Рейтинговая оценка банка

 

                                                 ВСТУП

 

Розвиток  і функціонування банківської сфери  сьогодні відбувається в постійно змінюваній загальноекономічної та соціально політичній ситуації, що впливає на надійність та ефективність виконання банківськими установами своїх функцій. Подальший розвиток системи українських банків вимагає від керівництва комерційних банків переходу від інтуїтивного, стихійного управління до виваженого, обґрунтованого та професійного, що спирається на певну аналітичну базу. У зв’язку з цим перед спеціалістами комерційних банків, їх діловими партнерами, державними наглядовими органами постає питання про необхідність застосування певних методик визначення поточного й майбутнього стану банку, його потенційних можливостей, слабких сторін тощо. Лише в останні роки проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки необхідним є відповідний інструментарій, до якого відносять узагальнюючі оцінки діяльності банку на основі рейтингів. Виходячи з цього дана тема є найбільш актуальною та потребує детального вивчення. Метою даної роботи є вивчення різноманітних методик рейтингування банків та аналіз практично отриманих результатів.

 Рейтинг визнано в світі як інструмент, призначений для порівняльного аналізу динамічно розвинених систем. Рейтинг банків комплексно характеризує їхню діяльність і встановлює узагальнюючу оцінку фінансового стану за стандартизованим набором показників. Все це і зумовлює актуальність та проблемність даної теми у рамках розвитку національної банківської системи України.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГОВОЇ  ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

 

1. Сутність та види систем рейтингування банків

Рейтингова  оцінка діяльності комерційного банку  являє собою комплексну систему  вимірювання кредитоспроможності  банків або так звану надійність комерційних цінних паперів банку, інвестиційну надійність банку,страхову надійність, і базується на фінансових показниках роботи банку та даних  балансу. Рейтинг банку в цілому складається з виведення вільної  оцінки  за різними напрямами  діяльності, на яких базується та чи інша система рейтингування. Основним принципом рейтингу є визначення стану окремої установи серед йому подібних з використанням різноманітних методик обробки зібраної інформації. Також слід зауважити, що рейтинг насамперед є важливим інструментом визначення інвестиційної привабливості суб’єкта, що виражається в умінні його менеджменту професійно і прибутково працювати в такій складній сфері, як банківська сфера. У міжнародній практиці рейтингове оцінювання може проводитися на різних рівнях. Насамперед, це можуть бути Центральні банки чи державні органи нагляду за банківською системою. Так наприклад, В США рейтингову оцінку проводить Федеральна Резервна Система, в Німеччині - Міністерство фінансів. Єдиної системи рейтингування банків не існує, цьому насамперед передує те, що банки різні за функціональним призначення, за спектром операцій та послуг за складом клієнтів, за територіальною ознакою. Тому у банківський практиці існує два підходи до оцінювання діяльності банків: по-перше це порівняння фактичних показників окремого банка з показниками першокласного, або ще можна сказати з бажаними показниками діяльності, та по-друге це визначення рейтингу експертним методом, тобто в залежності від оцінюваної банківської установи вибирається коло обов’язкових та додаткових показників,які на думку експерта повинні повністю відображати стан суб’єкта. Тобто ми бачимо, що рейтинг - це метод порівняльної оцінки кількох банків. Під рейтингом розуміють процес кількісного вимірювання чи оцінки, що дають змогу порівняти певну виміряну кількість чи вартість з критерієм чи стандартом певного класу, розряду, або рангу. У результаті проводиться групування банків у певній послідовності у міру спадання класифікаційної ознаки. Іншими словами, рейтинг – це встановлення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку за стандартизованою системою показників, що дає змогу розглядати усі банки з єдиного погляду.

Під час  проведення узагальнюючої оцінки (рейтингу) банку необхідно використовувати стандартизовану систему, за допомогою якої аналізуються основні показники фінансового стану банку. Такою є загальновідома система «CAMEL», на базі якої (з урахуванням специфічних особливостей національної банківської системи) визначається рейтинг комерційних банків України.

«С» (Capital adequacy) - адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

«A» (Asset quality) - якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

«М» (Management) - менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законів і правил;

«Е» (Earnings) - надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

«L» (Liquidity) - ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов’язань.

CAMAL передбачає аналіз найважливіших компонентів стабільності комерційних банків (капіталу, активів, менеджменту, ліквідності, прибутковості).  Діяльність банку оцінюється за кожним із зазначених вище напрямів, потім виводиться узагальнена оцінка (використовується п’ятибальна шкала: чим більше балів, тим нижчий рейтинг)¹

CAMAL загально  прийнята стандартизована система,  але її використання не завжди є можливим, тому широкого використання набули й інші системи рейтингування, зокрема методика Кромонова та методика Euromoney. Розрахунок рейтингової оцінки за методикою Кромонова включає в себе три етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі балансу, на другому – обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому – розрахунок поточного індексу надійності. Методика Euromoney була розроблена Асоціацією комерційних банків Латвії на базі методики розрахунку рейтингу ефективності банків Euromoney із заміною якісних факторів на показники достатності капіталу, величини балансового капіталу та активів. Крім вище згаданих існує також методика рейтингової оцінки О.Б. Ширінської, яка була впроваджена в практику  вироблення лімітної політики «Кредитімпекс Банку» ².

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Необхідність проведення рейтингової оцінки діяльності банків

Необхідність  проведення будь-якого виду діяльності визначається насамперед отриманими результатами та значенням конкретного виду діяльності у сучасних умовах. Тому можна сказати, що саме рейтингування на сьогоднішній день набуває все більшої актуальності та необхідності проведення. Це зумовлене  самою сутністю рейтингової оцінки, а саме визначення банків з незадовільним  фінансовим становищем, операції чи менеджмент, яких мають недоліки та які у майбутньому  можуть призвести до банкрутства  комерційного банка. Тому такі  аспекти  банківської діяльності потребують посиленого банківського нагляду та контролю. Якщо аналізувати сучасний стан банківської системи то можна дійти висновку, що рейтингова оцінка стає дедалі важливішим компонентом менеджменту банку. Тому що кількість банків України, залишається великою, а саме 175 банків за станом на 01.01.2011 р. За думкою вітчизняних науковців для нормального функціонування банківської системи України потрібно підвищувати капіталізацію банків, що призведе до стабілізації нормативу Н2 – адекватність регулятивного капіталу, що в свою чергу призведе до нормального рівня конкуренції в банківській сфері. Як відомо одним із шляхів капіталізації є об’єднання більш малих банків з великими. Тому, за думкою експертів в Україні буде зменшена кількість банків, шляхом ліквідації чи реорганізації існуючих. Виходячи з цього рейтингова оцінка дозволить виділити саме ті банки, які потребують внутрішніх змін, або ліквідації саме тому що знаходяться у скрутному становищі. Рейтингова оцінка дозволяє Національному банку та комерційним банкам оцінювати, як загальне становище і стабільність банківської системи, так і окремого банка. Крім того рейтингова оцінка необхідна для визначення інвестиційної привабливості банків. Тобто можна дійти висновку, що рейтингова оцінка дозволяє банкам отримати загальну числову оцінку надійності банку, отримати числові оцінки компонент надійності банку, а вже на основі зібраних, оброблених та стандартизованих даних приймати обґрунтовані управлінські рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Методика проведення рейтингових оцінок з урахуванням закордонного досвіду

Вітчизняна  банківська сфера на даний момент не відрізняється складною системою рейтингової оцінки надійності банків  Методики зрівняльного аналізу не досить досконало розроблені незалежними  фірмами , які  на основі дистанційного  спостереження за роботою банків, корегують та обновлюють рейтинги в  оперативному режимі. Але треба відзначити, що окрім загально прийнятих методик  рейтингової оцінки, які є основою  для формування наступних, існують  і ті які використовують іноземні країни. Ці системи рейтингової оцінки не є такими поширеними в використанні, але досить повно відображують фінансовий стан  суб’єкта, що аналізується. Прикладами таких систем є рейтингова система Firms та рейтингова система RATE. Ці дві методики відображають рейтингове оцінювання в тих аспектах, яким не дуже багато уваги приділяють загально вживані системи рейтингування. Так наприклад у якості показників система Firms використовує  коефіцієнти розраховані по відношенню до активів: власного капіталу, чистого доходу, резервів, ліквідних активів, основних депозитів, за видами дивідендів та інші. До уваги також береться і сумарний рейтинг CAMAL за минулий період и якісні характеристики менеджменту. Ця система використовує методи регресійного аналізу для більш детального обґрунтування складу показників звідного рейтингу.

Рейтингова  система RATE використовуються Банком Англії для оцінки фінансової стабільності банків. Ця система містить в собі три взаємопов’язаних блока: оцінку ризику, інструменті нагляду та оцінку ефективності використання інструментів нагляду. На базі  попередньої оцінки отриманих даних  здійснюється сумарна оцінка. Вона будується на основі комп’ютерних розрахунків на панелі  RATE і складається з двох частин: по-перше огляд фінансової позиції, по-друге числовий рейтинг за кожним розрахованим фактором. Панель RATE складається з двох координатних площин, які разом складають матрицю ризиків (Додаток 1). Ця рейтингова система відрізняється тим, що активно використовує практику менеджменту,оскільки в основу матриці ризиків, як відомо покладено матрицю БКГ (основи теорії менеджменту). Це дає можливість банкам за допомогою рейтингової оцінки  виявити ступінь ризику конкретного банку. Зарубіжна практика побудови рейтингових оцінок надійності комерційних банків дозволяє виявити особливі риси: по-перше в число компонентів аналізу і оцінки включають банківські ризики, по-друге якість управління банківськими ризиками (практика США і Англії), по-третє поєднання аналізу і оцінки поточного фінансового стану з прогнозом на майбутнє, а також поєднання оцінки фінансового стану з аналізом наглядових органів по відношенню до проблемних банків (практика Англії).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II АНАЛІЗ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ БАНКІВ УКРАЇНИ

2.1 Методика рейтингової оцінки  CAMAL банка «Південний»

Методика  CAMAL є основою багатьох методик рейтингової оцінки банки. Це зумовлене високою стандартизованістю та широким використанням її у світовій практиці. У 2007 році НБУ проводив роботу з удосконалення методологічної та нормативно-правової бази банківського регулювання та нагляду, спрямовану на зниження ризиків у діяльності банків і забезпечення відповідності вимогам Базельських принципів ефективного банківського нагляду і законодавства Європейського Союзу з питань нагляду. Тому Національний банк України також бере за основу інспектування банків рейтингову оцінку CAMAL. Постановою правління НБУ від 25 червня 1998 року №246 затверджене Положення «Про порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних банків за системою CAMAL», яке у травні 2002 року було трансформовано у Положення «Про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMALS». Отже на базі CAMAL в Україні використовуються методичні та методологічні основи створення публічної системи комплексної оцінки банківських установ, котру розроблено з метою підвищення рівня аналітичності й об’єктивності публічної інформації.

В основу цієї методики покладені принципи такі як³:

• Комплексність – проведення всебічного аналізу діяльності банку
• Об’єктивність і прозорість – використання визначеного  набору показників і зрозумілого алгоритму розрахунку даних
• Публічність – використання  лише публічних джерел інформації

Для більш  наглядного розуміння систем рейтингування, необхідно провести рейтингування  за фактичними даними конкретної банківської  установи. Для аналізу був обраний  банк «Південний». Фактичні дані – це дані фінансової звітності банка. Оцінка базується на чотирнадцяти  показниках та ряду параметрів для оцінки менеджменту.

Таблиця 2.1

Методика рейтингових показників за методологією публічної системи комплексної оцінки

Показники		Рекомендоване значення,%		Фактичне значення
				01.01.2010	01.01.2011
ДОСТАТНІСТЬ КАПІТАЛУ
Кк1=сукупний капітал/загальні активи, зважені  на ризик-резерви за активними операціями	Не менше 8		14,4			11,3
Кк2=сукупний капітал/середню величину пасиву	11-14		13,6			14,6
Кк3=чистий капітал/сукупний капітал	50-100		105,6			77,3
Кк4=статуний капітал/сукупний капітал	15-50		59,5			61,0
ЯКІСТЬ АКТИВІВ
Ка1=КП4/Загальні чисті активи	65-70		86,6			85,06

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.1

Показники	Рекомендоване значення,%	Фактичне значення за станом:
		01.01.2010		01.01.2011
Ка2=Високоліквідні активи/робочі активи	Не менше 15	19,20		20,20
Ка3= резерви під активні операції/загальні чисті активи	Розраховується на основі фактичних  даних	0,07		0,08
ДОХОДНІСТЬ
Кд1=балансовий прибуток/середня величина чистих активів	Розраховується на основі фактичних  даних	0,55		0,39
Кд2=балансовий прибуток/сукупний капітал	Розраховується на основі фактичних  даних	4,20		2,79
Кд3=адміністративні витрати + витрати  на персонал/загальні чисті активи	Розраховується на основі фактичних  даних	3,03		3,09
Кд4=чистий процентний дохід/середня  величина чистих активів	Розраховується на основі фактичних  даних	3,72		3,00
ЛІКВІДНІСТЬ
Кл1=Основні депозити/загальна сума депозитів	24,5-27,5		15,61	10,80