Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 17:15, контрольная работа
Прискорений процес інтеграції, що розпочався приблизно у 60-х роках ХХ ст. і на сучасному етапі виявився в розширенні та зміцненні зв'язків між національними фінансовими ринками, зумовив виникнення міжнародного фінансового ринку. Його суб'єктами стали великі транснаціональні компанії та банки. Фінансові послуги банків своїм клієнтам можуть надаватися за межами країни, де розташовані банківські установи.
1. Попит та пропозиція на міжнародному фінансовому ринку.
2. Формування світових фінансових центрів.
3. Тести.
Список використаної літератури:
Світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами і в іноземній для даної країни валюті, одержали назву фінансових центрів "оффшор", вони, як правило, служать податковим притулком, оскільки операції, здійснювані в них, не обкладаються податками і вільні від валютних обмежень.
Отже, у світі склався цілодобово діючий міжнародний ринковий механізм, який є ефективним засобом управління світовими фінансовими потоками. На моніторах спеціальних інформаційних агентств у режимі реального часу відтворюються ринкові ціни, котирування, валютні курси, процентні ставки та інші валютно-фінансові умови міжнародних операцій незалежно від місця їх проведення.
Таким чином, світові фінансові центри — це місце зосередження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інституцій, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні, фінансові операції, реалізують угоди з цінними паперами та золотом.
3. Тести
3.1. Лондон – це провідний міжнародний:
а) ринок цінних облігацій;
б) центр євровалюти;
в) ринок іноземних облігацій;
г) «податкове сховище»
3.2. Золотий паритет – це:
а) співвідношення грошових одиниць різних країн за їхнім металевим вмістом;
б) співвідношення між двома валютами, що встановлюється в законодавчому порядку;
в) співвідношення валют за їхнім офіційним золотим вмістом.
3.3. Котирування, що визначає певну кількість іноземної валюти за одиницю національної, називається зворотним.
а) так;
б) ні;
в) не завжди.
3.4. Ваютні операції – це:
а) операції між резидентами у валюті України;
б) операції пересилання за кордон валютних цінностей;
в) використання валютних цінностей як засобу міжнародного обігу;
г) операції з переходом права власності на валютні цінності.
3.5. Ринок, на якому купуються та продаються короткострокові боргові інструменти, - це ринок:
а) грошей;
б) депозитних сертифікатів;
в) казначейських векселів;
г) федеральних фондів;
д) державних цінних паперів.
3.6. Ринок, на якому купуються та продаються щойно випущені цінні папери, називається вторинний ринок цінних паперів.
1. Юхименко П. І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л. Теорія фінансів. Підручник / За ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. - К.: ЦУЛ, 2010. - 576 с.
2. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.Ф. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с.
3. Кукурудза І. І. Міжнародна економіка: Матеріали до лекцій та семінарів. — Черкаси: РВВ Черкаського держ. ун-ту, 2000. — 186 с.
2