Проектный анализ транспортного предприятия

ВСТУП

Сучасне ринкове середовище характеризується значною динамічністю, що вимагає від комерційних структур оцінювати ефективність існуючого бізнесу і постійно досліджувати можливість розвитку нових напрямів діяльності в межах окремих бізнес-проектів. Не є виключенням і транспортні підприємства, які мають можливості змінювати специфіку роботи, формуючи потрібний парк транспортних засобів.

У межах пропонованої роботи наведено ситуацію, коли торговельне підприємство звертається до транспортного підприємства з комерційною пропозицією щодо обслуговування власної мережі роздрібної торгівлі. Розглядаючи подібну пропозицію як можливість розвитку нового напряму діяльності необхідно провести розрахунки, які визначать умови, ефективність і, відповідно, доцільність реалізації подібного проекту для обох учасників.

Метою курсової роботи є розрахунок капітальних і експлуатаційних витрат транспортного підприємства, витрат торговельного партнера на транспортне обслуговування власної роздрібної мережі, доходів і показників ефективності інвестиційного проекту (ІП) щодо  розширення парку транспортних засобів і організації транспортного обслуговування мережі роздрібної торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТУ

Визначенню технологічних показників роботи транспорту в межах даної роботи передує вибір конкурентних марок транспортних засобів(ТЗ). Такий вибір необхідно здійснити, спираючись на умови роботи роздрібної мережі, характер майбутніх перевезень, специфіку вантажу. Також при попередньому виборі марки транспортного засобу необхідно звернути увагу на його технічні характеристики, вартість сервісного і технічного обслуговування, витрати пов’язані з вводом ТЗ в експлуатацію.

Конкурентні марки ТЗ для цього виду діяльності рекомендовано обирати в діапазоні вантажопідйомності від 1,5 до 10 тон, залежно від величини середнього обсягу однієї поставки. Технологія роботи транспорту і його вантажопідйомність взаємопов’язані, тому, обираючи ту чи іншу вантажопідйомність ТЗ, слід передбачати зміни у технологічному процесі.

Використовуючи вихідні дані і характеристики обраних марок, необхідно розрахувати основні технологічні показники роботи транспорту.

Зважаючи на те, що обсяги перевезень безпосередньо пов’язані з обсягом матеріалопотоку, визначимо значення останнього в горизонті розрахунку. Період експлуатації проекту дорівнює роки, починаючи з 1-го січня. Періодом розрахунку  прийнято квартал. Для спрощення розрахунків приймаємо незмінним місячний обсяг матеріалопотоку в межах кварталу. Місячний обсяг матеріалопотоку в роздрібну мережу в періоді t за  k– й рік проекту пропонується визначити:

,                            (1.1)

де - середнє значення добового обсягу реалізації учасника роздрібної мережі, т;

 - кількість учасників які формують роздрібну мережу, од;

 - кількість днів роботи роздрібної мережі у місяці, од. ;

 - коефіцієнт, що враховує сезонні коливання попиту;

 - коефіцієнт, що враховує загальну тенденцію зміни попиту за роками.

Для першого року експлуатації проекту приймають рівним 1, для кожного наступного змінюється на задану кількість відсотків.

 т.

Враховуючи, що місячний обсяг матеріалопотоку не змінний вас межах відповідного кварталу, визначаємо квартальні значення матеріалопотоку Результати зводять до табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Обсяг матеріалопотоку в роздрібну мережу

квартал	рік
	1	2	3	4
1	688	722	758	796
2	1081	1135	1192	1251
3	983	1032	1084	1138
4	983	1032	1084	1138
∑	3735	3921	4117	4323

 

При умові потрібна для обслуговування роздрібної мережі кількість обертів за період t може бути визначена за формулою:

де - вантажопідйомність ТЗ;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності ТЗ;

- середній обсяг однієї поставки, т;

- середня кількість поставок одному учаснику роздрібної мережі за період в k -му році, од;

- кількість пунктів заїзду на  маршруті ТЗ, од.

Середню кількість поставок одному учаснику роздрібної мережі за період t в k -му році визначають за формулою:

де - місячний обсяг матеріалопотоку в роздрібній мережі за період t у k -му році експлуатації проекту т;

n - кількість місяців в періоді.

Кількість пунктів заїзду на маршруті для ТЗ i визначити за наступною умовою:

де - номінальна вантажопідйомність ТЗ, т;

INT - функція, що повертає найближче менше ціле значення.

 

 

 

Середній час оберту ТЗ:

де - середня довжина маршруту км;

- технічна швидкість транспортного засобу, км/год;

- час простою під навантаженням на складі розподільчого центру ТЗ, год;

- час простою під розвантаженням під час обслуговування роздрібної мережі ТЗ, год;

- час на додатковий заїзд, год.

Після розрахунку часу оберту необхідно перевірити виконання наступної умови : , де - час обслуговування роздрібної мережі на добу год. Якщо умова не виконується, необхідно послідовно зменшувати кількість пунктів заїзду поки їх кількість не буде дорівнювати максимально можливого для заданого часу обслуговування.

Середня довжина маршруту для ТЗ визначається:

де - середня відстань доставки вантажу км;

- середня відстань між двома суміжними пунктами, км.

Час навантаження одного ТЗ на складі розподільчого центру пропонується визначити за наступною формулою:

де - час, що витрачається на навантаження 1 т тарно-штучних вантажів при використанні засобів механізації;

- константа, що враховує витрати часу на підготовчо-заключні роботи при навантажувально-розвантажувальних роботах, год. Ця величина характеризує витрати часу на оформлення документів і маневрування ТЗ, в межах даної роботи приймається рівною 0,12 години.

Час простою під розвантаженням ТЗ при обслуговуванні роздрібної мережі пропонується визначити:

де - час, що витрачається на розвантаження 1 т тарно-штучних вантажів без використання засобів механізації.

км

 год

 год

 год

Потрібну кількість ТЗ пропонується визначити із умов їх необхідної кількості для обслуговування середньодобового обсягу вимог в k -му році експлуатації проекту. Облікова кількість ТЗ повинна гарантувати безперервне обслуговування замовника з урахуванням необхідності проведення технічного обслуговування і ремонту а також можливих не прогнозованих поломок транспортних засобів. Облікова кількість ТЗ у парку залежить від багатьох умов і факторів. До останніх можна віднести надійність ТЗ, стратегію підприємства щодо ремонту і технічного обслуговування ТЗ, кваліфікацію водіїв і механіків та ін.. У межах даної роботи перелічені фактори пропонують врахувати в межах оперативної організації роботи транспорту а облікову кількість прийняти рівною потрібній:

де - середньодобовий обсяг матеріалопотоку в роздрібну мережу т;

- кількість обертів за добу од;

CEILING - функція що повертає найближче більше ціле значення.

Середньодобовий обсяг матеріалопотоку в роздрібну мережу в k -му році експлуатації проекту пропонують визначити за формулою:

де - обсяг матеріалопотоку в k -му році експлуатації

Кількість обертів за добу ТЗ пропонують визначити так:

 

 т.

 авт.

Результати розрахунку потрібної кількості автомобілів і кількість обертів при обслуговуванні роздрібної мережі необхідно надати у вигляді таблиць, табл. 1.2, 1.3.

Таблиця 1.2 – Потрібна кількість транспортних засобів

потрібна кількість ТЗ	рік експлуатації проекту
	1	2	3	4
	1	1	1	1

 

Таблиця 1.3 – Потрібна кількість обертів

квартал	рік
	1	2	3	4
1	105	110	115	121
2	165	173	181	190
3	150	157	165	173
4	150	157	165	173
∑	568	597	627	658

 

Наступним кроком необхідно проаналізувати зайнятість транспортних засобів в обслуговуванні роздрібної мережі протягом доби. Для цього пропонують визначити середньодобове значення часу на маршруті одного автомобіля для кожного періоду експлуатації проекту:

 год.

Результати розрахунків необхідно занести до табл. 1.4.На їх основі розглядається можливість використання транспорту для обслуговування інших клієнтів. В цьому випадку необхідно проводити маркетингові дослідження та виявити попит на транспортні послуги що надаються відповідними ТЗ. У межах даної роботи пропонується визначати можливість використання транспорту іншими клієнтами залежно від зайнятості транспорту в роздрібній мережі, використовуючи умову наведену в табл. 1.5.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.4 – Середньодобове значення часу на маршруті одного ТЗ

квартал	рік
	1	2	3	4
1	7,19	7,55	7,92	8,32
2	11,29	11,86	12,45	13,07
3	10,27	10,78	11,32	11,89
4	10,27	10,78	11,32	11,89
∑	39,02	40,97	43,01	45,16

 

Таблиця 1.5 – Коефіцієнт збільшення середньодобового значення часу роботи на маршрутах

Зайнятість в роздрібній мережі, %	0-40	40-60	60-80	80-95
Коефіцієнт збільшення середньодобового значення роботи на маршрутах	1,4	1,2	1,1	1,05

 

Зайнятість в роздрібній мережі розраховується у відсотках в залежності від значень середньодобового часу на маршруті в роздрібній мережі.

Час на маршруті при обслуговуванні сторонніх клієнтів пропонується визначити за наступною формулою: