Аудит в системі фінансово-господарського контролю

     Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств у статиці після завершення господарських процесів (переважно, не менше одного разу на два роки). Функції ревізії (порівняно з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням керівній організації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків.

     Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Результати ревізії оформляються актом ревізії.

     Для проведення аудиту між власником-замовником і аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) - виконавцем укладається договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком. 

6. Предмет і метод  аудиторської діяльності

     Аудит оснований на оцінці стану відновних аспектів діяльності економічних систем окремих підприємств, комплексів. Тобто це оцінка достовірності фінансової звітності, яка містить інформацію про стан господарської діяльності підприємства. Підтвердження аудитором звітності є основною умовою взаємовідносин підприємства з податковою системою, акціонерами та ін. Реальність звітності - це основний об’єкт аудиту. Результати аудиту можуть бути висновки про стан об’єктів - реальність статей балансу, фінансовий стан, достовірність бухгалтерського обліку, законність, доцільність господарських операцій, можливий стан об’єктів в майбутньому - прогнозні економічні показники, якісні характеристики організаційної структури управління, системи обліку і контролю, які є результатами досліджень і проектних розробок.

     Отже, предметом аудиторської діяльності слід розглядати в двох аспектах: просторовому, коли мова йде про напрям аудиторської діяльності; і в часовому - коли ці напрямки торкаються минулого, теперішнього і майбутнього. Але в кожному  випадку оцінюється стан об’єкту аудиту і погляд на його предмет з точки зору часу і простору нічого не змінює.

     Таким чином, можна зробити висновок, що предметом аудиторської діяльності є стан економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик  системи, що знаходиться в сфері аудиторської оцінки.

     Предмет аудиторського контролю конкретизується, його об’єктами, які деталізують  кожну стадію відтворення суспільно-необхідного  продукту.

     Предмет аудиту має багато спільного з  предметом економічного аналізу, ревізії  і судово-бухгалтерської експертизи.

     Предмет аудиту конкретизується його об'єктами. Об'єктами аудиту є юридичні й фізичні  особи, при цьому перевірці підлягають окремі господарські засоби і процеси, сукупність яких характеризує виробничу  і фінансово-господарську діяльність підприємств і окремих посадових осіб за відповідний період, що складає поняття об'єктів контролю. До об'єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо. Є складні й прості об'єкти дослідження. До простих належать об'єкти, які містять декілька елементів. Наприклад, товарна продукція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо. До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, автоматизацію технологічного процесу відносять до складних об'єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході - вироблена продукція. Але ті елементи, які характеризують її, тобто фактори, що впливають на результативні показники (ефективність нової техніки), можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

     Таким чином, предмет аудиту має свою конкретизацію в об'єктах, що характеризуються контролюючими параметрами.

     Метод аудиту - це сукупність способів прийомів, за допомогою яких оцінюється стан вивчаючих об’єктів. Велику кількість  різних прийомів можна об’єднати  в три групи: визначення стану об’єктів в натуральному виразі співставлення, оцінка.

     Прийоми першої групи - це огляд, перерахунок, зважування, вимірювання, що дозволяють визначити  кількісний стан об’єкту.

     Прийоми другої групи дозволяють співставити  показники і визначити відхилення дійсного стану вивчаючих об’єктів від норм і нормативів, прогнозних показників в відповідності з якими вони повинні функціонувати.

     Прийоми третьої групи пов’язані з  оцінкою минулого, теперішнього і  майбутнього стану об’єкту. Оцінюється стан ресурсів, доцільність і законність господарських операцій, достовірність економічної інформації, методів і функцій управління та ін.

     Визначення  реального стану об’єкту в  натуральному виражені їх співставлення  і оцінка є методами аудиту. Вони використовуються по кожному об’єкту, тому що його вивчення так чи інакше полягає в визначенні дійсного стану і відхилення від базового, в оцінці відхилення по критеріям доцільності і законності.

     З цією метою широко використовують прийоми  статистики (групування, індекси), економічний аналіз (ланцюгові підстановки, балансовий метод і т.д.)

     Метод аудиторської діяльності сформувався  в системі прикладних економічних  наук, крім того, він характеризується використанням загальнонаукових методів  дослідження, що ґрунтуються на філософських принципах.

     Метод (від гр. methodos - дослідження) - це прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

     Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, Індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

     Аналіз - це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування  його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).

     Синтез (від гр. sinthesis - сполучення, поєднання, складання) - метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

     Індукція (від гр. induction - наведення) - метод  дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з  частиною їх, тобто способом виведення  висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак - синтетичного обліку).

     Дедукція (від лат. deduction - виведення) - метод  дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім  стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного обліку, а потім - аналітичного обліку).

     Аналогія - прийом наукових висновків, за допомогою  якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

     Моделювання - спосіб наукового пізнання, який ґрунтується  на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

     Абстрагування (від лат. abstrahere - відволікати) - прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних  понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).

     Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий) - дослідження  стану об'єктів за певними конкретними  умовами існування їх (виявлення  нестач в окремих магазинах).

     Системний аналіз - вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В  аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи  з усіма факторами, що впливають  на його функціонування. Він дає  змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

     Функціонально-вартісний  аналіз - це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає  проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо). Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

     Органолептичні  методи (від гр. organon - знаряддя, інструмент) - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний  контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

     Інвентаризація - перевірка стану об'єктів органолептичним  способом, тобто перевірка наявності  й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практично  інвентаризація - це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового обліку і встановлюється результат - нестача, надлишок, пересортиця, природний убуток.

     Контрольні  замірювання робіт - прийом фактичного контролю за дотриманням норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.

Найчастіше  контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних  і зданих за актом здавання-приймання  будівельно-монтажних робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних матеріалів).

     Вибіркові спостереження - прийоми статистичного  спостереження якісних характеристик  господарського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).

     Суцільні  спостереження - прийоми статистичного  спостереження фактичного стану  об'єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний  період).

Технологічний контроль - контроль якості продукції, її відповідності технічним умовам (контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу готової продукції).

     Хімічно-технологічний  контроль - контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторного аналізу встановлюють і смакові якості продуктів харчування).

Експертизи - експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитом зловживаннями порушено кримінальну справу.

     Службове  розслідування - сукупність прийомів перевірки  дотримання службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

     Експеримент - науково поставлений дослід з  метою аудиту для перевірки результатів  процесів, що плануються або виконані (експеримент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).

     Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні  розрахунки, економіко-математичні  методи, економічний аналіз тощо).

     Економічний аналіз - це система прийомів для  розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо). Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).