Бюджетно-податкова політика в зарубіжних країнах

У 90-ті роки ХХ століття основним чинником, що зумовив  
певні зміни в бюджетно-податковому регулюванні в розвинутих ринкових країнах, стало прискорення інтеграційних процесів в Європі, створення ЄВС (Європейської валютної системи), ЄЦБ (Європейського Центрального Банку) та ін. Слід зазначити, що в країнах Європи, з одного боку, відбувається поширення загальних принципів проведення бюджетно-податкової політики, насамперед щодо бюджетного дефіциту та державного боргу, а з іншого — у бюджетних і податкових системах, що формувалися протягом тривалого часу відповідно до національних особливостей і традицій, продовжують зберігатися істотні відмінності у структурі державних видатків, рівні бюджетних доходів, темпах діючих податків і способах їх стягнення.

2. Загальні  особливості функціонування податкового  механізму розвинутих зарубіжних  країн

 

 У доходах бюджету всіх рівнів розвинутих держав переважають податки, які досягають у доходах центральних бюджетів 80—90 %, а в США понад 95 %. У бюджетах членів федерації та місцевих органів влади питома вага податків перевищує 50 %.

Конституція або спеціальне законодавство закріплює певні податки за відповідним бюджетом:

 

Державні податки:
прибутковий податок корпоративний податок мито універсальний акциз (ПДВ)

 

 

Податкова структура бюджетів членів федерації відрізняється великою різноманітністю в різних країнах. У бюджетах штатів США вирішальне значення мають непрямі податки (податок з продажів, акцизи), у ФРН головним податком у бюджетах земель є відрахування від прибуткового податку, податку на додану вартість і податку на прибуток. Доходи місцевих бюджетів формуються головним чином за рахунок майнових податків: земельного, промислового, подомового. В цілому податки членів федерації та місцевих органів влади вважаються місцевими.

Рис. 3. Види податків

 

Сучасний податковий механізм розвинутих держав включає  прямі та непрямі податки. Особливе місце в ньому займають внески до фонду соціального страхування, що використовуються за цільовим призначенням.

Прибутковий податок — один з найважливіших прямих особистих податків, що стягується з доходів фізичних осіб. Об’єктом оподаткування є дохід від різних джерел. У зарубіжній податковій практиці історично склались дві форми побудови прибуткового податку.

 

 

Рис. 4. Форми побудови прибуткового податку

 

Слід зазначити, що глобальна  форма оподаткування прибуткового податку дістала найбільшого  поширення. Прибутковим податком обкладається чистий дохід фізичної особи, тобто  валовий дохід, зменшений на суму дозволених за законом вирахувань і податкових пільг. До них належать неоподатковуваний мінімум, сімейні знижки, знижки на дітей, внески до фонду соціального страхування тощо. Ставки прибуткового податку протягом тривалого часу були прогресивні та побудовані за складною прогресією. У 80-ті роки характерно значне зниження ставок прибуткового податку у більшості розвинутих країн. Так, у США замість 14 ставок податку від 11 до 50 % за результатами податкової реформи 1986—1988 рр. введені дві ставки: 15 та 28 %, причому 4/5 платників сплачують мінімальну ставку. У Великобританії встановлені дві ставки: 25 і 40 %, тоді як наприкінці 70-х років вони коливались від 33 до 83 %.

Питома вага прибуткового податку у сукупних доходах сімей  у середньому значна: в США та Великобританії — близько 30 %, у ФРН — понад 35 %, Японії — близько 15 % (для самітних). Надходження прибуткового податку в доходах центрального бюджету країн значно різняться. В США цей податок дає близько 45 % податкових надходжень федерального бюджету, у Франції — близько 20 %.

Другим за значенням  прямим податком є податок на прибуток корпорацій. Ним обкладаються юридичні особи за податковою декларацією. Система оподаткування прибутку в зарубіжних країнах в цілому побудована за єдиною схемою:

ЄДИНА СХЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ КОРПОРАЦІЙ

Прибуток корпорацій обкладається як центральним урядом, так і місцевими органами влади

Ставки пропорційні  або мають незначну прогресію

Оподаткуванню підлягає так званий оподаткований прибуток:

 

Дозволені податковим законодавством вирахування і пільги знижують прибуток компаній на 40—60 %. Слід зазначити також, що ставки податку на прибуток корпорацій за податковою реформою 80-х років скоротились. Так, у США нині діють три ставки — 15, 25 і 34 % (замість 5 ставок від 11 до 46 %), у Великобританії одна ставка — 35 % (замість 52 %).

Найбільшого поширення  серед непрямих податків одержав  універсальний акциз, що нині діє  в багатьох країнах у формі податку на додану вартість (ПДВ). Об’єктом оподаткування ПДВ виступає частина вартості товару, що є доданою на кожній стадії виробництва та обігу. В країнах ЄС ставка ПДВ з 1.01.93 встановлена в розмірі 14 %. Спеціальними платежами фізичних та юридичних осіб держави є внески до фонду соціального страхування, що використовуються для надання соціальних послуг населенню. Для осіб найманої праці вони набувають вигляду прямого цільового податку. Ставки встановлюються у відсотках до заробітної плати та коливаються від 5 до 10 % по країнах. Юридичні особи сплачують ці внески в повній пропорції до фонду зарплати (у Великобританії — 12 %, в США — 7,5 %). Ці платежі для юридичних осіб є своєрідним непрямим податком.

Внаслідок недостатніх  фінансових ресурсів кожна країна формує прямі бюджетні трансферти (ПБТ) з  бюджетних асигнувань. Формування фонду ПБТ може здійснюватися як:

• часткові відрахування від одного або кількох податків, що надходять до держбюджету;
• щорічні асигнування держбюджету;
• обсяг видатків місцевих колективів.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

ДЖЕРЕЛА ФОНДУ ПБТ  У РІЗНИХ КРАЇНАХ

Країна	Види ПБТ	Джерела ПБТ
ФРН	Додаткові дотації	2 % суми ПДВ
	Допомога на інвестиції
	Дотації на виконання  спільних завдань
	Структурний фонд	Залежно від місцевих видатків
Росія	Бюджетна дотація	Бюджетні асигнування
	Бюджетні субвенції	15 % надходжень до держбюджету
	Федеральний трансферт	Залежно від місцевих видатків
Франція	Глобальна дотація на функціонування	Щорічно індексована  частка ПДВ
	Дотації на компенсацію  податкових пільг	Бюджетні асигнування, частка податку на прибуток
	Глобальна дотація на децентралізацію	Залежно від місцевих видатків
	Глобальна дотація на устаткування	Частка ПДВ
	Компенсація ПДВ	Бюджетні асигнування
	Спеціальні субвенції	Залежно віл місцевих видатків
Польща	Загальні субвенції	Частка до бюджетних  видатків держави
	Цільові дотації	Бюджетні асигнування
Латвія	Бюджетні субсидії	Бюджетні асигнування
	Субсидії  з фонду вирівнювання	Частка прибуткового податку
Литва	Бюджетні дотації	Бюджетні асигнування
	Спеціальні субсидії

 

В цілому вважається, що найстабільнішими частинами ПБТ є ті, джерело яких прив’язане до доходів бюджету, хоча повної стабільності такий підхід не дає. Найбільшу сталість з огляду на джерело мають дотації у Франції (ГДФ). У країнах зі стабільною економікою ПБТ, що мають природу бюджетних дотацій, фінансуються саме з такого джерела (ФРН, Франція, Польща). Такого підходу намагаються дотримуватися й у Росії. Щодо зв’язаних ПБТ, то найпридатнішим для них джерелом є видатки бюджету залежно від обсягу  
місцевих видатків. Отже, країни з трансформаційною економікою (Латвія, Литва) не в змозі забезпечити стабільного джерела ПБТ, а тому віддають перевагу бюджетним асигнуванням, обсяг яких залежить від можливостей бюджету і політичних факторів.

Слід зазначити, що більшість країн при розподілі  дотацій надає перевагу формульному підходу.

Світова практика виділяє  такі методи розподілу ПБТ:

1) пропорційно  фінансовій силі (доходам) місцевого  колективу;

2) багатофакторна формула;

3) компенсація фактичних  видатків місцевих колективів;

4) як частина річного  бюджету місцевого колективу.

Для розподілу  бюджетних дотацій найчастіше застосовуються другий і четвертий методи, для  зв’язаних ПБТ — перший і третій.

 

Таблиця 4

МЕТОДИ РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТНИХ  ДОТАЦІЙ

Країна	Види дотацій	Методи розподілу
ФРН	Додаткові дотації	Частина річного бюджету у розмірі сум, необхідних для доведення дохідної бази до середнього рівня, та як фіксовані суми
Росія	Бюджетна дотація Федеральний трансферт	Частина річного бюджету Формула
Франція	Генеральна дотація  на функціонування	Формула
	Дотація на компенсацію податкових пільг	Згідно з фактичним  розміром втрат (компенсація)
	Фонд компенсації ПДВ	Компенсація частини  видатків на капіталовкладення
Польща	Субвенція генеральна	Формула
Швеція	Незв’язана субсидія	Формула
Латвія	Бюджетні субсидії Субсидії з фонду	Формула Формула
Литва	Дотації	Частина річного бюджету

 

 

 

 

 

 

3. Реалізація бюджетно-податкової  політики європейських країн  в умовах сучасних інтеграційних  процесів

 

Слід звернути особливу увагу на проблему реалізації бюджетно-податкової політики європейських країн в умовах сучасних інтеграційних процесів, прискорення яких зумовлює поширення загальних принципів проведення бюджетно-податкової політики, передусім стосовно бюджетного дефіциту і державного боргу.

 

Рис. 5. Класифікація країн Євроленду за ступенем використання  
бюджетно-податкової політики як інструменту  
макроекономічного регулювання національної економіки

 

Бюджетно-податкова політика в 90-ті роки ХХ ст. в Євроленді була зумовлена цілою низкою чинників. Основними з них є інтеграційні фактори: створення ЄВС, введення єдиної валюти євро з 01.01.99 р. для безготівких розрахунків та введення готівки з 01.01.02, створення ЄЦБ, основи чого були закладені Маастрихтською угодою (Нідерланди, грудень 1991 р.) між представниками урядів країн ЄС.

З метою відбору кандидатів на вступ до ЄВС (1997 р.) Європейський валютний інститут (створений у 1994 р.) запропонував певні критерії.

КРИТЕРІЇ ФІНАНСОВОЇ КОНВЕРГЕНЦІЇ

Грошово-  кредитні	1) інфляція в країні-учасниці  не може перевищувати середній з трьох найнижчих темпів інфляції у ЄВС більше ніж на 1,5 % 2) відсоткова ставка  у країні не може перевищувати  середню з відсоткових ставок  трьох країн з найнижчими темпами 3) валютний курс країни  повинен змінюватися у вузьких  межах без девальвації впродовж принаймні двох років
Бюджетні	4) державний борг країни  не може перевищувати 60 % її ВВП 5) бюджетний дефіцит  країни не може перевищувати 3 % її ВВП

Рис. 6. Критерії зближення країн — членів ЄС

 

Три перші критерії спрямовані на досягнення низької інфляції. Два останні є жорсткими бюджетними обмеженнями і стосуються ризику монетизації державного боргу, коли його збільшення не супроводжується зростанням ВВП. Таким чином, задовольнивши перелічені критерії в умовах фінансового валютного курсу та єдиної грошової політики, що проводиться в рамках ЄВС,  
бюджетно-податкова політика лишається єдиним інструментом  
макроекономічного регулювання, але її антициклічна спрямованість дуже жорстко обмежена пактом стабільності.