Финансовые ресурсы и эффективность

де  Азаг — загальна сума активів підприємства, грн.

Якщо коефіцієнт прибутковості  активів менше за процентну ставку по довгострокових кредитах, то фінансовий стан підприємства є незадовільним.

Показником рівня прибутковості  є рентабельність, що характеризує рівень ефективності (доходності) підприємства.

3. Рентабельність окремих видів одиниці продукції:

Рі =

х 100 %,

де Ці, Сі  — відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн.

4. Рентабельність продукції:

 Рп=

100 %,

де Ср — повна собівартість реалізованої продукції, грн.

5. Рентабельність виробництва, яка може бути загальною (Рв.заг.) і розрахунковою (Рв.розр). Ці величини обчислюють за формулами

Рв.заг. =

Рв.розр =

. 

Ліквідність характеризує спроможність підприємства оплачувати свої короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів.

6. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), Кл.заг - відношення всіх оборотних поточних активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот):

Кл.заг =

.

Характеризує очікувану  платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх поточних активів.  

Нормальне обмеження - 2. При Кл.заг < 2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик. При Кл.заг > 3 може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для  деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5.

7. Коефіцієнт покриття проміжний (Кпп) — відображає платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунку з дебіторами на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості

Кпп=

де Гк — грошові кошти;

Дз  — дебіторська заборгованість;

Вз  — виробничі запаси;

Кз  — короткострокові зобов'язання.

Нижня межа цього показника  повинна бути не нижче одиниці

8. Коефіцієнт ліквідності (Кл) показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити найближчим часом.

Кл =

Нормальне обмеження  — 0,7-0,8.

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл.абс) характеризується відношенням найбільш ліквідних активів (Г,Цп) до поточних зобов'язань:

Кл.абс =

.

Показує, яку частину  короткострокових зобов'язань підприємство може погасити найближчим часом.

Нормальне обмеження   0,2 - 0,25.

10. Час обертання ліквідних активів (Тола) показує, скільки днів може працювати підприємство, використовуючи наявність ліквідних активів, не звертаючись до додаткових фінансових ресурсів:

Тола=

де Дв  — добові (одноденні) витрати підприємства.

11. Коефіцієнт термінової ліквідності — це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань:

Кл.терм =

.

Оцінка платоспроможності підприємства показує його здатність відповідати по своїх зовнішніх зобов'язаннях продавця, виконувати поточні й довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів. Підприємство платоспроможне, якщо його активи більше, ніж зовнішні зобов'язання продавця.

12. Коефіцієнт платоспроможності обчислюється так:

Кп.с =

де Кап.вл — власний капітал (статутний фонд), грн.;

Ззаг — загальні зобов'язання підприємства (зобов'язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов'язання), грн.

Фінансовий стан підприємства оцінюють за показниками фінансової стійкості.

13. Коефіцієнт автономії характеризує рівень фінансової незалежності підприємства

Ка =

де  Двк — джерела власних коштів;

    Бв  — валюта балансу.

Оптимальне значення цього показника приймають 0,5 і  вище.

Співвідношення між позиковими джерелами і джерелами власних коштів вимірюють наступними показниками:

14. Коефіцієнт боргу показує, скільки позикових джерел підприємство залучає на кожну гривню власних джерел. Якщо коефіцієнт боргу менше одиниці, то підприємство є сталим:

Кб =

де  Пдк — позикові джерела коштів.

15. Коефіцієнт довгостроково залучених позикових джерел показує частку довгострокових кредитів і позик у загальній сумі фінансових ресурсів, що будуть використані підприємством:

Кдп =

де  Дкп — довгострокові кредити і позики.

16. Коефіцієнт інвестування власних коштів показує, що частина позаоборотних активів підприємства покривається власними джерелами:

Ківк =

де  Ап — позаоборотні активи.

Показники ефективності використання активів

17. Оборотність основних засобів — співвідношення між обсягом реалізації (Вреал) та фіксованими і нематеріальними активами (Афікс):

Ооз =

18. Оборотність активів обчислюється за формулою

Оа =

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ефективність виробництва — узагальнене відображення кінцевих результатів використання ресурсів соціально-виробничої системи за певний проміжок часу. Може виступати у формі чистої продукції, прибутку. “Народногосподарська ефективність” враховує обсяг виготовленої продукції, її споживну вартість і значимість для суспільства.

 

11.5  аналіз потоку платежів

Інвестиційна, операційна (виробнича) або фінансова  діяльність підприємства  представлена у вигляді розподілених у часі виплат і надходжень. Послідовний  ряд цих показників прийнято називати потоком платежів. Кількісний аналіз потоку платежів пов'язаний з розрахунком показників, що характеризують цей потік.

Потік реальних грошей  — це різниця (сальдо) між притоком і відтоком грошових коштів за кожним видом діяльності в аналізований період

1. Потік грошових коштів від інвестиційної діяльності обумовлюється купівлею або одержанням в оренду землі, зведенням будинків і споруд, придбанням машин і механізмів, зміною оборотного капіталу, ліквідацією основних фондів тощо. На t-му кроці інвестиційної діяльності потік грошових коштів знаходять за формулою

ГП_t^ін =

,

де D_ti^iн  — надходження від продажу активів або зменшення оборотного капіталу на t-му кроці і-ї інвестиційної діяльності;

IВ_ti^iн  — витрати на придбання активів або збільшення оборотного капіталу на t-ому кроці i-ї інвестиційної діяльності;

Nn  — число видів інвестиційної діяльності.

2. Потік реальних грошей від операційної діяльності на t -му кроці

ГП_t^оп =

,

де N^опп, N^опв  — число показників, які визначають відповідно приток і відтік реальних грошей від операційної діяльності;

 D_ti^оп  — надходження від реалізації продукції і надання послуг, а також позареалізаційні доходи на t-му кроці;

 IB_ti^оп  — витрати на виробничу діяльність на i-му кроці.

3. Приток реальних грошей від фінансової діяльності  відбувається за рахунок власного капіталу, кредитів; відтік грошей - за рахунок погашення заборгованостей по кредитах і виплати дивідендів. На t-му кроці притік реальних грошей дорівнює

ГП_t^ф =

,

де N_фп, N_фв — число видів фінансової діяльності, що визначають відповідно притік і відтік грошових коштів;

D_ti^ф  — притік грошей від і-ої фінансової діяльності на t-му кроці;

IB_ti^ф   — відтік реальних грошей від і-ї фінансової діяльності на t-му кроці.

4. Сальдо накопичення реальних грошей  за період t:

D_t= ,

де ГП_t — поточне сальдо грошових коштів на t-му кроці

ГП_t =ГП _t^ін + ГП_t^оп + ГП_t^ф.

D_t >0 означає, що є вільні грошові кошти на t-му кроці.

Необхідною умовою реалізації інвестиційного проекту є позитивне поточне сальдо і сальдо накопичення реальних грошей у будь-якому тимчасовому інтервалі. Негативне сальдо свідчить про необхідність притягнення інвестором додаткових коштів.

Розрахунок  готівки можна розглядати як розробку економічної моделі реалізації будь-якого проекту.

Чиста готівка складається із суми чистого прибутку, амортизації та інших видів відрахувань від валової виручки за мінусом фінансових субсидій, неустойки і податків. Розраховують шляхом дисконтуваня всієї суми готівки до нульового періоду за допомогою облікового відсотка.

В аналізі потоку грошових коштів основним є оцінка майбутньої та теперішньої  вартості грошей. Майбутня вартість грошей  відбиває суму інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони перетворяться з урахуванням ставки відсотка, який задається інвестором в залежності від умов інвестування. Збільшення суми вкладу відбувається шляхом приєднання до первісної вартості інвестицій суми відсоткових платежів. Теперішня вартість грошей складається з суми майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього періоду. Чим вище відсоток, тим нижче сума дисконтованої поточної вартості.

Розрахунки нарощення і дисконтування  вартості здійснюють за простими і складними відсотками. За простим відсотком сума нараховується за первісною вартістю вкладу в кінці одного обумовленого періоду платежу (день, місяць, квартал, рік). Складний відсоток означає, що сума нарахованого відсотка не виплачується після кожного періоду нарахування, а приєднується до суми основного вкладу і в наступному платіжному періоді сама приносить відсоток.

5. Коефіцієнт суми одиничної виплати складних відсотків

Суму складних відсотків часто називають сумою  одиничної виплати складних відсотків. Вона характеризує ріст одного долара (1$) при складних відсотках за t років. При щорічному обліковому відсотку  i:

• Обліковий відсоток на перший рік— iP;
• Сума на кінець першого року — P + iP = P (1+i);
• Обліковий відсоток на другий рік— iP(1 + i);
• Сума на кінець другого року — P(1+i) + iP(1+i) = P(1+i)².

Для «n»років сума вкладу в процесі його нарощення  по складних відсотках розраховується за формулою

F =P(1+i )ⁿ ,

де  P – сума коштів, що приводиться (базова, первісна сума вкладу);

F — сума коштів з урахуванням фактора часу;

i — обліковий відсоток на заданий період;

n — число періодів.

(1+i)ⁿ — множник мультиплікації для одиничного платежу - величина вартості однієї гривні через п періодів при відсотковій ставці - i.

Підсумок  змінюється залежно від часу і  частоти дисконтування.

6. Коефіцієнт приведеної вартості одиничної виплати

Приведена вартість визначає вартість 1 долара сьогоднішнього моменту  в майбутньому. Якщо вкладений 1 долар  у даний час зросте до F доларів  після n-періодів, тоді 1/F доларів, вкладені з урахуванням складних відсотків у даний час, зростуть до 1 долара у майбутньому:

.

 є коефіцієнтом приведеної  вартості одиничної виплати.

Процес перетворення майбутнього доходу в приведену  вартість називається дисконтуванням, а коефіцієнт приведеної вартості одиничної виплати — коефіцієнтом дисконтування. Оскільки безпосередня готівка ресурсів краща, ніж готівка майбутня, то приведена вартість майбутніх доходів буде менше. За більш високою частотою (і меншим періодом часу) коефіцієнти приведеної вартості будуть нижче.

7. Коефіцієнт погашення  грошового фонду (внеску) дає змогу визначити величину щорічних виплат при заданому терміну виплат:

,

де Ввп — величина виплат.

8. Коефіцієнт повернення (витягу) капіталу – показує періодичну виплату, необхідну для покриття позикового капіталу, приведеного до 1 долара, або суму періодичних виплат, що могла б бути отримана протягом n-періодів з одного долара капіталовкладень:

  .    

9. Коефіцієнт постійного послідовного нарахування складних відсотків показує, в скількох разів накопичена сума більше, ніж величина річного доходу (платежу). Усі внески  здійснюються в кінці періоду:

.

10. Коефіцієнт приведеної вартості показує, яка вартість 1 долара, одержуваного періодично в «n» періодів майбутніх років буде у даний час:

.     

У числовому  відношенні він дорівнює часу, коли необхідно повернення капіталу з  капіталовкладень (період виплат - Тв). Для одержання постійного річного доходу за «n» періодів час оплати дорівнює

Тв = .

11. Номінальна та ефективна норма відсотків (процентної ставки)

При використанні номінальної ставки номінальний  відсоток «j» поділяється на число періодів за рік «p» і загальне число періодів дорівнює числу років, розділених на період за рік.  Сума одиничної виплати

Св  =

,

де Св — сума одиничної виплати ;

j — номінальний річний відсоток;

n — число років;

p — число перерахування (конверсії) відсотків за періодами у рік;

j/p — постійна дисконтна ставка (відсоток) на період;

pn — число періодів перерахування (конверсії) ставки (відсотка).

Якщо відсоток нарахування безперервний сума одиничної  виплати

. 

Приведена вартість = (1)e^-jn.

У разі безперервного  розрахунку відсотка:

— ефективна  ставка (відсоток) = j = e^j-1;

— номінальна ставка = j = ln(1+i).

Наприклад, номінальна річна процентна ставка (12%), що нараховувалася безупинно, дорівнює ефективній річній процентній ставці: 

e^0.12-1 = 0,1275  або 12,75%.

Ефективна процентна ставка — це відсоток (ставка), що нараховується щорічно і є еквівалентом номінальної ставки — j.