Аналіз беззбитковості підприємства на підставі вартісної структури виробництва продукції

 

2.1. Метод зіставлення валових  показників

 

Метод зіставлення валових  показників припускає розрахунок прибутку при різних значеннях обсягу виробництва і реалізації продукції на підставі показників валових витрат і валової виручки (доходу) (табл. 2.2).

 Таблиця 2.2.1

ЗІСТАВЛЕННЯ ВАЛОВИХ ПОКАЗНИКІВ

 

Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Ціна P, грн	Валовий доход,  ТRi , тис. грн	Валові витрати ТСi, тис. грн	Прибуток TPRi, тис. грн
0	110	0	1000	-1000
10	110	1100	1108	-8
20	110	2200	1432	768
30	110	3300	1972	1328
40	110	4400	2728	1672
50	110	5500	3700	1800
60	110	6600	4888	1712
70	110	7700	6292	1408
80	110	8800	7912	888
90	110	9900	9748	152
100	110	11000	11800	-800

 

 

Як бачимо,при вказаному  в Таблиці обсязі продажів та рівні  ціни, що вказана в додатку ми на цьому відрізку реалізації не здобуваємо прибутку, а витрати тільки зростають.

 

 

Рисунок 2.1. Зіставлення валових показників

ВИСНОВКИ

Таким чином, проаналізувавши  валові витрати та валові доходи підприємства можна зробити певні висновки щодо оптимального обсягу виробництва  товарів. Нв рис 2.1 показані криві валових витрат і валових доходів, а також області прибутків та збитків. Графік показує, що обсяг виробництва до 10 тисяч одиниць та пісся 100 тисяч одиниць є збитковим для підприємства, починаючи з 10 тисяч по 100 одиниць підприємство отримує прибуток.

2.2. Метод зіставлення граничних  показників

 

При оптимізації обсягу виробництва і реалізації продукції за допомогою методу зіставлення граничних показників використовують економічні категорії граничних витрат і граничного доходу. Вважається, що до тих пір, поки  граничний доход (додатковий доход, обумовлений випуском однієї додаткової одиниці продукції) перевищує величину граничних витрат (додаткові витрати, обумовлені випуском однієї додаткової одиниці продукції), збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції буде рентабельним.

На підставі значень  валових витрат при різних показниках обсягу виробництва і реалізації продукції, що характеризує діяльність підприємства (табл. 2.1), розрахувати граничні витрати M_C.. В умовах цього ринку граничний доход M_R при різних показниках обсягу виробництва і реалізації залишається однаковим і дорівнює ринковій ціні продукту Р гривень за одиницю.

Використовуючи дані граничного доходу  і граничних  витрат (табл. 2.3), побудуйте графік зіставлення  граничних показників (рис. 2.2), покажіть, при яких обсягах випуску продукції  виробництво рентабельне і можливе  його розширення.  За допомогою даних, наведених у табл. 2.3 необхідно проілюструвати можливість графічного застосування  методу граничних показників при визначенні оптимального обсягу виробництва і  граничного прибутку. На підставі розрахованих у табл. 2.3 значень показника граничного прибутку M_PR зробить висновки про доцільність збільшення обсягів виробництва. Вважається, що збільшення виробництва продукції рентабельне в таких  обсягах, при яких  граничний прибуток позитивний. На підставі виконаних розрахунків (табл. 2.2 і 2.3) зробить висновок про ступінь узгодженості методів граничних і валових показників під час визначення оптимального обсягу виробництва підприємства.

Таблиця 2.3

ЗІСТАВЛЕННЯ ГРАНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

 

Інтервал обсягів реалізації Q, тис. од.	Граничний доход MR ,  грн	Граничні витрати MC ,  грн		Граничний прибуток MPR , грн
0	110		10,8	99,2
10	110		32,4	77,6
20	110		54	56
30	110		75,6	34,4
40	110		97,2	12,8
50	110		118,8	-8,8
60	110		140,4	-30,4
70	110		162	-52
80	110		183,6	-73,6
90	110		205,2	-95,2

 

 

 

 

 

Рис. 2.2 . Зіставлення  граничних показників

 

 

Використовуючи графічні зображення кривих граничного доходу M_R і граничних витрат M_С , визначаємо, що оптимальний обсяг виробництва і реалізації знаходиться в точці , де реалізація дорівнює 200 одиниць. Це демонструє нам графік порівняння граничних показників – при такому обсязі реалізації підприємство має найвищий граничний прибуток та найнижчі граничні витрати.

В умовах ринкової економіки товаровиробнику необхідно знати величину мінімально допустимої ціни реалізації товару. Відповідно до розрахункових даних, наведених у табл. 2.1,  передбачається, що ринкова ціна вироблюваної продукції і, відповідно, ціна реалізації становить 11000 гривень  за одиницю товару. При такій ціні виробництво товару буде рентабельним.

У разі зниження ринкової ціни нижче мінімально допустимої ціни підприємство не може стабільно працювати, оскільки  воно зазнаватиме збитки протягом довгого часу. Тому в довгостроковій перспективі ціна реалізації вироблюваної продукції повинна бути не нижчою за величину середніх валових витрат A_TC.

У короткостроковій перспективі  підприємство вимушене мати постійні витрати навіть у разі тимчасового  припинення виробництва і збуту  продукції. Тому з економічної точки зору підприємству необхідно мати хоча б незначну одиничну величину покриття, ніж повністю позбутися її. Під одиничним покриттям у цьому випадку розуміють різницю між ціною реалізації одиниці товару і середніми змінними витратами.

У випадках тимчасового  зниження ринкової ціни товару мінімально допустима ціна для товаровиробника  повинна дорівнювати середнім змінним  витратам, що забезпечує мінімальне  покриття витрат підприємства.

На підставі даних, наведених  у табл.2.1, розрахуємо показники середніх валових витрат A_TC, середніх змінних витрат A_VC, і зведемо їх у табл. 2.4. Використовуючи  дані, наведені в табл. 2.4, потрібно розрахувати значення одиничної величини покриття, які необхідні для визначення оптимального обсягу виробництва і реалізації продукції підприємства.

Таблиця 2.4

СЕРЕДНІ ВАЛОВІ І СЕРЕДНІ ЗМІННІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Обсяг реалізації, Q, тис. од.	Ціна реалізації Р, грн	Середні валові витрати  ATC , грн	Середні змінні витрати   AVC , грн	Одинична величина покриття
0	110	0	0	100
10	110	110,8	10,8	99,2
20	110	71,6	21,6	88,4
30	110	65,7	32,4	77,6
40	110	68,2	43,2	66,8
50	110	74,0	54	56
60	110	81,5	64,8	45,2
70	110	89,9	75,6	34,4
80	110	98,9	86,4	23,6
90	110	108,3	97,2	12,8
100	110	118,0	108	2

 

 

У разі зниження ринкової ціни реалізації товару Р на величину  DР = A_VC при будь-яких обсягах виробництва, наведених у табл. 2.4, оптимальний обсяг виробництва буде дорівнювати тому обсягу продукції, при якому A_TC мають мінімальне значення, а одинична величина покриття, розрахована як різниця між новою ціною реалізації і середніми змінними витратами A_VC, забезпечить максимальне покриття постійних витрат підприємства.

Використовуючи дані, що визначають V_C і валове покриття, розрахуємо  збитки, яких зазнає підприємство в разі зменшення ціни, а також у разі припинення виробництва.

ВИСНОВКИ

Розрахувавши граничні витрати та граничні доходи, ми зможемо  дати відповідь  на запитання: починаючи  з якого обсягу виробництва кожна додаткова одиниця продукції буде збитковою для підприємства? Зробивши відповідні розрахунки і побудувавши на їх основі графік зіставлення граничних показників, можна сказати, що підприємству вигідно збільшувати обсяги виробництва до 45 тисяч одиниць. Кожна наступна одиниця буде збитковою для підприємства.

Таким чином, оптимальний  обсяг виробництва і реалізації продукції на основі граничних показників 45 тисяч одиниць.

2.3. Визначення оптимального  обсягу  виробництва і реалізації  продукції в умовах монопольного  ринку

 

Методи зіставлення  валових і граничних показників можуть використовуватися підприємством-монополістом для розрахунку обсягу виробництва і ціни реалізації своєї продукції на рівні, що забезпечує  йому максимальний прибуток.

При вирішенні цих  завдань використовуємо вихідні дані, що характеризують заплановані у наступному році обсяги виробництва і реалізації, витрати по певному товару (табл. 2.5).

При  формуванні ціни товару Р у табл. 2.5 будемо використовувати вираз: 

Р_i+1 = [Р – (n + k_i)] ,

 

де Р_i – ціна реалізації i-го обсягу продукції, яка дорівнює Р (див. додаток); n – остання цифра номера залікової книжки студента; k_i – крок зміни арифметичної прогресії ціни,  k_i = 2.

Постійні витрати підприємства-монополіста F_C на виробництво товару встановлюємо на підставі збільшення їх вихідної величини (див. додаток) за допомогою множника 0,00080* 10³.

Розрахунок змінних  витрат V_C для певного обсягу реалізації товару підприємства-монополіста здійснюємо за  формулою

 

V_Ci = [(Q_i A_VC)²  (i +15 n)] / 5 ^. 10⁴,       (2.1)

 

де  i = 1, 11 – порядковий номер варіанту обсягу реалізації продукції підприємства; n – остання цифра номера залікової книжки студента.

Для дослідження впливу обсягу виробництва і ціни товару на отримання прибутку підприємства методом зіставлення валових  показників на підставі даних, наведених у табл. 2.5, розрахуємо величину валових витрат T_C і прибутку при різних обсягах виробництва і реалізації.

Таблиця 2.5

 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Обсяг реалізації Qi , тис. од.	Ціна Рi, грн	Постійні витрати FС i, тис. грн	Змінні витрати VC i, тис. грн	Валові  витрати ТС i , тис. грн
0	110	800		800
10	102	800	2081	2881
20	94	800	7776	8576
30	86	800	15975	16775
40	78	800	25309	26109
50	70	800	34300	35100
60	62	800	41515	42315
70	54	800	45723	46523
80	46	800	46044	46844
90	38	800	42107	42907
100	30	800	34200	35000

 

 

Результати розрахунків T_R, T_C  і прибутку T_PR  потрібно занести у табл. 2.6.

Використовуючи виконані розрахунки обсягів реалізації товару, необхідно показати, при якій ціні підприємство одержить найбільший прибуток, а також  графічно інтерпретувати взаємозв'язок валових показників. На рис. 2.3 позначити валові доходи T_R і відповідні валові витрати T_C. На підставі графічної інтерпретації методу зіставлення валових показників потрібно показати, як обчислюється величина валового прибутку підприємства та відповідний обсяг виробництва і реалізації продукції.