Фінансова криза на підприємстві

     5. Підбір санатора.

     6. Підготовка бізнес-плану санації.

     7. Розрахунок ефективності санації.

     8. Затвердження бізнес-плану санації. 

     9. Моніторинг реалізації заходів  бізнес-плану санації.

     Мета  санації вважається досягнутою, якщо вдалося за рахунок зовнішньої фінансової допомоги або заходів реорганізацій  нормалізувати господарську діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкротом з подальшою його ліквідацією. 
 

Реструктуризація  підприємства

      У комплексі фінансово-економічних  та організаційно-правових заходів  з фінансового оздоровлення підприємства-боржника важливе значення має реструктуризація (реорганізація).

      Реструктуризація  підприємства означає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і  технічних заходів, спрямованих  на реорганізацію підприємства, зокрема  шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. [4]

      Реструктуризація  передбачає передусім аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства, який має  містити оцінку загальної вартості майна підприємства, активів і пасивів його балансу, їх структуру, аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, прибутковості та рентабельності виробництва, а також розрахунок коефіцієнтів абсолютної ліквідності та платоспроможності, які характеризують рівень фінансового стану підприємства.

      На  основі даних аналізу робиться висновок щодо ліквідації підприємства через  процедуру оголошення його банкрутом  або реорганізації.

      У разі прийняття рішення про реорганізацію  підприємства розробляється проект заходів реорганізації, який має включати:

      • економічне обґрунтування необхідності реструктуризації;

      • пропозиції щодо методів реструктуризації;

      • витрати на реструктуризацію та джерела  їх покриття;

      • заходи вирішення фінансових, соціальних та інших проблем, пов'язаних з реалізацією проекту реструктуризації підприємства.

      Реструктуризація (реорганізація) підприємства може передбачати  такі заходи:

      • заміну керівника підприємства;

      • відокремлення від підприємства непрофільних структурних підрозділів;

      • продаж зайвих основних фондів та устаткування;

      • розподіл великих підприємств на невеликі;

      • часткову або повну приватизацію або часткове закриття;

      • проведення процедури банкрутства та ін. [11]

      Реструктуризація  може бути: фінансова, оперативна, стратегічна.

      Фінансова реструктуризація передбачає зміну структури та розмірів власного й позикового капіталу, інших пасивів підприємства. При цьому структуру пасивів можна змінювати шляхом:

      • відстрочення погашення кредиторської  заборгованості;

      • одержання додаткових кредитів;

      • списання заборгованості або її частки;

      • збільшення статутного фонду;

      • зниження процентної ставки із заборгованості;

      • заморожування інвестиційних вкладень;

      • отримання від інвесторів нових  інвестицій.

      Оперативна  реструктуризація полягає у визначенні головних видів діяльності й розробці конкретних пропозицій, а також заходів ліквідації недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємства з мінімальними витратами. Вона здійснюється в короткостроковому періоді тоді, коли підприємство підвищує платоспроможність та ліквідність за рахунок власних ресурсів при здійсненні санаційної реструктуризації. Основними шляхами такої реструктуризації можуть бути:

      • скорочення чисельності працюючих;

      • вдосконалення організації виробництва;

      • вдосконалення управління грошовими потоками;

      • економія витрат;

      • виключення збиткових видів діяльності;

      • підвищення контролю за якістю продукції  та витрачанням фінансових ресурсів.

      Стратегічна реструктуризація полягає в розробці та вжитті довгострокових заходів вдосконалення виробництва та поліпшення фінансового стану підприємства і здійснюється за рахунок залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. Основними шляхами цієї реструктуризації можуть бути:

      • зміна організаційної структури  підприємства та власності;

      • впровадження нових технологій;

      • придбання та встановлення нового обладнання;

      • розробка нових видів продукції;

      • пошук нових ринків збуту;

      • підвищення кваліфікації персоналу.

      Показниками ефективності реструктуризації підприємств можуть бути:

      • підвищення продуктивності праці за рахунок запровадження системи сучасних машин, автоматизованих ліній та ін.;

      • зниження витрат виробництва;

      • досягнення і збільшення прибутковості;

      • збільшення обсягів виробництва  та продажів продукції;

      • збільшення грошових надходжень;

      • поновлення платоспроможності та ліквідності. [11] 

 

Висновок 

     Фінансові кризи характеризують протиріччя в  стані фінансової системи чи фінансових можливостях фірми. Це кризи грошового  вираження економічних процесів. Неплатоспроможність виступає основною ознакою фінансової кризи в будь-якій соціально-економічній системі

     Фінансова криза – це фаза розбалансованої  діяльності підприємства та обмежених  можливостей впливу його керівництва  на фінансові відносини, що виникають  на цьому підприємстві.

     Діагностика фінансової кризи підприємства є узагальненням всіх складових економічної стратегії. Її головним завданням є визначення потенційних можливостей кризових ситуацій та банкрутства, і формування заходів їх запобігання. Фундаментальна діагностика банкрутства підприємств характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, яка здійснюється на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

     Особливе  значення для підприємств, що знаходяться  в кризовому стані, має формування і реалізація напрямків антикризового управління. У стабілізаційну програму перш за все має входити комплекс заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства. Мета санації вважається досягнутою, якщо вдалося за рахунок зовнішньої фінансової допомоги або заходів реорганізацій нормалізувати господарську діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкротом з подальшою його ліквідацією.

     У комплексі фінансово-економічних  та організаційно-правових заходів  з фінансового оздоровлення підприємства-боржника важливе значення має реструктуризація (реорганізація).  
 

 

Список  використаної літератури 

1. Антикризове фінансове управління підприємством: Навч. посіб./ Салига С.Я., Ляшенко Є.І., Дацій Н.В. та ін. - К.: ЦУЛ, 2005. - 208 с

2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. - К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.

3. Єлецьких С. Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник для вузів / С.Я. Єлецьких, Г.В. Тельнова. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 175 с.

4. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-ХІІ від 14.05.92 р.

5. Копилюк О.І.,Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібник. – 2005. – 168 с. 18. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Х.: Фактор, 2002.

6. Крамаренко Г.О. Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 520 с.

7. Кривов'язюк І. В. Антикризове управління. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2008. – 374 с.

8. Проблеми теорії і практики менеджменту: навч.-метод. посіб./ [ Андрушків Б. М., Вівчар О. І., Гевко В. Л. та ін. ].- Тернопіль: Терно-Граф, 2009.- 312 с.

9. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.

10. Управління фінансовою санацією підприємства [Текст] : підручник / Н. М. Тюріна, Н. С. Карвацка. - Львів : Новий Світ-2000, 2008. - 395 с.

11. Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.

12. О.О. Шапурова Антикризове управління підприємством // Актуальні проблеми економіки №8, 2008