Міжнародні фінанси та їх роль в економіці України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2011 в 00:31, контрольная работа

Описание

Загальновідомим фактом є те, що економічного розвитку досягають країни, здатні у зростаючих масштабах акумулювати й використовувати внутрішні й міжнародні інвестиційні ресурси зі збалансованим співвідношенням іноземного й вітчизняного інвестування. Національна економіка, яка має однобічну інвестиційну орієнтацію на іноземні джерела без зростаючої мотивації місцевих інвесторів, у стратегічному контексті втрачає конкурентоспроможність і умови безпечного розвитку.

Содержание

1. Міжнародні фінанси та їх роль в економіці України …………………… 3
2. Фінансове планування та основні напрями його вдосконалення ……… 9
2.1. Сутність і завдання фінансового планування …………………………... 9
2.2. Оперативне фінансове планування ……………………………………… 10
Список використаної літератури …………………………………………. 12

Работа состоит из  1 файл

Финанси.doc

— 58.50 Кб (Скачать документ)

    2. Фінансове  планування та основні напрями  його вдосконалення 

    2.1. Сутність  і завдання фінансового планування 

      Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними  фінансовими ресурсами й підвищенню його фінансової діяльності в майбутньому періоді.

      Внутріфірмове фінансове планування базується  на використанні трьох  систем:

      1) прогнозування фінансової діяльності;

      2) поточне планування фінансової  діяльності;

      3) оперативне планування фінансової  діяльності.

      Усі системи фінансового планування перебувають у взаємозв'язку й  реалізуються в певній послідовності.

      Метою планування фінансів є визначення можливих обсягів вступу коштів і їх витрат у плановому періоді.

      Основне завдання фінансового планування –  забезпечення нормального поновлюваного процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування й використання.

      Друге завдання – дотримуватися інтересів  акціонерів і інших інвесторів.

      Третє завдання – гарантія виконання зобов'язань  підприємства перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками й іншими кредиторами.

      Четверте  завдання – виявлення резервів і  мобілізація ресурсів з метою  ефективного використання прибутку й інших доходів.

      П'яте  завдання – контроль над фінансовим станом, платежі- і кредитоспроможністю підприємства.

      Важливим  моментом фінансового планування є  визначення стратегії планування. Стратегія  фінансового планування означає  загальний напрямок розробки фінансового  плану,  джерел вступу засобів, джерел прибутки.

      Основні етапи процесу розробки фінансової стратегії підприємства:

  1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії;
  2. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища й кон'юнктури ринку;
  3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;
  4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації;
  5. Розробка фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності;
  6. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії;
  7. Оцінка розробленої фінансової стратегії.

     Розробка  фінансової стратегії й фінансової політики по найбільш важливих аспектах фінансової діяльності дозволяє ухвалювати ефективні управлінські рішення, пов'язані  з фінансовим розвитком підприємства.

     Фінансове планування необхідне, з одного боку, для забезпечення фінансової рівноваги підприємства, а з іншого, − для ліквідації накопичених зайвих ліквідних засобів. 

    2.2. Оперативне  фінансове планування 

     Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань по фінансовім забезпеченню основних напрямків господарської діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет. Він являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, розроблювальний звичайно в рамках до одного року, що відбиває витрати й вступу фінансових коштів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності.

     Розробка  планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном «бюджетування» і спрямовано на рішення двох завдань:

      а) визначення обсягу й складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих  структурних одиниць і підрозділів  підприємства;

      б) забезпечення покриття цих витрат фінансовими  ресурсами з різних джерел.

     Процес  бюджетування має безперервний або ковзний характер.

     Бюджети класифікуються по таких ознаках:

     По  сферах діяльності підприємства виділяють  бюджети по операційній, інвестиційній  і фінансовій діяльності. Ці бюджети  розробляють у порядку деталізації  відповідних планів по підприємству в цілому на майбутній квартал або місяць.

       По видах витрат планові бюджети підрозділяють на поточний і капітальний.

       Поточний бюджет конкретизує план доходів і витрат підприємства, що доводиться до центрів доходів, витрат і прибутки.

     Капітальний бюджет являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, розроблювального на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції й модернізації основних фондів, придбання нових видів устаткування й нематеріальних активів і т.п.

       По широті номенклатури витрат бюджети розділяють на функціональний (бюджет рекламних заходів) і комплексний (бюджет виробничої ділянки).

     По  методах розробки:

     - стабільний бюджет не змінюється  від зміни обсягів діяльності  підприємства – наприклад, бюджет витрат по забезпеченню охорони підприємства;

     - гнучкий бюджет передбачає встановлення  планованих поточних або капітальних  витрат не у твердо фіксованих  сумах, а у вигляді нормативу  витрат.

     Особливою формою бюджету виступає платіжний  календар, розроблювальний по окремих видах руху грошових коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар по розрахунках з постачальником т.д.) і по підприємству в цілому.

     Платіжний календар звичайно становлять на майбутній  місяць (у розбивці по днях, тижнях і декадам). Він складається з наступних двох розділів: а) графік витрати коштів; б) графік вступу коштів.

СПИСОК  ВИКОРИТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

  1. Білорус О. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму // Економічний Часопис-ХХІ. — 2008. — № 11 — 12.)
  2. Пахомов С, Пахомов Ю. Глобальні витоки і вірогідні наслідки світової фінансової кризи /'/ Економічний Часопис-ХХІ. — 2008. — №11
  3. Ковбасюк Ю. Розвиток співпраці України з Міжнародним валютним фондом // Командор. – 2001. – № 1. – С. 27-30.
  4. Офіційний веб-сайт Міністерства економіки України. — http://www.mc.gov.Lia
  5. Мозговий О.М. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. / О.М. Мозговий, Т.Є. Оболенська, Т.В. Мусієць. -- К.: КНЕУ, 2005. - 557 с.
  6. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: підручник.– К.: Знання, 2006.− 494 с.
  7. Исследовательская группа МВФ о финансовой глобализации // БИКИ.– 2007.
  8. Карлін М. І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. посіб.– К.: Кондор, 2004.– 384 с.
  9. Карлін М. І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб.– К.: Знання, 2007.– 589 с.
  10. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансоввої системи в умовах глобалізації.– К.: Вид. Центр “ДрУк”, 2002.– 294 с.

Информация о работе Міжнародні фінанси та їх роль в економіці України