Поняття основних фондів підприємства, класифікація, їх структура та оцінка

Справедливою  вартістю необоротних активів звичайно є їх ринкова вартість, визначена  експертами або фахівцями підприємства.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює справедливій вартості на дату отримання.

Витрати, пов'язані з поліпшенням  стану основних засобів, що приводить до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. Поліпшення стану основних засобів може відбуватися за рахунок:

• модифікації з метою продовження терміну експлуатації або збільшення виробничої потужності;
• впровадження більш ефективного технологічного процесу;
• заміни окремих частин машин або обладнання тощо.

Крім первісної та справедливої вартості необоротних активів, визначають ліквідаційну та балансову (залишкову) вартість основних засобів. Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об’єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). Балансова вартість – це вартість, за якою основних фондів обліковуються на балансі підприємства. На даний час балансовою вважається залишкова вартість основних фондів (визначається як різниця між первісною або відновною вартістю основних фондів та сумою їх спрацювання за весь період експлуатації).

Початкова (первісна вартість) із врахуванням зношення:        

      

S_{п із врах. зношення}=S_п-åАморт.відрах.*t _{(к-сть років використання)}

 

Відновна вартість (вартість на відтворення основних фондів у сучасних умовах):

 

S_в= S_п /(1+ΔП/100)^t ,

 

  ΔП – річний приріст продуктивності праці в країні

 

                                  S_{в із врах. зношення}= S_в-∑А* t

 

Як правило, S_в < S_п.

Розрізняють галузеву, вікову і технологічну структуру основних фондів. Галузева структура характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до загальної вартості основних фондів в промисловості. Вікова структура – це співвідношення різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості. Технологічна структура показує співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів.

 

1.2 Завдання, напрямки і джерела аналізу основних фондів підприємства

 

При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва  величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність.

З цього твердження випливає потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними фондами, їх технічного стану і використання, а також оцінку їх впливу на зростання  обсягу продукції і виконання  плану виробництва.

Основними завданнями аналізу  є:

— забезпеченість основними  фондами підприємства і його структурних  підрозділів

— відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребам в них;

— виконання завдання зі зростання і оновлення основних фондів;

— технічний стан основних фондів;

— ступінь використання основних фондів і факторів, що впливають  на її рівень;

— оцінка ступеня використання виробничої потужності, площ та устаткування;

— стан невиробничих основних фондів — зміни в забезпеченості працівників житлом, дитячими установами, поліклініками, спортивними спорудами  тощо.

У відповідності з цими завданнями аналіз основних фондів проводиться  в таких напрямках:

— структура основних фондів;

— наявність стан і рух  основних фондів;

— використання основних фондів, виробничих потужностей, площ і обладнання;

— резерви збільшення випуску  продукції та підвищення рівня інших  показників за рахунок кращого використання засобів праці.

Інформаційною базою аналізу  є статистична звітність форма  № 11-03 «Звіт про наявність та рух  основних засобів, амортизацію (знос)»  — річна; форма № 1 «Баланс»; форма  № 5 «Примітка до річної фінансової звітності» — річна; статистичні  звітності з виробництва і  праці; паспорт окремих видів  устаткування та інші внутрішньовиробничі  документи.

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Характеристика  підприємства ВАТ "Тульчинська швейна фабрика" та аналіз основних показників його діяльності

 

Вiдкрите акцiонерне товариство "Тульчинська швейна фабрика" було зареєстроване за юридичною адресою 23600, Вінницька обл., м.Тульчин, вул. Гагаріна, 2 у Тульчинській районній державній адміністрації Вінницької області 07.02.1996 року. Його директором є Лозовська Олена Петрівна.

Відкрите акціонерне товариство — організаційно-правова форма  товариства, акції якого можуть вільно розповсюджуватись шляхом підписки або купівлі-продажу на біржі.

ВАТ "Тульчинська швейна фабрика" має таку органiзацiйну структуру :

- експериментальний цех  ;

- цех підготовки сировини ;

- розкрійний цех ;

- два пошивочних цехи ;

- склад готової продукції ;

- склад фурнітури .

Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй, представництв та iнших структурних пiдроздiлiв товариство не має. В звiтному роцi змiн в органiзацiйнiй структурi ВАТ не вiдбувалось.

Підприємство ВАТ "Тульчинська  швейна фабрика" відноситься до легкої промисловості і займається пошиттям та оптовою торгівлею різних видів  одягу, а саме: штани готові для  жінок та дівчат, чоловіків і хлопчиків, шкіряні; готова одяг для дітей і  немовлят, жінок та дівчат, чоловіків  і хлопчиків; костюми готові для  жінок і дівчат, і комплекти  готові для дітей і немовлят; куртки і полушинелі непромокальні й вітрозахисні військового зразка, спортивного стилю; одяг водонепроникна та вітрозахисний, готова офіційна, церемоніальна, обрядова для жінок і дівчат, зі шкіри; пальто і куртки шкіряні, плащі готові для чоловіків і хлопчиків, плащі, накидки, пелерини готові для жінок і дівчат; піджаки і блейзери готові для чоловіків і хлопчиків; шорти готові для жінок та дівчат, чоловіків і хлопчиків.

Проведемо аналіз основних показників підприємства ВАТ "Тульчинська  швейна фабрика" та занесемо результати до таблиці 2.1.

Для визначення абсолютних відхилень маємо формулу:

 

(ум. од.)    (1)

 

де q₁ –показник року, який порівнюється з базовим (або попереднім), 

q₀ – показник базового (попереднього) року.

 

Таблиця 2.1 – Аналіз основних економічних показників

 

Номер	Показник	Роки’			Відхилення від базового (або попереднього) року
					Абсолютне		Відносне
		2008	2009	2010	08-10	09-10	08-10	09-10
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Прибуток, тис. грн.	1409	2220	1249	-160	-971	-11,36	-43,74
2	Собівартість,  тис. грн.	3754	3373	4361	607	988	16,17	29,29
3	Рентабельність, %	37,53	67,82	28,64	-8,89	-39,18	-23,69	-57,77
4	Фондовіддача	3,2	3,83	4,22	1,02	0,39	37,88	10,18
5	Вартість основних засобів (залишкова), тис. грн.	1611	1459	1328	-283	-131	-17,57	-8,98
6	Продуктивність праці, тис.грн./чол.	4,6	8,57	5,1	0,5	-3,47	10,87	-40,49
7	Середньоспискова чисельність працівників, чол.	306	259	245	-61	-14	-19,93	-5,41
8	Середньорічна зарплата одного працівника, грн.	785,95	859,07	1130,2	344,25	271,13	43,8	31,56
9	Дебіторська заборгованість, тис. грн.	257	438	2918	2661	2480	1035,4	566,21
10	Кредиторська заборгованість, тис. грн.	1842	1317	3419	1577	2048	85,61	149,38
11	Коефіцієнт автономії	0,3738	0,4786	0,2893	-0,0845	-0,1893	-22,61	-39,55

 

При розрахунку відносного відхилення слід використовувати таку формулу:

    (2)

 

1. Прибуток підприємства: визначаємо з Ф. №2, Р. 050. Проводимо  порівняння з базовим роком  (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення прибутку підприємства:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

Відносне відхилення прибутку підприємства:

;

.

Проведемо порівняння прибутку підприємства з попереднім роком:

Абсолютне відхилення прибутку підприємства:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

 

Відносне відхилення прибутку підприємства:

;

.

 

 

Рис. 2 – Зміна прибутку підприємства протягом 2008-2010 р. р.

 

 

2. Собівартість продукції:  визначається з Ф. № 2, Р. 040. Проводимо порівняння з базовим роком (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення собівартості продукції:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

Відносне відхилення собівартості продукції:

;

.

Проведемо порівняння собівартості продукції з попереднім роком:

Абсолютне відхилення собівартості продукції:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

Відносне відхилення собівартості продукції:

;

.

 

 

Рис. 3 – Зміна собівартості продукції протягом 2008-2010 р. р.

 

 

3. Рентабельність продукції: визначається як відношення прибутку до собівартості продукції у відсотках. І для 2008 року становить 37,53%, для 2009 року – 67,82%, для 2010 року – 28,64% в результаті розрахунків. Проводимо порівняння з базовим роком (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення рентабельності продукції:

 %;

 %.

Відносне відхилення рентабельності продукції:

;

.

Проведемо порівняння рентабельності продукції з попереднім роком:

Абсолютне відхилення рентабельності продукції:

 %;

 %.

Відносне відхилення рентабельності продукції:

;

.

 

 

Рис. 4 – Зміна рентабельності продукції протягом 2008-2010 р. р.

 

 

4. Фондовіддача: визначається як відношення чистий доход (виручка) від реалізації продукції до вартості основних засобів: для 2008 року становить 3,2, для 2009 року – 3,83, для 2010 року – 4,22.

Проводимо порівняння з базовим  роком (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення фондовіддачі:

;

.

Відносне відхилення фондовіддачі:

;

.

Проведемо порівняння фондовіддачі з попереднім роком:

Абсолютне відхилення фондовіддачі:

;

.

Відносне відхилення фондовіддачі:

;

.

 

 

Рис. 5 – Зміна фондовіддачі протягом 2008-2010 р. р.

 

 

5. Вартість основних засобів  (залишкова): визначається з Ф № 1, Р. 030. Проводимо порівняння з базовим роком (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення вартості основних засобів:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

Відносне відхилення вартості основних засобів:

;

.

Проведемо порівняння вартості основних засобів з попереднім роком:

Абсолютне відхилення вартості основних засобів:

(тис. грн.);

(тис. грн.).

Відносне відхилення вартості основних засобів:

;

.

 

Рис. 6 – Зміна вартості основних засобів протягом 2008-2010 р. р.

 

 

6. Продуктивність праці: розраховуємо як відношення прибутку до середньоспискової численності працівників. В результаті розрахунків маємо для 2008 року  продуктивність праці дорівнює 4,6 тис. грн./чол., для 2009 року – 8,57 тис. грн./чол., для 2010 року – 5,1 тис. грн./чол..

Проводимо порівняння з базовим  роком (2008 – базовий рік):

Абсолютне відхилення продуктивності праці:

(тис. грн./чол.);

(тис. грн./чол.).

Відносне відхилення продуктивності праці:

;

.

Проведемо порівняння продуктивності праці з попереднім роком:

Абсолютне відхилення продуктивності праці:

(тис. грн./чол.);

(тис. грн./чол.).