Поняття та причини виникнення бюджетного дефіциту

 

ПЛАН

Вступ.

1. Поняття та причини виникнення бюджетного дефіциту.

2. Оцінка дефіциту державного  бюджету України.

3. Соціально-економічні наслідки  бюджетного дефіциту.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

У складі централізованих  фінансів провідна роль відводиться державному бюджету. Бюджет як економічна категорія являє собою складну систему соціально-економічних відносин, що розвиваються в суспільстві в процесі формування, розподілу і використання централізованих фінансових ресурсів, що створюється на різних рівнях управління народним господарством і призначених для обслуговування суспільних потреб. При цьому державний бюджет інтегрує всі соціально економічні відносини, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу і використання централізованого грошового фонду країни.

Необхідність створення  цього фонду зумовлена, передусім, потребами в фінансових коштах, виникаючих у держави в зв'язку з виконанням ним своїх політичних, економічних  і інших функцій:

а) фінансове обслуговування виробничої і невиробничої сфери;

б) створення певних пропорцій  в суспільному розвитку;

в) утримання апарату управління країною;

г) податкових служб;

д) правоохоронних і судових  органів;

е) армії і т.д.

Це зумовлює виділення  фінансових ресурсів з державного бюджету  і становить витратну частину  останнього. Формування цих ресурсів державного бюджету здійснюється на основі різних джерел прибутків, основну  частину яких складають податки, що стягуються з юридичних і фізичних лиць. Сукупність надходжень всіх джерел, становить прибуткову частину державного бюджету України. Як правило, прибуткова частина державного бюджету менше  витратної, різниця між ними є  дефіцит державного бюджету.

Буде правильним передбачити, що величина дефіциту, а також його форма (активна або пасивна), кардинально впливають на всі економічні і фінансові процеси, що відбуваються в цивілізованій державі.

1. Поняття  та причини виникнення бюджетного дефіциту.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету  з перевищенням видатків. Бюджетний  дефіцит є наслідком певного  стану економічних відносин, які  виникають між учасниками суспільного  виробництва в процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину. Для покриття витрат понад  наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Бюджетний дефіцит як фінансове  явище виник водночас з оформленням  націй і народностей у державу  і запровадженням грошових відносин. Можна згадати, яких розмірів досягав  державний дефіцит у Стародавньому  Римі та Римській імперії, Франції, Російській імперії та ін

Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний майже  для всіх країн світу, у тому числі  й високо розвинутих.

У зарубіжній економічній  літературі розрізняють три види дефіциту бюджету:

• Наочно-реальний - при цьому виді дефіциту його обсяг дорівнює загальним доходам від федеральних податків за вирахуванням на державні закупівлі та трансфертні платежі. Під трансфертними платежами у західних країнах розуміють фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня.
• Структурний - цей вид дефіциту являє собою різницю між федеральними доходами: витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття. Коли економічна система переживає період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, наочно-реальний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, оскільки має місце виплата допомоги на випадок безробіття та за іншими соціальними програмами, а також у зв'язку з частковим падінням доходів населення.
• Циклічний - вираховується як різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами бюджетів.

Основними причинами стійкого бюджетного дефіциту та збільшення державного боргу є:

- збільшення державних  витрат у військовий час або  в періоди будь-яких соціальних  конфліктів;

- циклічні спади в економіці,  особливо якщо вони глибокі  та тривалі;

- скорочення податків  з метою стимулювання економіки  без відповідного коригування державних витрат.

Слід відмітити, що період 2004–2007 рр. має свої особливості щодо присутності й причин існування дефіциту державного та зведеного бюджетів.

Серед них варто виокремити:

– посилення соціальної спрямованості видаткової частини державного бюджету впродовж цього періоду, що було обумовлене трьома виборчими кампаніями протягом 2004–2007 рр.;

– зміцнення політичної складової як одного з факторів, що впливають на розмір дефіциту державного бюджету;

– повернення у 2004–2005 рр. до практики фінансування соціальних програм за рахунок дефіциту державного бюджету;

– вичерпаність екстенсивних факторів росту реального ВВП країни, що зумовить подальше зниження темпів росту ВВП і, відтак зменшить темпи росту дохідної частини державного бюджету;

– недостатність залучення  прямих іноземних інвестицій, що могли  б слугувати певною заміною фінансування дефіциту бюджету та не збільшувати  державний борг країни.

 

 

2. Оцінка  дефіциту державного бюджету  України.

Якщо скористатись статистичними даними Міністерства фінансів і Державного комітету статистики України, то динаміка бюджетного дефіциту виглядає таким чином (див. табл. 1, табл. 2):

Таблиця 1      

Зведений бюджет України   

Рік	Доходи, млрд. крб.	Витрати	Дефіцит
1992	1227,5	1919,7	692,2
1993	49621,8	57248,7	7626,9
1994	523092,6	630647	107554,4
	млрд. грн.
1995	20,69	24,3	3,61
1996	30,22	34,18	3,96
1997	28,11	34,31	6,2
1998	28,92	31,2	2,28
1999	32,88	34,82	1,94
2000	49,12	48,15	-0,97
2001	54,93	55,53	0,59
2002	61,95	60,32	-1,64
2003	75,29	75,79	0,51
2004	91,53	102,54	11,01
2005	134,18	141,99	7,81
2006	171,81	175,51	3,7
2007	219,94	227,64	7,7
2008	297,89	312,02	14,12
2009	272,97	310,23	37,26
2010	330,9	379,2	48,2

 

На етапі формування бюджетної системи покриття дефіциту проводилося за рахунок емісійного фінансування. Економіка не могла акумулювати достатньо фінансових ресурсів для забезпечення необхідних витрат. Не були доступними й боргові джерела фінансування, зокрема через відсутність кредитної історії України. У 1992 році дефіцит зведеного бюджету становив 692,2 млрд. крб., або 17,3% проти 9,71% у 1994 р. У 1997 році його рівень поступово знижується до 6,75% ВВП [1]. Кредити Національного банку були присутні у структурі джерел фінансування до 1996 року, що призвело до гіперінфляції.

Таблиця 2

Державний бюджет України

Рік	Доходи, млн. грн.	Витрати млн. грн.	Дефіцит млн. грн.
1992	6	15	9
1993	271	378	102
1994	3559	4682	1123
1995	12244	15952	3708
1996	19632	23608	3976
1997	16796	23099	6303
1998	16266	18380	2114
1999	19982	21947	1965
2000	36230	35533	-697
2001	39726	40407	681
2002	45 468	44 348	–1 119
2003	55 077	56 120	1 043
2004	70 338	79 472	10 217
2005	105 330	112 976	7 946
2006	133 522	137 108	3 777
2007	165 939	174 254	9 843
2008	231 686	241 454	12 501
2009	209 700	242 437	35 517
2010	240 477	303 596	64 417

Починаючи із 1995 року, основним джерелом покриття бюджетного дефіциту починають ставати боргові джерела фінансових ресурсів. Внутрішні позикові ресурси для фінансування бюджетного дефіциту залучалися через проведення першої емісії та закритого розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Причиною звернення до боргових джерел була кризова ситуація в економіці, що не давала можливості нарощувати дохідну базу бюджету, та необхідність відмови від емісії ресурсів для покриття дефіциту.

Зростання бюджетного дефіциту прямо не пов’язане з етапами економічного розвитку країни: воно спостерігається як у кризові періоди, так і у фазах відносної стабільності.  Це свідчить про відсутність єдиної стратегії управління ним і вказує на необхідність її розробки.

Зростання дефіциту вимагає додаткових позикових джерел покриття, що, своєю чергою,  викликає зростання витрат на обслуговування державного боргу і в більшості випадків призводить до зростання бюджетного дефіциту. Зазначений зв’язок необхідно враховувати при визначенні граничного розміру цих показників на наступні періоди.

Рис. 1. Динаміка дефіциту державного бюджету та прямого державного боргу

У 1999 р. порівняно з попередніми періодами збільшився зовнішній борг держави, і до 2002 року він залишався приблизно на одному рівні.

У 2000-му, 2002 роках бюджет України  сформований із профіцитом у розмірі 0,97 млрд. грн. і 1,64 млрд. грн. відповідно, що було зумовлено збільшенням надходжень від приватизації майна. Профіцитний бюджет надав можливість погасити частину внутрішнього боргу.

  Від 2004 року на фоні поліпшення економічної ситуації формується тенденція до збільшення бюджетного дефіциту, яка набуває постійного характеру. Здійснено спроби покращити управління внутрішнім державним боргом за рахунок випуску ПДВ-облігацій. Зростає частка внутрішніх джерел фінансування на тлі невеликого обсягу зовнішніх джерел із збереженням тенденції у 2005 році.

 

3. Соціально-економічні  наслідки бюджетного дефіциту.

Світова фінансова наука неоднозначно підходить до оцінки наслідків впливу бюджетного дефіциту на соціально-економічні процеси у суспільстві. Тому, розглядаючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, необхідно враховувати різні чинники та способи впливу дефіциту на розвиток економіки, соціальної сфери, рівень соціального захисту населення з урахуванням конкретних ситуацій. Зважаючи на такі підходи, наслідки можуть бути позитивними, негативними або взагалі наслідків може не бути.