Формування сприятливих умов праці в системі соціально-трудових відносин на приклалі видавництва "Армада"

     Формування  сприятливих умов праці в системі  соціально-трудових відносин на приклалі видавництва "Армада"

     План

     Вступ…………………………………………………………………………..6

Розділ 1. Загальні засади Формування сприятливих умов праці ..……….…8

    1.1. Проблема створення безпечних  умов праці та шляхи її вирішення……8

1.2.Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей………………………..………………10

1.2.Державна система охорони праці в Україні…………………………….12

Розділ 2. Аналіз умов праці у видавництві ООО "Армада"………….…………18

    2.1. Характеристика об'єкта дослідження  ……………...…………….……..18

    2.2. Умови праці у видавництві ООО "Армада"………………………...…..19

    2.3. Ергономічне використання обладнання та планування ……………….21

Розділ 3. Шляхи удосконалення умов праці у видавництві ООО "Армада" ……………………………………………………………………………….………23

    3.1. Покращення умов праці на видавництві……...………………...………23

    3.2. Ергономічне використання обладнання та планування ……………….26

     Висновки ………………………………...……………………………….....28

     Список  використаної літератури……………………………………...…30 

 

      Вступ

     Джерелом  всякого розвитку та його результатом  є людина, її здатність, можливість взаємодіяти з іншими подібними суб’єктами. Економічна сутність людини конкретизується в діалектичній єдності праці та умов праці.

     Кожного року країна підсумовує здобутки, розраховує відповідні економічні показники: динаміку ВВП, рівень добробуту населення, галузеві показники та ін. В той же час велика кількість суттєво важливих економічних показників розвитку країни залишаються поза увагою громадськості. До таких показників, які характеризують стан людських ресурсів та особливості використання людського фактора у виробництві, відносяться: динаміка смертності, захворювання, злочинності (перш за все спрямованої проти особистості). Ці показники вельми важливі для формування адекватного уявлення про реальну якість життя в країні та про умови, в яких люди працюють, про відтворення людини як економічної, так і соціальної істоти.

     Ця  проблема актуальна не тільки в нашій  країні, вона є глобальною. За загальними підрахунками експертів Міжнародної організації праці (МОП) у результаті нещасних випадків і захворювань на виробництві щодня у світі в середньому гине 5 тис. осіб, що загалом становить від 2 до 2,3 млн. випадків смертності на рік. Підраховано, що майже 4% ВВП витрачає суспільство через травматизм, смертність і захворювання, і це призводять до втрати працездатності й необхідності лікування

     Актуальність проблеми створення сприятливих умов проці полягає у якісно новому підході до розуміння належних та безпечних умов праці а також розкриттю змісту вказаних понять відповідно до сучасних умов ринкової економіки. Питання належних та безпечних умов праці в своїх дослідженнях розглядали таки вчені, як В.С.Венедіктов, В.Г. Ротань, М.І. Іншин, К.Ю.Мельник, Н.Б. Болотіна та інші

     Метою курсової роботи є розкрити зміст поняття “належні та безпечні умови праці” та визначити основні критерії, які формують означені умови праці згідно з законодавством України

    Об’єкт дослідження роботи частину приміщень видавництва ООО"Армада".

    Предметом написання цієї роботи є умови праці на підприємстві.

     Перед написанням своєї науково-дослідницької  роботи, переді мною виступило ряд завдань, які вирішуватиме моя робота. Отож, завданнями курсової роботи є:

1. Визначити поняття «умови праці» та її організація в процесі виробництва.
2. Визначення нормативно-правової бази охорони праці в Україні.
3. Детальний розгляд та аналіз прав працівників на охорону та захист свого здоров’я в процесі своєї трудової діяльності.
4. Вдосконалення методів  організації умов праці в процесі діяльності
5. Аналіз особливостей використання людського фактору в процесі виробництва розробити напрями створення оптимальних умов праці, збереження життя та здоровя працівників.
6. Визначення нових удосконалених методів і засобів створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв за профілем спеціальностей.
7. Дослідити професійне орієнтування в питаннях організації виробничого процесу, що відповідає всім нормам і правилам безпеки.

 

 

      РОЗДІЛ 1

     ЗАГАЛЬНІ  ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ 

     1.1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення 

     Проблема  створення безпечних і нешкідливих  умов виробництва в Україні існувала, можна сказати, завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 15 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 тис. працівників, з них гинуло майже 3 тис. чоловік - відповідно в 4,8 і 2,2 рази більше, ніж у 2008 р. Але справжній стан охорони праці і рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися.

     Зі  здобуттям незалежності Україна першою серед республік колишнього Союзу РСР у 1992 р. прийняла Закон «Про охорону праці». Цей Закон уперше визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики у галузі охорони праці.

     За  роки, що пройшли після прийняття  Закону, для реалізації цих принципів зроблено чимало.

     Створено  Національну раду з питань безпечної  життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів, яка забезпечує функціонування цілісної системи державного керування охороною життя людей, у тому числі на виробництві, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з цих проблем. Такі самі ради функціонують на місцях.

     З 1994 p. у країні почата розробка Національної, галузевих, регіональних і виробничих програм поліпшення безпеки праці і виробни-чого середовища. В даний час реалізуються програми, розроблені до 2015 р.

     Будь-який напрямок господарської діяльності здатний розвиватися, якщо він забезпечується наукою. Це має пряме відношення і до охорони праці. Ось чому Уряд, Верховна Рада і Президент визнали за необхідне створити всеукраїнський науково-дослідний інститут охорони праці, який чи не першим у країні одержав статус національного. Сьогодні серед працівників інституту 11 докторів наук, 25 кандидатів. Інститут ще не досяг високого світового рівня, але багато чого робить, прагне до цього.

     Велика  увага приділяється підвищенню рівня  технічної безпеки виробничих об'єктів. Для рішення цих задач у країні створена мережа експертно-технічних центрів. У 2009 р. центри здійснили 27 тис. експертиз проектної документації, продіагностували 18 тис. одиниць устаткування підвищеної небезпеки, провели навчання з питань охорони праці майже 50 тис. працюючих, виконали ряд інших робіт.

     У зв'язку з необхідністю систематичного поповнення і відновлення знань, у даний час розглядається питання про створення Інституту післядипломної освіти у сфері охорони праці на базі нині діючого Головного учбово-методичного центру Держнаглядохоронпраці.

     Поступово стає на ноги система державного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, що нині обслуговує понад 300 тис. потерпілих на виробництві і виплачує їм щорічно близько 900 млн. гривень.

     Реалізується  комплекс заходів для посилення  державного нагляду за охороною праці, удосконалення і зміцнення його структури. Згідно з Указом Президента від 18.09.02 р. №834 на базі відповідного департаменту Міністерства праці утворений Державний комітет з нагляду за охороною праці як центральний орган виконавчої влади.

     Розробляється національне законодавство про  охорону праці з використанням конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці, директив Європейського Союзу, налагоджуються більш тісні контакти в галузі охорони праці з Росією, Німеччиною, США, Великобританією, Білоруссю, іншими державами.

 

     

     1.2. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей 

    Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини (рис. 1.1).

    

    рис. 1.1 Класифікація умов праці

     Працездатність  визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

     Відповідно  до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

     • фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;

     • нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;

     • робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;

     • монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;

     • температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

     • забруднення повітря (вміст домішок  в 1м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

     • виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

     • вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

     • освітленість у робочій зоні (в  люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.

     На  працездатність людини також впливають  особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

     Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

     Психологічна  межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

     Фізіологічна  межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

     Кожний  із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив  ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

     На  підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності  і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.