Контрольна робота з „Фінансовий облік 1”

Міністерство аграрної політики України

Полтавська державна аграрна академія

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: „Фінансовий облік 1”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка спеціальності Облік і аудит

4 курсу 1 групи (заочно)

№ залік. книжки______

 

 

 

 

 

Полтава-2012

 

50. Первинний, синтетичний  та аналітичний облік короткострокових  позик

Кредити банку класифікуються за такими ознаками:

- банківський кредит - надається суб'єктам господарювання за кредитним договором;

- комерційний кредит - економічні відносини, що виникають між окремими підприємствами;

- державний кредит - економічні відносини між державою та суб'єктами господарювання;

- лізинговий кредит - економічні відносини між підприємствами з питань оренди майна.

Банківський та державний кредити надаються  в грошовій формі, а лізинговий та комерційний - у товарній.

Кредит  може надаватися у формі овердрафту (короткострокова позика надійному підприємству понад залишок коштів на його поточному рахунку в межах обумовленого ліміту). Операції овердрафту відбуваються за домовленістю між підприємством і банком, який його обслуговує.

Взаємовідносини між банком і позичальником щодо отримання короткострокових позик  на тимчасові потреби (придбання  необоротних й оборотних активів, оплата рахунків кредиторів, сезонне нагромадження матеріальних цінностей тощо) регламентуються в кредитних договорах, як правило, у письмовій формі.

В угоді виділяються такі розділи:

- загальні дані (номер договору, дата, сторони, що укладають договір);

- предмет договору (зазначається  мета, сума, строк надання позик, 
умови погашення, процент за кредит);

- зобов'язання банку (надання кредиту,  його вид, консультації щодо 
прав  позичальника  у розпорядженні  кредитом,  з   якою  метою 
надано кредит);

- зобов'язання    позичальника    (використання    за    призначенням^ 
штрафні санкції при порушенні цільового використання, повернення 
кредиту в установлений строк, подання звітності);

- права   банку   (відстрочка   погашення,   перевірка   використані 
кредиту, можливість припинення дії угоди, штрафні санкції);

- права позичальника (дострокове  погашення, можливість відстрочки 
платежу);

- особливі умови (перерахунок суми  кредиту, зміна процентів за 
кредит, зміна умов угоди, спірні питання та їх вирішення, зміна 
юридичної адреси);

- адреси, реквізити сторін, підписи  та печатки.

Погашення кредитів здійснюється за рахунок коштів позичальника на підставі ордерів-розпоряджень банку, строкових зобов'язань або платіжними дорученнями позичальника. При необхідності банк може пролонгувати термін надання кредиту, а позичальник - достроково погасити заборгованість і процент за кредит. Останній визначається з урахуванням того, що сума отриманих процентів повинна покривати сплату процентів за залученими коштами, операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитних операцій, і забезпечити прибуток для банку.

Короткострокові кредити повинні погашатися, як видно  з їх назви, за термін, що не перевищує одного року з дня дати балансу, в різних формах - грошима, цінними паперами, зобов'язаннями, переоформленням одного виду заборгованості на інший. Це дозволяє маневрувати коштами і завжди знайти вихід, щоби розрахуватися з банком. При цьому бухгалтерам необхідно налагодити раціональний метод аналітичного обліку кредитів, щоби мати вичерпну інформацію про заборгованість і строки її погашення. Крім того треба бути обережним у визначенні суми кредитів, які є дорогим ресурсом, і при їх оформленні обов'язково робити розрахунок окупності.

Господарські  операції з отримання і погашення  короткострокових позик банку обліковуються на рахунку 60 «Короткострокові позики», який має такі субрахунки:

601 «Короткострокові кредити банків  у національній валюті»;

602 «Короткострокові кредити банків  в іноземній валюті»;

603  «Відстрочені короткострокові кредити  у національній валюті»;

604 «Відстрочені короткострокові кредити  в іноземній валюті»;

605 «Прострочені позики в національній  валюті»;

606 «Прострочені позики в іноземній  валюті».

Кореспонденція  рахунків з операцій за короткостроковими  позиками наводиться в табл. 1.

Синтетичний облік довго- та короткострокових позик (кредит рахунків 50 і 60) ведеться в журналі 2, окремо за рахунком 50 — розділ І, за рахунком 60 — розділ II. В обох розділах записи робляться на основі виписок банку з кредиту рахунків 50 чи 60 у дебет різних рахунків (14, 15, 30, 31, 37, 50, 51, 53, 60, 91, 92, 93, 94, 33, 35, 45, 48, 61, 62, 63/64, 65, 68, 95, 99).

Аналітичний облік ведеться в оборотній відомості (розділ III журналу 2), де відображаються позики в розрізі субрахунків, банків, строків погашення позик, сальдо на початок місяця, дебетовий і кредитовий оборот, сальдо на кінець місяця, нараховані проценти за позики за звітний період і з початку року. 

Наведена інформація достатньо  характеризує стосунки між підприємством і банком з питань кредитування та погашення позик. Узагальнені дані можуть використовуватися для аналізу ефективності кредитів і результатів господарської діяльності, отриманих з їх допомогою.

Доцільно  деталізувати інформацію про отримані позики та їх ефективне використання в управлінському обліку. Це можна здійснити методом порівняння витрат, пов'язаних з отриманням позик (оплата консультацій юристів, консалтингових фірм, сплата процентів за кредит, перестрахування кредитів тощо) і доходів від реалізованих проектів, під які були отримані позики.

Таблиця 1

Отримання позик банку — кредит рахунка 60

 

 

№ п/п		Зміст операцій		Проводка				Примітки
					Дебет    Кредит
Отримання позик та їх переведення  із поточних у довгострокові
1.		Придбання понад 25% статутного капіталу (загальної кількості акцій) об'єкта інвестування		14		601-602 605-606		Інвестування позичених коштів у фінансові активи
2.		Придбання або створення об'єктів - капітального  будівництва (витрат на будівництво);		151		601-602 605-606		Отримання позики на вказані цілі
			- капітального будівництва (витрат на будівництво);		152		601-602 605-606		Отримання позики на вказані цілі
			- придбання (створення) об'єктів основних засобів;		153		601-602 605-606		Отримання позики на вказані цілі
			- придбання (створення) об'єктів  інших необоротних матеріальних активів;		154		601-602 605-606		Отримання позики на вказані цілі
			- формування основного стада.		155		601-602 605-606		Отримання позики на вказані цілі
3.		Отримання довгострокової позики в готівковій формі		30		601-602 605-606		-
4.		Отримано позики в безготівковій  формі		31		601-602 605-606		-
5.		Отримано позики, які оформлені  грошовими документами		33		601-602 605-606		Чеки, акредитиви
6.		Придбання короткострокових інвестицій		35		601-602 605-606		Високоліквідні цінні папери
7.		Розрахунки з авансів, претензій, відшкодування збитків, з кредитними спілками, з різними дебіторами		371, 374-376		601-602 605-606		Розрахунки проведено за рахунок позик
8.		Викуплено частину акцій власної  емісії для перепродажу або анулювання		45		605-606		-
9.		Переведення цільових надходжень в інші позики у зв'язку з їх невикористанням		48		605-606		-
10.		Пролонгація (відстрочення) позик		601 602		603 604		У нац. валюті В іноземній валюті
11.		Заміна зобов'язань за векселем на позику		611 612		601,605 602,606		У нац. валюті В іноземній валюті
12.		Конвертація облігаційної позики у довгостроковий кредит		621 621		605 606		В Україні В зарубіжних країнах
13.		Переоформлення зобов'язань: - з фінансової оренди на кредит; -з майнових комплексів на кредит.		631 632		601-602 605-606		-
14.		Переведення короткострокових позик  у довгострокові		601-606		601-602 605-606		Зміна строків погашення
15.		Переведення поточної частини заборгованості з позик у довгострокову		611-612		603-604 605-606		Перенесення строків погашення
16.		Погашення короткострокового векселя коштами позики		621-622		601-602 605-606		-
17.		Переведення поточної заборгованості в довгостроковий кредит		631-632		601-602 605-606		-
Продовження таблиці 1
18.	Реструктуризація заборгованості з  податків у бюджет у вигляді державної позики		641-642		605		Відповідно до законодавства
19.	Оформлення платежів із страхування  як позики		651-656		605-606		-
20.	Оформлення іншої кредиторської заборгованості на довгострокові позики		681-685		605-606		-
21.	Витрати, пов’язані з обслуговуванням  довгострокових позик		94		60		Витрати від операційної курсової різниці, штрафи, пені
22.	Нарахування витрат, пов'язаних з отриманням позик: - проценти за кредит; - з випуску власних цінних паперів.		951 952		601-604 605-606		-
23.	Надання позик на ліквідацію стихійних  лих і катастроф		99		60		-
Погашення позик та їх переведення  із поточних у довгострокові
1.	Погашення довгострокової позики шляхом передачі кредиту інвестицій в порядку участі в капіталі		60		141-143		-
2.	Погашення позик передачею капітальних інвестицій		60		152-154		-
3.	Погашення позик грошима		60		30		-
4.	Погашення позик у безготівковій  формі		60		31		-
5.	Погашення грошовими документами		60		33		-
6.	Погашення позик короткостроковими  векселями		60		34		-
7	Переуступка банку дебіторської заборгованості покупця		60		36		Сплата боргів у погашення позики
8.	Переуступка банку заборгованості різних дебіторів		60		37		Сплата боргів у погашення позики
9.	Конвертування позики в пайовий капітал		60		41		Банк стає пайовиком
10.	Конвертування позики у неоплачений  капітал		60		46		Банк стає засновником
11.	Пролонгація довгострокових позик		60		60		-
12.	Конвертація позики в облігаційну  позику		60		62		-
13.	Переведення позики у категорію інших  зобов'язань		60		65		Змінюються умови позики
14.	Переведення довгострокової позики в  короткострокову		60		60		-
15.	Переведення позики в поточну заборгованість		60		61		Настання строку оплати
16.	Заміна довгострокової позики на поточні зобов'язання		60		68		-
17.	Отримано доход від операційної  курсової різниці, від списання кредиторської заборгованості, отримання грантів тощо		60		71		-
18.	Отримання інших доходів внаслідок  погашення позик		60		74		Передача банку оборотних і необоротних активів
19.	Списання позик внаслідок		60		75		Ліквідація

 

Лише  всебічний аналіз ефективності кожного  впровадженого проекту дає можливість перевірити наскільки вдало використовувався залучений капітал. Якщо доходи перевищують витрати, це свідчить про ефективність використання позик банку.

 

128. Облік податків  на прибуток та нерозподіленого  прибутку підприємства ( рахунки  № 98, 17, 54)

Порядок обліку прибутку визначається стандартом 17 «Податок на прибуток», який встановлює методологічні засади формування інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності.

Податок на прибуток є  об'єктом бухгалтерського і так  званого «податкового» обліку, між  якими мало спільного.

Обліковий прибуток (збиток) визначається як сума прибутку (збитку) до оподаткування, котра відображається в обліку й звіті про фінансові результати за звітний період.

Отже, в обліку показується прибуток, що отриманий за звітний період в сумі до моменту оподаткування. Після цього визначаються витрати (доход) з податку на прибуток на підставі облікового прибутку (збитку). Сума податку на прибуток складається з поточного податку з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Відстроченим податковим зобов'язанням  називається сума податку на прибуток, який сплачується в наступних періодах із тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстроченим податковим активом  називається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, а також перенесенню податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, включається до прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, призводить до зменшення податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Податковий прибуток (збиток) визначається за податковим законодавством об'єкта оподаткування за звітний період.

Внаслідок того, що в обліку прибуток визначається за одними правилами, а в податкових органах — за іншими, утворюється постійна різниця між податковим й обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді та не анулюється у наступних.

Існують також тимчасові різниці, котрі є наслідком різного підходу до оцінки активів і зобов'язань за даними фінансової звітності й податкової бази.

Зазначимо, що деяка незрозумілість наведеного нами викладу загальних положень стандарту 17 «Податок на прибуток» пояснюється намаганням його авторів поєднати одночасно вимоги до формування й оподаткування прибутку в системі фінансового і податкового обліку.

Основним завданням бухгалтерського  обліку, яке випливає з прийнятого стандарту, є забезпечення відповідності між сумою податку на прибуток й обсягом прибутку, з якого він справляється. Податок на прибуток розподіляється між періодами. Податок, нарахований для сплати в бюджет в одному періоді, може належати до іншого.

Наприклад, підприємство отримало 1 529 689 грн. доходів, які є  базою для оподаткування. Витрати склали 976 432 грн., в тому числі на утримання Палацу культури (соціальна сфера) — 96 786 грн.

Визначається обліковий прибуток:

1 529 689 — 976 432 = 553 257 грн.

Визначається оподатковуваний  прибуток:

1 529 869 — (976 432 — 96 786) = 650 043 грн.

Розраховується сума прибутку до сплати в бюджет:

(650 043 х 30%) / 100 = 195 043 грн.

Розраховується сума податку на підставі даних фінансового обліку:

(553 257 х 30%) / 100 = 165 977 грн.

Різниця між податковим і бухгалтерським податком на прибуток становить 29 036 грн. (195 013 — 165 977). Вона утворилася за рахунок постійних різниць між базами розрахунку податку з прибутку, що відображається у фінансовій та податковій звітності. Ці різниці призвели до збільшення витрат із податку на прибуток у звітному періоді порівняно з їх звичайною величиною.

На відміну від постійних, тимчасові  різниці виникають через те, що прибуток оподатковується у поточному звітному періоді, тому надається відстрочка з податку під час його нарахування для сплати до бюджету.

Може бути й так, що прибуток, визнаний прибутком звітного періоду, оподатковується в наступному періоді, тому підприємство нараховує витрати з податку, але з відстрочкою сплати до бюджету.

Наприклад, підприємство визначило обліковий прибуток 845 800 грн., який відповідає податковому (постійних  різниць немає).

У складі доходів не було враховано 138 920 грн. авансових платежів, які є об'єктом оподаткування в податковому обліку.

Витрати на прибуток в бухгалтерському  обліку становлять:

(845 800 х 30%) / 100 = 253 740 грн.

Сума сплати прибутку до бюджету:

[(845 800+ 138 920) х 30%)] / 100 = 295 416 грн.    -

Різниця між обліковим і податковим прибутком становить:

(295 416 — 253 740) = 41 676 грн.

Ця різниця є відстрочкою  нарахування витрат з податку  на прибуток (відстрочені податкові активи).

Сума нарахованого податку, за податковим законодавством, називається податковим прибутком (збитком), а сума облікового податку — витратами з податку на прибуток.

Податковий прибуток обліковується  на субрахунку 641 «Розрахунки за податками», а витрати з податку на прибуток — на рахунку 98 «Податки на прибуток».

Якщо  тимчасові різниці позитивні (податковий прибуток більший ніж обліковий), то вони називаються відстроченими податковими активами, які обліковуються на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи».