Бюджетно-податкова політика в зарубіжних країнах

 

Пакт стабільності

Перевищення 3 % рівня бюджетного дефіциту допускається лише у разі 2 % економічного спаду, що є унікальним явищем, оскільки жодна європейська економіка не мала такого протягом останніх 20 років

 

Для ряду країн  приведення бюджетних показників у  відповідність до встановлених критеріїв зближення призвело до занадто  
жорстокої рестриктивної бюджетно-податкової політики та сповільнення бюджетної конвергенції. У теорії державних фінансів  
бюджетна конвергенція означає цілеспрямоване зниження структурних бюджетних дисбалансів, що забезпечує скорочення бюджетного дефіциту та державного боргу в довгостроковому періоді. Наприклад, метою бюджетної конвергенції 1993—1997 рр. в ЄС було досягнення встановлених Маастрихтською угодою кількісних показників, що мало певні негативні наслідки для країн з високим структурним дефіцитом, таких як Бельгія, Італія, Португалія, Іспанія.

Для забезпечення ефективної бюджетної конвергенції необхідна, по-перше, гармонізація бюджетних  систем як у податковій, так і  витратній частинах, що є досить тривалим процесом; по-друге, згладження та синхронізація циклічних коливань у країнах ЄВС, що потребує створення розвинутої системи міждержавних трансфертів, по-третє, встановлення контролю над бюджетно-податковою політикою, що має стати логічним завершенням еволюції національних бюджетних і податкових систем у рамках ЄВС.

Політичні чинники, такі як зміна політичної ситуації в Євроленді, прихід до влади в деяких країнах (Німеччині, Франції) «лівих» урядів, призвели до зіткнення монетаристських  і неокейнсіанських принципів у рамках ЄВС. У зв’язку з цим виникає  питання про можливість внесення поправок до Маастрихтської угоди, що стосуються насамперед бюджетного дефіциту і штрафних санкцій. Вважається, що це питання пов’язане з проблемою співвідношення національно орієнтованих і наднаціональних інструментів економічного регулювання. Слід зазначити, що у фінансовому механізмі ЄВС бюджетно-податковій політиці нині відводиться пасивна роль забезпечення ефективності кредитно-грошової політики. Пом’якшення бюджетних критеріїв призведе до підсилення ролі національної бюджетно-податкової політики.

Слід зазначити, що існують  загальновживані критерії, за якими  відбувається координація оподаткування. Але в практиці господарювання ці принципи використовуються рідко, тому основною метою податкової координації є можливість запобігти податковій конкуренції, що відбувається через маніпулювання умовами торгівлі між країнами та має дестабілізуючі макроекономічні наслідки. Податкова координація з погляду її змісту може розглядатися як процес, що веде до ідеальної гармонізації податкових систем. За спрямуванням податкова координація може бути односторонньою або формуватись на основі співробітництва. Це не означає одноманітності конкретних податків і податкових систем у різних країнах. За приклад податкової гармонізації можна розглядати будь-яку адаптацію податкової системи однієї країни до іншої, і навпаки, якщо метою таких заходив не є зростання сукупного податкового тягаря. З іншого боку, гармонізація податків з певних позицій зумовлює процес розширення регіональних економічних зв’язків. У створених зонах вільної торгівлі або спільних ринків були спроби просування до податкової гармонізації на регіональному рівні, наприклад в ЄС.

У галузі регіональної гармонізації податків у межах сучасних міжнародних економічних угруповань поки що досягнуті незначні успіхи: існує певний прогрес щодо створення єдиного мита та вирівнювання ставки оподаткування на деякі платежі. В ЄС зберігається погляд, згідно з яким податкова гармонізація має здійснюватись у кілька етапів.

ПОДАТКОВА ГАРМОНІЗАЦІЯ В ЄС

Етапи	І етап — досягнення згоди відносно типу податку, що підлягає гармонізації
	ІІ етап — узгодження податкової бази
	ІІІ етап — узгодження податкових ставок
Сучасні   результати	обмежена гармонізація щодо основних податків: податку з обороту, акцизних зборів, податків на прибутки корпорацій, на дивіденди та відсотки, деяких видів податку і капітал; узгодження режимів ПДВ у державах — членах ЄС відсутність повного узгодження податкових ставок

 

Вважається, що мета гармонізації податків має полягати в збереженні індивідуальних відмінностей, що відображають національні переваги різних країн і не суперечать мінімізації чистого податкового навантаження та витрат, пов’язаних із втручанням держави. Це є ширший підхід, ніж пряма уніфікація податків, оскільки він обумовлює врахування видаткової частини бюджету. Слід зазначити також, що формальна гармонізація податків рідко означає їх фактичне узгодження. Це зумовлено неоднорідністю показників оподаткування в різних країнах.

 

 

ВИСНОВКИ 

У кожній країні структура державного бюджету, бюджетний процес, а також податкова система мають свої національні особливості. Це залежить від характеру адміністративної системи, структурних особливостей національного господарства, історичних та інших чинників.

У даному рефераті було розглянуто основні положення бюджетної податкової політик зокрема у США, Франції, Великобританії та інших країн.

Також у роботі було звернуто особливу увагу на проблему реалізації бюджетно-податкової політики європейських країн в умовах сучасних інтеграційних процесів, прискорення яких зумовлює поширення загальних принципів проведення бюджетно-податкової політики, передусім стосовно бюджетного дефіциту і державного боргу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова  політика: Навч.-метод. посібник для  самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. —  256 с.

2. Розпутенко І. В. Бюджетний процес. — К., 1997.