Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації

 

 

 

 

ПЛАН

Вступ ………………………………………………………………………………. 3

1. Поняття бюджетної політики, її  завдання …………………………………. 4

2. Завдання і головні напрямки  бюджетної політики України ……………. 7

3. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації …………………………………………………………. 13

Висновки ………………………………………………………………………… 17

Література ………………………………………………………………………. 18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Для виконання своїх  функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Ці фонди  вона формує шляхом перерозподілу валового внутрішнього продукту. Найважливішим засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту, є Державний бюджет.

Через бюджет держави  відтворюється вся багатогранна її діяльність і забезпечується виконання  її заходів. Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід зазначити, що він відображає реальні виробничі відносини, відтворює відносини розподілу і перерозподілу, концентрує рух грошової маси як самостійної вартості, що нібито не пов'язана з рухом товарної маси.

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через  який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття бюджетної політики, її завдання

 

Бюджетна  політика – як система науково-обґрунтованих  і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного бюджету, яка розробляється з метою оптимального збалансування бюджетних параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної сфери та необхідності  забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.

Стратегічною  ж метою бюджетної політики є  створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.

За  цих умов активний вплив бюджетної  системи на фінансові зв'язки і потоки між різними секторами економіки виступає необхідною умовою для  забезпечення економічного росту.

Таким чином, бюджетна система повинна бути визначальною формою відносин, що реалізують фінансові інтереси і цілі держави. Звідси  головним пріоритетним напрямком бюджетної політики України має  стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи.

Поряд з цим пріоритетами  розвитку бюджетної політики слід вважати також ті, що відповідають вимогам збереження загальноекономічної рівноваги, забезпечення збалансованості  і разом з тим соціальної спрямованості бюджету за умов певного скорочення  податкових надходжень, а також збереження високого боргового навантаження при обмеженій можливості залучення зовнішніх ресурсів та чіткій орієнтації України на інтеграцію у Європейський союз з набуттям в ньому статусу спочатку асоційованого, а згодом і повноправного членства.

Отже, основним завданням щодо пріоритетів бюджетної політики відповідно до поставленої мети є забезпечення збалансованості зведеного бюджету. Досягти ж максимального збалансування бюджету можливо за рахунок вирішення таких завдань:

- забезпечення  на рівні не менш, ніж 28% частки  перерозподілу ВВП через доходну частину зведеного бюджету шляхом чіткого визначення меж втручання держави у розподільчі та перерозподільчі процеси фінансових ресурсів, що створюються в різних секторах економіки;

- забезпечення  бездефіцитності бюджету, коли  формування видатків зведеного бюджету здійснюється в межах доходів, і тим самим забезпечується принцип збалансованості, що є необхідною умовою зниження інфляції і досягнення економічного зростання, а також позитивної динаміки державного боргу, зниження рівня його обслуговування, проведення реформ у податковій сфері, стабільності державних фінансів, підвищення довіри до держави і переорієнтації фінансових ресурсів на інвестиції та інновації;

• забезпечення централізованих капітальних вкладень з державного бюджету на рівні, не меншому 1,5 відсотків від ВВП та поступового збільшення частки видатків на науку до 2,5% від обсягу ВВП з метою реалізації пріоритетного завдання державної бюджетної політики щодо сприяння запровадження інноваційної моделі розвитку економіки України як високотехнологічної держави;
• збільшення частки видатків бюджету, що спрямовуються на соціальну сферу - освіту, охорону здоров’я, культуру з метою посилення соціального курсу реформ;
• узгодження  з завданнями адміністративної реформи видатків на управління;
• узгодження з основними напрямками реформ у військовій справі видатків на оборону;
• забезпечення частки місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету на рівні, не меншому ніж 40 відсотків з метою посилення ролі бюджетів місцевого самоврядування;
• забезпечення формування видаткової частини в обсягах, необхідних для підвищення заробітної плати працівників бюджетних установ з урахуванням модернізації тарифної системи та удосконалення кошторисів бюджетних установ;
• удосконалення податкового регулювання через посилення захисту платників податків, зниження податкового тиску, максимальне спрощення процедури оподаткування та введення податкових стимулів з інноваційної діяльності та нагромадження основного капіталу;
• підвищення рівня монетизації економіки та зменшення неплатежів усіх суб’єктів господарювання та держави;
• зменшення розміру нелегального відтоку капіталу шляхом дотримання законодавства щодо відмивання “брудних” грошей та боротьби з корупцією;
• створення ефективної системи управління державним боргом, зниження боргового навантаження на економіку і бюджет в результаті відновлення довіри учасників внутрішнього і світового фінансового ринку до  бюджетної  політики і політики державних запозичень, що проводиться державою та повного виконання зобов'язань по сплаті платежів з державного боргу.

Сутність  фінансово-бюджетних методів регулювання  полягає у встановленні державного оподаткування і державних витрат з таким розрахунком, щоб вони гасили коливання економічного циклу, сприяли високому рівню зайнятості, обмежували інфляцію або пом'якшували дефляцію (застій).

До  фінансово-бюджетних методів відносять: маніпулювання ставками податків та контроль за державними витратами з метою встановлення рівноваги на ринку.

Якщо  в економічній системі спостерігається активізація попиту і розвиток інфляції, уряд підвищує податки на доходи підприємців і населення і водночас обмежує державні витрати. Навпаки, якщо в економічній системі з'являються ознаки депресії, ставки податків знижуються, бюджетні витрати зростають.

Держава, використовуючи бюджет, здійснює фінансову  участь і фінансову допомогу у  розвитку окремих галузей і сфер діяльності.

Дотації (трансферти) — особливий вид  асигнувань з держбюджету, який служить  для збалансування доходів і  видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств.

Субсидії  — допомоги, які здійснює держава з держбюджету з метою підтримки певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей нг, розвиток яких має важливе значення для економіки.

Субвенції — один із видів державної фінансової допомоги місцевим органам влади або окремим галузям економіки, що надаються на конкретні цілі. Субвенції використовуються також на санацію підприємств і організацій, яким загрожує банкрутство.

 

2. Завдання і головні напрямки бюджетної політики України

 

Необхідно завдання і пріоритети бюджетної  політики визначити за етапами розвитку бюджетної системи. 

Так, на першому  етапі (2003-2004 рр.) необхідними завданнями бюджетної політики було створення інституціональних умов для оптимізації бюджетної і податкової системи, спрямованих на формування інституцій, що забезпечать формування передумов утворення високоефективної системи державних фінансів. На даному етапі реалізації бюджетної реформи неодмінно мав бути прийнятий Податковий кодекс України, посилений контроль органів Державного казначейства за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, а також продовжити переговори з іноземними кредиторами про подання зовнішніх кредитів. Паралельно важливо було проводити вже розпочату  реформу соціальної сфери, яка охоплює і удосконалення оплати праці з урахування мінімальних її розмірів та інших соціальних стандартів, а також реформування пенсійної системи.

На наступному етапі (2005-2007 роки) на основі створених на попередньому етапі передумов щодо підвищення ефективності бюджетного процесу за допомогою удосконалення бюджетного планування та цільового використання коштів бюджету планувалось здійснювати формування і перерозподіл централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів якомога більш ефективно, що перетворить   бюджет в реальний механізм стимулювання економічного зростання, і забезпечить регулювання економічного і соціального розвитку та оптимальний для України  перерозподіл ВВП через його доходну частину.

Основні завдання бюджетної політики на 2008 рік визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 316.  
Основною ціллю бюджетної політики на 2008 рік є забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи, що досягається шляхом:

1. Застосування ефективної регулюючої ролі бюджету:  
• утримання обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на рівні не вищому ніж у 2007 році;

• визначення дефіциту бюджету на економічно безпечному рівні;  
• збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує прогнозований на 2007 рік;  
• застосування активних операцій з управління державним боргом та ліквідністю короткострокового єдиного казначейського рахунка.

 
2. Підвищення результативності, ефективності  та прозорості використання бюджетних  коштів:

• концентрація бюджетних  ресурсів на виконанні пріоритетних державних (цільових) програм, удосконаленні  механізму контролю за їх виконанням;  
• планування видатків на бюджетні програми, не пов'язані з утриманням бюджетних установ, виключно за наявності затверджених державних цільових програм у відповідних галузях;

• упорядкування  структури головних розпорядників  коштів державного бюджету та оптимізація  кількості бюджетних програм;

• концентрація капітальних  видатків на виконання пріоритетних інвестиційних програм;  
• визначення у законі про державний бюджет захищених статей видатків соціального характеру та поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди;  
• розвиток відповідно до норм та стандартів єдиного правового поля системи державного внутрішнього фінансового контролю;

 • розроблення і затвердження Стратегії модернізації та підвищення ефективності управління державними фінансами на 2007 - 2016 роки;

 • впорядкування процедури державних закупівель та наближення законодавства у сфері державних закупівель до вимог ЄС та СОТ.

 3. Збільшення розміру мінімальної заробітної плати на кінець року до 90 відсотків розміру прожиткового мінімуму.

4. Запровадження головними розпорядниками бюджетних коштів середньострокового планування на основі визначених пріоритетних завдань своєї діяльності та результативних показників, які вони прагнуть досягти, через:

• вдосконалення  механізму взаємодії між головними розпорядниками бюджетних коштів та відповідальними за виконання бюджетних програм на усіх стадіях бюджетного процесу, в тому числі програм, у яких відповідальні за їх виконання є співвиконавцями єдиних державних програм;  
• приведення державних цільових програм у відповідність з Порядком розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 106 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 8, ст. 313);

• формування бюджетних програм на основі довгострокових пріоритетів державної політики, викладених у стратегічних і програмних документах Кабінету Міністрів України.

 5. Підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за їх цільове використання:

• запровадження  постійного моніторингу виконання та системи вимірювання результативності виконання бюджетних програм з метою прийняття управлінських рішень;

 • здійснення заходів із запровадження інституту державних бухгалтерів у бюджетних установах та на державних підприємствах;

• запровадження казначейських посвідчень правочинів, проведених розпорядниками бюджетних коштів.

 6. Удосконалення системи бухгалтерського обліку в державному секторі шляхом здійснення заходів щодо розроблення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та фінансової звітності у державному секторі.  
7. Внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині щодо застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, удосконалення процедур розгляду, прийняття та виконання закону про Державний бюджет України, посилення контролю за дотриманням бюджетного законодавства та складення на його основі проекту Державного бюджету України на 2008 рік.

Пріоритетні завданнями податкової політики є наступні.

Стратегічною  ціллю податкової політики є перехід від фіскальної до стимулюючої функції податкової системи шляхом реалізації Концепції реформування податкової системи, основними завданнями якої є:

• поетапне зниження податкового навантаження на платників податків, у тому числі  зниження ставки податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, стимулювання конкурентних позицій вітчизняного бізнесу за рахунок зменшення частки податків у витратах;