Становлення та розвиток соціологічної думки в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2013 в 20:44, реферат

Описание

Соціологічна думка формувалась у контексті розвитку цивілізацій. Перші погляди на проблеми суспільства, місце в ньому, у людини виникли не як окремі знання, а в нерозривному зв’язку з міфологією. З розвитком людини і суспільства міфологічне сприйняття і тлумачення дійсності поступається відображенню його в опоетизованих оповідях, сказаннях, епосах. У Середньовіччі соціологічна думка формується в тісному зв’язку з релігією, норми та правила визначаються християнськими канонами. На зміну приходить епоха Ренесансу, що дає новий етап у формуванні соціологічної думки. Кожна історична епоха несла нове сприйняття світу у людей, а отже, можна виділити загальні моменти у формуванні для всього суспільства в цілому, але все ж для кожної країни ці процеси проходять неоднаково.

Содержание

1.Вступ
2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Україні
3. Список використаних джерел

Работа состоит из  1 файл

Esse_Mikhno_Anastasiyi.doc

— 67.00 Кб (Скачать документ)

Найвидатнішим фундатором української соціологічної  думки був Михайло Грушевський (1866-1934)- видатний український вчений, історик світового рівня, енциклопедист-просвітник, етнолог, фольклорист, видатний державний діяч, перший «президент Української Народної Республіки». Він вперше почав застосовувати в українській історіографії  історично-соціологічний метод розроблений на межі ХІХ і ХХ ст. європейським позитивізмом, започаткував перший Український соціологічн6ий інститут у Відні в 1919р. Головний напрям діяльності спрямовує на обґрунтування історично, теоретично та юридично право українського народу на власну державу, він довів, що український народ існує як окремий історичний культурний суб‘єкт. Вчений пропаганду вав ідеї соціальної єдності, гармонії, громадянського миру на демократичних засадах, які є актуальні і сьогодні.

4) радянський період.

Соціологію радянського  періоду можна вважати однією із найвідсталіших наук як в Україні, так і в цілому колишньому СРСР. До цього призвели такі фактори:

1) майже повний  контроль партії над плануванням,  тематикою та проведенням соціологічних  досліджень;

2) відсутність  самостійного статусу соціології  як науки та її обожнення з історичним матеріалізмом у плані вихідних методологічних засад;

3) протидія соціологічним  дослідженням, з одного боку, на  ідеологічному грунті, а з другого  – на патріотичному, коли більш-менш  об’єктивні наукові розвідки, які  відхилилися від партійної лінії, діставали ярлика „націоналістичних ”;

4) обмеженість  державної соціальної статистики  та часто її недостовірність;

5) відсутність  належних умов для підготовки  висококваліфікованих спеціалістів, у тому числі і за кордоном;

6) нерозвинутість  наукових зв’язків із зарубіжними соціологами.

До цього слід додати, що результати соціологічних  досліджень у більшості випадків приховувались, а рекомендації соціологів здебільшого не враховувались

 

 

 

 

 

 

      Список використаних джерел

 

 

 

1. Грушевський  М. Філософська і соціологічна думка. — 1992. — №7. 
 
2. Драгоманов М. П. Вибране. — К., 1991. 
 
3. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології: від античності до початку ХХ ст. — К., 1993. 
 
4. Степаненко В. Українська соціологія в пошуках себе // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 11, 12. 
 
5. Танчер В. Українська соціологія — нелегкий шлях до теорії // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 11, 12. 
 
6. Соціологічна думка України: Навч. посібник / М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук та ін. — К., 1996.

 

7.Городняненко  В. Г. Підручник з соціології  для вищих навчальних закладів, 2003

 

8. http://politics.ellib.org.ua/pages-1043.html

 

9. http://pidruchniki.ws/12800528/sotsiologiya/sotsiologichna_dumka_ukrayini




Информация о работе Становлення та розвиток соціологічної думки в Україні