.. наблизився до 30%. І, мабуть, ця тенденція буде прискорюватися.

При зменшенні  експорту деяких традиційних послуг (транспорт і т. п.) швидко розвивався експорт послуг, пов'язаних із застосуванням  науково-технічних досягнень, з впровадженням  обчислювальної техніки, консультаційних, торгових, технічних послуг, ноу-хау, послуга області далекого зв'язку, послуг банків , страхових агентств і т. п.

У сучасній Україні на міжнародний і внутрішній туризм припадає близько 10% світового  валового внутрішнього продукту.

Крім  значної статті доходу туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення  престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.

    Туризм  в Україні - одна з найбільш перспективних  і швидкозростаючих галузей. Стримуючим фактором для бурхливого і якісного зростання є низька інформаційна грамотність і слабкі комунікації. Однак в Україні вже є готові рішення для успішного використання в туризмі з автоматизації  бізнес процесів і підключення до мережі Інтернет, які служать подорожуючим тим чи іншим чином. Очевидно, що найбільш близькою до туризму є робота туристських агентств, сюди залучені також авіакомпанії, залізниці, готелі, ресторани і багато іншого. Вся  ця група представляє собою інфраструктуру туризму, або туристську індустрію.

    Закон України «Про туризм» визначає туризм як «Тимчасовий віїзд особини  з місця постійного проживання в  оздоровчих, пізнавальних, професійно-діловіх чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування».

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких відносяться географічні  об'єкти, які використовуються або  можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси діляться на природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для  рекреації – відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час  роботи, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України  різноманітні. Вся її територія знаходиться  в смузі кліматичного комфорту. Україна  має прекрасні умови для організації  відпочинку на берегах і лиманах  Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах  та Українських Карпатах. 

4.4 Інтеграція України  в світові структури

    Україна та Європейський союз

    Європейський  союз (Євросоюз, ЄС) - економічне та політичне об'єднання 27 європейських держав.

    Отримання статусу повноцінного члена Європейського  союзу як стратегічна мета України  була вперше продекларована Президентом  України Віктором Ющенко одразу ж  після його обрання на початку 2005 року. На поточний момент Україна не подавала заявки на вступ і не є  кандидатом у члени ЄС. На даний  момент відносно Україні діє Європейська  політика сусідства. Україна веде переговори з ЄС про підписання договору про  асоціацію передбачає спрощення  візового режиму та створення зони вільної торгівлі. Для набуття  членства в ЄС необхідна заявка на вступ і згода всіх країн-членів. Багато політиків у ЄС вважають за можливе членство України в ЄС. Наприклад, ще в 2002-му році Комісар з  розширення ЄС Гюнтер Ферхоген сказав, що «європейська перспектива для України не означає обов'язкове членство Україні в найближчі 10-20 років, хоча це можливо».

    13 січня 2005-го року Європарламент  фактично одноголосно (467 «за», 19 «проти») прийняв постанову про  розгляд можливості вступу в  майбутньому України в ЄС. Єврокомісія  акцентувала увагу на тому, що, хоча ще має пройти певний  період, приєднання нових країн-членів  не виключено.

    З приходом до влади Віктора Януковича  у березні 2010 тема євроінтеграції України  стала обговорюватися все більше і більше. Так за півроку Віктор Янукович досяг того, що попередній уряд, на чолі з Віктором Ющенком  і Юлією Тимошенко, не могло досягти  протягом п'яти років - договір про  безвізовий режим між Україною та ЄС. А також, на цьому ж саміті Україна-ЄС, який проводився в Брюсселі 22 листопада 2010 року, обидві сторони  підписали договір, що допускає Україні  до всіх програм ЄС, а голова Євросоюзу  Херман ван Ромпейсказал, що сподівається підписати договір про членство України в ЄС до середини 2011 року.

     Україна та країни СНД

   З розпадом центральної  (союзної) влади  після серпневих подій 1991 р. в  Москві, для підписання нового союзного договору уряд створив новий проект – Союз Суверенних Держав (ССД), який став майбутньою копією Біловезьких  угод 1992 р. про СНД.

   До  складу співдружності увійшли такі країни: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикістан, Туркменистан, Узбекистан, Україна.

   Не  зважаючи на спільність історичного  розвитку, технологічну взаємозалежність, інтеграційні процеси на постсоціалістичному  просторі йдуть вкрай повільно і  непослідовно.

   Але країни СНД – це основні торгівельні  партнери України, яких пов’ язують сталі  відносини, як на двосторонній, так  и на багатосторонній основі. З цими країнами напрацьована достатня договірно-правова база, що створює належні умови для подальшого розвитку взаємовигідних економічних відносин. Частка товарообігу України з указаними країнами становить близько 40% від усього товарообігу товарів і послуг, в тому числі частка експорту – близько 30%, а імпорту 51, 5%.

   Для надання нового імпульсу інтенсифікації економічного співробітництва з  традиційними економічними партнерами, Україною підписано документи про  формування Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю, Казахстаном.

   Основною  метою державної політики є створення  умов для забезпечення сталого збільшення товарообігу з Російською Федерацією та країнами СНД.

   Негативним  моментом розвитку інтеграційних процесів є те, що не підписуються необхідні  для співробітництва нові угоди  і договори, а багато підписаних за минулі роки документів залишаються  нереалізованими.

   Через загальний спад виробництва виникає  послідовна переорієнтація зовнішньої торгівлі країн СНД з близького  на далеке зарубіжжя.

   Робота  щодо розвитку науково-технічної кооперації має спрямовуватися на формування умов для такої кооперації, пошук шляхів створення єдиних фінансових фондів для реалізації спільних програм  і проектів. При цьому основні  зусилля слід зосередити на розвитку співробітництва в галузі високих  технологій – це не тільки виробництво  конкурентоздатної  продукції, але  й додатковий товар, продукт синтезу  інтелекту та передових ідей.

     Світовий  досвід показує, що за умов ресурсного голоду технологічне оновлення економік країн СНД неможливе без формування повноцінного економічного союзу. Тільки прийняття узгоджених рішень з важливих питань економічної політики допоможе країнам СНД зберегти контроль на своїх ринках, створити сприятливі умови для розвитку і гармонійного взаємодоповнення національних господарств, підвищення добробуту своїх народів. 

   Україна та митний союз

Також прем'єр-міністр Росії В. В. Путін закликав Україну вступити до Митногосоюзу, в рамках Єдиного економічного простору, створений об'єднанням країн, а саме Росією,Білоруссю і Казахстаном. Вступ уцей союзмає свої переваги,а саме: економічне зближення з Росією призведе до збільшення товарообігу, участі України в більшому числіспільних галузевих і виробничих проектів; позитивнийвплив нарозвиток паливно-енергетичного комплексу України тазміцнення її транзитних функцій щодо постачання вуглеводів до Європи , митна ставка 5,5%.