Управління прибутком

ПР = Зпост / КМД,

де ПР - поріг рентабельності, Зпост - постійні затрати.

3. Визначення запасу фінансової міцності – суми, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків:

ЗФМ = РП - ПР,

або у відсотках:

ЗФП = (РП - ПР) / РП * 100%,

Запас фінансової міцності у відсотках показує, на скільки  відсотків підприємство може знизити обсяг реалізації, не одержуючи при цьому збитків.

Зв'язок операційного прибутку та маржинального прибутку можна проілюструвати за допомогою графіка (рис. 5.9).

 

 

 

 

 

 

 

 

В крапці Т₂ досягається окупність постійних витрат, і підприємство починає отримувати прибуток. В крапці Т₁ окупаються всі витрати й виникає зона прибутку. І в першому, і в другому випадках прибуток однаковий, оскільки

РП - Зпост - Ззм = ВМ - Зпост.

Границя безпеки – ступінь перевищення запланованого обсягу виробництва або продажів над точкою беззбитковості.

Зона безпеки показує наскільки відсотків фактична виручка вище або нижче критичної. Чим більша зона безпеки в підприємства, тим міцніші його фінансові позиції.

Розрахунок зони безпеки  на підставі вартісних показників провадиться в такий спосіб:

,

де В – виручка фактична (прогнозована);

В_кр – виручка критична, при якій фінансовий результат дорівнює нулю.

Коефіцієнт  запасу міцності - співвідношення запасу міцності й фактичного (або запланованого) обсягу реалізації.

Коефіцієнт запасу міцності = Запас міцності / Обсяг продажів

Коефіцієнт запасу міцності є мірою ризику нерентабельної роботи підприємства

 ← Коефіцієнт запасу міцності → +1

Чим більше значення коефіцієнта  запасу міцності, тим менше ймовірність  того, що підприємство одержить збиток у випадку зменшення обсягу реалізації.

Операційний аналіз. Важливою сферою операційного аналізу є оцінка впливу на операційний прибуток зміни одного з елементів операційного важеля (ціни, змінних або постійних витрат) шляхом розрахунку обсягу продажів. При цьому робиться допущення, що сума прибутку залишається незмінною, а змінюється обсяг реалізованої продукції, що повинен забезпечити цей незмінний прибуток. Послідовність операційного аналізу можна представити в такий спосіб:

1. Якщо змінюється  обсяг постійних витрат, то обсяг  реалізації, що забезпечує базовий результат (РП_б):

,

де  - відсоток валової маржі у виручці в базовому варіанті;

Ц - ціна одиниці виробу в базовому варіанті, грн. / од.

2. Розрахунок ефекту  зміни змінних витрат:

,

де  - новий відсоток валової маржі у виручці, %.

3. Розрахунок ефекту  зміни ціни:

,

де  – нова ціна одиниці виробу в базовому варіанті, грн. / од.

В результаті операційного аналізу за цією методикою можна розрахувати, на скільки підприємство повинне збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану величину, щоб компенсувати втрату прибутку, або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку при підвищенні цін або зниженні витрат на задану величину.

Ця методика аналізу  дає можливість розподілити елементи рентабельності (ціна, витрати, обсяг продажів) за ступенем їхнього впливу на прибуток.

Приклад. Меблева фабрика "Модерн" виробляє 35 000 шт. виробів. Ціна реалізації - 2700 грн.; середні змінні витрати - 1890 грн./шт.; постійні витрати - 14 175 тис. грн.

Визначити:

1) зміну прибутку підприємства при підвищенні ціни на 10 %;

2) вплив 10-процентного скорочення змінних витрат на прибуток;

3) вплив 10-процентного скорочення постійних витрат на прибуток;

4) вплив 10-процентного збільшення  обсягу реалізації.

Рішення. Вихідні розрахункові дані:

Виручка від реалізації = 35 000 * 2700 = 94 500 000 грн. (100%)

Змінні витрати = 35 000 * 1890 = 66 150 000 грн. (70%)

Валова маржа = 94 500 – 66 150 = 28 350 тис. грн. (30 %)

Прибуток = 28 350 – 14 175 = 14 175 млн. грн. (15 %)

1. Зміна прибутку при  підвищенні ціни на 10 %

Нова ціна = 2700*1,1 = 2970 грн.

Нова виручка від реалізації = 35 000 * 2970 = 103 950 000 грн. (100 %)

Змінні витрати – 66 150 тис. грн. (63,7 %)

Нова валова маржа = 103 950 – 66 150 = 37 800 тис. грн. (36,3 % або 0,363)

Новий прибуток = 37 800 – 14 175 = 23 625 тис. грн. (22,7 %)

Визначимо, при якому обсязі реалізації можна одержати колишній результат (14 175 тис. грн.):

Таким чином, підвищення ціни на 10 % компенсує  скорочення обсягу реалізації на 16% або  збільшує прибуток на 67 %.

2. Вплив 10-% зниження  змінних витрат на прибуток

Виручка  від реалізації - 94 500 тис. грн. (100%)

Нові змінні витрати = 66 150 * 0,9 = 59 535  тис. грн. (63%)

Нова валова маржа = 94 500 - 59 535 = 34 965 тис. грн. (37 %)

Постійні витрати - 14 175 тис. грн. (15 %)

Новий прибуток = 34 965 - 14 175 = 20 790 (22 %).

Визначимо новий обсяг реалізації:

Отже, зниження змінних витрат на 10 % компенсує скорочення обсягу реалізації на 19% або збільшує прибуток на 47 %.

3. Вплив 10-% зниження постійних витрат на прибуток

Нові постійні витрати = 14 175 * 0,9 = 12757,5 тис. грн.

Новий прибуток = 28 350 – 12 757,5 = 15 592,5 тис. грн.

При первісному обсязі реалізації прибуток виріс на 10 % або 1 417,5 тис. грн.

Визначимо зниження обсягу реалізації, на яке тепер може піти підприємство. Для досягнення первісного прибутку 14,175 тис. грн. після зниження постійних витрат потрібна валова маржа на рівні 12 757,5 + 14 175 = 26 932,5 (тис. грн.)

Тоді новий  обсяг реалізації складе

4. Вплив зміни обсягу реалізації  на прибуток проаналізуємо за  допомогою ефекту операційного  важеля.

Сила дії операційного важеля = 28 350 / 14 175 = 2

При збільшенні обсягу реалізації на 10 % виручка від реалізації зросте також на 10 %, а прибуток на 10% * 2 = 20 %

Операційний і  фінансовий важелі. В економічному контексті поняття важеля, або левериджу означає використання витрат, величина яких залишається постійною, у прагненні підвищити рентабельність. Операційний важіль пояснюється наявністю постійних операційних витрат, пов'язаних з виробництвом товарів або послуг, тоді як фінансовий - наявністю постійних витрат на фінансування бізнесу (зокрема, відсотків по боргових зобов'язаннях). Обидва типи "важеля" впливають на рівень і мінливість прибутку фірми (після виплати податків) і, отже, на сумарний ризик і прибутковість.

Важіль  – використання постійних витрат у прагненні підвищити прибутковість бізнесу.

Операційний важіль (леверидж) – це співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток росту обсягу продажів.

Фінансовий  важіль  – використання фірмою коштів, витрати залучення яких (плата за використання) є постійними.

Існування операційного важеля означає те, що зміна одного з факторів (обсяг виробництва) викликає непропорційно більш сильну зміну іншого фактору (прибутку), як це проілюстровано на рис. 5.10. Внаслідок цього прибуток збільшується або зменшується непропорційно зміні обсягу діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І операційний, і фінансовий важелі можуть бути присутніми у будь-якому бізнесі, і результати впливу кожного з них на чистий прибуток будуть взаємно підсилювати один одного.

Якщо операційний леверидж відносно високий, як показано на рисунку, швидкість обертання колеса обсягу виробництва викликає збільшення обертання колеса прибутку. Збільшення обсягу виробництва викличе непропорційно високий підйом прибутку. Проте, те ж стосується й зменшення обсягу діяльності.

Для визначення ступеня  дії ефекту операційного левериджу, розраховується відповідний коефіцієнт сили дії або ефекту операційного левериджу (фактор операційного важеля) за формулою:

Фактор операційного важеля = Маржинальний дохід / Операційний прибуток

Цей коефіцієнт показує, у скільки разів збільшиться (зменшиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу реалізації.

Ефект збільшення прибутку при певному рівні зміни обсягу продажів:

Відсоток збільшення обсягу продажів * Фактор операційного важеля =

= Відсоток  збільшення прибутку

Фінансовий  важіль (леверидж) полягає в потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягу й структури власного й позикового капіталу.

Кількісною мірою чутливості зміни величини прибутку на одну акцію підприємства до зміни операційного прибутку цього підприємства є сила фінансового "важеля". Сила фінансового "важеля" при певному рівні операційного прибутку - це процентна зміна величини прибутку на одну акцію понад процентну зміну операційного прибутку, що викликає цю зміну величини прибутку на одну акцію.

У формалізованому вигляді вплив фінансового важеля на фінансові результати підприємства можна представити в такий спосіб:

,

де  - темп зміни чистого прибутку;

- темп зміни операційного  прибутку;

СДФВ - сила дії фінансового важеля.

СДФВ = Операційний прибуток / (Операційний прибуток - Фінансові витрати)

Таким чином, сила дії фінансового важеля показує в скільки разів темпи зміни чистого прибутку підприємства перевищують темпи приросту його операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок так званого ефекту фінансового важеля.

Сферу дії операційного й фінансового важелів проілюстровано на рис. 5.11.

 

 

 

 

 

 

 

 

Коли фінансовий "важіль" застосовується в поєднанні з операційним "важелем", отриманий "важіль" називається сукупним (або операційно-фінансовим) "важелем". Сукупний (або комбінований) "важіль"  – використання підприємством для збільшення прибутку як постійних операційних витрат, так і боргового фінансування.

Сила сукупного "важеля" дорівнює силі операційного "важеля" підприємства, помноженої на силу фінансового "важеля" цього підприємства при певному рівні випуску продукції (обсязі продажів):

Таким чином, операційно-фінансовий важіль показує, на скільки відсотків  змінюється чистий прибуток підприємства, що користується позиковим капіталом, при зміні виручки від реалізації на 1 %.

5.4. Розробка цінової політики і її оптимізація на підприємстві. Політика максимізації прибутку підприємства

Задача максимізації прибутку укладається в тому, щоб визначити стан динамічної рівноваги між попитом і пропозицією, а також визначити рівноважну ціну і відповідний обсяг продаж (рис. 5.12)

Рис. 5.12. Визначення ціни рівноваги

Для підприємства, яке  бажає досягти стійкого положення  на ринку, встановлення ціни має ключове  значення для успіху обраної стратегії. Ціна є інструментом стимулювання попиту і одночасно представляє собою головний фактор довгострокової рентабельності.

При розробці цінової  стратегії розглядаються цілі, пов’язані  як з прибутком, так і з обсягом  продаж і конкуренцією. Ціна визначає рентабельність всієї діяльності, не тільки визначаючи рівень прибутку, але і фіксуючи через обсяг продаж ті умови, за яких досягається окупність всіх витрат (точка беззбитковості).

Визначена ціна безпосередньо  формує рівень попиту і, отже, обсяг  продаж при еластичному попиті. Надмірно висока або низька ціна може підірвати успіх товару.

Цінова політика може виконувати наступні функції:

• масштаб цін використовується як індикатор для фінансового планування, зокрема при плануванні грошових потоків підприємства й ліквідності;
• сприяє формуванню стійкого контингенту клієнтів підприємства;
• сприяє формуванню конкурентної позиції підприємства на ринку його продукції (робіт, послуг);
• впливає на період інкасації дебіторської заборгованості.

 

5.5. Управління розподілом та використанням прибутку

Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. Розподіл прибутку включає два етапи:

1 етап — це розподіл загального прибутку між державою та підприємством, в результаті якого кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання;