Визначення функцій фінансів

План

Вступ

1. Поняття та сутність фінансів
2. Дискусійні питання визначення функцій фінансів

Висновки 

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Фінанси є однією з найважливіших економічних  категорій що відображає економічні відносини в процесі створення і використання грошових засобів. Їхнє виникнення відбулось в умовах переходу від натурального господарства до регулярного товарно-грошового обміну і було тісно пов’язане з розвитком держави і його потреб в ресурсах.

      Важливою  ознакою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин. Фінанси істотно відрізняються від інших економічних категорій , що функціонують на стадії вартісного розподілу : кредиту, заробітної плати і ціни.

      Умовою  функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб’єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їхню діяльність. Дана тема є актуальною, оскільки без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругообіг  виробничих фондів на розширешій основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати найновіші впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.

      З допомогою державних фінансів відбувається регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах захист навколишнього середовища і задоволення інших суспільних потреб. Фінанси об’єктивно необхідні, бо зумовлені потребами суспільного розвитку. Держава же може, враховуючи об’єктивну необхідність фінансових відносин, розробляти різноманітні форми їхнього використання: вводити або скасовувати різноманітні вигляди платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів.

      Сутність  фінансів найповніше проявляється у  їх функціях. Функції конкретизують сутність фінансів, розкривають їх економічний зміст. Вони являють собою об’єктивно притаманні фінансам властивості, але їх прояв можливий лише в процесі діяльності людини. Тому функції фінансів необхідно розглядати, як їх внутрішню, потенційну властивість прояву у певній сфері суспільних відносин за обов’язкової участі людини.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Поняття  та сутність фінансів

   Термін  «фінанси» (fіnansіa) виник у XІІІ-XV ст. у торгових містах Італії і

спочатку  означав будь-який грошовий платіж. Надалі цей термін вживався як

поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою та утворення держфондів грошових коштів.

     Таким чином цей термін відображав: грошові  відносини між двома суб'єктами; володіння суб'єктами різними правами у процесі цих відносин;

формування  у процесі цих відносин загальнодержавного фонду грошових

коштів  – бюджету, тому ці відносини мали фондовий характер; регулярне

надходження коштів у бюджет шляхом обов’язкового  оподаткування, зборів та ін. платежів державно - примусового характеру.

     Це  основні ознаки фінансів, за якими  можна безпомилково виділити їх із всієї сукупності грошових відносин. Проте, наприклад, грошові відносини

між громадянами, між громадянами і роздрібною торгівлею не можна віднести до фінансів, тобто фінанси – це завжди грошові відносини, але будь-які грошові відносини не завжди фінансові.

     Ключові слова: фінанси, гроші, грошові відносини, фінансові відносини, фінансові ресурси, розподіл й перерозподіл фінансових ресурсів, фінансове забезпечення, фінансове регулювання

     Таким чином, умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною проявів фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і

держави в ресурсах, що забезпечують їхню діяльність. Фінанси незамінні тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до потреб споживання, забезпечуючи у сфері господарювання несталі відтворювальні потреби. Це відбувається за допомогою формування грошових фондів цільового призначення. Розвиток суспільних потреб приводить до зміни складу й структури грошових (фінансових) фондів, створюваних у розпорядженні суб'єктів господарювання.

     За  допомогою державних фінансів відбувається регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах, захист навколишнього середовища та задоволення інших суспільних потреб.

     Є декілька визначень  сутності фінансів:

     Фінанси - це сукупність грошових відносин, організованих державою, у

процесі яких здійснюється формування і використання загальнодержавних

фондів  грошових коштів для вирішення економічних, соціальних і політичних

завдань.

     Фінанси – це сукупність грошових відносин, що виникають у процесі

створення фондів грошових коштів і суб'єктів  державної, приватної,

колективної та ін. форм господарювання і держави  та використання їх з метою відтворення, стимулювання і задоволення соціальних потреб суспільства .

     Фінанси – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

     Відмінність у визначенні фінансів як зарубіжною, так і вітчизняною

фінансовою  наукою полягає у виборі різноманітних  проявів фінансів для їх

ідентифікації та характеристики.

      Джерела формування фінансових ресурсів наведені на рис. 1. 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1. Джерела формування фінансових ресурсів

     Методологічною  основою вивчення сутності і призначення  фінансів,

особливостей  їх функціонування є економічні вчення про товарно-грошові

відносини, розширене відтворення, про природу  і функції держави.

     Ключовими елементами визначення сутності фінансів є характеристика

фінансових  відносин і фінансової діяльності.

     Фінансові відносини – це відображення руху вартості від одного суб’єкта до іншого, що характеризується процесами обміну, розподілу й перерозподілу і проявляється у грошових потоках.

     Фінансова діяльність будь –якого суб’єкта проявляється у формуванні доходів і здійсненні витрат.

  Об'єктами дії розподільної функції фінансів виступають вартість

валового  суспільного продукту (в її грошовій формі), а також частина

національного багатства (у грошовій формі).

     Суб'єктами при фінансовому методі розподілу виступають юридичні й

фізичні особи (держава, підприємства, об'єднання, організації, установи,

громадяни), що є учасниками відтворювального процесу, в розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення .

     Характерними ознаками фінансів є:

- обмінно-розподільний характер;

- рух вартості від одного суб’єкта до іншого;

- грошова форма відносин;

- формування доходів і здійснення видатків;

- еквівалентний за призначенням характер обміну й розподілу і

   нееквівалентний перерозподілу.

     Однією  з головних ознак фінансів є грошова  форма виявлення і відображення фінансових відносин реальним рухом коштів. Реальний рух коштів відбувається на другій і третій стадіях відтворювального процесу - в розподілі й обміні: Гроші – Товар –Виробництво – Товар* - Гроші *

          На другій стадії рух вартості у грошовій формі відбувається відособлено від руху товарів і характеризується її відчуженням (переходом з

рук одних власників у руки інших) чи цільовим відокремленням (у рамках одного власника) кожної частини вартості.

      На  третій стадії розподілена вартість (у грошовій формі) обмінюється на товарну форму. Відчуження самої вартості тут не відбувається. Тобто на другій стадії відтворення має місце однобічний рух грошової форми вартості, а на третій - двосторонній рух вартостей, одна з яких знаходиться у грошовій формі, а інша - в товарній. На третій стадії відтворювального процесу відбуваються обмінні операції, що не вимагають якого-небудь суспільного інструмента, фінансам тут немає місця.

      Областю виникнення і функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, на якій відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктами господарювання, кожний з яких повинен одержати свою частку в зробленому продукті. Тому важливою ознакою фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин.

      Використання  фінансових ресурсів здійснюється в  основному через грошові фонди спеціального цільового призначення, хоча можлива і нефондова форма їхнього використання.

      Фінанси пов’язані з функціонуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів, грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави і забезпечення розширеного виробництва.

      Фінанси відрізняються від грошей як сутністю, так і функціями.

Гроші – це загальний еквівалент, за допомогою  якого виміряються

витрати відтворення.

      Фінанси відображають грошові  відносини, що складаються  між:

– підприємствами у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей,

реалізації  продукції, послуг;

– підприємствами і державою при сплаті податків до бюджету ;

– державою і громадянами при оподаткуванні;

– СПД, громадянами й позабюджетними фондами  при внесенні платежів та

одержанні ресурсів;

– відношенням  між ланками бюджетної системи;

– між  органами страхування, СПД, населенням.

      Фінанси суб'єктів господарювання є основним елементом фінансової системи і являють собою грошові відносини, пов'язані з формуванням і

розподілом фінансових ресурсів.

 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2. Формування фінансових ресурсів підприємств

      Централізовані  фінансові ресурси концентруються державою і створюються за рахунок податків, обов’язкових відрахувань, кредитної емісії

НБУ.

      Децентралізовані  фінансові ресурси – це кошти підприємств (СПД) та інших суб’єктів господарювання.

      Фінансові ресурси формуються за рахунок:

- власних і прирівняних до них засобів (акціонерний капітал, пайові внески, прибуток, цільові надходження і т.д.);

- мобілізованих на фінансовому ринку ресурсів (кредити довгострокові й короткострокові, кошти, що надходять від операцій з цінними паперами );