Організація фінансової діяльності на підприємстві

  - коефіцієнта  покриття 

  - коефіцієнта швидкої ліквідності

  - коефіцієнта  абсолютної ліквідності 

  - коефіцієнта  чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт  покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань  підприємства і показує достатність  ресурсів підприємства, які можуть бути використані на погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних  коштів (грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів і їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний  капітал розраховується як різниця  між оборотними активами підприємства і його поточними зобов'язаннями. Його наявність і величина свідчать про можливість підприємства платити свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність.

4. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства.

Аналіз платоспроможності характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

  - коефіцієнта  платоспроможності (автономії),

  - коефіцієнта  фінансування 

  - коефіцієнта  забезпеченості власними оборотними  засобами,

  - коефіцієнта  маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт  платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність.

Коефіцієнт  фінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними коштами  розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина  власного капіталу використовується для  фінансування поточної діяльності, тобто  вкладена в оборотні кошти, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

5. Аналіз ділової активності.

Дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

  - коефіцієнта  оборотності активів ,

  - коефіцієнта  оборотності дебіторської заборгованості,

  - коефіцієнта  оборотності кредиторської заборгованості

  - коефіцієнта  тривалості обертів дебіторської  і кредиторської заборгованостей 

  - коефіцієнта  оборотності матеріальних запасів, 

  - коефіцієнта  оборотності основних засобів  (фондовіддачі)

  - коефіцієнта  оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) до середній величині підсумку балансу  підприємства і характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних  ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує  швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству.

Строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт  оборотності матеріальних запасів  розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і  характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт  оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності  власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

6. Аналіз рентабельності підприємства.

Дозволяє визначити ефективність вкладення коштів в підприємство і раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

  - коефіцієнта  рентабельності активів,

  - коефіцієнта  рентабельності власного капіталу,

  - коефіцієнта  рентабельності діяльності 

  - коефіцієнта  рентабельності продукції. 

Коефіцієнт  рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів  і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт  рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення засобів в дане підприємство.

Коефіцієнт  рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт  рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво і збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності [10, с. 158-161].

 

Оформлення  результатів аналізу підприємства

 

На підставі узагальнення результатів аналізу підприємства готується висновок який містить в собі загальну оцінку фінансового стану підприємства, динаміки його змін і рекомендації щодо доцільності ухвалення рішення про подальшу діяльність підприємства, його реструктуризацію та ін.

• Якщо підприємство є прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності більше 0,01) або показники його фінансового стану (ліквідності платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам фінансовий стан підприємства визнається задовільним.
• Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або менше 0,01) або за останній звітний період підприємство одержало чистий збиток, але показники фінансового стану підприємства (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості)) відповідають нормативним вимогам той фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Проте для цього підприємства доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства і др.
• Якщо підприємство є збитковим впродовж періоду, який аналізується, більшість показників фінансового стану підприємства не відповідають нормативним вимогам, існує тенденція до їх погіршення, то фінансовий стан підприємства визнається незадовільним і робиться висновок про доцільність реструктуризації даного підприємства або др. [18]

2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

 

Інформаційною базою аналізу фінансового стану  підприємства є, в основному, фінансова  звітність.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітністі є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної  оцінки динаміки фінансового стану  можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2  "Звіт про фінансові результати" (додаток 2).

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і  забезпечувати користувачів звітності  додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові  результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

На вітчизняних підприємствах  часто здійснюють аналіз характеру  змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний  аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники  доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів  горизонтального аналізу суттєво  знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень  у податковому законодавстві, які  впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях  балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану  має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового  звіту у вигляді відносних  показників. Мета вертикального аналізу  полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників [6, с. 33-40].