Фінаналіз

для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці

розраховують деякі інші показники.

 

Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є

найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності

підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами

розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

 

Аналізуючи показники ліквідності  за строками, підприємства визначають,

наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість

перетворювались у наявні гроші.

 

На підставі даних другого розділу  активу балансу розраховують

коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти

ліквідності.

 

При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише

грошові кошти у касі, на банківських  рахунках, а також цінні папери, які

можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву

коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення

суми грошових коштів до короткострокових зобов’язань.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  дає змогу визначити, яку частину

короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він

розраховується по формулі :

 

АЛ = ( Кі + Гк ) / П,                      (7.1)

 

де Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

 

     Гк - гроші в  касі ;

 

     П - поточні  зобов’язання.

 

На початок року : 10500/134200 = 0,09

 

На кінець року : 5250/331500 = 0,016

 

Значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2

до 0,35.

 

Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності  підприємства,

є коефіцієнт швидкої ліквідності (Acid test ratio, Quick ratio), який

відрізняється від коефіцієнта  абсолютної ліквідності тим, що в  склад

ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші

активи. Він обчислюється за формулою:

 

QR =  ( Кі + Гк + Дз ) / П,                        (7.2)

 

де Дз - дебіторська заборгованість.

 

На початок року : 55500/134200 = 0,41

 

На кінець року : 166850/331500 = 0,5

 

Цей показник характеризує прогнозні  платіжні можливості підприємства при

умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей  коефіцієнт

повинен дорівнювати або  бути більшим 1, але реально для  українських

підприємств він складає  не більше 0,7-0,8. Виходячи з цього

рекомендоване значення 0,3-1

 

Третій коефіцієнт -  коефіцієнт загальної ліквідності  (Current Ratio)

має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:

 

CR = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П,                            (7.3)

 

де Зз - виробничі запаси.

 

На початок року : 715200/134200 = 5,33

 

На кінець року : 998900/331500 = 3,01

 

Згідно з міжнародною  практикою, значення коефіцієнта ліквідності  повинні

знаходитися в межах від  одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя

обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під

погрозою банкрутства. Перевищення  оборотних коштів над короткостроковими

зобов'язаннями більш ніж  у три рази також є небажаним, оскільки може

свідчити про нераціональну  структуру активів.

 

Четвертий коефіцієнт - чистий оборотний капітал (Net working capital), у

грошових одиницях:

 

NWC = Ап – П                           (7.4)

 

 де Ап – поточні  активи

 

На початок року : 715200-134200 = 581000

 

На кінець року : 999600-331500 = 668100

 

Значення, що рекомендуються: > 0

 

Різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових

зобов'язань. Чистий оборотний  капітал необхідний для підтримки

фінансової стійкості  підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів

над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки

може погасити свої короткострокові  зобов'язання, але і має резерви  для

розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу

залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів,

обсягів реалізації, швидкості  оборотності матеріальних запасів  і

дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про

нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання.

Значне перевищення чистого  оборотного капіталу над оптимальною  потребою

свідчить про нераціональне  використання ресурсів підприємства.

Наприклад: випуск чи акцій  одержання кредитів понад реальну  потребу.

 

Обчислення чотирьох різних показників ліквідності обумовлено потребою

зробити висновок про стійкий  фінансовий стан контрагентами, виходячи із

стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини,

матеріалів та послуг значний  інтерес представляє перший показник; для

банка підприємства, яке кредитується - другий, четвертий, для володаря

акцій і облігацій підприємства - третій.

 

Таблиця 5

 

Аналіз показників ліквідності  підприємства

 

Показники На початок року На кінець року

 

Грошові кошти, тис. грн. 10,5 5,25

 

Дебіторська заборгованість, тис. грн. 45 161,6

 

Запаси і затрати, тис. грн. 659,7 832,05

 

Поточні зобов’язання, тис. грн. 134,2 331,5

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,09 0,016

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,41 0,5

 

Коефіцієнт загальної  ліквідності  5,33 3,01

 

Чистий оборотний капітал 581000 668100

 

 

 

Згідно таблиці 5 можна  зробити висновки про не досить високий  рівень

ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно

свідчить про нестабільне  фінансове становище підприємства на протязі

всього періоду.

 

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький.

Його значення свідчить про  те, що тільки 1,6% короткострокової

заборгованості підприємство може погасити негайно, по зрівнянню  з

початком періоду - 9%.

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності  теж має низьке значення, яке майже вдвічі

нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька збільшився

за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний

коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до

збільшення свідчить на користь  підприємству.

 

Тобто показники абсолютної і швидкої ліквідності набагато нижчі

нормативних значень. Це визнано  перевищенням темпів росту поточної

заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

 

Високим лишається тільки показник загальної ліквідності, є  досить

високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його).

Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових

зобов’язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду –

3,01 гривні. Але він також  мають тенденцію до зменшення.  На жаль, високі

показники загальної ліквідності  свідчать не про стабільний фінансовий

стан підприємства і про  ефективність його діяльності, а про наявність у

підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною

рисою при аналізі фінансового  стану підприємства.

 

Збільшення чистого оборотного капіталу свідчить про нераціональне

використання ресурсів підприємства.

 

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість

покриття зобов’язань  активами, строк перетворення яких у грошові кошти

відповідає строку погашення  зобов’язань.

 

Таким чином, підприємство  можна назвати ліквідним (платоспроможним). Та

через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити

короткострокові зобов’язання. Більшість коштів підприємства мобілізовані

в виробничі запаси, які  є важко реалізованими  активами і не можуть

забезпечити високу платоспроможність  підприємства.

 

Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість

діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для

самофінансування, а також  відволікання коштів у дебіторську

заборгованість та високий  показник кредиторської заборгованості.

 

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість

підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в

підсумку активу балансу, тобто відношення загальної суми власного

капіталу до майна підприємства. В практиці цей відносний показник

отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки

підприємство незалежно  від позикового капіталу.

 

Коефіцієнт автономії = Власний  капітал / Майно підприємства  (7.5)

 

Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше йому справлятись з

негараздами економіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та

його керівники. Ось чому останні намагаються збільшувати  з року в рік

абсолютну суму власного капіталу підприємства. Такі можливості є

насамперед у добре  функціонуючих підприємств. Маючи великі прибутки,

вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом

створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого  зачислення

у власний капітал нерозподіленого  прибутку.

 

Для коефіцієнту автономії  бажано, щоб він перебільшував по своїй

величині 50% . В цьому випадку  його кредитори почувають себе спокійно,

бо знають, що весь позиковий  капітал може бути компенсований  власністю підприємства .

 

Таблиця 6

 

Оцінка динаміки показника  автономії підприємства

 

Показники На початок року На кінець року

 

Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8

 

Загальна сума джерел коштів, тис. грн. 4277,4 4388,3

 

Коефіцієнт автономії 0,969 0,924

 

Темпи росту, % -- - 4,64

 

 

 

Доля власних коштів у  загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на

кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.

 

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності

підприємства від зовнішнього  фінансування.

 

Похідними від коефіцієнта  автономії є такі показники, як коефіцієнт

фінансової залежності та коефіцієнт  співвідношення позикових та власних

коштів.

 

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії.

Збільшення цього показника  в динаміці означає збільшення долі позикових

коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до

одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок

власних коштів.

 

Коефіцієнт фінансової стійкості  вираховується як співвідношення власних

та позикових коштів. Перевищення  власних коштів над позиковими свідчить

про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і

відносно не залежить від  зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт

фінансової стійкості  повинен дорівнювати 0.85 - 0.90.

 

Таблиця 7

 

Аналіз динаміки коефіцієнту  співвідношення власних і позичених  коштів

підприємства

 

Показники На початок року На кінець року

 

Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8

 

Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5

 

Коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів 30,87 12,24

 

Темпи росту, % -- - 60,35

 

Показник фінансової стійкості  підприємства відповідає нормативному

значенню, навіть в кілька разів перевищує його.

 

Різке зниження коефіцієнту  обумовлено підвищенням обсягу позикових

коштів майже в 2,5 рази.

 

Але більш чітко ступінь  залежності підприємства від залучених  коштів

виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів.

Він показує, яких коштів у  підприємства більше - залучених чи власних.

Чим більше коефіцієнт, тим  більше залежність підприємства  від  залучених

коштів. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного

підприємства  і, в першу  чергу, швидкістю обігу обігових коштів.

 

Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є  часткою від

ділення всієї суми зобов'язань  по залучених позичених коштах на суму

власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило

підприємство на 1 грн. вкладених  у активи власних коштів.

 

Таблиця 8

 

Аналіз динаміки і темпів росту показника співвідношення позичених і

власних коштів.

 

Показники На початок року На кінець року

 

Позичені кошти, тис. грн.   134,2 331,5

 

Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8

 

Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів 0,03 0,08

 

Темпи росту, % - 166,6

 

 

 

Згідно даних таблиці  на кожну гривню вкладених в активи підприємства

власних коштів на початок  року припадало 3 коп. позикових коштів, на

кінець року – 8 коп. Тобто  підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

 

Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості

матеріальних запасів  власними оборотними коштами та маневреності

власних коштів.

 

Коефіцієнт маневреності власних коштів визначається співвідношенням

власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.

 

Коефіцієнт маневреності = Власні оборотні кошти / Власний капітал 

(7.6)

 

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства