Міжнародний виставочний бізнес

Реферат на тему: 

Міжнародний виставочний бізнес  

Міжнародний виставочний бізнес - це сукупність соціально - економічних відношень, пов'язаних з організацією і проведенням виставок і ярмарків 

Виставки і ярмарки є частиною Marketing Mix- ця концепція давно одержала визнання у всьому світі.  

Ярмарок - це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарок відноситься до епохи раннього феодалізму. Великі ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і грали важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.  

Ярмарки підрозділяються на:  

- місцеві  

- національні  

- міжнародні.  

По характеру виставлених експонатів розрізняють ярмарки:  

- універсальні  

- спеціалізовані.  

Виставка - це привселюдна демонстрація досягнень у будь-якій області економіки, науки, культури. В основному, торгово-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно чинні виставки - це виставки досягнень народного господарства.  

В даний час характерне зростання їхнього числа, розширення площ, що вони займають та збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають більшої ролі в міжнародних економічних відносинах, приходячи одним із діючих засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжнародному науково-технічному обміну, установлення взаємовідносин між країнами.  

До великих міжнародних ярмарків відносять постійно діючі торгові ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке. У країнах Східної Європи виділяються ярмарки в Лейпцизі, Брно, Пловдиві, Белграді, Загребі. У країнах, що розвиваються, найбільше відомі ярмарки в Тунісі, Касабланці, Дамаску, Алжирі, Тріполі.  

Проходять такі ярмарки й в Україні. Так, наприклад, у роботі "Київської контрактової ярмарки-95" взяли участь 203 фірми, підприємства й організації, серед котрих 33 - іноземні. 21 держава ближнього і дальнього зарубіжжя подали свої експонати на ярмарку. Учасниками ярмарку було підписано або узгоджено більш 3 тис. контрактів.  

Оскільки ярмарки, як правило, не публікують даних про укладені угоди, то важко зробити висновок про їхнє значення в міжнародній торгівлі.  

Організаторами торгових ярмарків і виставок є торговельні палати, асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні органи, а також приватні підприємства.  

Організації, що займаються устроєм ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони підлягають реєстрації, відповідають за своїми обов'язками в межах їхнього майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або управління ярмарків, що проводять усю роботу по їхній організації. Сюди входять такі заходи:  

- розробка положень про ярмарок і права участі в ній;  

- будівництво і технічний устрій павільйонів;  

- організація роботи з притягнення іноземних учасників;  

- підготування готелів, ресторанів і кафе;  

- забезпечення через урядові органи імпортних квот і валюти для учасників;  

- виробітку правил митного огляду для ярмаркових вантажів;  

- забезпечення пільгових тарифів для вантажів учасників ярмарків;  

- надання для потреб ярмарків транспорту, реклами й інших засобів;  

- протокольна і технічна служба;  

- бюро перекладів; робота з відпочинку і культурного обслуговування делегатів.  

Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (упорядкування загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, виробітку загальних правил участі в їхній роботі і т.д.) займаються Спілка міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.  

Таким чином, постанова питання про міри наднаціонального регулювання, пов'язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об'єктивно обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в міжнародній торгівлі.  

Підприємницькі організації грають важливу роль у розвитку світогосподарських зв'язків, роблячи сприяння міжурядовим організаціям у виробітку рекомендацій і резолюцій, наданні ділової інформації; розробці і затвердженні правил міжнародного бізнесу. Вони являють собою об'єднання національних спілок підприємців (асоціацій і федерацій), торговельних палат, представників ділових кіл із метою надання сприяння міжнародному співробітництву в економічних, науково-технічній областях, у здійсненні ділової практики і, зокрема, у комерційній, фінансовій і інших сферах. Це організації, засновані на основі власних статутів і що фінансуються за рахунок внесків своїх членів, що не ставлять ціллю своєї діяльності досягнення прибутку.  

Офіційною метою неурядових об'єднань (спілок, клубів) підприємців є надання сприяння розвитку міжнародних торгово-економічних відношень, обмеження конкуренції на світовому ринку. Спілки підприємців іноді передбачають у своїх статутах і такі цілі, як обмін виробничим досвідом, розробка методів поліпшення якості товарів, забезпечення загальних інтересів учасників шляхом проведення досліджень, організації консультацій, кооперації і спільних дій фірм на міжнародному рівні. Переважна більшість існуючих у даний час міжнародних спілок підприємців було створено в 50-і роки. По орієнтованих підрахунках, тільки в області виробництва і збуту товарів діють понад 200 міжнародних підприємницьких об'єднань. На відміну від міжнародних картелів, синдикатів, трестів, учасниками яких є окремі найбільші компанії, членами міжнародних підприємницьких об'єднань виступають «асоційовані підприємці» або об'єднання підприємців однієї галузі різних країн, представляючи собою нову форму переплетіння різноманітних національних груп монополістичного капіталу.  

Важливу роль у формуванні політики в області міжнародного економічного співробітництва грають об'єднання представників великого міжнародного бізнесу, у котрих фактично заздалегідь погоджуються їхні позиції по найважливіших міжнародних проблемах і потім приймаються рішення у вигляді рекомендацій урядам своїх країн і міжнародних організацій, із якими вони підтримують тісні взаємовідносини. До такого роду об'єднанням ставиться Міжнародна торговельна палата - МТП.  

Відповідно до Статуту, офіційні цілі МТП складаються в тому, щоб, «діючи у всіх областях міжнародного бізнесу, включаючи торгівлю, промисловість, транспорт і фінанси, сприяти поліпшенню умов економічних відношень між країнами і вирішенню міжнародних економічних проблем, а також установленню міжнародних контактів і порозуміння ділових кіл та їхніх організацій і тим самим сприяти миру і дружнім відношенням між народами». МТП виступає за відмову від дискримінації в міжнародній торгівлі, за розширення взаємовигідних економічних зв'язків між усіма країнами світу.  

Підприємницькі об'єднання не є суб'єктами міжнародного права, але вони повинні здійснювати свою діяльність, виходячі із його принципів і норм. Усередині держав їхній правовий статус визначається національним законодавством.  

По цілям і виконуваним функціям підприємницькі об'єднання діляться на:  

- міжнародні спілки підприємців;  

- регіональні спілки підприємців,  

- міжнародні і регіональні торговельні палати.  

Спілки підприємців мають за мету сприяти діяльності національних спілок підприємців, у тому числі в області міжнародних економічних відношень. У залежності від виконуваних функцій вони діляться на:  

- міжнародні асоціації і федерації  

- загальноекономічні галузеві асоціації і федерації;