Контрольная работа по "Бюджетному учету"

Погодинна ставка для проведення навчальних занять працівниками усіх галузей встановлені у відсотках до окладу працівника 1 розряду. Наприклад, професор при проведенні навчальних занять з учнями шкіл отримає за 1 годину занять 5,04% свого посадового окладу, зі студентами вузів 3 та 4 рівня акредитації - 9,35%, з аспірантами - 10,78%.

Для проведення роботи по встановленню кожному працівнику розрядів за Єдиною тарифною сіткою відповідно до його посади чи професії , встановлення посадового окладу (тарифної ставки), встановлення доплат та надбавок в бюджетних установах діють тарифікаційні комісії. Така комісія створюється наказом керівника у складі головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, начальника планово-економічного відділу, представника профспілкової організації та інших осіб. Ця комісія на підставі документів про освіту працівника, стаж роботи, дипломи та інші документи і на основі законодавчих документів визначає розмір тарифних ставок і посадових окладів працівників та складає тарифікаційні списки, в який вказує по кожному працівнику і посаді встановлений розмір окладу, надбавки та доплати. Ці списки підписуються членами комісії і затверджуються керівником. Складені комісією тарифікаційні списки є підставою для складання штатного розпису та призначення посадових окладів.

Відрядна форма оплати праці застосовується на тих роботах, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт. Наприклад, в зубопротезних кабінетах, учбових майстернях тощо.

Специфіка роботи працівників бюджетної сфери зумовлює особливість планування та нормування роботи. Так, в основу нормування робочого часу вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників покладено викладацьку роботу. Законом "Про вищу освіту" встановлено максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників - 900 годин на рік, а педагогічних робітників - 720 годин (або це становить 3 години в день, 18 годин на тиждень). Тривалість робочого дня для лікарів, що зайняті амбулаторним прийомом встановлено 33 години на тиждень, для медичних реєстраторів, дезінфекторів - 38,5 годин на тиждень.

Колективним договором  установи встановлюється перелік посад  і професій для яких застосовується ненормований робочий день.

Відповідно до Постанови КМУ № 245 від 03.04.1993 року, працівники державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за основним місцем роботи та за сумісництвом, тобто, виконувати крім своєї основної роботи іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві або у громадянина у вільний від роботи час.

Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

Обмеження на сумісництво  можуть запровадити керівники державних  підприємств, установ і організацій разом з профспілковим комітетом лише щодо окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах та роботах зі шкідливим або небезпечними умовами праці, додаткова робота на яких може призвести до негативних наслідків, що позначиться на стані їх здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження поширюється на осіб, що не досягли 18 років та вагітних жінок.

Тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати 4 годин в день. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно  з відпусткою по основному місцю роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2.  Синтетичний  та аналітичний облік розрахунків  з оплати праці.

Витрати на заробітну  плату штатного та нештатного складу відображаються по коду КЕКВ 1111 "Заробітна  плата".

Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній плат призначений пасивний рахунок 661 "Розрахунки по оплаті платі".

По кредиту цього рахунку  відображаються суми нарахованої заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів, премії, матеріальні  допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку  відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена  на рахунок "Депоненти".

До рахунку 661 відкривається  ряд субрахунків, на яких відображаються операції пов'язані з оплатою праці:

663 "Розрахунки з працівниками  за товари, продані в кредит";

664 "Розрахунки з працівниками  за безготівковими перерахуваннями  на рахунки з вкладів у банках";

665 "Розрахунки з працівниками  за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування";

666 "Розрахунки з членами  профспілок по безготівкових  перерахуваннях сум членських  профспілкових внесків";

667 "Розрахунки з працівниками  за позиками банків";

668 "Розрахунки за виконавчими  документами та інші утримання";

669 "Інші розрахунки  за виконані роботи".

На субрахунку 669 обліковуються  розрахунки по сумах отриманих гонорарів, що виплачуються нештатним працівникам (композиторам, артистам, авторам) за роботи і виступи по договорах чи разових  роботах. По кредиту його відображається нарахування суми, а по дебету - утримання та виплата.

Аналітичний облік  розрахунків по заробітній платі  ведеться по кожній особі. Для цього  в бухгалтерії при прийманні  на роботу на кожного працівника відкривається  картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі  дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі наказів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і  відображається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця може видаватись аванс в розмірі 50% місячної зарплати за вирахуванням податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу здійснюється по Платіжній відомості ф. № П-53.

Працівники бюджетних  установ мають право на щорічну  відпустку відповідно до закону України "Про відпустки". Відпустка надається на підставі наказу керівника.

Обчислення середньої  зарплати працівникам для оплати відпусток проводиться згідно з  Порядком № 100.

Відпускні нараховуються  шляхом ділення сумарного заробітку  за останні перед відпусткою 12 календарних  місяців або за менший фактично відпрацьований час на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки.

Працівники установи, що застраховані на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального  страхування мають право на грошову  компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою.

Підставою для  нарахування допомоги є лікарняний листок, що оформлений та виданий:

- лікуючим лікарем  державних і комунальних закладів  охорони здоров'я;

- лікуючим лікарем  стаціонарів протезно-ортопедичних  установ системи Міністерства  праці та соціальної політики  України;

- лікуючим лікарем  туберкульозних санаторіїв;

- фельдшерам  у місцевостях, де відсутній  лікар, а також на плаваючих  суднах.

Наданий в установу листок непрацездатності повинен бути розглянутий комісією по соціальному  страхуванню не пізніше 10 днів з  дня його надходження. Рішення комісії оформляється протоколом засідання про призначення допомоги.

Виплати за листками непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності - за рахунок  установи (видатки відносяться за КЕКВ 1111), а за інші дні, починаючи  з шостого, - за рахунок фонду соціального страхування (видатки за КЕКВ 1120).

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня  заробітна плата береться за останнім місцем роботи і дорівнює шести календарним  місяцям, що передує місяцю, в якому  настав страховий випадок. Якщо застрахована особа відпрацювала менше шести місяців, середня заробітна плата розраховується за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, якщо менше одного місяця - за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня зарплата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за видами виплат (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до інструкції № 5), з який сплачені страхові внески і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

З розрахункового періоду виключають місяці (з 1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної причини: хвороба, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду  за дитиною до 3 або до 6 років.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної зарплати та кількості робочих днів непрацездатності. Середньоденна зарплата визначається діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів.

Якщо працівник захворів у перший день його роботи, то середня зарплата визначається із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).

Порядок визначення розміру середньої заробітної плати  для розрахунку лікарняних залежить від конкретних умов обліку робочого часу. У випадках, якщо працівник зайнятих на роботах (посадах), що не пов'язані з підсумованим обліком робочого часу, то для розрахунку розміру лікарняних використовують середньоденну заробітну плату. Її обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. У зв'язку з цим дні відпустки (як неробочі дні) під час розрахунку середньої зарплати не враховують.

Для розрахунку лікарняних працівнику, якому встановлено  підсумований облік робочого часу використовують середнього динну оплату праці. Її обчислюють шляхом ділення нарахованої заробітної плати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих у цьому періоді годин.

При цьому середньоденна (середньо годинна) заробітна плата не може перевищувати граничного розміру, що його визначають шляхом ділення граничної величини заробітної плати, з якої сплачують страхові внески, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, на норму робочого часу цього місяця.

Для працівників, які перед захворюванням мали страховий стаж менше ніж 6 місяців протягом останніх дванадцяти місяців, лікарняні виплачують виходячи з фактичного заробітку, з якого були сплачені страхові внески, але не більше ніж мінімальна заробітна плата.

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

o до 5 років - 0,6 середньої заробітної плати;

o від 5 до 8 років  - 0,8 середньої заробітної плати;

o більше 8 років  - 1,0 середньої заробітної плати.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки.

Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового стажу і складає 100% середньої зарплати. Допомога виплачується після її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні відпуски і виплачується в повному обсязі.

Відповідно до закону "Про податок з доходів  фізичних осіб" виплати по вагітності та пологах не включаються в обсяг оподатковуваного доходу, а тому податком на доходи з фізичних осіб не оподатковуються.

Оскільки допомога по вагітності та пологах не включається  до фонду оплати праці, то страхові внески в фонд соціального страхування  та Пенсійний фонд на цю суму не нараховуються і з зарплати не утримуються.

Такі виплати, як допомога по лікарняних листках  мають певні особливості для  нарахування та утримання з них  внесків на соціальне страхування.

Сума оплати лікарняного листка є об'єктом  для нарахування й утримання  пенсійних внесків (утримання та нарахування) на підставі закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003р.

На нараховані допомоги по лікарняних листках внески до ФСС не нараховуються та не утримуються, оскільки лікарняні листки не включаються до фонду оплати праці.

Податок з доходів  фізичних осіб утримується з цих  сум (крім допомоги по вагітності та пологах) на загальних підставах. Із зарплати працівників здійснюють такі утримання:

1. Обов'язкові, тобто,  такі, що утримуються без згоди працівника:

- податок з  доходів фізичних осіб;

- збір до Пенсійного  фонду;

- збір до фонду  соціального страхування;

- збір до фонду  зайнятості;

- по виконавчих  документах суду;

- за рішенням  адміністрації (накази про утримання  за різні порушення чи ін.).