Фінансовий стан підприємства

З таблиці 2.2 бачимо, що зростання  джерел формування майна підприємства за 2009 рік на 95 тис. грн. або на 2,4% обумовлено зростанням суми позикових  коштів на 261 тис. грн. або на 57,7%.  Разом с тим власні кошти зменшились на 4,7%. Це виникло за рахунок збільшення непокритого збитку на 165 тис. грн., (23,5%),  який знаходиться в розпорядженні  підприємства.    Збільшення залучених коштів відбулось за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях. В структурі власних коштів найбільш питому вагу мають статутний та резервний капітал. Розмір яких не змінився.   За рік  збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 1 тис. грн. (33,3%), зі страхування - на 7 тис. грн. (19,4%). Заборгованість з іншими кредиторами зменшилася на 1 тис. грн.. Заборгованість по авансах одержаних збільшилася на 103 тис. грн. (180,7%). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 172 тис. грн. (191,1%). Тобто підприємство використовує кошти, які йому не належать. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства, але якщо вони не затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно повертаються. В іншому випадку виникає прострочена кредиторська заборгованість.          При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства  у 2007 році зменшилися з 1640 тис. грн. на початок року до 153 тис. грн. на кінець року, що становить різницю у 97%.  Це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості (на 115 тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Проте значно (більш, ніж утричі) збільшилися поточні зобов’язання за розрахунками, у тому числі, з оплати праці і за авансами, що одержані від інших підприємств у рахунок наступних поставок продукції. Станом на кінець 2009 року ситуація на підприємстві покращилися, із значним збільшенням. Так, поточні зобов’язання  у 2009 році  збільшилися на 261 тис. грн., що складає 58% порівняно з 2008 роком на кінець періоду.   Власний капітал підприємства протягом трьох років постійно зменшувався. У 2009 році цей показник зменшився порівняно з 2008 роком на 166 тис. грн.(5%.) Проаналізуємо показники фінансових результатів за останні три роки, дані наведені у таблиці 2.4

   Таблиця 2.4

Фінансові результати ТОВ «РегВін – Агроресурс» за 2007-2009 р. (тис.грн.)

Стаття	Код рядка	2007	2008	2009
1	2	3	4	5
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	696	427	322
Податок на додану вартість	015	79	79	79
Чистий  доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	617	348	243
Собівартість  реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	564	601	789
Валовий:
прибуток	050	53		0
Збиток	055	0	253	546
Інші  операційні доходи	060	225	301	165
Адміністративні витрати	070	248	287	205
Витрати на збут	080	2	1	12
Інші  операційні витрати	090	225	302	241
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток	100	0	0	0
Збиток	105	895	907	1250
Інші  доходи (Знос на житловий фонд)	130	2	2	3
Фінансові витрати	140		66	104
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток	170	0	0	0
Збиток	175	893	971	1349
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Дохід з податку на прибуток від звичайної  діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Прибуток	190	0	0	0
Збиток	195	893	971	1349
Надзвичайні:
Доходи	200
Витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
Прибуток	220	0	0	0
Збиток	225	893	971	1349

 

Переглянувши звіт про  фінансові результати за три останні  роки можна зробити висновок, що  фінансові показники даного підприємства з кожним роком погіршуються.             Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

• поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;
• поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;

 -  зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.     Так, собівартість реалізованої продукції (товарів робіт та послуг) збільшилася у 2009 році на 188 тис. грн., що на 31% більше ніж у 2008 році. А чистий дохід або виручка зменшився з 617 тис. грн.. у 2007 році до 243 тис. грн.., що на 61% менше.           У 2007 році валовий прибуток становив 53 тис. грн.., а уже 2008 році валовий прибуток перетворився у валовий збиток, який склав 253 тис. грн. У 2009 році цей показник дорівнює 546 тис. грн., що на 116 % більше ніж у попередньому році.           Фінансові результати від операційної діяльності теж принесли збитки у розмірі 1250 тис. грн.. у 2009 році, що на 343 тис. грн. більше.   Фінансові результати від звичайної діяльності теж у досить поганому стані, що свідчить про неефективність функціонування підприємства.     Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.              Метою аналізу ліквідності балансу активи і пасиви поділяються на 4 групи. Активи поділяються за ліквідністю, їх розрізняють такі групи:    

А1 – абсолютно ліквідні (грошові кошти та еквіваленти): 230, 240.   А2 – швидко ліквідні активи і дебіторська заборгованість: 150, 160, 171- 220.              А3 – середньоліквідні: готова продукція, сировина і матеріали (запаси): 100-140; інші оборотні активи 250, витрати майбутніх періодів 270.     А4 – неліквідні, малоліквідні або важко ліквідні активи, 080.  Пасиви поділяються за терміновістю повернення зобов’язань:   П1 – найбільш термінові зобов’язання:  530-610.     П2 – короткотермінові: 500-520.        П3 – довгострокові: 430, 480, 630.        П4 – власний капітал: 380.        Абсолютно ліквідним вважається  баланс, в якому перші 3 групи активів більші або дорівнюють першим 3 групам пасивів.      А1≥П1,   А2≥П2,  А3≥П3,  А4≤П4.       Баланс вважається просто ліквідним, якщо 1 або 2 співвідношення в перших трьох групах не відповідають нормативам. Якщо 3 групи не співпадають або А4 більше П4, то такий баланс є неліквідним.

Таблиця 2.5

Ліквідність балансу ТОВ  «РегВін-Агроресурс»

Групи А	На  поч. 2009 року	На  кін. 2009 року	Групи П	На  поч. року	На  кін. року	Надлишок(дефіцит)
						На  поч.  року	На кін. року
А1	16	12	П1	452	713	-436	-701
А2	3340	3472	П2	-	-	3340	3472
А3	112	99	П3	-	-	112	99
А4	551	531	П4	3567	3401	-3016	-2870
Баланс	4019	4114	Баланс	4019	4114	-	-

 

Порівняємо показники  А і П на кінець і на початок  року:

на поч .р.                      на кін. р.

16 < 452                       12  <  713        3340 > 0                       3472>0         112  > 0                        99>0         551 < 3567                   531 < 3401

Отже, даний баланс є  неліквідним.

Таблиця 2.5

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності ТОВ «РегВін-Агроресурс»

Показники	Роки			Відхилення
	2007	2008	2009	¢08/¢07	¢09/¢07	¢09/¢08
Коефіцієнт загальної ліквідності	13,2	8,89	5,77	-4,31	-7,43	-3,12
Коефіцієнт платоспроможності	0,99	0,99	0,97	0	-0,02	-0,02
Коефіцієнт заборгованості	1,01	1,01	1,03	0	0,02	0,02

 

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних  коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією  з відповідної фінансової звітності.   Отже, ТОВ «РегВін-Агроресурс» є збитковим.      Фінансові зобов’язання товариство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відтермінування виплат девідендів та відсотків.

 

2.3. Використання інформаційних технологій при аналізі фінансових зобов’язань ТОВ «РегВін – Агроресурс»

 

Ефективна робота суб’єктів  підприємницької діяльності в ринкових умовах залежить від знаходження  резервів залучення і доцільного використання фінансових ресурсів, які  надходять як із зовнішніх, так із внутрішніх джерел фінансування. Основним видом таких ресурсів є зобов’язання, а тому саме рівень управління впливає на такий показник діяльності підприємства як збільшення величини капіталу за умови мінімізації його вартості. Вирішення даного питання обумовлює необхідність розвитку інформаційної системи щодо управління зобов’язаннями, удосконалення її структури і поєднання інформаційних потоків.  У теперішній час швидких та суперечливих змін в економіці держави вирішальну роль для ефективної роботи підприємства відіграє економічна інформація, яка надана в потрібний час і потрібній особі.    Економічна інформація – це всі відомості в сфері економіки, які необхідно фіксувати, передавати, обробляти і зберігати для використання в процесі планування, обліку, контролю та аналізу [5, c.89].      На сучасному етапі розвитку підприємств ефективне застосування економічної інформації в системі управління можливе при застосуванні інформаційних технологій на етапі проектування  інформаційної системи контрольно-аналітичного процесу.          Під інформаційною технологією розуміють систему методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання і обробки інформації на основі застосування обчислювальної техніки.       Сучасним інформаційним технологіям повинні бути притаманні такі основні риси: персоналізація використання засобів  обчислювальної техніки, створення локальних  мереж  ЕОМ  і багаторівневих розподільних систем оброблення облікових даних, організація автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів з обліку. Водночас нова інформаційна технологія   має  деякі   нетехнічні  особливості,  а  саме:   врахування людського фактора у процесах управління, колективне використання інформаційних ресурсів; удосконалення методик виконання розрахунків і прийняття управлінських рішень на підставі цілісного уявлення про об’єкт [11, с.12].          В умовах інформаційних технологій підприємства мають всі необхідні підстави для забезпечення сучасного рівня організації обліку, аналізу і контролю зобов’язань на основі автоматизованих робочих місць бухгалтера. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ) – це функціонально спеціалізована людино-машинна система, яка складається з програмно-технічного комплексу, інформаційного, інструктивно-методичного та організаційно-технологічного забезпечення та використовується для автоматизації функцій обліку, аудиту, контролю.              Перший рівень призначено для формування і обробки первинної інформації щодо зобов’язань. На цьому рівні проводиться обробка первинної інформації і відображення результатів для прийняття управлінських рішень за місцем здійснення операції.         Систематизація і узагальнення інформації щодо зобов’язань виконуються на другому рівні інформаційної системи. Цей рівень застосовується для проведення контрольно-аналітичних процедур за комплексами завдань і прийняття оперативних управлінських рішень.         На третьому рівні інформаційної системи формується звітна облікова інформація, здійснюється ретроспективний аналіз та заключний контроль зобов’язань підприємства. Якісні характеристики інформаційних потоків третього рівня безпосередньо залежать від організації попередніх етапів облікового процесу, які формують дані первинного та поточного обліку. Підсумковий облік – це завершальна стадія облікового процесу, на якій реалізується інформаційний продукт. На цій стадії здійснюється: видача інформації згідно із встановленими пріоритетами (тобто забезпечується адресність і терміновість інформації); багатопрограмний режим забезпечення користувачів інформацією у реальному масштабі часу; складання фінансової звітності та її надання за належністю; ретроспективний аналіз та заключний контроль зобов’язань; прогнозування показників позикового капіталу відповідно до потреб підприємства.    Застосування інформаційних технологій в роботі підприємства допомагає практично повністю вирішити проблему забезпечення точності і оперативності інформації, підготовки різноманітних деталізованих даних, які допоможуть керівництву прийняти обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів залучення і використання зобов’язань [14, c.145].     Наведемо описання використання інформаційних технологій при аналізі фінансових зобов’язань на ТОВ «РегВін – Агроресурс» на прикладі таблиці розрахунку ліквідності ТОВ «РегВін – Агрорерс» при застосуванні засобів Excel.

Складання та аналіз таблиці:

1. Введемо показники, які були розрахувані за допомогою формул в діапазон комірок A1-D5.

Рис. 2.2 Початкова таблиця

 

2. Знайдемо абсолютне  відхилення по даним показникам. Для  розрахунку відхилення у комірку E3 введемо формулу =C3-B3, у комірку F3 відповідно =D3-B3,  у комірку G3 введемо =D3-C3та поширимо їх вертикально, щоб кожний раз не вводити формули.  

 

Для поширення  формули слід виконати наступні дії : 

-  виділити комірку з формулою ( E3, F3,G3);  

- підвести покажчик миші до того місця границі комірки, де зображення покажчика змінюється з білого хрестика на чорний;      - натиснути ліву кнопку миші, утримуючи, перемістити курсор у потрібне місце таблиці (E5, F5, G5).  

 

Для завершення переміщення формули відпустити кнопку миші (рисунок 2.3).

Рис. 2.3. Кінцева таблиця

Отже, інформаційні технології застосовуються на ТОВ «РегВін-Агроресурс» та дозволяють більш ефективно організовувати роботу працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Зобов’язання – це обов’язок  чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив  отримано, або коли підприємство укладає  невідмовну угоду придбати актив.         Фінансові зобов’язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відтермінування виплат девідендів та відсотків.       Збільшити суму грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу, примусового стягнення); оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей (шляхом встановлення нормативів товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків); скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі.            Підприємство, що аналізується,  займається сладуванням, відвантаженням, сушкою та очисткою зерна. На думку фахівців підприємства дані послуги користуються попитом, відрізняються досить високою якістю. Проблема в високій собівартості, сезонному виробництві та наявності великої кількості конкурентів.            Дане підприємство зовсім неприбутковим і немає позитивних перспектив на подальше існування. Обчисливши показники діяльності стає зрозумілим, що дане підприємство протягом року не приносить ніяких прибутків. Доходи з кожним роком зменшуються. Затрати на виробництво і реалізацію на протязі аналізованого періоду збільшувалися, з 564 тис. грн. у 2007 р. до 789 тис. грн. у 2009 р.. Дані показники негативно вплинули на прибуток від реалізації – товариство з кожним роком отримує все більші збитки. Все це пояснюється сезонним виробництвом, наявністю застарілої техніки, наявною у країні інфляцією, а також високою конкуренцією.        Зобов’язання підприємства  у 2007 році зменшилися з 1640 тис. грн. на початок року до 153 тис. грн. на кінець року, що становить різницю у 97%.  Власний капітал підприємства протягом трьох років постійно зменшувався. У 2009 році цей показник зменшився порівняно з 2008 роком на 166 тис. грн.(5%.) Фінансові результати від операційної діяльності теж принесли збитки у розмірі 1250 тис. грн.. у 2009 році, що на 343 тис. грн. більше.    На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.        Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження. Як і у всіх інших, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми із збутом (велика сума готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.  Для удосконалення діяльності треба здійснити наступне:             1. Прискорити оборотність оборотних коштів через активізацію системи постачання;                   2. Знизити витрати електроенергії через проведення ревізії обладнання, блокування деяких машин та впровадження блочного, місцевого включення світла та інших заходів;                 3.  Зменшення витрат на обробку продукції через модернізацію обладнання  та нові технології.