Бухгалтерська звітність підприємства, вимоги щодо складання і методика її аналізу

Перлік основних принципів  складання звітності та їх характеристика наведені у таблиці 1.1

 

Таблиця 1.1

Принципи підготовки фінансової звітності

Принцип	Загальна характеристика
Обачність	Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Повне висвітлення	Звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні результати господарської діяльності і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Автономність	Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим власне майно і зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.
Послідовність	Постійно (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Зміна облікової політики можлива тільки в передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку випадках і повинна бути обґрунтована і розкрита в примітках до фінансової звітності.
Безперервність	Оцінка активів і зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися і надалі.
Нарахування та відповідність  доходів і витрат	Для визначення фінансового результату діяльності звітного періоду необхідно співставляти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати грошових коштів.
Превалювання суті над формою	Операції обліковуються згідно з їх сутністю, а не тільки виходячи з юридичної форми.
Історична (фактична) собівартість	Пріоритетною с оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво і придбання.
Єдиний грошовий вимірник	Вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.
Періодичність	Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

 

 

2. Характеристика законодавчої та нормативної бази з питань складання бухгалтерської звітності підприємств малого бізнесу

 

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності  в Україні визначені Законом  України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV зі змінами та доповненнями.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних  осіб, створених відповідно до законодавства  України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Державне регулювання бухгалтерського  обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
• для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського  обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Основні законодавчі  та нормативні акти, що регулюють питання  складання та подання бухгалтерської звітності підприємств малого бізнесу  наведені у таблиці1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика законодавчої та нормативної бази з питань складання бухгалтерської звітності підприємств малого бізнесу

Документ	Коли і ким затверджений	Зміст
1	2	3
Закон України "Про  систему оподаткування" зі змінами  та доповненнями	25.06.91р. №1252-XII, Верховною Радою України	Визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та додержавних цільових фондів, а такожправа,обов'язки і відповідальність платників
Закон України "Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні" зі змінами  та доповненнями	16.07.99р. № 996-ХІV, Верховною Радою України	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності в Україні
Закон України "Про  державну підтримку малого підприємництва в Україні" зі змінами та доповненнями	19.10.2000р. №2063-III, Верховною Радою України	Визначає правові засади державної підтримки суб'єктів  малогопідприємництва незалежно від  форми власності
Наказ "Про затвердження Положення про спрощену форму  бухгалтерського обліку суб'єктів  малого підприємництва"	30.09.98р. №196, Міністерством фінансів України	Визначає суб’єктів  малогопідприємництва та надаєрекомендації  щодо ведення бухгалтерського обліку за спрощеною формою
Закон України «Про оподат-кування  прибутку підприємства» зі змінами  та доповненнями	22.05.97р. № 283/97-ВР, Верховною Радою України	Визначає платників  податку на прибуток підприємства, його ставки, об’єкт оподаткування, склад  валових доходів і витрат, порядок  розрахунку та сплати податку
Закон України «Про податок  на додану вартість», зі змінами і  доповненнями	03.04.97р. № 168/97-ВР, Верховною Радою України	Визначає платників  податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік  неоподатковуваних та звільнених від  оподаткування операцій, особливості  оподаткування експортних та імпортних  операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями	09.07.2008р. № 1058-IV, Верховною Радою України	Визначає принципи, засади і механізми функціонування системи  загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,призна-чення, перерахунку  і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом
Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами пов’язаними з народ-женням або похованням»	18.01.01р. № 2240, Верховною Радою України	Визначає правові, організаційні  та фінансові основи загально-обов'яз-кового державногосоціального страхування  громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей
Законом України "Про  загальнообов'язкове державне соціальне  страхування України на випадок безробіття"	02.03.2000р. N 1533-II, Верховною Радою України	Визначає правові, фінансові  та організаційні засади загально-обов'язкового державного соціально-го страхування  на випадок безробіття
Закон України «Про загальнообов’язкове дер-жавне соціальне страху-вання від нещасного випадку на виробництві та на випадок професійного захворювання, що викли-кало втрату працез-датності»	23.09.09р. № 1105-IV, Верховною Радою України	Визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загально-обов'язкового державного соціаль-ного страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві
Бюджетний кодекс України	21.06.2001р. № 2542-III, Верховною Радою України	Визначаються засади бюджетної системи України, її структура, прин-ципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відпові-дальність за його порушення
Декретом Кабінету Міністрів "Про місцеві податки і збори"	20.05.1993р. N 3293-XII, Верховною Радою України	Визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри  та порядок обчислення і спрямований  на зміцнення бюджетів місцевого  самоврядування
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	31.03.1999р. N 87, Міністерством фінансів України	Визначаються мета, склад  і принципи підготовки фінансової звітності  та вимоги до визнання і розкриття  її елементів
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»	28.05.1999р. N 137, Міністерством фінансів України	Визначається порядок  виправлення помилок, внесення та розкриття  інших змін у фінансовій звітності
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»	25.02.2000 р. N 39, Міністерством фінансів України	Визначає зміст і  форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові  результати (форма 2-м) та порядок заповнення його статей

 

 

 

 

3. Особливості складання бухгалтерської звітності в зарубіжних країнах

 

Фінансова звітність  — це система взаємозв’язаних  узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства, установи та результати діяльності за звітний період. Фінансову звітність ще називають бухгалтерською звітністю.

Таблиця 1.3

Призначення компонентів  фінансової звітності

Компонент	Призначення
Баланс	Інформація про фінансовий стан підприємства на певну дату
Звіт про прибутки та збитки	Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний  період
Звіт про зміни у  власному капіталі	Інформація про зміни  у власному капіталі звітного періоду
Звіт про рух грошових коштів	Інформація про надходження грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності впродовж звітного періоду
Виклад облікової політики та пояснювальні таблиці	Повне розкриття інформації про діяльність підприємства та обрані ним методи обліку

 

 

Компоненти фінансової звітності зв’язані між собою, оскільки відображають відповідні аспекти господарської  діяльності підприємства (див. табл. 1.3).

Елементи фінансових звітів — це сукупність однорідної інформації, що повинна включатись у фінансові звіти.

Річний звіт супроводжується  пояснювальною запискою до фінансового  звіту.

У більшості країн  світу застосовують типові форми  фінансової звітності, які розробляють  і затверджують у національному  масштабі. Так, для країн Європейського  Союзу форми й зміст річного фінансового звіту компаній регулює Четверта Директива ЄС, ухвалена 1978 р. Кожна країна — учасниця ЄС може уточнювати форми й зміст звітності залежно від своїх національних особливостей, зберігаючи загальні принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітності в національному масштабі не розробляють і не затверджують (США, Великобританія, Канада та ін.). Компанії (фірми) самостійно обирають форму подання звітів (більш чи менш докладну) відповідно до національних вимог щодо їх змісту та принципів формування.

У більшості країн  фінансову звітність складають  і подають для зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після  закінчення календарного (або так  званого фінансового) року. Але для  внутрішніх потреб її складають здебільшого з коротким інтервалом (щомісяця або щокварталу).

Підприємства України  складають і подають квартальну та річну звітність.

Обов’язкову адресу, куди підприємства повинні подавати звітність, регулює кожна країна окремо. Підприємства, установи та організації України подають квартальну чи річну фінансову звітність на такі адреси: власникам (учасникам, засновникам); органам, у сфері управління яких перебуває підприємство; Державній податковій інспекції; органу державної статистики. Фінансову (бухгалтерську) звітність складають на підставі даних фінансового обліку.

Для досягнення високого рівня достовірності фінансової звітності слід виконати необхідні  вимоги. Насамперед інформація фінансової звітності повинна ґрунтуватися на даних синтетичного й аналітичного обліку. До складання звітності в обліку повинні бути відображені всі господарські операції, що мали місце на підприємстві за звітний період.

Важливою вимогою й  умовою достовірності інформації, що подається у звітності, є інвентаризація, яку періодично проводять на підприємстві та яка є обов’язковою перед складанням річного фінансового звіту. Саме за допомогою інвентаризації контролюють та уточнюють наявність і вартість активів і пасивів підприємства.

Обов’язковою вимогою  до звітності є її порівнянність. Вона повинна забезпечувати порівнянність показників поточного звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Тільки на цій основі можна зробити правильні висновки про зміни у фінансовому стані, про тенденції розвитку підприємства.

Фінансова звітність підприємства переважно підлягає аудитуванню, тобто перевірці й підтвердженню незалежною аудиторською фірмою. Фінансову звітність за рік оприлюднюють тільки за наявності аудиторського висновку.

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

У загальному вигляді  баланс підприємства відображається такою  формулою (рівнянням):

 

 

бухгалтерська звітність малий бізнес

У різних країнах є  певні особливості групування статей балансу. У більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групують і розміщують згори вниз мірою зростання ліквідності господарських засобів (активів). Під ліквідністю засобів розуміють їх здатність перетворюватися, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за певний відтинок часу. На рис. 1.2 показано групування статей активу балансу за ознакою зростаючої ліквідності.

 

Рис. 1.3. Групування статей активу балансуза ознакою зростаючої ліквідності засобів

 

Статті пасиву балансу групуються й розміщуються згори вниз за ознакою скорочення термінів погашення заборгованості (рис. 1.3).

 

Рис. 1.4. Групування статей пасиву балансу

 

У США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу  групують у зворотному напрямку.

Щодо форми подання балансу в міжнародній практиці є дві найуживаніші форми, а саме:

• двостороння форма, за якою активи підприємства розміщують ліворуч (актив балансу), а зобов’язання й власний капітал — праворуч (пасив балансу);
• одностороння, або послідовна форма, за якою послідовно, згори вниз, розміщують актив і пасив балансу.

Для розкриття реального  фінансового стану підприємства величезне значення має оцінка статей балансу, тобто активів і пасивів  підприємства. Згідно із загальноприйнятим  принципом собівартості, оцінювання активів, що надходять на підприємство, здійснюють за фактичними витратами на їх придбання чи на власне виробництво. Однак у процесі господарської діяльності активи використовують, і відбувається зміна їхньої вартості. Певний вплив має також коливання цін на товарних і фондових ринках. Саме тому, відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, активи підприємства необхідно оцінювати й подавати в балансі за принципом чистого (нетто) стану.

Так, основні засоби відображаються в бухгалтерському балансі за їхньою первісною або відновною вартістю, сумою амортизації (зносу) та залишковою вартістю. Але у валюту балансу зараховують тільки залишкову вартість основних засобів. Так само в балансі відображають і нематеріальні активи.

Виробничі запаси оцінюють і подають у балансі за меншою з двох оцінок: первісною (фактичною) вартістю або ринковою ціною на дату складання балансу. Аналогічно оцінюють швидкореалізовувані цінні папери, інвестиції в акції, якщо їх частка в капіталі іншої компанії незначна. Дебіторську заборгованість оцінюють за поточним грошовим еквівалентом, тобто за фактичною величиною, визнаною кожною зі сторін. У бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають розгорнуто: за фактичною сумою, резервом сумнівних боргів і реальною сумою, можливою до одержання (чиста реалізаційна вартість). Останню зараховують у валюту балансу.

Під час складання  балансу підприємства здійснюють перерахунок  валютних статей (наявної іноземної  валюти, розрахунків і зобов’язань) у національну валюту за курсом на дату його складання. При цьому визначають курсові різниці, які обліковують і відображають окремо. В умовах інфляції підприємства періодично збільшують вартісну оцінку свого майна в порядку, передбаченому законодавством і стандартами бухгалтерського обліку.