Розвиток страхового ринку в Україні

     Рис.2.2 Страхування фізичних осіб (премії, виплати, та рівень виплат) у 2007-2008рр. та у 1 кв. 2007-2009рр.

     У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, обсяги валових та чистих страхових  виплат у 1 кварталі 2009 року були значно меншими (рис.2.3). Так, темпи приросту валових страхових виплат у 1 кв.2009 знизилися на 2,3% порівняно до 1 кв.2008 року, а чистих до -5%. 

     Рис.2.3 Динаміка страхових виплат у 1 кв. 2007-2009рр.

     Рівень  валових страхових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за 1 кв. 2009 року становив 32,2% (Таблиця 2.4). Високий рівень валових страхових виплат (більше 30%) спостерігався сукупно за видами у формі: добровільного особистого страхування – 48,7% (за 1 кв.2008р. – 37,4%), добровільного майнового страхування – 33,4% (за 1 кв.2008р. – 32,1%), а також державного обов‘язкового страхування – 100% (за 1 кв.2008р.– 94,7%). 

     Таблиця 2.4.- Рівень страхових виплат за видами страхування

     Держава зацікавлена в розвитку страхової  справи в Україні, як в механізмі  підтримки рівня народногосподарського  виробництва і можливості покриття непередбачених втрат і збитків  підприємств та окремих громадян з мінімальною участю державних  ресурсів і коштів державного бюджету.

     Так, існуюче законодавство про страхування  не враховує сучасного стану економіки  держави (наприклад, інфляції, яка швидко змінює всі страхові фонди і резерви). Інфляція по суті є проблемою номер  один, оскільки непередбачуваність цінової  динаміки суттєво ускладнює розрахунок ставок страхових премій і визначення обсягів виплат страхових відшкодувань і в кінцевому результаті може нанівець звести страховий захист.[1]

     Згідно  діючого законодавства, фактично заборонено страховим компаніям займатися  любими видами діяльності, крім страхової. Це призводить до того, що страховики не можуть ефективно страхувати під  заставу, так як невідомо, що з цією заставою робити. Продати її не можна  і використати по призначенню  також не можна.

     Необхідно відзначити, що держава недооцінює значення і роль страхового ринку  в економіці. Так, страхові компанії, які займаються страхуванням життя (пенсійне, нагромаджувальне страхування, медичне) акумулюють грошові кошти  населення і є найбільшими  інвесторами в різні галузі народного  господарства. Дозволяється займатися  страхуванням життя лише спеціалізованим  компаніям, таким, як страхове медичне  АТ "Надія", АСТ "Астро-Дніпро", АСК "Грантсервіс", ЗАСТ "Новий  Дніпро", АТЗТ "АСК "Інтер-Поліс", АТЗТ "Українська СК АСКА –Life".

     Останнім  часом піднімається питання про  проведення приватизаційного страхування. Так, спеціалістами СК "Алькона" розроблена концепція приватизаційного страхування. Проте одного бажання  мало, оскільки не вирішеним залишається  питання банкрутства інвестиційних  фондових компаній та підприємств, які  підлягають приватизації. Вітчизняне страхування ще досить слабке, щоб  брати на себе великі ризики.[11]

     Недоліками  страхової справи на сучасному етапі  розвитку страхового ринку є те, що відсутня широкомасштабна роз’яснювальна робота з питань страхування серед  населення і в першу чергу  серед потенційних страхувальників.

     Значним гальмом в розвитку страхової  справи є нерозвинутість інфраструктури страхового ринку, до основних елементів  якої відносять правове і нормативне забезпечення, інформаційну мережу, кредитно-фінансову  систему, підготовку кадрів (сюрвейери, андерайтери, страхові комісари), наукове  обслуговування, аудиторську мережу, професійну етику і мову.

     Саме  інфраструктура забезпечує можливості реалізації економічних інтересів  страховиків і страхувальників, сприяє координації дій суб’єктів  ринку, допомагає інтегруватися  у світовий економічний простір. Разом з тим розвиток вітчизняного страхового ринку необхідно розглядати як крок до зміцнення національної безпеки України.

     Назріла необхідність створення цілком нових  для нас, але давно створених  за кордоном інститутів, які обслуговують і контролюють страховий бізнес. Перш за все назріла необхідність організації експертних служб: сюрвейерів, менеджерів і консультантів по ризиках  та інспекторів по позову. Створення  таких служб і органів, координуючих їх роботу, а також закладів по навчанню профільних спеціалістів вимагають  участі і сприяння держави.

     Це  дозволить сформувати інфраструктуру страхового ринку на рівні світових вимог, проводити аналіз і розробляти заходи по зменшенню і запобіганню ризиків, розвантажити суди і арбітражні заклади від чисельних позовів за страхове відшкодування, створити нові робочі місця та залучити висококваліфікованих спеціалістів, які часто не знаходять застосування своїм знанням і досвіду.

     Разом з тим, відбуваються процеси інтеграції страхового ринку України до світового  ринку страхування і створення  сучасної моделі ефективного управління страховими резервами. Інтеграція необхідна  українському ринку з позицій  перестрахування. На превеликий жаль, ємність нашого страхового ринку  нині невелика. Багато крупних ризиків  необхідно перестраховувати за межами України. Це має і позитивний характер, оскільки у випадку настання страхової  події в економіку держави  гарантоване вливання коштів іноземного страховика. Чим швидше економіка  України буде відповідати загальним  світовим стандартам, тим швидше будуть відбуватися інтеграційні процеси  в страховому бізнесі.

     В умовах економічної і фінансової кризи безумовно знижується активність на страховому ринку. Для її активізації  необхідною умовою є стабільність гривні, зменшення інфляції, завершення процесів приватизації в основних галузях  народного господарства. В принципі захистити можна тільки власника і в умовах нормального функціонування фінансової системи. Проте і самі страхові компанії можуть зробити чимало, щоб їх страхові технології і продукти відповідали європейським стандартам. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

     Становлення України як незалежної, демократичної  країни з ринковою економікою створило умови для виходу країни на міжнародний  ринок страхових послуг. Формування нової системи господарювання в  Україні вносить принципові зміни  в організацію страхової справи.

     Варто зазначити, що у сучасних економічних  умовах страхування – чи не єдина  галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний  щорічний приріст обсягів наданих  послуг. Але, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту.

     До  позитивних результатів розвитку також  можна віднести реальне зростання  обсягів страхових операцій з  усіх видів страхування, структурні зміни на користь добровільного  страхування і його довгострокових видів, підвищення показників фінансової надійності страховиків, формування фінансових груп за їх участю. Зростає загальна сума страхових платежів, отриманих страховиками України. Збільшується кількість договорів страхування (перестрахування), укладених за сприяння страхових брокерів.

     Позитивною  тенденцією є зростання величини сформованих страхових резервів. Страховики здійснюють інвестиції власних  коштів, у тому числі коштів страхових  резервів, головним чином через розміщення їх у цінні папери, грошові кошти  на рахунках у банках, у банківські метали, в економіку України за визначеними законодавством напрямами.

     Високий потенціал росту страхового ринку  України викликає інтерес у іноземних  страховиків – потенційних покупців, число яких постійно зростає. Прихід іноземних компаній здійснюється шляхом створення нових страховиків  або придбання значної частки вже існуючих, очікуючи прибутки від  зростання компанії.

     Вагомою перешкодою розвитку страхового ринку  України буде світова фінансова  криза, що негативно впливає на усі  сфери життя суспільства. Переважно  її вплив виявлятиметься в скороченні обсягів страхування заставного майна, автострахуванні, страхуванні  будмонтажу та інших угод, де кредитне фінансування відіграє істотну роль.

     Формування  стабільного страхового ринку потребує об’єктивного інформування всіх його власників про основні умови, вимоги та ризики у процесі їх діяльності. Для підвищення рівня страхової  культури населення необхідно забезпечити  прозорість діяльності учасників страхового ринку та запровадити програми інформування населення через засоби масової  інформації про стан та перспективи  страхового ринку, переваги отримання  страхових послуг.

     Для подальшого розвитку страхового ринку  та запобігання необґрунтованому витоку коштів за кордон необхідно зміцнити національний перестрахувальний ринок  і вдосконалити нагляд за перестраховою  діяльністю.

     Формування  в Україні сучасної соціально  орієнтованої страхової індустрії  дозволить державі:

1. Зменшити навантаження на державний бюджет в частині відшкодування непередбачених втрат, зумовлених факторами природно-техногенного характеру, за рахунок грошових ресурсів страхових резервних фондів страхових організацій;
2. Вирішити окремі проблеми соціального забезпечення (виплата пенсійних накопичень, утримання в зв’язку із втратою працездатності чи смертю годувальника, із безробіття, компенсація медичних витрат) в умовах ринкової економіки;
3. Залучити збереження населення та організацій до обігу національної економіки на довгостроковій основі.

     Таким чином, основною метою страхового співтовариства є формування повноцінної, стійкої, функціональної національної страхової  індустрії, здатної стати реальним інструментом захисту інтересів громадян, економічних агентів та держави.[8]

     Державна  політика розвитку вітчизняної страхової  індустрії має базуватися на зміцненні  ринкових основ діяльності її учасників  і використанні безпосередньо непрямих методів впливу на процеси, які відбуваються в сфері страхування, шляхом вдосконалення  нормативно-правової бази і впровадження міжнародних принципів і стандартів державного регулювання. Для подальшого розвитку вітчизняної страхової  індустрії необхідно укріпити національний перестраховий ринок і вдосконалити нагляд за перестраховою діяльністю.

Додатковим  механізмом гарантування фінансової стабільності страховиків є співстрахування  – страхування того ж ризику спільно  декількома страховиками (страховий  пул). За допомогою співстрахування  забезпечується страхування великих  чи малознайомих і нових ризиків.

     Одними  із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного страхового ринку є масові види страхування: страхування життя і пенсійне страхування, автострахування, страхування  майна громадян, медичне страхування, страхування подорожуючих і ін.

     Тому  найважливішим завданням держави  на даному етапі є вдосконалення  нормативно-правової бази з ціллю  захисту інтересів споживачів страхових  послуг, розвиток інфраструктури і  підвищення фінансової надійності страховиків.