Фінансово-економічна криза в Україні: особливості, наслідки та фактори стабілізації

Автор работы: v******@yandex.ru, 26 Ноября 2011 в 20:03, научная работа

Описание

Хтось вважає, що криза позаду і Україна міцно стала на шлях швидкого відновлення, а хтось - що нові хвилі занепаду чекають нас в недалекому майбутньому. Ймовірніший сценарій розвитку знаходиться посередині: ніби то пік кризи вже минув, але Україна ще не вийшла з тяжкого кризового сну і ще чимало часу потрібно, аби вивести її з цього важкого стану.

Содержание

ВСТУП
Передумови виникнення кризи 2008-2009 рр.
Криза в Україні – наслідок світової кризи чи проблема економічної політики.
Шляхи виходу з кризи для України.
ВИСНОВОК
Використана література

Работа состоит из  1 файл

ПОЛЄТАЄВ аналит.doc

— 77.00 Кб (Скачать документ)

2.Контроль держави нафтопереробних заводів.

Досвід  показав, що з часів незалежності України нафтопереробні заводи України майже не розвивалися та зовсім не реконструювалися. Обладнення вже застаріло та зносилося, що може призвести до непередбачуваних і вкрай негативних наслідків. Контроль держави над нафтопереробними заводами дасть змогу демпінгувати у весняний та осінній періоди ціни на нафтові продукти, а також покращить розвиток сільського господарства та інші галузі економіки.

3.Контроль держави «Обленерго»

«Усі  обленерго, відповідно до Закону про  націоналізацію, мають бути повернуті  у державну власність», це дозволить державі підтримати вітчизняного виробника, дати йому можливість за рахунок енергетичної складової зменшувати собівартість продукції, та бути конкурентоспроможним на внутрішньому і зовнішньому ринках. Державні «Обленерго» забезпечать стале та суттєве джерело наповнення бюджету, в тому числі і за рахунок продажу надлишків електроенергії за кордон, а також держава контролюватиме оновлення обладнення, та рівень потужності виробництва, бо, фактично, перебуваючи у приватних руках, обленерго відпрацьовують свій ресурс у прискорених темпах і несуть підвищену загрозу техногенних аварій через зношеність і застарілість обладнення. Застаріла система не може в повній мірі транспортувати енергію через свою непридатність.

4.Заборонити на період виходу із систеиної кризи кридитування в іноземній валюті підприємств та громадян,  за вийнятком тих, хто займається критичним імпортом.

Така  позиція дасть змогу зміцнити та підтримати національну валюту на національному рівні.

5. Медична реформа.

Необхідно запровадити страхову медицину. За рахунок вивільнених коштів з державного бюджету необхідно ввести фінансування страхування для непрацездатних осіб і пенсіонерів та забезпечити безкоштовне медичне обслуговування для безпритульних осіб (осіб без місця реєстрації).

6. «Земля-товар».

 Коли  в Україні нарешті буде сформовано ринок землі, на неї має прийти ефективний власник, який має її ефективно використовувати. Територія, що не обробляється чи не забудовується протягом трьох років, має переходити у власність держави, аби  її міг придбати новий ефективний власник.

7.Дозволити будівництво автомобільних доріг потужним компаніям під   державні гарантії.

Потужні компанії можуть будувати автомобільні шляхи, а держава повинна повертати  їм витрачені кошти з відсотками у встановлений термін[1].

Для здійснення вищеперерахованих заходів потрібна воля держави та плідна праця всіх органів державної влади. Зрозуміло, що ці структурні перетворення триватимуть не один рік, але й отриманий результат – позитивно вплине на економіку України на досить довгий строк.

 

ВИСНОВОК

     Не  дивлячись на всі негативні сторони - криза це вдалий час для реформ економіки, які давно потрібні Україні. В експертних колах очікувалося, що державі вистачить мужності нарешті  здійснити структурну перебудову вітчизняного народного господарства для досягнення довгострокового ефекту. Потрібний український «Новий курс», який забезпечив би подолання кризи і, водночас, заклав підґрунтя для майбутнього економічного зростання країни.

     Існують проекти масштабного будівництва елеваторів для запуску в Україні міжнародної біржі зерна. Відомі проекти відродження вітчизняного авіа будівництва та космічної галузі. Пропонуються національні проекти будівництва житла, розвитку альтернативної енергетики, модернізації заводів, розробки вітчизняних родовищ алмазів та багато інших пропозицій. Одним із основних антикризових заходів мало стати державне замовлення на реалізацію інфраструктурних проектів – будівництво доріг, залізниць, мостів, аеропортів - до Євро-2012, соціального житла, шкіл та громадських закладів.

     Ці  проекти мають створити внутрішнє  замовлення на українську сталь, будівельні матеріали й робочу силу. Найцікавіше  в усіх запропонованих проектах те, що їхня реалізація зовсім не потребує валютних вкладень і зовнішніх запозичень. Всі реформи можуть бути реалізовані за рахунок емітованої гривні без ризику інфляційного обвалу національної валюти. Водночас, реалізація таких проектів заклала б підмурок для довготривалого економічного зростання України.

На жаль, дещо наївно чекати на глибоку структурну перебудову економіки. Натомість почалося поверхове лікування симптомів кризи і  ефект очікування - криза в світі рано чи пізно завершиться, а тоді, варто сподіватися, почне відновлення світова економіка, знову піде українська сталь на експорт, запрацюють експортно-орієнтовані галузі і заживе Україна так само, як і до кризи [4]. Проте, як вже зазначалось, криза світова лише прискорила кризу українську, а отже не варто сподіватись, що завершення кризи світової завершить кризу вітчизняну.

Прикро, але навіть реформування економічної системи та стабілізація політичної влади недостатні для «економічного дива», оскільки певний відсоток наших проблем є на рівні психології, ментальності. У таких випадках  згадується загальновідома цитата М. Булгакова. «Розруха в головах. І коли ці баритони кричать «бий розруху» - я сміюсь. Це означає, що кожен з них повинен лупити себе по потилиці. І ось, коли він вилупить з себе всякі галюцинації і займеться чищенням сараїв - прямою своєю справою, - розруха зникне сама собою»[5]. Це досить жорсткий вислів, але доречний. Доки люди не звикнуть жити «не за планом», покинуть порівнювати наше життя з життям радянським (між іншим, порівняння, як правило, не на користь України), повірять у владу, доки дотримання законів і повна сплата податків на рівні підсвідомості не стануть звичною справою – нічого достойного не вийде ні з реформування, ні з приходу нової влади. Власне, через цей суто людський фактор криза була такою несподіваною, адже саме нездатність маніпулювання поведінкою людей призводить до подібних колапсів в економіці. 
 
 

 

    Список  використаної літератури 

    1.Особистий сайт Артемчука Анатолія Володимировича. «10 кроків на шляху до виходу з кризи» стаття, [Електронній ресурс] 

    2.Дискусійний клуб САММІТ, «Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках, рівень життя та соціального захисту громадян» стаття, [Електронний ресурс]. 

    3.Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. - К. : НІСД, 2003.- 368 c. 

    4.Толкачов О. Вихід з кризи: реальність чи міраж? [Електронний ресурс]. 

    5. Булгаков  М. Собачье сердце.- К.: 2001. – 349 с. 
     
     

 

Информация о работе Фінансово-економічна криза в Україні: особливості, наслідки та фактори стабілізації