Фінансова фезпека як складова національної безпеки україни

 

    Зміст

    Вступ…………………………………………………………………………3

1. Сутність фінансової безпеки держави………………………………….4

2.Оцінка рівня фінансової безпеки держави………………………………8

    3.Фінансова безпека в структурі національної безпеки………..………..11

    Висновки……………………………………………………………………20

    Список  використаних джерел……………………………………………..22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ 

    В процесі всебічного розвитку країни, як невід‘ємної складової світової економіки, дуже гостро постає питання національної безпеки, складовими якої є економічний, фінансовий, військовий, інформаційний сектори тощо. Сучасні тенденції глобалізаційних процесів узагальнюють вимоги та параметри ефективного економічного розвитку окремих суб'єктів світової економіки. Тільки позитивна динаміка кожної складової забезпечить позитивну динаміку всієї світової економіки

    Актуальність  обраної теми зумовлена необхідністю оцінки та виявленням сучасного стану фінансової безпеки як складової національної безпеки.

    Дослідженням проблематики фінансової безпеки як складової національної безпеки країни займалися видатні українські та іноземні вчені: Л.Туроу, А.І.Росе, Ж.Абена, Д.Олвей, Дж.Р.Голден і Р.Келлі. Дуже цікавими та важливими є дослідження даної проблематики вітчизняними вченими В.Г.Андрійчуком, Г.Ф.Бінько, О.Ф.Бєловим, З.С.Варналієм, О.С.Власюком, О.Й.Гончаренком, Б.В.Губським, Я.А.Жалілом, Б.М.Лисициним, А.І.Міокієм, В.І.Мунтіяном, С.І.Пирожковим, М.Л.Рубанцем, А.С.Філіпенком, В.Т.Шлемко, О.І.Барановським, О.Г.Білорусом та іншими.

    Об’єктом  статті є  – суб’єкти забезпечення фінансової безпеки в контексті національної безпеки України.

    Предметом статті є – сутність та аналіз системи забезпечення фінансової безпеки в контексті національної безпеки.

    Метою статті є визначення та аналіз основних складових фінансової безпеки в розрізі національної безпеки..

    Методологічну та теоретичну основу даної статті складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Президента України, інформація з мережі інтернет.

1. Сутність фінансової безпеки держави

 

    В процесі всебічного розвитку країни, як невід‘ємної складової світової економіки, дуже гостро постає питання  національної безпеки, складовими якої є економічний, фінансовий, військовий, інформаційний сектори тощо. Сучасні  тенденції глобалізаційних процесів узагальнюють вимоги та параметри ефективного  економічного розвитку окремих суб'єктів  світової економіки. Тільки позитивна  динаміка кожної складової забезпечить  позитивну динаміку всієї світової економіки. Проте варто звернути увагу на центричність процесів глобалізації: ядром нової економіки є країни, які вступили в етап постіндустріальної економіки, саме вони визначають напрямок розвитку як загальносвітових процесів, так і окремий розвиток інших  країн. В таких умовах існує реальна  загроза національній безпеці країни [8].

    Таким чином фінансова безпека є  умовою стабільного розвитку держави  і суспільства. Поняття «фінансова безпека» є складовою категорії  «економічна безпека», яка, у свою чергу, на макрорівні виступає базисом  національної безпеки держави. Визначення «економічна безпека» стало важливим фактором внутрішньої та зовнішньої політики багатьох країн.

    Під фінансовою безпекою слід розуміти такий  стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх  негативних впливів, здатністю забезпечити  ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

    Стан  фінансової системи великою мірою  залежить від гармонійного взаємозв'язку та розвитку всіх її складових. Фінансова  система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і  знаходиться в стадії формування. На сьогодні фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією  створює значну загрозу економічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків. Стабілізація економічної системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

    Фінансова безпека - це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх  негативних загроз, здатністю забезпечити  ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання [11].

    Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові[11]:

• бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;
• валютна безпека - це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;
• грошово-кредитна безпека - це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;
• боргова безпека - це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;
• безпека страхового ринку - це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;
• безпека фондового ринку - це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

          Концептуальні засади фінансової безпеки утворюють систему  поглядів на те, яким має бути стан фінансової захищеності,  та якими засобами його можна забезпечити. Відповідно Концепція фінансової безпеки України  – комплексна система поглядів на ключові інтереси у фінансовій сфері, принципи і засоби їх реалізації та захисту від внутрішніх та зовнішніх  загроз.

          Сутність фінансової безпеки з точки зору системного підходу полягає в збереженні та укріпленні міжсистемних зв’язків, забезпеченні існування та розвитку кожної підсистеми виходячи з інтересів  фінансової системи в цілому.

          Під фінансовою системою розуміється [4]:

          1) сукупність сфер та форм фінансових відносин;

          2) сукупність фінансових агентів, які діють у межах країни. 

          Фінансовим агентом  є учасник фінансових відносин, який в міру своїх законних повноважень  та функцій бере участь у фінансових відносинах в межах країни. До фінансових агентів відносяться:

          1) державні установи, які виконують функції управління фінансовою системою та її окремими ланками, а також функції нагляду;

          2) фінансові установи, які безпосередньо беруть участь у формуванні фінансових потоків та фінансової практики в межах країни;

          3) приватні особи, які виступають контрагентами фінансових установ та держави в процесах формування фінансових потоків.

          До сукупності державних  установ – економічних агентів  належать [4]:

1. Державні установи, які в міру своїх функцій визначають пріоритети та політику України в галузі фінансів:

• Президент України;

• Верховна Рада України.

2. Державні установи, які виконують функції нагляду та регулювання діяльності на фінансових ринках:

• Кабінет Міністрів України;
• Рада національної безпеки і оборони України;
• Рахункова палата України;
• Національний банк України;
• Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України;
• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;
• Державна податкова адміністрація України;
• Державне казначейство України;
• Фонд державного майна України;
• Антимонопольний комітет України;
• Державний комітет України з фінансового моніторингу;
• Інші державні установи.

          З точки зору Концепції  фінансової безпеки доречним є визначення фінансової установи як юридичної або  фізичної особи, яка на законних підставах  тим або іншим чином бере участь в обороті фінансів (фінансових потоках) у межах країни. До фінансових установ  мають бути віднесені і фізичні (приватні) особи, які виконують тотожні  з юридичними особами функції. 

    2.Оцінка рівня фінансової безпеки держави 

          За масштабами можливих наслідків загрози фінансовій безпеці  можуть бути глобальними, регіональними  і національними. Аналіз загроз фінансовій безпеці передбачає виявлення джерел у зовнішньому і внутрішньому середовищі, класифікацію, ідентифікацію, визначення ступеня небезпеки, наближеності до порогових значень тощо. Порогові значення індикаторів фінансової безпеки можуть мати три рівні [6]:

          І рівень -  характеризується небажаними відхиленнями значень фінансових індикаторів, що свідчить про потребу прийняття певних рішень щодо їх усунення;

          II рівень - граничні значення індикаторів, порушення яких спричинює загрозливі процеси у фінансовій сфері і може свідчити про події, що зумовили це відхилення;

          III рівень - порогових значень індикаторів фінансової безпеки свідчить про настання незворотних процесів у фінансовій сфері економіки країни.

          Індикатори фінансової безпеки — це такі показники стану фінансової сфери, які в кількісній формі відображають загрози фінансової безпеки, мають високу чутливість та велику сигнальну здатність попереджати суспільство, державу та суб'єктів ринку про можливі загрози у зв'язку зі зміною макроекономічної ситуації, або тих чи інших управлінських рішень у сфері фінансової політики.

          Критерії фінансової безпеки — це певні нормативні показники, за якими здійснюється оцінювання стану фінансової системи країни з погляду забезпечення її сталого розвитку.

          Оптимальні значення індикаторів — це інтервали величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для функціонування фінансової сфери.

          Порогові значення індикаторів — це кількісні величини, порушення яких спричинює несприятливі тенденції у фінансовій сфері й економіці країни в цілому.

    Загальний алгоритм діагностики та регулювання  фінансової безпеки :

• декомпозиція системи фінансової безпеки на підсистеми;
• аналіз фінансових змін та класифікація фінансових загроз;
• формування системи індикаторів фінансової безпеки;
• визначення граничних значень індикаторів;
• моніторинг та оброблення фактичної інформації про рівень безпеки;
• виявлення відхилення фактичних значень індикаторів від граничних;
• формування даних про рівень фінансової безпеки держави;
• формування динамічних рядів у розрізі підсистем безпеки;
• прийняття поточних рішень із забезпечення фінансової безпеки;
• прогнозування змін у стані фінансової безпеки;
• розроблення довгострокових заходів (стратегії, концепції, програми).