Бюджети та їх місце в системі фінансово-економічного планування

Операційний бюджет – це бюджет, що характеризує доходи та видатки за операціями або  окремими функціями підприємства. Він  складається з: бюджету продаж, бюджету виробництва, бюджету витрат за видами, бюджету фінансових результатів.

Фінансовий  бюджет – це план у якому відображені  обсяг та структура грошових коштів, їх використання.

Дуже  часто бюджети не мають стандартизованих форм і є проблеми із забезпеченням  для їхньої розробки. Підприємства використовують бюджет витрат, але найефективнішим буде використання повної системи, яка включає в себе зведений бюджет.

Складання бюджету починається з операційного бюджету, в якому діяльність підприємства відображається через систему спеціальних техніко-економічних показників, що характеризують окремі напрями та стадії операційної діяльності (див. рис. 1.1).

                        

                        

 

          

 

     

 

                                   

 

Рис. 1.1 Операційні бюджети

  Отже, роль бюджетування полягає у плануванні діяльності підприємства відповідно до встановлених цілей, яке втілюється в конкретних показниках бюджетів, спрямованих на виконання конкретних завдань                                          

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Здійснення процесу операційного бюджетування

 

Від обсягу реалізації залежать обсяг виробництва, собівартість, отриманий прибуток. Тому першочерговим етапом бюджетування виступає бюджет продаж. Розробка бюджету продаж є складним процесом, оскільки обсяги реалізації обмежені не тільки виробничими потужностями підприємства, але й ринковою кон’юнктурою. Бюджет продаж – це основа для розроблення інших бюджетів, що враховує конкурентну позицію підприємства та можливі її зміни. Він містить інформацію про плановий обсяг продаж, ціни і очікувану виручку кожного виду продукції.

Оскільки  важливим є також час надходження  коштів до бюджету продаж слід також  врахувати погашення дебіторської заборгованості. Прогноз продажу є основою плану виробництва, а бюджет продажу – основою складання бюджету виробництва.

Бюджет  виробництва відображає кількість  продукції, яку слід виробляти, для  забезпечення запланованого рівня продаж і запасів. Він складається у натуральних одиницях, враховуючи виробничі потужності, запаси, закупівлі. На основі бюджету виробництва складають бюджет сировини та матеріалів.

Бюджет  прямих витрат на матеріали складається  на основі бюджету виробництва і  бюджету продаж й визначає кількість сировини і матеріалів, необхідних для виробництва, а також обсяг їхніх закупівель. У бюджеті зазначають строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів. Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва та запропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Оскільки під час складання бюджету сировини та матеріалів слід враховувати терміни погашення кредиторської заборгованості, то додатково на підприємстві має бути складений відповідний розрахунок.

Основною  метою бюджету оплати праці є  визначення трудових ресурсів, що зайняті безпосередньо у виробництві. Даний бюджет складають на основі бюджету виробництва. Алгоритм розрахунку показників даного бюджету залежить від системи оплати праці, що діє на підприємстві, систем нормування праці. Якщо на підприємстві встановлені часові норми праці виробництва і тарифні ставки за годину праці, то можна розрахувати прямі затрати на оплату праці.

Бюджет загальновиробничих накладних витрат – це деталізований план непрямих виробничих витрат, які необхідні для виконання плану виробництва. В цьому бюджеті мають бути інтегровані всі бюджети загальновиробничих витрат, що розроблені менеджерами з виробництва, та сформована інформація для розрахунку виробничих нормативів цих витрат на плановий період.

Бюджет  адміністративних накладних витрат – це деталізований план поточних витрат, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності підприємства. Велику частку цього бюджету складають постійні витрати.

У бюджеті  витрат на збут знаходить своє місце  деталізація всіх планових витрат, що пов’язані зі збутом продукції та послуг, окремі з яких є змінними, інші постійними.

Бюджети розробляють менеджери усіх підрозділів підприємства, але головну роль в консолідації та аналізі цих розробок відіграє фінансова служба. Вона визначає напрями вдосконалення розрахунків, для забезпечення необхідного фінансового результату.

У процесі  бюджетування здійснюють аналіз, який дає змогу визначити можливості для зростання прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший ризик. У спрощеному вигляді бюджет фінансових результатів може бути саме таким. Кошти, які підприємство отримує від продажу товарів (робіт, послуг) використовуються підприємством і, відповідно, відображають їхні витрати. Розпис цих витрат використовують для прогнозу суми чистих грошових потоків, а також складання бюджету доходів і витрат на кожний місяць.

Бюджет  капітальних інвестицій на основі вибраного критерію рентабельності інвестицій дозволяє передбачити, які активи слід купити, або створити. Бюджет капітальних витрат знаходить своє відображення в бюджеті руху грошових коштів, бюджеті про фінансові результати, бухгалтерському балансі.

Важливу роль у бюджетуванні слід надати контролю його виконання. Ієрархія бюджетування дозволяє ефективно контролювати надходження та витрачання коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної стратегії фінансування. Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних та визначення причин цих відхилень дає змогу здійснювати постійний періодичний контроль. Така інформація є базою для здійснення впливу з боку керівництва на зміну способу виконання бюджетів та перевірки правильності дій керівників окремих структурних підрозділів.

Аналіз  цих відхилень дозволяє:

1. Ідентифікувати  проблемні сфери, що потребують  першочергової уваги;

2. Вдосконалити  методичні підходи розроблення  бюджету;

3. Підвищити  рівень реальності прийнятого  бюджету.

Бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, може ефективно впливати на формування фінансових ресурсів, рух коштів та на фінансово-економічні результати діяльності, оптимізувати відхилення план/факт і коригувати діяльність шляхом прийняття відповідних управлінських рішень. На початковому етапі підприємства можуть впровадити тільки окремі елементи системи бюджетування, а в подальшому, при поступовому зміцненні стабільності зовнішнього середовища, потреба в середньостроковому та короткостроковому фінансовому плануванні діяльності відчуватиметься дедалі більше і щоразу більшою кількістю підприємств. Тоді повномасштабна система бюджетування зможе посісти гідне місце в практичній діяльності підприємств України.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Отже, за умов ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб`єктів господарювання, власна відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності, виникає об`єктивна потреба постійного контролю, аналізу, коригування й прогнозування змін фінансового стану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє, що реалізується з допомогою інструментів фінансового менеджменту й, зокрема, бюджетування.

Бюджетування  – це частина управлінського обліку й загальної технології управління, що забезпечує підприємствам можливість отримати переваги перед конкурентами через створення ефективної системи управління ресурсами.

Сутність бюджетування полягає у плануванні діяльності підприємства відповідно до встановлених цілей, яке втілюється в конкретних показниках бюджетів, спрямованих на виконання конкретних завдань.

Таким чином, основною вимогою управління бюджетом виступає індивідуальний підхід до кожного об’єкта планування. При бюджетуванні слід враховувати галузеву специфіку, оскільки фінанси підприємств однієї галузі відрізняються від фінансів підприємств іншої галузі. Це означає, що вимоги та масштаби бюджетування на кожному підприємстві будуть різними.

Можна зробити висновок, що бюджетування на підприємстві займає головну роль, так як його змістом є координація всіх сторін діяльності підприємства з метою забезпечення виконання його стратегічного плану та управління підприємством, за яким відслідковують фінансові потоки, оптимізуються доходи і витрати, створюються плани для майбутньої прибутковості підприємства та з метою забезпечення виконання його стратегічного плану.

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Білик М.Д. Бюджетування у системі фінансового планування // Фінанси України – 2003. – № 3.

2. Бланк І. О. Управління фінансами підприємств : підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / І.О. Бланк, Г.В. Ситник. – К. : КНТЕУ, 2006. – 779 с. : іл. – (Сер.: Бібліотека сучасного фахівця).

3. Джай К. Шим, Джойл Г. Сигел. Основы коммерческого бюджетирования / Пер. с англ. – СПб.: Пергамент, 1998.

4. Зятковський І.В.. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : Навчальний посібник / Терноп. акад. народ. госп-ва. – Тернопіль : Економічна думка, 2003.

5. Онищенко С.В. Упровадження бюджетування на вітчизняних підприємствах // Фінанси України. – 2003. – № 4.

6. Поліщук Н.В. Планування результативності діяльності підприємства // Фінанси України. – 2003. – № 4.

7. Попов А.А.. Бюджетирование как инструмент финансового планирования //

8. http://www.cfin.ru/management/finance/budget/budget_planning.shtml