Індивідуальна робота по «Соціально-економічна безпека»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЭКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕРДА «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ» 
 
 
 
 

      Індивідуальна робота №1 

                     за дисципліною «Соціально-економічна безпека»

                      
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                            

Студентки

                                                                                                    II курсу, спец. 0201

                                                                                                    Білик Л.О.

                                                                                                    Керівник:

                                                                                                    доц.Хімченко А.М. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2011 

Зміст 

1 Теоретична  частина. Стан забезпечення соціально-економічної  безпеки держави

1. Поняття економічної безпеки держави

1.2 Аналіз економічної безпеки

1.3 Проблеми економічної  безпеки 

2 Практика. Науково-технологічна  та інноваційна сфери, які визначають  якість структурної перебудови економіки та напрями модернізації виробництва (зробити аналіз з основних показників) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 Теоретична частина.  Стан забезпечення  соціально-економічної  безпеки держави

1.1 Поняття  економічної безпеки держави

Безпека як система корінних, типових властивостей будь-якої країни втілює в собі усі  сфери різних галузей життєдіяльності  й розвитку людини, суспільства, держави і природи. В цілому, безпеку можна визначати як якісну характеристику об'єкта (системи), здатність об'єкта до існування і розвитку та його захищеність від внутрішніх та зовнішніх загроз. Місце, роль та пріоритет кожного елементів безпеки визначаються обставинами, що реально складаються на певний період часу всередині й зовні об'єкта. Зі зміною ситуації життєво важливого значення об'єктивно можуть набувати різні її властивості.

При визначенні економічної безпеки національної економіки слід розмежувати поняття національної безпеки, економічної безпеки та економічної безпеки держави.

Національна безпека будь-якої держави — це системна категорія права, політичної економії та політології, тісно пов'язана  з категоріями територіальної єдності й недоторканності, агресії та примусу, економічної незалежності та економічного суверенітету тощо.

Економічна  безпека є провідною складовою  національної безпеки. Вона відображає причинно-наслідковий зв'язок між  економічною могутністю країни, її воєнно-економічним потенціалом та національною безпекою.

Економічна  безпека держави — це стан рівноваги  і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики.

Державна  безпека і національна безпека є однопорядковими поняттями з позиції горизонтальної структури, у вертикальній структурі державна безпека — один з рівнів національної безпеки.

З точки  зору національної економіки економічна безпека описує такий її стан, за якого забезпечується захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво

важливими інтересами в даному контексті розуміють  сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави.

В основу науки про економічну безпеку  національної економіки покладена  теорія потенційних конфліктів (ТПК), що набули останнім часом загального поширення.

Суттєвість ТПК ґрунтується на ствердженні, що все існуюче в світі — це, насамперед, різні форми існування енергії, що знаходяться одна з одною та з усіма іншими формами в постійних потенційних конфліктах. Отже, світобудова базується на перетворенні однієї форми енергії в іншу зі зміною рівнів їх потенціалів. Виходячи з положень ТПК, поява нової незалежної держави на арені світового співтовариства водночас породжує її конфліктність з іншими державами.

1.2 Аналіз  економічної безпеки

При аналізі  економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:

1. Економічна  незалежність, що означає насамперед  можливість здійснення державного  контролю над національними ресурсами,  спроможність використовувати національні  конкурентні переваги для забезпечення  рівноправної участі у міжнародній торгівлі.

2. Стійкість  і стабільність національної  економіки передбачає міцність  і надійність усіх елементів  економічної системи, захист усіх  форм власності, створення гарантій  для ефективної підприємницької  діяльності, стримування дестабілізуючих факторів.

3. Здатність  до саморозвитку і прогресу, тобто  спроможність самостійно реалізовувати  і захищати національні економічні  інтереси, здійснювати постійну  модернізацію виробництва, ефективну  інвестиційну та інноваційну  політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.

Належний  рівень економічної безпеки досягається  здійсненням єдиної державної політики, підкріпленої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім  загрозам. Без такої політики неможливо домогтися виходу з кризи, примусити працювати механізм управління економічною ситуацією, створити ефективні механізми соціального захисту населення.

Економічна  політика — це діяльність органів  законодавчої влади і управління, яка визначає цілі й завдання, пріоритети, методи і засоби їх досягнення в національній економіці. Суть економічної політики полягає в тому, що держава через законодавчі акти визначає свою позицію щодо процесів, які відбуваються в економіці, окреслює конкретні цілі, з'ясовує пріоритетність і поступовість їх досягнення, регламентує основоположні національні інтереси країни в зовнішньоекономічних відносинах, що є визначальною базою для застосування економічних і правових важелів.

Зокрема, до основних принципів забезпечення економічної безпеки України відносять:

• дотримання законності на всіх етапах забезпечення економічної безпеки;

• баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

• взаємну  відповідальність особи, сім'ї, суспільства, держави щодо забезпечення економічної безпеки;

• своєчасність і адекватність заходів, пов'язаних із відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів;

• надання  пріоритету мирним заходам у вирішенні  як внутрішніх, так і зовнішніх  конфліктів економічного характеру;

• інтеграцію національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою. 

До об'єктів  економічної безпеки відносять  не тільки державу, її економічну систему, а й суспільство та особистість. Суб'єктами економічної безпеки  України є центральні державні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації різних форм власності.

Забезпеченням економічної безпеки національної економіки має перейматися комплексна система, яка має досить велику кількість  напрямів. Для національної економіки України розрізняють наступні складові: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.

Макроекономічна безпека — це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.

Фінансова безпека — це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю  до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

• бюджетна безпека — це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

• валютна  безпека — це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для  поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

• грошово-кредитна безпека — це такий стан грошово-кредитної  системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

• боргова  безпека — це такий рівень внутрішньої  та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

• безпека  страхового ринку — це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав  би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування  збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

• безпека  фондового ринку — це оптимальний  обсяг капіталізації ринку (з  огляду на представлені на ньому цінні  папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий  фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

Зовнішньоекономічна безпека — це такий стан відповідності  зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці.

Інвестиційна  безпека — це такий рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку при належному рівні фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів.

Науково-технологічна безпека — це такий стан науково-технологічного та виробничого потенціалу національної економіки, який дає змогу забезпечити  належне її функціонування, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоздатності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.

Енергетична безпека — це такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного стану.