Финансовые ресурсы и эффективность

У статті "Відстрочені податкові активи" сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах в результаті тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.

II розділ “Оборотні активи”.

"Виробничі запаси" — вартість запасів сировини, матеріалів, палива тощо, призначених для споживання  в операційному циклі.

Витрати на незавершене  виробництво, роботи, напівфабрикати власного виробництва відносять до статті "Незавершене виробництво".

Стаття "Товари" відбиває вартість товарів, придбаних для продажу.

“Готова продукція” – запаси виробів на складі, обробка яких закінчена і котрі відповідають технічним умовам і стандартам.

"Векселя отримані" — заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи і надані послуги, що забезпечені векселями.

Юридичних і фізичних осіб, які заборгували підприємству визначені суми коштів або інших  активів називають,  “дебітори”, а суму заборгованості — “дебіторська заборгованість”. Поточна дебіторська заборгованість виникає у ході нормального операційного циклу і погашається протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Вона визнається активом і оцінюється за первісною вартістю. Дебіторська заборгованість, що не виникає у ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, відноситься до довгострокової дебіторської заборгованості (необоротний актив).

Поточна дебіторська  заборгованість за продукцію (послуги), щодо якої існує непевність її погашення боржником, є сумнівним боргом.

"Поточні фінансові інвестиції" — інвестиції на термін, що не перевищує року і можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

"Грошові кошти та їхні еквіваленти" — кошти у касі, на рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів.

III розіл  “Витрати майбутніх періодів” — витрати, що мали місце протягом поточного періоду, але стосовні до наступних звітних періодів.

Пасив балансу

I розділ  «Власний  капітал” складає:

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Пайовий капітал — сума пайових внесків членів союзів та інших підприємств, передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал — сума капіталу, що вкладений засновниками понад статутний капітал.

Інший додатковий капітал — вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу;

Резервний капітал — сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Неоплачений капітал — сума заборгованості власників (учасників) по внесках у статутний капітал. Вилучений капітал — відбиває фактичну собівартість акцій власної емісії або часток викуплених в учасників.

Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток).

II розділ Забеспечення  наступних витрат і платежів.

У статті Забезпеченя виплат персоналу відбивають нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі персоналу підприємства.

III розділ Довгострокові  зобов’язання

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути вірогідно визначена й існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Довгострокове фінансове зобов’язання підлягає погашенню у термін, що перевищує дванадцять місяців від дати балансу.

"Довгострокові кредити банків.

Відстрочені податкові зобов'язання.

Інші  довгострокові фінансові зобов'язання

IV розділ  Поточні  зобов'язання.

Суму поточних зобов'язань підприємства перед банками по отриманих позиках – Короткострокові кредити банків. Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях – сума довгострокових зобов'язань, що підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати  балансу.

Векселі видані — це заборгованість, на яку підприємство видало векселя для забезпечення постачань (робіт, послуг) та кредиторів. 

Заборгованість постачальникам і підрядчикам за матеріальні  цінності, виконані роботи та отримані послуги відноситься до статті кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Поточні зобовязання за розрахунками :

з одержаних  авансів — відбивають суму авансів, отриманих від інших осіб у рахунок наступних постачань продукції, виконання робіт (послуг);

з бюджетом — показують заборгованість підприємства по всіх видах платежів у бюджет, включаючи податки з працівників підприємства;

з позабюджетних  платежів — заборгованість по внесках у позабюджетні фонди, передбачені чинним законодавством;

з страхування  — заборгованість по відрахуванням у Пенсійний фонд, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування працівників;

з оплати праці  — заборгованість підприємства по оплаті праці, включаючи депоновану заробітну плату.

з учасниками — заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивідендів) і формуванням статутного капіталу;

внутрішніми розрахунками — заборгованість підприємства сторонам і кредиторська заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками.

V розділ “Доходи майбутніх періодів” – доходи, отримані в поточному (попередньому) періоді, що належать до наступних періодів.

 

11.3  фінансові результати

Основним результатом  діяльності є дохід (виручка) — сума отриманих коштів за вироблену і реалізовану продукцію (роботу, послуги).

Валовий дохід – це грошове вираження тієї частини валового продукту, яка залишається на підприємстві після відрахування матеріальних витрат і використовується на відтворення виробництва. Сума валового доходу розраховується як різниця між виручкою та матеріальними витратами і амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції

Дв = Вр – Мв – Ам,

де Дв – валовий  дохід;

     Вр –  виручка від реалізації продукції  (послуг),

     Мв –  матеріальні витрати у складі  собівартості продукції (послуг),

     Ам –  амортизаційні відрахування у  складі собівартості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 11.3 - Формування доходу та прибутку виробника

 

З погляду відтворення  валовий дохід розподіляється на оплату праці і на чистий дохід. Чистий дохід — перевищення виручки від реалізації продукції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і зарплати, або різниця між валовим доходом і зарплатою

Дч = Вр – Мв – Ам –  Зп,    або       Дч = Дв – Зп.

Як найважливіше джерело  фінансових ресурсів підприємств і  держави чистий дохід реалізується у вигляді прибутку – фінансового результату діяльності підприємства за умов, що валовий дохід від реалізації продукції (послуг) перевищує валові витрати.

Фінансовий  результат є нульовим, якщо валовий дохід підприємства дорівнює його валовим витратам (собівартості). Від’ємний фінансовий результат, коли валові витрати (собівартість) перевищують виручку від реалізації (валові доходи),  підприємство отримує збитки, що ставить його у скрутне фінансове становище з ризиком банкрутства.

Виручку від реалізації продукції (послуг) розраховують множенням загального обсягу корисно відпущеної води (відведених стічних вод) на тариф за один м³ , без відрахування податків:

Д= Ор Ті,

де  Ор — загальний  обсяг реалізованої продукції (послуг), тис.грн.,

Тi  — середній тариф  на реалізовану продукцію (послуги), грн. /м³,

і — група споживачів;

або      Д = С + Пр ,

де: С — собівартість води (стічних вод), тис.грн.;

     Пр  — прибуток, тис.грн.

Інші  доходи від операційної діяльності, від участі в капіталі,  інші фінансові доходи підприємства включають доходи від операційної оренди активів, курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, реалізації оборотних активів, реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів тощо.  Дохід, що виникає в результаті використання активів підприємства, визнається у вигляді відсотків, роялті й дивідендів.

Позареалізаційні  доходи і витрати, тобто такі, що безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції обумовлені процесом роздержавлення і утворення різноманітних форм власності — орендних, акціонерних, спільних та інших підприємств.

Фінансовим результатом  діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток — це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов'язаних  з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншими видами діяльності. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 11.4  - Структурно-логічна схема формування прибутку

 

1. Балансовий (валовий) прибуток — загальний прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу; різниця між чистим доходом від реалізації продукції (послуг) і її собівартістю.

2. Операційний  прибуток  (збиток) — прибуток від операційної діяльності, визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

3. Чистий прибуток – сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.  З чистого прибутку сплачуються борги, проценти за кредити, а решта розподіляється на фонд споживання, фонд нагромадження.

4. Прибуток від реалізації продукції або прибуток від операційної діяльності визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без ПДВ і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.

  5. Прибуток від звичайної діяльності до оподатковування визначається як сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та ін. витрат (збитків).

  6. Прибуток від звичайної діяльності  — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування і сумою податків із прибутку.

7. Прибуток  від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів тощо; — різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об'єкта.

9. Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти з реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, доходи від володіння борговими зобов'язаннями, роялті.

На  підприємствах водопостачання та водовідведення прибуток (Пр) розраховують за формулою

Пр = Д - С + Пі + Пл + Ппз ,

де Д — дохід від оплати споживачами фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за тарифами;

С — собівартість реалізованої продукції та наданих послуг;

Пi — інший прибуток;

Пл — прибуток від оплати перевитрат лімітів водоспоживання промисловими підприємствами;

Ппз — позареалізаційний прибуток — суми штрафних санкцій, отриманих за порушення господарських договорів та ін.

Рентабельність — відношення суми прибутку до визначеної бази:  собівартості реалізації води, вартості виробничих фондів і т.ін.

Коефіцієнт  рентабельності власного капіталу розраховують як відношення прибутку (Пр) до суми власного капіталу (ВК):

Рн =

100%.

 

Аналогічно, залежно від  цілей оцінки, розраховують показник рентабельності: операційних активів, валової реалізованої продукції, маржинальної рентабельності реалізованої продукції,  операційних витрат, інвестицій, підприємства тощо.

Фінансові результати підприємства залежать від зовнішніх і внутрішніх чинників бізнесу. Зовнішні  чинники  бізнесу не залежать від виробничо-експлуатаційної  діяльності підприємства. До них відносяться: економічна політика держави, державні регульовані ціни на виробничі ресурси, податкове законодавство, ринкові умови, соціально-економічні, природно-географічні, демографічні, транспортні, місцеві та ін. умови.

Важливими чинниками  росту фінансових результатів, що залежать від діяльності підприємства, є обсяг виробленої продукції, обсяг продаж, собівартість продукції, тарифи, умови праці, якість продукції, технічний рівень виробничих фондів, продуктивність праці, організація виробництва й управління.

 

11.4  Фінансовий стан та ефективність виробництва

Об'єктивна  оцінка фінансового стану необхідна  для пошуку шляхів підвищення і зміцнення  фінансової стабільності, доходності та прибутковості підприємства.  Мета аналізу фінансового стану — пошук резервів підвищення рентабельності виробництва для забезпечення спроможності виконання підприємством своїх зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами, споживачами і постачальниками.

Загальними показниками  оцінки фінансового стану підприємства є показники прибутковості (доходності) та рентабельності (їхній рівень, тенденції і фактори, що на них впливають).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Рис. 11.5 - Класифікація показників фінансового стану

 

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу.

1. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу:

 Пк.вл =

х100%.

де Пр.ч — чистий прибуток підприємства, грн.;

2. Коефіцієнт прибутковості активів, Пакт;

Пакт =

100%,