Банківська справа

 

ЗМІСТ 

1. ТРАСТОВІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ  4

1.1 Сутність та призначення  трастових операцій 4

1.2 Економічна сутність  трастових операцій 7

1.3 Функції трастових операцій 9

1.4 Трастові послуги 10

1.5 Всесвітній досвід трастових  операцій 12

2. МІЖНАРОДНІ БАНКІВСЬКІ  РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦЙЇ 13

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 21

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ТРАСТОВІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ

1.1 Сутність та призначення трастових операцій

Траст передбачає передачу майна однією особою (Засновником  трасту) у довірче користування іншій  особі (Керуючому) за умови, що Керуючий у своїх діях щодо цього майна  керується вимогами й інструкціями Засновника. Звичайно доходи від цієї власності, за вказівкою Засновника, призначені до виплати третім особам (бенефициарам).

Трастові (довірчі) операції являють собою операції комерційних  банків, пов'язані з управлінням  майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта  на правах його довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або за заповітом) банк набуває відповідних прав і  виступає розпорядником майна, включаючи  залишки коштів на банківських рахунках. Комерційні банки можуть виконувати довірчі операції як для приватних  осіб, так і для підприємств  та корпорацій.

Трастові операції, що здійснюються банком для фізичних осіб, включають:

1) уравління рухомим і  нерухомим майном особи за  її життя і на її користь  або на користь вказаної нею  третьої сторони (при цьому  до банку переходять повноваження  щодо розпорядження різноманітними  активами, визначення напрямів інвестування  коштів, розподілу і використання  доходів);

2) розпорядження спадщиною,  що передбачає: затвердження заповіту  в судових органах, виявлення  і збір усього майна, яке  підлягає передачі у спадщину, сплату боргів, податків, адміністративних  витрат, розподіл майна між спадкоємцями, надання їм особистих послуг  в разі потреби;

3) опікунство та забезпечення  збереження майна недієздатних  або частково недієздатних осіб, у тому числі неповнолітніх  спадкоємців;

4) виконання агентських  послуг, що передбачає:

а) збереження активів (оренда сейфів, зберігання цінних паперів, отримання  доходів за ними, а також обмін  чи погашення їх в разі необхідності);

б) управління активами клієнта  на правах його представника (у цьому  разі банк керує майном виключно згідно вказівок довірителя).

Трастові операції для  підприємств, фірм, корпорацій можуть включати:

1) розпорядження активами - насамперед портфелями цінних  паперів підприємств та організацій,  заставленим майном, під яке підприємства  випускають облігації, а також  коштами пенсійних фондів приватних  компаній;

2). різноманітні операції комерційних банків поділяються на наступні види; пасивні, активні, акцентні, розрахункові, факторингові, лізингові, трастові, торгово-комісійні.

Трастові операції. Довірчі (трастові) операції -- це операції, при  виконанні яких банк є довіреною  особою. В якості довірителів виступають окремі фізичні особи і корпорації, а також навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади. Для окремих лиць на довірчих початках банки керують  нерухомим майном, цінними паперами і грошовим капіталом. Прийняті для  керування цінні папери банк може продати з метою придбання  більш прибуткових паперів. При  передачі банку грошових капіталів  довіритель може наказати сферу їхнього  приміщення. Якщо таких указівок ні, банк за своїм розсудом пускає їх в  оборот. Часто банки на основі заповіту померлого чи, якщо немає заповіту, то за рішенням суду здійснюють операції по розділі майна між його спадкоємцями відповідно до існуючого законами. Якщо при цьому в числі спадкоємців  є неповнолітні, він може залишитися опікуном таких спадкоємців.

Банки виконують різні  трастові операції і для корпорацій. Нерідко корпорації передають банкам для керування пенсійні фонди, створювані за рахунок засобів робітників і  частково за рахунок самих корпорацій. Банки виступають як довірені обличчя  при випуску корпораціями облігаційних позик. Якщо облігації випускаються під забезпечення акцій дочірніх підприємств, то вони передаються банку як довіреній особі на весь період до погашення облігацій. При випуску облігацій під забезпечення нерухомим майном банк є власником титулу власності па таке майно. У даному випадку він захищає інтереси власників облігацій. Тому при необхідності йому надається право за своїм розсудом вирішувати питання з закладеним майном.

Банки виступають агентами по реєстрації випущених корпораціями акцій з метою недопущення  їхнього випуску понад дозволену  кількість, а також агентами по перекладу  акцій з одного обличчя на інше при їхньому продажі. Вони приймають  на збереження акції й облігації, що належать інвестиційним трестам, виконують операції по ліквідації майна  збанкрутілих підприємств і виплаті  засобів їх кредиторам. Облік майна, яким банк керує як довірче лице, ведеться окремо від його власного капіталу і позикових засобів,

У великих банків майно  складає дуже великі суми, у деяких перевищує розміри власних капіталів, позикових засобів і забезпечує їм мільйонні суми прибутку.

Основні переваги трасту:

- при коректному, завчасному плануванні траст здатний захистити передане в нього майно, від звернення щодо цивільно-правового або кримінально-виконавчого стягнення.

- траст дозволяє вирішити завдання створення легальної схеми контролю над активами при збереженні конфіденційності та відсутності необхідності для російського громадянина особисто виступати власником, керуючим або бенефіціаром активів.

- активи трасту в багатьох центрах звільнені від сплати місцевих податків.

- активи передаються під професійне управління, що може підвищити ефективність їхнього використання.

- траст забезпечує більше гнучкості й конфіденційності, аніж заповіт, дозволяє зберегти контроль над активами й упевненість у спадкуванні їх зазначеними їм особами у випадку смерті або недієздатності.

Структура трасту припускає, що ні засновник, ні бенефіціарний власник  юридично не можуть розпоряджатися майном, що перебуває у трасті, що, відповідно, захищає це майно від будь-яких виникаючих у тієї або іншої сторони  проблем. Траст можна визнати  незначним, якщо довести несумлінний  намір при його створенні (наприклад, боржник, якому загрожує банкрутство, передає в траст все своє майно, щоб обдурити кредиторів), однак  ризику незначності можна уникнути при правильному плануванні.

Основні фактори вибору юрисдикції для створення трасту наступні:

- наявність розробленої правової бази для функціонування трасту;

- вимоги до реєстрації трасту;

- вартість реєстрації й підтримки трасту;

- наявність надійного й кваліфікованого керуючого;

- географічна/транспортна/візова доступність;

- ризик визнання іноземних судових рішень і ступінь співробітництва з регулюючими органами іноземних держав;

- податкові переваги.

 

1.2 Економічна сутність  трастових операцій

Здійснюючи трастові операції , комерційні банки в специфічній  формі виконують функцію нагромадження  грошових капіталів й їхню мобілізацію  у виробництво. Використання трастових  операції дозволяє маскувати зрощування банківського капіталу з нефінансовим капіталом , оскільки банки вкладають  довірені їм капітали в акції й  облігації великих корпорацій і  компаній. Банкам дані операції(переважно  с цінними паперами)дозволяє встановити контроль над корпораціями , т.я. одержання  в довірче керування цінних паперів  означає передачу основних прав у  відношенні цих цінних паперів , за винятком права одержання доходу по них. Але в той же час , володіння акціями однієї компанії через траст, зв'язано не тільки із прагненням до контролю, але й більшим ризиком для банку.

Трастові операції доцільно використовувати в наступних  випадках.

Захист активів, тобто  можливість їх зберегти, у випадку  якщо виникає ризик звернення  щодо цивільно-правового або карного  стягнення (карне переслідування -- за прикладами далеко ходити не треба, підробка правовстановлюючих документів, використання адміністративного ресурсу  для “порівняно чесного відібрання”  майна);

Конфіденційність володіння, а саме коли для громадянина немає  можливості особисто виступати власником, керуючим або бенефіціаром активів, якщо йому, власникові, це важливо з  погляду статусу, або з погляду  зазіхань третіх осіб, ворожих поглинань  і т.д., щоб інформація про кінцевого  власника залишалася закритою;

Існує необхідність збереження оперативного контролю над активами;

Передача активів у  спадщину, тобто впевненість у  спадкуванні їх зазначеними їм особами  у випадку смерті або недієздатності. Крім того, трасти можуть служити засобом  створення більш респектабельного іміджу компанії, щоб наші та інші регулюючі  органи й контрагенти не ставилися  з підозрою (як, наприклад, до офшорних компаній). Передача активів під  професійне керування у випадку  активного залучення керуючого  може підвищити ефективність їхнього  використання, наприклад, для випадків управління майном в інтересах неповнолітніх  дітей або у випадку інвестування на фондовому ринку.

Не треба утворювати траст  у наступних ситуаціях:

- вартість активів не досить велика в порівнянні з витратами по створенню та підтримці трасту;

- існує необхідність відкрито виступати власником майна.

Механізм передачі залежить від виду майна. У більшості випадків активи зводяться до цінних паперів  і передаються керуючому в  траст відповідно до трастової декларації, що підписує клієнт.

Іншим варіантом є створення  приватної трастової компанії спеціально для керування активами клієнта. У цьому випадку, спочатку створюється  компанія, виходить ліцензія, потім  передається майно.

Комісійно-посередницька  діяльність комерційного банку полягає  у здійсненні різноманітних операцій за дорученням клієнтів за певну плату - комісію. До складу цих операцій належать: розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні, гарантійні та деякі  інші види банківської діяльності.

Провідне місце серед  зазначених операцій належить розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів, що визначається базовою функцією банків - посередництвом у платежах.

Розрахункові операції пов'язані  із здійсненням внутрішніх та міжнародних  безготівкових розрахунків за дорученням клієнтів шляхом перерахування коштів по рахунках у банку. В банківській  практиці розвинутих країн даний  вид операцій залежно від способу  організації розрахунків поділяється  на три основні групи: інкасові, акредитивні  та переказні.

Здійснюючи інкасові операції, комерційний банк за дорученням свого  клієнта на основі отриманих від  нього грошових документів стягує кошти  з боржників та зараховує їх на рахунок клієнта. Серед документів, що пред'являються до оплати, найбільше  поширення мають векселі та чеки.

 

1.3 Функції трастових операцій

У практиці діяльності трастів-відділів банків прийнято розділяти довірчі  операції на 2 групи :

- довірчі операції для фізичних осіб,

- довірчі операції для юридичних осіб.

До числа трастових  послуг, що надаються банками окремим  особам, відносяться:

- керування спадщиною,

- управління власністю на довірчій основі,

- виконання ролі опікуна та/або зберігача майна,

- виконання агентських посередницьких функцій.

Основні обов'язки виконавця  заповіту (трасту-відділу банку) укладаються  в наступному:

- він зобов'язаний отримати рішення суду, якщо воно необхідне;

- зібрати та забезпечити безпеку активи спадщини;

- сплатити адміністративні витрати та розрахуватися з боргами;

- розділити майно, що залишилося у відповідності з законом та волею заповідача між спадкоємцями та надавати їм інші послуги.

Значна частина послуг, що надаються компаніям банками, містить у собі наступні операції :

- управління пенсійними фондами корпорацій;

- участь у прибутку ;

- випуск облігацій ;

- тимчасове управління справами компанії у випадку її реорганізації або банкротства ;

- виконання платіжних функцій (погашення облігацій, виплата дивідендів) .

 

1.4 Трастові послуги

Велика кількість комерційних  банків приймають на себе функції  довіреної особи і виконують  в цій ролі різноманітні операції для своїх індивідуальних і корпоративних  клієнтів. Наприклад, бізнесмен хоче, щоб його син щорічно одержував  частину від капіталу, що знаходиться  у його батька в банку, а по досягненні повноліття отримав весь капітал. Деякі  комерційні банки не виконують жодних інших функцій, окрім трастової. Є три основні категорії трастових  послуг для фізичних осіб: