Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2012 в 14:53, контрольная работа
На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли у первісних людей внаслідок щасливого збігу обставин з'являлись деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись. Так з'явилась проста, випадкова форма вартості. В умовах догрошового обігу обмін, як правило, ґрунтувався на одночасному використанні кількох еквівалентів, які становили фіксовану систему. З розвитком рабовласництва складовим елементом такої системи стало використання рабів
Вступ
1 Функція міри вартості грошей.
2. Функція засобу обігу.
3. Функція засобу нагромадження.
4. Функція засобу платежу:
- кредитні гроші
- вексель
- банкнота.
5. Функція світових грошей:
- як загальний купівельний засіб.
- як загальне втілення суспільного багатства.
6. Типи загального еквівалента.
Висновок
Література.
Існує
сурово визначена форма оформлення
векселя: на спеціальному папері, який
використовують для друкування грошей,
де зазначають, кому і ким, в якому місці
і в який час видано вексель, строк і суму
платежу по ньому. Вексель підписує той,
хто його видав. У векселі не вказується,
за що видано грошове зобов'язання. Абстрактний
характер векселя дає можливість для зловживань,
таких, як видача „дружніх”, так званих
бронзових векселів, які не відображають
реальних економічних зв'язків. Вони можуть підірвати
вексельний оборот, і тому у всіх країнах
переслідуються в кримінальному порядку.
Обліком
векселів займаються банки. Фактично банк
скуповує векселі, розплачуючись за них
власними векселями, які називаються банкнотами.
Банкнота
– це зобов'язання банку, банківський
білет, тобто кредитні гроші. Випуск банком
банками здійснюється не лише під векселі,
а й під золото та інші дорогоцінності.
Кредитні
гроші, векселі, банкноти – важливі
елементи функціонування ринку. В процесі
становлення ринкових відносин, виникнення
і зміцнення ролі фондових, валютних,
товарних бірж, комерційних банків
у нашій країні вони починають
активно використовуватись у господарському
механізмі.
Між кредитними і паперовими грошима існують суттєві відмінності. Так, паперові гроші виникають з функції обігу, в той час як кредитні – з функції платежу. Паперові гроші випускає держава, яка вимагає від усіх суб'єктів ринкових відносин приймати їх у всіх платежах. Такі гроші випускаються в обіг в міру потреби.
Кредитні гроші
випускаються банком, вони не обов'язкові
до приймання, але забезпечені золотом,
іноземною валютою та іншими активами
банку. Вони випускаються відповідно
до суми товарних векселів і таким чином,
не перевищують потреби в них. Проте в
сучасних умовах відмінності між паперовими
і кредитними грошима стираються.
5.
Функція світових
грошей:
Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знака (долари, фунти стерлінги, єни тощо) відіграють все більшу роль в світових розрахунках. Проте золото залишається твердим і бажаним для всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.
Світові
гроші функціонують як загальний
платіжний засіб, загальний купівельний
засіб і абсолютна суспільна матеріалізація
багатства взагалі.
Як
загальний купівельний засіб
світові гроші функціонують при
оплаті міжнародної товарної угоди
наявними грошима (наприклад, придбання
країною у надзвичайних умовах зерна,
зброї тощо).
ЯК
загальне втілення суспільного багатства
гроші у світовому обігу виступають тоді,
коли багатство переноситься з однієї
країни в іншу (при переведенні підприємцями
своїх грошей на зберігання за кордон,
при наданні зовнішніх позик тощо). Для
здійснення міжнародних платежів кожна
країна потребує певного запасу золота.
Тому золото у вигляді скарбу одночасно
є резервним фондом світових грошей. Зростає
також реальна роль у цій функції національних
резервних валют та інших різновидів грошей.
6.
Типи загального
еквівалента
До початку XX ст.. у товарному виробництві й обігу існувало чотири типи загального еквівалента: товарно-лічильний, товарно-ваговий, метало карбований і емісійний.
До товарно-лічильного загального еквівалента належать товарні гроші: знаряддя праці, худоба, раби, прикраси тощо.
Товарно- ваговий пов'язаний з продуктами рослинного походження, що мало псувалися, а пізніше і з металами.
Металокарбований тип передбачає наявність металевих грошей у вигляді монет.
Емісійний – різні знаки вартості на спеціальному папері з певною атрибутикою.
В сучасних
умовах набув поширення новий
тип загального еквівалента – депозитно-електронний.
Він втілений у банківських депозитах,
кредитних картках і електронних грошах.
Висновок:
Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.
Відповідно до рішень
Міжнародного валютного фонду з
1 квітня 1978 р. золото вилучено з грошового
обігу і скасовано ґрунтування
на ньому офіційної ціни валют. Проте
золото продовжує залишатись особливим
товаром, який легко конвертується в будь-яку
валюту . За останні чверть століття світові
ціни на зливкове золото зросли на вільних
ринках більш як у 10 разів. Це підняло прибутковість
існуючих золото розробок та дало змогу
поновити розробки, раніше не рентабельні.
Література:
Гроші. Фінанси. Кредит. К.: ЦУЛ, 1997 – 336с.
Гроші та грошовий обіг. К.: „Знання”, 1999 – 181с.
Теорія грошей. К.: „Основи”, 1996 – 413с.
Кредитування. Теорія і практика. К.: „Знання”, 2002 -215с.
Основи економічної теорії. К.: „Академія”, 1999 – 592с.