Технології соціальної роботи із жертвами сімейного насилля

Тому, необхідно  пам'ятати, що всі наслідки або симптоми, виниклі в результаті дії травмуючих подій, впливають один на одного і  зазнають динамічні зміни.  
Проаналізувавши всі вище перелічені характеристики жінок - жертв сімейного насилля, у корекцію негативних станів потрібно включати:  
- соціальну роботу з налагодження зв'язків;  
- педагогічну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спілкування (вирішення конфліктів, адекватне висловлювання), адекватне мислення і ставлення до себе, прийняття рішень та психологічного захисту, сприяння підвищенню рівня самооцінки жінки;  
- психологічну роботу зі зняття відчуття провини, емоційної та фізичної релаксації. Маючи на увазі всі ці соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок - жертв домашнього насилля, вважається провести доцільну комплексну корекційну роботу, основна мета якої - підвищення самооцінки жінок. [5] 

4. Методи соціальної  роботи з жертвами сімейного  насилля.

Першочерговим завданням фахівця, який надає допомогу дітям, що піддалися сімейному насильству. перш за все - соціального педагога, є проведення діагностичного обстеження сім'ї з метою встановлення причин наявних порушень у дитини. Серед  цих причин можуть бути алкоголізм, наркоманія, домашнє насильство або  психічні захворювання, які, можливо, зажадають  вживання екстрених заходів для  забезпечення безпечних умов для  дитини. З іншого боку, причиною насильства над дитиною може бути низька батьківська  ефективність, відсутність навиків  виховання і спілкування з  дитиною, але батьки готові до зміни  своєї поведінки по відношенню до дітей і йдуть на співпрацю. Повна  оцінка причин наслідків насильства у дитини повинна включати:  
- Встановлення природи (етіології) порушень, що є у дитини  
- Ідентифікація чинників ризику насильства з боку сім'ї  
- Визначення характеру необхідних змін в сім'ї  
- Визначення необхідності втручання з боку органів опіки і інших служб для того, щоб вилучити дитину з небезпечної для її здоров'я ситуації або змінити її. [5] 
Окреслення глибини проблеми насильства, його впливу на життя людини раніше було спрямоване здебільшого на фізичні аспекти. Розгляд цих проблем крізь призму психосоціальних наслідків спрямований на розвиток нових перспектив її поділення. Це доводить необхідність організації конструктивнішого підходу до системи підтримки жертв сімейного насилля що включав би форми та методи роботи і стратегій допомога потерпілим від сімейного насилля.  
Тому до вирішення проблеми сімейного насилля необхідно підходити конструктивно, шукаючи найоптимальніші способи вирішення цієї проблеми, комплексно застосовуючи їх і лише тоді можна буде досягнути ефективних результатів.  
Під час написання творчої роботи було вивчено та проаналізовано основні соціально-педагогічниі та психологічниі характеристики жінок та дітей - жертв домашнього насилля. А також було розроблено загальні шляхи корекції основних соціально-педагогічних та психологічних проблем жінок та дітей - жертв домашнього насилля.  
Та для повного вирішення даного питання необхідно піднести його на рівні держави, щоб кожен задумався і почав вирішення цього питання з роботи над собою, усвідомлення важливості вирішення проблеми сімейного насилля, і лише тоді можна говорити про ефективне вирішення цієї проблеми.  
Держава також повинна піклуватися про розвиток і належне функціонування соціально-психологічних служб, про підготовку кваліфікованих психологів та соціальних педагогів, адже саме їхня діяльність повинна приносити найширші та найефективніші результати щодо вирішення проблеми сімейного насилля серед українських сімей. 

5. Центри соціальної  допомоги сім'ї та дітям.

Центр екстреної  психологічної допомоги, який покликаний знижувати психологічний дискомфорт, рівень агресії, у людей включаючи  аутоагресію і суїцидальні спроби. Формування психологічної культури, зміцнення психічного здоров'я та атмосфери психологічної захищеності  населення в тому числі дітей  та підлітків. Завданнями центру є: забезпечення доступності і своєчасності психологічної  допомоги по телефону, для громадян не залежно від їх соціального  статусу і місця проживання. Напрямок абонентів до інших служб організаціям та установам, де їх запити можуть бути задоволені. Змістом діяльності центру є надання заочних (по телефону) психолого-соціальних послуг усім звертаються громадянам. [6]

Соціальний притулок для дітей і підлітків, в якому виявляється соціологічна, психокорекційна та інші форми допомоги з ліквідації кризових ситуацій у родині. Притулок призначений для дітей та підлітків від 4 до 18 років, у тому числі для дітей зазнали будь-яких форм фізичного або психічного насильства. Дітям надається первинна психологічна допомога, персонал проводить первинний медичний огляд і в разі необхідності направляє до стаціонарної медичної установи. 
Крім того, можуть функціонувати установи соціальної допомоги, створені на позавідомчої основі, наприклад, кризовий центр для жінок з телефоном довіри, в тому числі зарубіжними організаціями або з їх допомогою, концесіями, приватними та громадськими організаціями.

Важливо, щоб діяльність цих різноманітних організацій не порушувала права жінок, допомагати яким вони покликані, була прозора для контролю в плані змісту і методів роботи, а також була інформаційно доступна всім нужденним у ній. 
Треба відзначити, що діяльність соціальних організацій та кризових центрів повинна бути спрямована на вирішення проблем жінок і дітей - жертв насильства. Створення та функціонування цих організацій є необхідною умовою існування будь-якого цивілізованого суспільства. 
Завданнями кризових центрів є: 
надання соціальної, психологічної, юридичної та іншої допомоги; 
соціальна реабілітація членів сім'ї; 
надання допомоги у вирішенні конфліктних ситуацій в сім'ї, здійснення соціального контролю над поведінкою членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї; 
надання притулку постраждалим від насильства членам сім'ї. [6]

Досягнення поставлених  завдань реалізується в результаті спільної роботи професійних психологів, дитячих лікарів, фахівців соціальної роботи. У результаті їхніх зусиль проблемним сім'ям надається підтримка  у вирішенні конфліктних ситуацій, надається психологічна підтримка  постраждалим від насильства. 
Створення нових центрів сприяє інформуванню населення, а також більш ефективної адаптації та реінтеграції нормальне життя жертв насильства. 

Крім того, одну з важливих ролей у попередженні насильства в сім'ї, грає спеціаліст соціальної роботи. У його безпосередні функції входитиме проведення просвітницької роботи серед населення, виявлення  неблагополучних сімей, соціальний контроль над членами не благополучних  сімей, у разі необхідності передача справи до правоохоронних органів, а  так само органи опіки.  
Спеціаліст соціальної роботи є ключовою фігурою і сполучною ланкою між різними структурами у допомозі жертвам домашнього насильства, то і вимога до цих фахівців високі.

Світова практика свідчить про те, що фахівець соціальної роботи надаючи професійну допомогу своєму клієнту, зобов'язаний володіти теоретичними та практичними знаннями в області медицини і охорони  здоров'я. 
Діяльність фахівця соціальної роботи характеризується, щонайменше, трьома різними підходами до втручання у проблему, якими визначаються варіації їх професійних функцій. Ці підходи позначаються як виховання, фасилітація, адвокатування. 
Виховний підхід дозволяє фахівцеві з соціальної роботи виступати в ролі вчителя, консультанта, експерта. Давати раду, навчати. 
Фасілітатівний підхід виконує роль підсобника або помічника, прихильника або посередника в подоланні проблеми. Пояснення ситуацій, мобілізація внутрішніх ресурсів. 

Домашнє насильство часто може носити прихований характер. Не тільки гвалтівник, але і жертва нерідко докладає всіх зусиль, щоб не 'винести сміття з хати "або із-за почуття сорому, або зі страху, або через відчуття безпорадності, неможливості щось змінити на краще, а іноді просто по незнання. Тому проблема виявлення випадків і причин домашнього насильства та формування активної установки на зміну сценарію - це складна і важлива професійне завдання фахівців соціальної роботи, що вимагає високого рівня кваліфікації, уміння налагодити контакт і створити атмосферу безпеки і довірливості. [7]

Фахівці соціальної роботи курують сім'ї з подібними проблемами, є "керуючими випадком". Тим не менш, безсумнівно, головний акцент в їх роботі ставиться на жертвах. Взаємодія з ними відбувається в самих різних формах. 
Фахівцям соціальної роботи доводиться стикатися з широко поширеними міфами з приводу домашнього насильства. Наприклад, один з них - це думка про те, що домашнє насильство над дітьми - рідкість, а якщо проводиться, то психічно ненормальними батьками. Наприклад, в роботі з судовими органами фахівці соціальної роботи можуть зіткнутися з перешкодою у вигляді послідовників теорії активізації, згідно з якою жертва завжди сама провокує насильника, і тому в багатьох випадках він сам, в деякому розумінні, є жертвою, а тому й не винен. [7] 
Таким чином, соціальні працівники Центру можуть бути залучені до громадської або адміністративну діяльність і здійснення контактів з багатьма офіційними чи лікувальними структурами. Спеціаліст соціальної роботи повинен добре уявляти, що є областю його компетенції, а також, до яких фахівцям, до яких установ необхідно направити його клієнта, на підставі яких критеріїв вибрати консультанта з тих чи інших питань, як, у якій послідовності організувати процес поступової реабілітації клієнта . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

Насильство - це проблема, яку не можна не помічати. Насильство - дія, за допомогою якого добиваються необмеженої влади над людиною, повного контролю поведінки, думок, почуттів іншої людини. Способами досягнення подібної влади та контролю є приниження, образу, погрози, залякування, маніпуляції, шантаж, загроза фізичного впливу, надмірне обмеження, а так само використання фізичного, психологічного, сексуального та економічного насильства.

Оскільки випадки насильства в офіційних статистичних даних зазвичай не виділяються в окрему категорію і складають значну частку прихованої від очей злочинності, то справжні масштаби різних видів насильства визначити важко. Незважаючи на брак даних про масштаби насильства в його різних формах і проявах, наявної інформації достатньо для того, щоб привернути до цього явища широку увагу.

Технології соціальної роботи з жертвами сімейного насильства, що зазнають насильство виявляються на базі соціально - реабілітаційних центрів допомоги сім'ї і дітям, припускають: індивідуальне консультування, що дозволяє більш повно концентруватися на особистому житті; групи підтримки; тренінги впевненості у собі, безпечної поведінки, самооборони; телефон довіри та інші . Фахівцями центрів проводиться не тільки реабілітаційна робота, але також профілактика і соціальний патронаж, що дозволяє вирішувати проблему насильства над жінками комплексно. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної  літератури

1. Мінакова К. Основні соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінки – жертви сімейного насилля // Соціальна педагогіка.-2005.-№2.-С.43-47

2. Савчук О.М.  Стратегії роботи із співзалежними  жінками, які зазнають насилля  в сім’ї // Практична психологія  та соціальна робота. -2003.-№4.-С.51-60  
3. Савчук О.М. Об’єктивізація впливу тренінгу асертивності на психологічний стан жінок, які зазнали насильства // Практична психологія та соціальна робота. -2003.-№6.-С.74-76

4. Сафонова Т.Я.  Жесткое обращение с детьми // Практична психологія та соціальна  робота.- 2007.-№2.- С.17-29  
5. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.- 2006.-464с.

6. Забелина Т.А. Женщина и насилие. /Т.А. Забелина - М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. - 105 с.

7. Елисеев Д. Жестокое обращение с детьми как проблема современного общества. / Д. Елисеев - М.: Свобода, 2001 - 386 с.