Аудит готової продукції
як складової виробничих запасів
Зміст
Вступ
1. Мета й завдання аудиту
готової продукції як складової
виробничих запасів.
2. Нормативна база аудиту
виробничих запасів, особливості
нормативної бази
аудиту готової
продукції.
3. Предметна область досліджень.
4. Аудит готової продукції.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
В Україні
проведена значна робота, спрямована
на створення інституту аудиторства:
прийнято Закон України "Про
аудиторську діяльність", Аудиторською
палатою України розроблено і
затверджено національні нормативи
аудиту, кодекс професійної етики
аудитора, визначено порядок проведення
атестації фахівців на право
здійснення аудиту, порядок занесення
до Реєстру суб'єктів аудиторської
діяльності, визначено суб'єктів,
які підлягають обов'язковому
аудиту. Але подальшого вирішення
і вдосконалення потребують питання
законодавчого і нормативного
регулювання аудиторської діяльності,
методики проведення аудиторських
перевірок.
Аудит е
незалежною експертизою фінансової
звітності комерційних підприємств
уповноваженими на те особами
(аудиторами) з метою підтвердження
її достовірності для державних
податкових органів і власників.
Власники, і
насамперед колективні власники
- акціонери, пайовики, а також
кредитори, позбавлені можливості
самостійно переконатися в тім,
що всі численні операції підприємства,
найчастіше дуже складні, законні
і правильно відбиті в звітності,
тому що звичайно не мають
доступу до облікових записів,
у них нема відповідного досвіду,
і тому мають потребу в послугах
аудиторів.
Незалежне
підтвердження інформації про
результати діяльності підприємств
і дотримання ними законодавства
необхідно державі для прийняття
рішень в області економіки
й оподатковування.
Аудиторські
перевірки необхідні державним
органам, судам, прокурорам і
слідчим для підтвердження вірогідності
цікавлячої їхньої фінансової
звітності.
Потреба в
послугах аудитора виникла в
зв'язку з наступними обставинами:
можливість необ'єктивної інформації
з боку адміністрації у випадках
конфлікту між нею і користувачами
цієї інформації (власниками, інвесторами,
кредиторами); залежність наслідків
прийнятих рішень (а вони можуть
бути дуже значні) від якості
інформації; необхідність спеціальних
знань для перевірки інформації;
часта відсутність у користувачів
інформації доступу для оцінки
її якості.
Усі ці
передумови привели до виникнення
суспільної потреби в послугах
незалежних експертів, що мають
відповідні підготовку, кваліфікацію,
досвід і дозвіл на право
надання такого роду послуг. Аудиторські
послуги - це послуги посередників,
що установлюють вірогідність
фінансової інформації.
Наявність
достовірної інформації дозволяє
підвищити ефективність функціонування
ринку капіталу і дає можливість
оцінювати і прогнозувати наслідку
різних економічних рішень.
У даній курсовій
роботі мені потрібно розібратися
як проводиться аудит готової
продукції як складової виробничих
запасів. Виробничі запаси є
основою господарської діяльності
любого підприємства, це активи,
які утримують для подальшого
продажу, утримують для їх використання
к виробництві продукції, а
також які знаходяться в процесі
виробництва з метою продажу
готової продукції.
При розгляді
питань цієї курсової мені
потрібно визначитися з метою
й завданням аудиту, особливістю
нормативної бази, об’єктами аудиту
готової продукції як складової
виробничих запасів. Як приклад,
мною будуть використовувані
первинні документи та форми
№1, №2, №3 фінансової звітності
СТ "Оріон”.
1. Мета й
завдання аудиту готової продукції
як складової виробничих запасів
Запаси
- це предмети праці, які:
утримуються для подальшого
продажу за умов звичайної господарської
діяльності;
перебувають у процесі
виробництва з метою подальшого
продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання
під час виробництва продукції,
виконання робіт та надання послуг,
а також управління підприємством.
До виробничих
запасів відносять: сировину і
матеріали, купівельні напівфабрикати
та комплектуючі, готову продукцію,
паливо, тару і тарні матеріали,
будівельні матеріали, матеріали,
передані на переробку, запасні частини,
матеріали сільськогосподарського призначення,
інші матеріали.
Матеріальні
затрати становлять 57-68 % собівартості
продукції. Від достовірності
та об'єктивності відображення
в бухгалтерському обліку й
звітності операцій із виробничими
запасами залежить правильність
визначення основних показників,
які характеризують результати
господарської діяльності та
реальний фінансовий стан підприємства
(залишки оборотних коштів, темпи
їх обігу, собівартість, прибуток,
рентабельність, показники прибутковості
акцій тощо). Тобто від достовірності,
об'єктивності, правдивості та повноти
відображення господарських фактів,
пов'язаних із рухом виробничих
запасів, залежить правдивість
і неупередженість усіх суттєвих
для користувачів показників.
Законами
України "Про бухгалтерський
облік і фінансову звітність
в Україні" та "Про аудиторську
діяльність" визначено, що і
бухгалтерський облік, і аудит
забезпечують надання користувачам
фінансової звітності для прийняття
відповідних рішень повної, правдивої
та неупередженої інформації
про фінансовий стан, власний
капітал, результати діяльності
та рух грошових коштів підприємства.
Виходячи
з вимог чинного законодавства,
метою аудиту готової продукції
як складової виробничих запасів
є висловлення аудитором думки
про те, чи відповідає фінансова
інформація щодо руху і залишків
виробничих запасів на підприємстві
в усіх суттєвих аспектах нормативним
документам, які регламентують порядок
її підготовки і надання користувачам.
Бухгалтерський
облік забезпечує відображення
господарських фактів, а аудит
підтверджує їх достовірність,
законність та повноту відображення.
Розглядаючи завдання аудиту
виробничих запасів, необхідно
пам'ятати, що область аудиторського
дослідження виходить за межі
бухгалтерського обліку.
Згідно з
Законом України "Про аудиторську
діяльність" поняття аудиту розглядається
як перевірка публічної бухгалтерської
звітності, обліку, первинних документів
та іншої інформації щодо фінансово-господарської
діяльності суб'єктів господарювання
з метою визначення достовірності
їх звітності, обліку, його повноти
і відповідності чинному законодавству
та встановленим нормативам.
Для досягнення
основної мети аудиту, а також
задоволення потреб користувачів
в отриманні повної, правдивої
та неупередженої інформації
щодо виробничих запасів аудитору
необхідно виконати такі завдання:
перевірити правильність
визнання запасів активами суб'єкта
господарювання;
перевірити, чи відповідають
чинному законодавству методи оцінки
та обліку виробничих запасів в обліковій
політиці підприємства, та встановити,
наскільки вибір суб'єкта господарювання
є оптимальним;
встановити, чи дотримується
підприємство прийнятих методів
оцінки та обліку виробничих запасів;
перевірити й оцінити
стан внутрішнього контролю та системи
обліку виробничих запасів;
перевірити, чи здійснюється
контроль за збереженням виробничих
запасів у місцях їх зберігання та
на всіх етапах їх руху;
встановити, чи здійснюється
контроль за використанням виробничих
запасів у виробництві;
встановити, чи своєчасно
виявляються лишки виробничих запасів,
непотрібні для підприємства, з
метою їх реалізації чи обміну;
перевірити, чи правильно
та своєчасно здійснюється документальне
відображення операцій, і чи забезпечуються
достовірною інформацією користувачі
інформації із заготівлі, надходження,
відпускання та використання виробничих
запасів;
перевірити, чи правильно
та своєчасно здійснені господарські
операції з виробничими запасами відображаються
в бухгалтерському обліку та фінансовій
звітності;
встановити, чи немає на підприємстві
протизаконних дій, пов'язаних із рухом
виробничих запасів, суттєвих порушень
і помилок у бухгалтерському
обліку та звітності.
Загальне
визначення завдання аудиту виробничих
запасів полягає у встановленні
достовірності й повноти відображення
в бухгалтерському обліку та
звітності всіх господарських
фактів відносно залишків і
руху виробничих запасів.
2. Нормативна
база аудиту виробничих запасів,
особливості нормативної бази
аудиту готової продукції
Виникнення
реальних власників, інвесторів,
кредиторів, які бажають отримати
свої доходи у вигляді дивідендів,
процентів тощо, а також не
втратити своїх коштів, поряд
з іншими причинами привело,
з одного боку, до переходу
на ведення бухгалтерського обліку
і складання фінансової звітності
на підставі Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, а з другого
- до потреби суб'єктів господарювання
в послугах аудиту, особливо аудиту
виробничих запасів, частка яких
у собівартості продукції досить
значна.
Перед аудитором,
який проводить аудит виробничих
запасів, постає завдання: встановити
й підтвердити аудиторським висновком
дотримання суб'єктом господарювання
вимог чинного законодавства,
яке регулює бухгалтерський та
податковий облік із цього
питання.
Кількість
нормативних документів, що регулюють
господарські операції з виробничими
запасами, є досить значною, крім
того, вони часто змінюються та
є особливими для окремих
суб'єктів господарювання залежно
від галузі.
У таблиці
2.1 наведені групи нормативно-довідкової
документації, які можливо використовувати
при аудиті запасів як джерела
інформації, деякі з котрих можливо
подивитися у додатках.
Відповідно
до П(С)БО 9 до запасів відноситься
готова продукція. Аудит готової
продукції здійснюється в такій
же послідовності, що і виробничих
запасів, тобто перевіряється
повнота та своєчасність проведення
інвентаризації готової продукції
та контролюється виконання угод
з покупцями і замовниками
готової продукції.
Методологічні
основи формування в бухгалтерському
обліку інформації про готову
продукцію та її реалізацію
визначаються П(С)БО 9 "Запаси”,
П(С)БО 16 "Витрати” і П(С)БО 15 "Дохід".
Нормативна
база аудиту готової продукції
має у своєму складі:
1) Первинні
документи на оприбуткування
і реалізацію готової продукції:
приймально-звальні накладні;
накладні на внутрішні
переміщення;
товарно-транспортна накладна;
податкова накладна;
акти інвентаризації;
рахунки-фактури;
платіжні вимоги-доручення;
прибуткові ордера;
акти на брак.
2) Реєстри
аналітичного обліку:
картки складського обліку;
накопичувальні відомості
випуску готової продукції;
відомості результатів інвентаризації;
відомість №16.
3) Реєстри
синтетичного обліку:
журнали №4, 5, 5А;
оборотні відомості по
аналітичних рахунках;
відомості до журналів;
4) Головна
книга.
5) Фінансова
звітність:
Форми №1, №2, №3;
Декларація про прибуток
підприємства;
Податкова декларація з прибутку
на додану вартість.
У фінансовій
звітності готова продукція відображається
за найменшою із двох оцінок:
або за первинною вартістю (фактична
виробнича собівартість), або за
чистою вартістю реалізації.
Аудитор
повинен дослідити можливі випадки
перевитрат сировини і матеріалів.
Такі порушення можуть бути
пов'язані з незаконним списанням
матеріалів і сировини на виробництво,
застосуванням завищених норм
їх витрат, за рахунок чого
можуть утворюватися запаси сировини
і матеріалів, які в подальшому
будуть використані для виготовлення
неврахованої продукції. За участю
спеціалістів, а в разі потреби
незалежних експертів, перевіряється
відповідність виробленої готової
продукції вимогам стандартів
та технічних умов.
Для того,
щоб віднайти випуск неврахованої
продукції, аудитор повинен зіставити
кількість оприбуткованої продукції
по документах складу (відомостях
про передачу продукції на
склад, рапортах про виготовлення
продукції) з кількістю продукції,
за виготовлення якої нарахована
заробітна плата робітникам основного
виробництва (наряди, рапорти, маршрутні
листи), кількістю матеріалів, витрачених
на пакування продукції і списаної
тари (відповідні первинні витратні
документи).
Аудитор
ретельно перевіряє облік накладних
на відпуск готової продукції,
порядок їх видачі, для чого
проводить взаємну перевірку
з даними оплати рахунків покупців
(журнал 3, відомість аналітичного
обліку розрахунків з покупцями
і замовниками, відомість аналітичного
обліку розрахунків з різними
дебіторами, відомість аналітичного
обліку виданих та отриманих
векселів).