Контрольна робота з "Антикризового менеджменту"

   МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

   НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 

   Кафедра менеджменту 
 
 
 

   Контрольна  робота

   З предмету : «Антикризовий менеджмент.» 
 
 
 
 
 

   Виконала:

   Студентка групи МзМЕН

   Захарчук  Діана Ігорівна   
 
 
 

   Київ 2011

   ПЛАН

І. Дати визначення термінам

II. Дати відповідь на теоретичні питання

III. Діагностика фінансового стану підприємства за інтегральною оцінкою ймовірності банкрутства студенти здійснюють використовуючи відповідні алгоритми розрахунку (з використанням звітності підприємств)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   І. Дати визначення наступним  термінам:

12. Явне банкрутство, оцінка бізнесу, ринкова вартість, інвестиційна вартість, внутрішня (фундаментальна) вартість.

Явне  банкрутство характеризується неспроможністю підприємства сплачувати свої борги. Тут виникає невідповідність грошових потоків і зовнішні конфлікти з партнерами. Об’єктивним виходом з цієї ситуації є санація або порушення процедури банкрутства.

Оцінка  бізнесу - це визначення вартості компанії як майнового комплексу, здатного приносити прибуток його власникові. При проведенні оцінки визначається вартість всіх активів компанії: нерухомого майна, машин й устаткування, складських запасів, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Крім того, окремо оцінюється ефективність роботи компанії, її минулі, дійсні й майбутні доходи, перспективи розвитку й конкурентне середовище на даному ринку, а потім проводиться порівняння оцінюваної компанії з підприємствами-аналогами. На підставі такого комплексного аналізу визначається реальна оцінка бізнесу, як майнового комплексу, здатного приносити прибуток.

Ринкова вартість (англ. market value) — сума ринкової капіталізації і чистого боргу компанії. Це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку відповідного майна на дату оцінки внаслідок угоди, укладеної між покупцем та продавцем, після відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу.

Інвестиційна  вартість- це вартість активів, що розглядаються як внесок у реалізацію певного інвестиційного проекту (визначається виходячи з бізнес-плану цього проекту); вартість об'єкта, яка враховує індивідуальні вимоги інвестора до інвестицій. Це вартість, , яка визначається виходячи з потенційної прибутковості об'єкта за наявності додаткових умов продажу, інвестування і т. д.

Внутрішня (фундаментальна) вартість - аналітична оцінка об’єкта нерухомості, яка базується на знаннях та обліку його фінансового стану, а також перспектив одержання прибутку та чистого доходу. Розрахунок внутрішньої вартості можливий за наявності доступу до повної інформації про оцінювальний об’єкт. Вартість,що обумовлена як оцінка, отримана внаслідок уважного й узгодженого вивчення всіх характеристик фірми і ринкових факторов.

   II. Теоретичні питання:

     1.Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство (ліквідаційна процедура).

     Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі  провадження справи про банкрутство.

     До  боржника в процесі провадження  справи про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

     розпорядження майном боржника;

     мирова  угода;

     санація (відновлення платоспроможності  боржника);

     ліквідаційна  процедура.

     З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банкрутству суб'єктів господарювання, обов'язок вжиття яких покладається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. До таких заходів належать:

     надання боржнику фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами;

     взяття  на себе зобов'язань перед особами, що падали фінансову допомогу боржникові;

     досудова  санація державних підприємств, що провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших  джерел фінансування (обсяг коштів для проведення досудової санації  державних підприємств за рахунок  коштів Державного бюджету України  щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 "Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств".

     Ліквідаційна  процедура у справі про банкрутство

     Ліквідаційна  процедура у справі про банкрутство - це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом  заборгованості банкрута шляхом продажу  майна банкрута та проведення розрахунків  по його боргах. Тривалість ліквідаційної процедури - 12 місяців, яка може бути продовжена господарським судом ще на 6 місяців. Забезпечення проведення цієї процедури покладається на ліквідатора.

     Ліквідатор - фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до кандидата ті ж самі, що передбачені щодо керуючого санацією.

     Ліквідаційна  комісія (її склад) призначається господарським  судом за клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів. Ліквідатор виконує такі повноваження;

     здійснює  функції органів управління (керівника) банкрута;

     приймає до свого відання майно банкрута, управляє та розпоряджається ним;

     здійснює  інвентаризацію та оцінку манна банкрута;

     вживає  заходів щодо виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (включаючи дебіторську заборгованість);

     - очолює ліквідаційну комісію  та формує ліквідаційну масу, до складу якої включаються:  усі види майнових активів  (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання та дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені під час ліквідаційної процедури (за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку); речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування (особливості правового режиму окремих категорій майна з огляду на формування ліквідаційної масі/ банкрута визначаються ст. 26 Закону: 1) майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя; 2) індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси);

     звільняє  працівників банкрута згідно з трудовим законодавством;

     заявляє в установленому порядку заперечення  по заявлених до боржника вимогах  поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження  у справі про банкрутство, і є несплаченими;

     подає до господарського суду заяви про  визнання недійсними угод боржника, укладених  до порушення провадження у справі про банкрутство, не викопаних повністю чи частково, за наявності передбачених Законом підстав (якщо: виконання договору завдає збитки боржнику; договір є довгостроковим (понад рік); виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника);

     вживає  заходів, спрямованих та пошук, виявлення  та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

     забезпечує  здійснення оцінки майна банкрута (майно, та яке звертається стягнення  у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про  оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; у разі продажу манна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю; для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їхніх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів;

     реалізує  майно банкрута в установленому  порядку (оповіщення через засоби масової інформації про погодженні! з комітетом кредиторів порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна; застосування, як правило, конкурентних способів продажу майна; акумуляція коштів, отриманих від продажу майна банкрута, на основному рахунку боржника) та здійснює інші повноваження.

     Наявні  та отримані від продажу майна  та інші кошти банкрута спрямовуються  та задоволення вимог кредиторів відповідно до такої черговості: У  першу чергу задовольняються:

     а) вимоги, забезпечені заставою;

     б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових

     відносин  у разі звільнення працівника до порушення  зазначеної справи, грошової

     компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки

     працівникам, які мають дітей, право та які  виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство  чи припинення трудових відносин, інших  коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю

     на  роботі (оплата часу простою не з  вини працівника, гарантії на час виконання

     державних або громадських обов'язків, гарантії та компенсації при службових

     відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються  для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло

     протягом  трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

     в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

     г) втрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в  господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату

     державного  мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення

     справи  про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах

     інформації  про порядок продажу майна  банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у

     зв'язку з визнанням мирової угоди  недійсною; витрати арбітражного керуючого

     (розпорядника  майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням

     і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення

     аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх

     коштів; витрати на оплату праці арбітражних  керуючих (розпорядника майна,