Теоретико - прикладні аспекти формування оборотних активів підприємства

Норматив  оборотних коштів у незавершеному  виробництві  можна визначити, користуючись формулою

, (1.1)

де V_д — середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Т_ц — середня тривалість виробничого циклу у днях;

К_нВ — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

Визначення  середніх показників добового випуску  продукції за її собівартістю й тривалість виробничого циклу не спричиняє  труднощів. Перший із них обчислюється діленням запланованого (очікуваного) випуску продукції на кількість  днів розрахункового періоду, а другий — як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.

Коефіцієнт  наростання витрат потребує спеціальних  попередніх розрахунків. Найточніше його можна визначити через розподіл витрат за днями виробничого циклу. З цією метою за даними кошторису  витрат на виробництво всі витрати  розподіляють на одноразові (вартість сировини та основних матеріалів, що включаються  в процес виробництва із самого його початку) і такі, що поступово зростають (решта витрат). Якщо витрати на заробітну  плату та обслуговування виробництва  важко розрахувати у розрізі  днів виробничого циклу, то їх умовно розподіляють однаковими частинами  на кожний день циклу.

Норматив  оборотних, коштів в інших нормованих елементах. Окрім виробничих запасів  і незавершеного виробництва, до нормованих елементів оборотних  коштів належать також витрати майбутніх  періодів і залишки готової продукції  на підприємстві, яке її виготовляє.

Норматив  оборотних коштів у витратах майбутніх  періодів розраховується виходячи з  залишку коштів на початок періоду  та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантажування споживачам, а також виписування і здавання в банк платіжних документів.

Зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих  елементів (виробничих запасів, незавершеного  виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції).[5,c.152].

 

 

1.3 Джерела формування оборотних активів підприємства

 

Визначення джерел формування оборотних коштів є одним із пріоритетних завдань підприємства. Адже у разі нестачі оборотних коштів на підприємстві, може виникнути ситуація із недофінансуванням  господарської діяльності підприємства , що у свою чергу призведе до фінансових ускладнень. У свою чергу надлишок оборотних коштів призводить до зменшення  відповідальності за їх використання та нецільовий характер їх застосування у виробництві.

Усі джерела формування оборотних  активів поділяються на три види:власні, залучені та позичені.

Спершу розглянемо власні джерела формування оборотних активів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. П(С)БО (зі змінами та доповненнями станом на 01.01.2007) – Частина І /

[Укладачі: к.е.н., доц. Т.А. Бутинець, к.е.н., доц. О.П. Войналович, к.е.н.,

доц. С.Ф. Легенчук, к.е.н., доц. Н.А. Остап’юк, викл. В.З. Мошенський, інженери кафедри Н.І. Георгієвна, О.А. Разумна] – Житомир: ЖДТУ, 2007. – 196 с.

 

2. Коновалова О.В. Визначення економічної категорії оборотних активів підприємства // Регіональні перспективи. -2002.- №5 (24).- С. 90-93.

 

3. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002.

4. Білик М.Д. Управління фінансами підприємств. – К.: Знання, 1999. – 362 с

5. C.В.Покропивний – Київ: КНЕУ,1999. – 541 с. – (Економіка підприємства).

6.