Інжинірингові види послуг

На сучасному  етапі відбулося значне збільшення обсягу і сумарної вартості технічних  послуг, що є предметом міжнародної  торгівлі, а також розширення в цій діяльності частки участі західноєвропейських і японських фірм при збереженні пануючого положення за американськими фірмами.

Розвиток  інжинірингу і виділення його в самостійний вид міжнародних  комерційних операцій з'явилося  відображенням науково-технічного прогресу, що торкнулися всі галузі промисловості і насамперед машинобудування. Результат — істотні зрушення в структурі міжнародної торгівлі убік збільшення торгівлі складними видами устаткування, що вимагають спеціальних знань для рішення технологічних і організаційних проблем, починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію.

Іншим важливим фактором, що зробив вплив  на ріст інжинірингу в сучасних умовах, є високий попит на технічні послуги  з боку країн, що вступили на шлях самостійного економічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для такого будівництва. Вони змушені залучати іноземні фірми для розвідки і розробки своїх природних ресурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення ряду галузей важкої промисловості й ін.

Важливу роль продовжує грати і такий  фактор, як прагнення до зовнішньоекономічної експансії найбільших ТНК, що використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. Практика показує, що виконання експортного контракту на інжиніринг, як правило, спричиняє наступне постачання машин і устаткування, вартість яких у 10 — 20 разів перевищує відповідний показник технічних послуг, що обумовили їхнє постачання . Наприклад, четверта частина вивозу машин і устаткування з Франції є наслідком попереднього йому інжинірингу, виконаного відповідними французькими фірмами.

І нарешті, виділенню інжинірингу в самостійну область міжнародної комерційної  діяльності сприяла поява великого числа великих інженерних фірм із величезними оборотами і широкою  сферою діяльності, створення численних національних асоціацій інженерних фірм і міжнародних асоціацій, що сприяють розвитку їхньої діяльності.

У розвитих країнах нараховується багато тисяч  фірм і організацій, що виконують  роботи типу інжиніринг. У США, наприклад, зареєстроване понад 25 тис. такі фірми  різного профілю й обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію, обмежуючи консультаціями по приватних питаннях (вибір земельних ділянок, складання балансів, архітектурне оформлення і т.д.). Нерідко така фірма представлена одним експертом у якій-небудь визначеній області, і вся його діяльність зводиться лише до консультування. У той же час для США характерні фірми-гіганти, що виконують роботи типу будівельного інжинірингу і усі функції, що беруть на себе, по створенню відповідних об'єктів.

У міжнародній  практиці визначилися дві категорії  фірм, що виконують роботи типу інжиніринг: спеціалізовані фірми (надання інженерно-технічних послуг — основна сфера їхньої діяльності) і промислові фірми (сполучать надання інженерних послуг з виробничою діяльністю).

Спеціалізовані  інжинірингові фірми

Спеціалізовані  інжинірингові фірми в залежності від виду наданих послуг поділяються, у свою чергу, на двох груп: інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.

• Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги  у формі консультацій. Вони самі не займаються ні виробництвом, ні будівництвом. Сфера їхньої діяльності широка. Це і цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, шахти, міське будівництво), і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічні процеси.

• Інженерно-будівельні фірми надають звичайно повний комплекс інженерно-технічних послуг, включаючи проектування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і пуск устаткування в експлуатацію. Ці фірми досить часто беруть на себе функції генерального підрядника об'єкта, залучаючи в якості субпостачальником машинобудівні і будівельні компанії.

Крім  проектування цивільних і військових об'єктів інженерно-будівельні фірми  спеціалізуються в області розробки промислових об'єктів, і насамперед заснованих на використанні специфічних технологічних процесів.

Серед інженерно-консультаційних фірм розвитих країн можна виділити визначену  спеціалізацію як по видам наданих інжинірингових послуг, так і по галузевій спрямованості. Так, американські, англійські, японські, італійські фірми роблять переважно інженерно-будівельні послуги в повному комплексі, тим часом як у французьких фірм переважають інженерно-консультаційні послуги.

У промислово розвинутих країнах — США, Англії, Голландії, Японії й ін. — існують  великі інженерні фірми, що мають  свої філії за кордоном і здійснюють великий обсяг інжинірингових робіт. Такі фірми у своїй діяльності звичайно орієнтуються в значній мірі на експорт. Наприклад, у західнонімецькій інжинірингових фірм частка експортних замовлень складає приблизно 60%, в американських і французьких - близько 30%.[4]

Спеціалізовані  інжинірингові фірми в залежності від характеру здійснюваних ними господарських зв'язків поділяються на незалежні і родинні промисловим компаніям. Незалежні спеціалізовані фірми не мають родинних відносин із промисловими компаніями й у господарському відношенні самостійні. Однак на практиці більшість з них тісно зв'язані з однієї чи декількома великими промисловими компаніями, їхніми філіями чи агентами і діють у їхніх інтересах.

Спеціалізовані  родинні інжинірингові фірми  — це філії чи дочірні компанії великих генеральних підрядників, що займаються інжиніринговою діяльністю як основною.

Промислові  компанії

Промислові  фірми відносяться до другої категорії  фірм, що виконують роботи типу інжинірингу. Їх звичайно підрозділяють на компанії-проектувальники і компанії — виробники устаткування для визначених галузей промисловості.

• Компанії-проектувальники, прагнучи зберегти секрети виробництва, виконують технологічне проектування з метою чи розширення створення  нового виробництва на основі власних  патентів і ноу-хау, а підрядники використовуються для виконання інших інженерно-консультаційних робіт, здійснюючи контроль за цими роботами.

• Для  компаній — виробників устаткування виконання робіт типу інжиніринг є засобом збільшення продажів основної продукції. Як правило, мова йде про проектування великих установок, виготовлення устаткування для яких виконується тією же фірмою.

Для здійснення операцій по наданню інженерно-технічних  послуг промислові ТНК створюють у себе спеціальні конструкторські відділи чи проектні бюро. Іноді машинобудівні компанії, що можуть проектувати тільки вузькоспеціалізовані підприємства або один з видів технологічних процесів, для проектування комплектних підприємств створюють спільні інженерні фірми.

Нерідко, коли мова йде про будівництво  великих об'єктів, фірми, що роблять  послуги типу інжиніринг, утворять тимчасові чи довгострокові консорціуми, у котрі входять як національні, так і іноземні компанії. Фінансують такі консорціуми, як правило, банки, установлюючи зв'язок з генеральним підрядником, що несе відповідальність за діяльність усього консорціуму. 

3. Реінжинірингові послуги

Останнім часом на світовому ринку інжинірингових послуг з'явився новий вид послуг - послуги реінжинірингу, які надають іноземні інжинірингові фірми. 
Реінжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги по перебудові систем організації та управління виробничо-торговими й інвестиційними процесами господарського об'єкта з метою підвищення його конкурентоздатності і фінансової стійкості.

У реінжинірингу  зазвичай виділяють два що істотно  відрізняються виду діяльності:  
- Кризовий реінжиніринг (перепроектувало і реінжиніринг бізнес-процесів), де мова йде про вирішення украй складних проблем організації, коли справи пішли зовсім погано і потрібний комплекс мерів, який дозволив би ліквідовувати «вогнища захворювання».  
- Реінжиніринг розвитку (вдосконалення бізнес-процесів), який застосовний тоді, коли поділа у організації йдуть в цілому непогано, але погіршала динаміка розвитку, стали випереджати конкуренти.  
Отже, об'єктом реінжинірингу є не організації, а процеси. Компанії піддають реінжинірингу не свої відділи продажів або виробництва, а роботу, що виконується персоналом цих відділів.  
Одним з шляхів поліпшення управління процесами, в сукупності створюючи бізнес компанії, є додання ним найменувань, що відображають їх початковий і кінцевий стани. Ці найменування повинні відображати все ті роботи, які виконуються в проміжку між стартом і фінішем процесу. Термін «виробництво», звучний як назва відділу, краще підходить до процесу, що відбувається від моменту закупівлі сировини до моменту відвантаження готової продукції. За цим же принципом можуть бути названі ще деякі процеси, що повторюються, наприклад:  
1.     "розробка продукту" - від вироблення концепції до створення прототипу;  
2.     "продажі" - від виявлення потенційного клієнта до отримання замовлення;  
3.     "виконання замовлення" - від оформлення замовлення до здійснення платежу;  
4.     "обслуговування" - від отримання запиту до дозволу виниклої проблеми.  
Після того, як процеси ідентифіковані, необхідно вирішити, які саме з них вимагають реінжинірингу і яким повинен бути його порядок.  
Етапи проведення реінжинірингу:  
I.                   Формується бажаний образ фірми. Формування майбутнього образу відбувається в рамках розробки стратегії фірми, її основних орієнтирів і способів їх досягнення.  
II.                Створюється модель реального або існуючого бізнесу фірми. Тут відтворюється (реконструюється) система дій, робіт, за допомогою яких компанія реалізує свої цілі. Проводиться детальний опис і документація основних операцій компанії, оцінюється їх ефективність.  
III.       Розробляється модель нового бізнесу. Відбувається те, що перепроектувало поточного бізнесу - прямій реінжиніринг.  
Для створення моделі оновленого бізнесу здійснюються наступні дії:  
1)Перепроектуються вибрані господарські процеси. Створюються ефективніші робочі процедури (завдання, з яких складаються бізнес-процеси). Визначаються технології (зокрема інформаційні) і способи їх застосування;  
2)Формуються нові функції персоналу. Переробляються посадові інструкції, визначається оптимальна система мотивації, організовуються робочі команди, розробляються програми підготовки і перепідготовки фахівців;  
3)Створюються інформаційні системи, необхідні для здійснення реінжинірингу: визначається устаткування і програмне забезпечення, формується спеціалізована інформаційна система бізнесу. Необхідний для реінжинірингу рівень інформаційного забезпечення припускає, що інформація повинна бути доступна кожному учасникові проекту ре інжинірингу в будь-якій точці ділової одиниці, можливо, одночасно в різних місцях вона однозначно інтерпретується;  
4)Проводиться тестування нової моделі - її попереднє застосування в обмеженому масштабі.  
IV. Впровадження моделі нового бізнесу в господарську реальність фірми. Всі елементи нової моделі бізнесу утілюються на практиці. Тут важливе уміле стикування і перехід від старих процесів до нових, так, щоб виконавці процесів не відчували дисгармонії робочої обстановки і не переживали стан робочого стресу. Еластичність переходу багато в чому визначається ступенем ретельності підготовчих робіт.

Реінжиніринг  необхідний вітчизняному підприємництву, оскільки йому необхідні істотні  зміни. Причому для більшості  компаній необхідний кризовий реінжиніринг.  
Основними складовими процесу управління змінами є оцінка готовності до них організації і розробка плану їх впровадження. Повинні бути чітко визначені ролі співробітників, що беруть участь в процесі змін. Вельми важлива і роль людей, які не мають формальної влади в організації, але можуть використовувати свій вплив в колективі для ініціації процесу змін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 
 
Інжинірингові і реінжинірингові послуги користуються попитом в сучасному економічному житті. Інжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги по створенню підприємств і об'єктів. Він є важливим методом збільшення ефективності вкладеного в об'єкт капіталу. Інжиніринг розглядається як визначена форма експорту послуг (передача даних, технологій, досвіду) із країни виробника в країну замовника й охоплює комплекс робіт із проведення попередніх досліджень, підготовки техніко-економічного обґрунтування, комплекту проектних документів, а також розробку документації по організації виробництва і керуванню, експлуатації устаткування і реалізації готової продукції. 
Останнім часом на міжнародному ринку з'явився новий вид послуг - послуги реінжинірингу. Реінжиніринг - це інженерно-консультаційні послуги з перебудови системи організації виробничо-торговим і інвестиційним процесами суб'єкта з метою підвищення його конкурентоздатності та фінансової стійкості. 
Необхідно так само відмітити, що BPR - це не просто модна тенденція, а наслідок найжорстокішої конкурентної боротьби, що вимагає впровадження наукомістких інноваційних технологій, як засобів підвищення продуктивності и ефективності діяльності підприємства. 
Головними країнами, що здійснюють інжинірингові послуги, є розвинуті країни (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія, Канада, Швейцарія, Італія). Зростає активність на зовнішньому ринку інжинірингових послуг країн Скандинавії, Мексики, Бразилії, Республіки Кореї, Індії. Лідером у розвитку інжинірингових послуг є США. 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел:

1. Апопій В.В., Олексин І.І., Шутовська Н.О., Футало Т.В. Організація і технологія надання послуг: Навч. посіб. / За ред. В.В.Апопія. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 312 с. (Альма-матер).

2. Балькин Ю.Г., Ермак В.В. Бизнес-реинжиниринг и системная интеграция // Формування ринкових відносин в Україні.- 2003.- № 3.- C.5-10.

3. Бушуєва І., Галіцин В., Пахомов О. Основні заходи реінжинірингу бізнес-процесу "Планування" // Вісник Національного банку України.- 2003.- № 7.- C.58-62.

4. Виноградова О. В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному менеджменті. — Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2005. — 196 с. 
5. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посібник для студ. вузів/ Г.М. Дроздова/ Дроздова Г.М. - К., Центр навч. літ., 2004. – 247 с.

6. Козловський В. О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. — Вінниця: ВНТУ, 2003. — 208 с.

7. Кузьмін О. Є., Загородній А. Г., Гладунський В. Н., Підгородецький Я. І., Фещур Р. В. Зовнішньоекономічна діяльність. — Л.: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003. — 123 с.

8. Мазаракі А. А., Воронова Є. М., Юхименко В. В., Чаус І. В., Ващенко Н. П. Світовий ринок товарів та послуг: Ч. 1. — К.: КНЕУ, 2005.— 320 с. 
9. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник / Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. - К.: Знання, 2008.- 406 c. 
10. Світовий ринок послуг: Підручник . 4-е вид. – К.: Знання України, 2005. – 280с.

11. Совин Г.А. Реинжиниринг бизнес-процессов: модное лекарство? // Управление компанией, №6, 2002 г.