Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія

Нині соціологічна освіта в Україні має певну мережу навчальних та науково-дослідних установ. Соціологів готують декілька державних  університетів та інші вищі навчальні  заклади, що мають соціологічні факультети або відділення на інших факультетах: Київський, Харківський, Одеський, Львівський, Дніпропетровський, Волинський університети, Києво-Могилянська академія та ін. Загалом  у цих закладах навчаються і здобувають кваліфікацію кілька сотень студентів  та близько сотні аспірантів.

До соціології сьогодні у  суспільстві панує великий інтерес, і це забезпечує високий престиж  відповідних вузів, відділень, факультетів. Цілком логічно, що ринок реагує на цей попит, і, як гриби після дощу, з'являються соціологічні факультети, відділення, спеціалізація у вузах. На перший погляд, такого роду активізацію  можна вітати, однак у зв'язку з цим виникають і суттєві  негативні тенденції.

Насамперед – поява  соціологічних відділень у тих  вузах, спеціалізація яких ніяк не в'яжеться  із соціологією. А звідси - інша особливість: відсутність відповідних умов для  підготовки соціологів на багатьох новостворених  факультетах та відділеннях, що виявляється, передусім, у тому, що бракує кваліфікованих викладачів, здатних забезпечити  якісну підготовку, недостатньо укомплектовані соціологічною літературою бібліотечні  фонди, відсутня належна технічна база, бази набуття практичного досвіду.

Небезпроблемною залишається  і система післядипломної підготовки соціологів, де мають місце аналогічні явища.

Сьогодні на соціологію попит. Причиною цього є те, що соціологічні дослідження почали проводитися  на комерційній основі, спостерігається  прагнення з боку правлячої влади  і тих, "хто платить", "закупити" соціологію. В Україні, як і в Росії, створена велика кількість соціологічних  центрів, інститутів, груп окремих осіб, які проводять опитування громадської  думки, моніторинги, маркетингові дослідження, і, на жаль, не завжди на професійному рівні. Отже, перед інститутом науки постає ряд завдань щодо удосконалення соціологічної освіти, формування у суспільстві соціологічного мислення, масової підготовки спеціалістів-соціологів.

Актуальним є створення  навчальних та методичних посібників з соціології, які виступали б  і функцією експертної оцінки теоретичних  та емпіричних результатів науки. Заслуговує уваги і формування міцної академічної  соціології, яка має стати в  авангарді розвитку цієї науки.

Отже, соціологія в Україні, як в системі науки, так і в  системі освіти, переживає своє становлення, перебуває у стані пошуку своєї  ідентичності. І перш за все, потребує більшої уваги з боку держави  та суспільства.

Література

Бебик В. Політичний маркетинг. – К., 2000.

Вишняк О. В. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи - К  Ін-т соціології НАНУ, 2000.

Матусевич В., Оссовский В. Электоральное поведение: техника  социологического исследования И Философская  и социологическая мысль. – 1994, № 11.

Нельга О. Соціологія виборчого  процесу: проблеми становлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000, № 2.

Петров О. В. Социологоческие  собирательные технологии, –Днепропетровск, 1998.

Пилипенко В. Соціологічна наука  та електоральні процеси в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1999, № 4.

Райман Р. Г. Электоральное  исследование: сущность и технология // Соц. иссл. – № 9.

Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. –К.: Вища освіта, 2003.