Розвиток страхового ринку в Україні

     МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

     ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  ТА ТОРГІВЛІ

     ім. М. ТУГАН – БАРАНОВСЬКОГО

     Кафедра фінансів 
 
 

     РЕФЕРАТ

     на  тему: «Розвиток страхового ринку  в Україні». 
 
 
 
 

Виконала:

студентка 2 курсу групи Фін(ПФ)-10-В

Будакова  Марина 
 

Перевірив:

Карлін  О.Л. 

     Донецьк – 2011 р.

ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………………………..…3

РОЗДІЛ  1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ……………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ  В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ…………………………………………..10

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ…………………………………………...22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...27

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………28

ВСТУП

     Як  засвідчує аналіз історії та сучасного  становлення інституту страхування, воно є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ , що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави.

     Особливо  актуальною є проблема формування та подальшого розвитку страхового ринку  для країн із перехідною економікою, зокрема, для України, де в ХХІ  столітті відбуваються кардинальні  зміни в економічній системі.

     Дослідження проблеми розвитку страхування охоплює  економічні, правові і соціальні  аспекти та має вкрай важливе  значення як з теоретичної, так і  з практичної точок зору.

     Створення сприятливих умов для розвитку страхування  в Україні потребує проведення глибоких теоретичних досліджень та надання наукових рекомендацій, які можуть стати важливим чинником ефективного функціонування національного страхового ринку. Дослідження механізму використання потужного потенціалу страхування у ринковій економіці дозволить повніше використовувати його в умовах України.

     Дослідженню страхових правовідносин були присвячені праці В.Р.Ідельсона, Д.І.Мейєра, Г.Ф.Шершеневича тощо.

     Мета  і задачі дослідження. Метою дослідження  є вивчення умов для забезпечення ефективного функціонування національного  ринку страхових послуг у період становлення ринкової економіки, адаптація  світового досвіду у галузі страхування  відповідно до національних особливостей, становлення в Україні цивілізованого страхового ринку.

     Реалізація  мети дослідження обумовлює необхідність вирішення таких завдань:

     - виявлення сутності й функцій страхування у ринковій економіці;

     - висвітлення структури страхування та механізму взаємодії його суб’єктів у ринковій економіці;

     - характеристика міжнародного ринку  страхування за макроекономічними  показниками;

     - систематизація структури, оцінка  сучасного стану й тенденцій  розвитку національного ринку  страхування в умовах переходу  до економіки ринкового типу, визначення форм і напрямів  страхової діяльності, що найбільше  відповідають сучасному соціально-економічному  стану, потребам держави та  усіх ринкових суб’єктів.

     Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-економічних відносин розвинутих країн світу. Як у теоретичному, так і в практичному плані дослідження, насамперед, орієнтоване на вирішення найбільш актуальних проблем та визначення шляхів розвитку страхування в Україні у період переходу до економіки ринкового типу на основі адаптації світового досвіду у галузі страхування відповідно до особливостей національного ринку.

     Предмет дослідження – страхування в умовах ринкової економіки, шляхи адаптації світового досвіду з позиції реалізації національних інтересів України.

     Методологічною  основою дослідження є діалектичний метод пізнання, метод теоретико-емпіричного  аналізу, метод порівняння макроекономічних показників та системний підхід до вивчення економічних процесів та сукупності фінансово-економічних відносин, що виникають із приводу надання  та одержання страхового захисту, порівняльні  економічно-правові аналітичні дослідження. 

 

     

РОЗДІЛ  1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

     У сучасній економіці через страхування  реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.

     Розвиток  страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки є важливим компонентом національної безпеки. Сучасний страховий ринок формується в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема зростання валового внутрішнього продукту, низькі темпи інфляції, стабільність національної валюти, що дає змогу  забезпечити динамічний його розвиток. Крім позитивних макроекономічних показників, існують такі передумови розвитку національного  страхового ринку:

• поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;
• підвищення заінтересованості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;
• збільшення кількості прибуткових підприємств;
• законодавче запровадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

     Однак існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку  страхових послуг:

• недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;
• низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів;
• нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;
• недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;
• низький рівень страхової культури населення.[3,365-366 c.]

     Для визначення економічного змісту поняття "страховий ринок" доцільно використовувати системний підхід. Будь-який ринок – це система, що складається зі взаємопов'язаних елементів, відносин, організованих для досягнення певної мети. Ця система володіє притаманними їй властивостями та кількісними характеристиками, і головне завдання системного підходу при визначенні поняття "страховий ринок" полягає у розгляді всіх складових ринку, орієнтації на аналізі взаємозв'язку елементів. У спеціалізованій літературі зі страхування пропонується значна кількість визначень "страховий ринок" (Таблиця.1.1) 

Таблиця 1.1- Підходи до тлумачення поняття "страховий ринок"

Автори	Визначення  страхового ринку	Коментар
І. Краснова В.В. Шахов В.Б. Гомелля	Певний економічний  простір, де формуються попит  на специфічну послугу, народжується пропозиція цієї послуги  та створюються умо- ви для реалізації послуги.	Зроблено акцент на визна-ченні страхування як части- ни економічних відносин. Підкреслено, що визначаль- ним чинником існування страхового ринку  є наявність страхової послуги.
О.А. Гвозденко	Сукупність  економічних відносин з купівлі-продажу  страхової пос- луги, що виражається  в захисті майнових інтересів  фізичних та юридичних осіб при настанні стра- хових випадків за рахунок грошо- вих внесків  страхувальників.	Зроблено акцент на визначенні поняття "страхова  послуга".
В.В. Шахов, Б.Ю. Сербінов- ский, Т.А. Ротова, Л.С. Руденко	Форма організації  грошових відно- син з формування та розподілу страхового фонду  для забезпечен- ня страхового захисту суспільства, а також сукупність страхових ор- ганізацій, які  беруть участь в на- данні відповідних  послуг.	Страховий ринок, перш за все, визначається сукупністю страхових організацій, які беруть участь у розподілі страхових фондів іформують грошові відносини  у цій галузі. Не порушено питання  про існування потреби у страховій послузі та її специфіку.
Л.Е. Рейтман, Т.А. Ротова, Л.С. Руденко	Система економічних  відносин, складова сфера  діяльності страхо- виків і перестраховиків  на певній території по наданню  відповідних страхових послуг страхувальни- кам. Гнучка система  страхових послуг пристосована до інтересів страхувальників.	Визначає ринок  як систему економічних відносин і ро-бить акцент на тому, що сама система  страхування визна-чає попит та пропозицію, до того ж ця система змі- нюється за інтересами попи- ту. Визначення вказує на те- риторіальні межі страхового ринку.
А.К. Шихов	Сфера специфічних  відносин, що виникають між  страхувальниками, які потребують через можливе ви- падкове настання несприятливих подій страхового захисту своїх майнових інтересів, і страховика- ми, що забезпечують його за раху- нок використання ними страхових фондів, сформованих  із сплачува- них страхувальниками грошових внесків.	Основний акцент робиться на розкритті суті страхової послуги та економічних  від- носинах, що виникають при цьому. Це визначення як- найповніше розкриває  понят- тя страхового ринку. Недолік наведеного визначення – прагнення звести в одному визначенні в  сукупності еко- номічні, правові  та страхові аспекти.

 

     Проте розглянуті вище визначення не повною мірою відбивають справжню сутність страхового ринку. На мою думку, страховий  ринок – це система стійких  економічних відносин між покупцями, посередниками і продавцями, а також страховиками і регуляторними органами, пов'язаних із формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, які матеріалізуються у страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у певній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню.

     Існують значні переваги функціонування страхового сектора, які стосуються всіх верств населення та секторів економіки. Але  потрібно також пам’ятати про  витрати, пов’язані зі страхуванням.

     Механізм  страхування - це визначальний метод, який дозволяє управляти та керувати ризиком  в раціональний та вичерпний спосіб.[5, c. 38]

     Страхування дозволяє людям обирати, які ризики є прийнятними для них, а від  яких вони б хотіли себе захистити. Ефективний сектор страхування надає  значні вигоди домогосподарствам, підприємствам, комерційним діячам, державі та фінансовому  сектору.

     Страхування враховує наслідки ризикової поведінки  шляхом встановлення страхової премії відповідно до індивідуального ризику (встановлення ціни ризику). Це дозволяє застрахованим людям раціональніше  ставитись до ризиків та може допомогти  їм уникнути надмірно ризикових дій та рішень. Індивіди мають значні економічні стимули для зменшення їх ризику та контролювання можливих втрат.

     Страхування допомагає запобігти значним  втратам капіталу і надає стабільності підприємницькій діяльності та економіці  в цілому.

     Страхування може значно знизити державні видатки. Страховики можуть частково замінити державні програми страхування (такі як страхування ранньої смерті та інвалідності). Це зменшує навантаження на систему  соціальної допомоги, залишаючи уряду  ресурси для найсуттєвіших і  найнеобхідніших цілей соціального  захисту. Більш того, страхування  може пом’якшити негативний економічний вплив від природного лиха (такого як втрата сільськогосподарських культур), зменшуючи потребу в фінансовому втручанні держави.

     Нарешті, страховий ринок відіграє значну роль для розвитку та ефективного  функціонування фінансового сектора. Страхові компанії є фінансовими  посередниками. Вони зменшують трансакційні витрати, пов’язані з рухом коштів від тих, хто заощаджує, до позичальників, шляхом накопичення значних коштів тисячі платників страхових премій. Страхування життя допомагає  мобілізувати та спрямувати суми заощаджень на інвестиції в корпоративні та державні облігації, іпотеку та акції.[7 c, 39].