Бухгалтерський облік

5. Підприємство  самостійно:  

- визначає  облікову політику підприємства;  

- обирає  форму бухгалтерського обліку  як певну систему реєстрів  обліку, порядку і способу реєстрації  та узагальнення інформації в  них з додержанням єдиних засад,  встановлених цим Законом, та  з урахуванням особливостей своєї  діяльності і технології обробки облікових даних;  

- розробляє  систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності  і контролю господарських операцій, визначає права працівників на  підписання бухгалтерських документів;  

- затверджує  правила документа-обороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;  

- може  виділяти на окремий баланс  філії, представництва, відділення  та інші окремі підрозділи, які  зобов'язані вести бухгалтерський  облік, з наступним включенням  їх показників до фінансової звітності підприємства.  

6. Керівник  підприємства зобов'язаний створити  необхідні умови для правильного  ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання  всіма підрозділами, службами та  працівниками, причетними до бухгалтерського  обліку, правомірних вимог бухгалтера  щодо дотримання порядку оформлення  та подання до обліку первинних документів.  

7. Головний  бухгалтер або особа, на яку  покладено ведення бухгалтерського  обліку підприємства (далі — бухгалтер):  

- забезпечує  дотримання на підприємстві встановлених  єдиних методологічних засад  бухгалтерського обліку, складання  і подання у встановлені строки фінансової звітності;  

- організує  контроль за відображенням на  рахунках бухгалтерського обліку  всіх господарських операцій;  

- бере  участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням  втрат від нестачі, крадіжки  і псування активів підприємства;  

- забезпечує  перевірку стану бухгалтерського  обліку у філіях, представництвах,  відділеннях та інших в окремих підрозділах підприємства.  

8. Відповідальність  за бухгалтерський облік господарських  операцій, пов'язаних з ліквідацією  підприємства, включаючи оцінку  майна і зобов'язань підприємства  та складання ліквідаційного  балансу і фінансової звітності,  покладається на ліквідаційну  комісію, яка утворюється відповідно  до законодавства.  

Стаття 9. Первинні облікові документи та реєстри бухгалтерського обліку  

1. Підставою  для бухгалтерського обліку господарських  операцій є первинні документи,  які фіксують факти здійснення  господарських операцій. Первинні  документи повинні бути складені  під час здійснення господарської  операції, а якщо це неможливо  — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування  обробки даних на підставі  первинних документів можуть  складатися зведені облікові документи.  

2. Первинні  та зведені облікові документи  можуть бути складені на паперових  або машинних носіях і повинні  мати такі обов'язкові реквізити:  

- назву  документа (форми); дату і місце  складання; назву підприємства, від  імені якого складено документ;  

- зміст  та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;  

- посади  осіб, відповідальних за здійснення  господарської операції і правильність її оформлення;  

- особистий  підпис або інші дані, що дають  змогу ідентифікувати особу, яка  брала участь у здійсненні  господарської операції.  

3. Інформація, що міститься у прийнятих до  обліку первинних документах, систематизується  на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.  

Дані  аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного  місяця.  

4. Реєстри  бухгалтерського обліку повинні  мати назву, період реєстрації  господарських операцій, прізвища  і підписи або інші дані, що  дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.  

5. Господарські  операції повинні бути відображені  в облікових реєстрах у тому  звітному періоді, в якому вони були здійснені.  

6. У разі  складання та зберігання первинних  документів і реєстрів бухгалтерського  обліку на машинних носіях  інформації підприємство зобов'язане  за свій рахунок виготовити  їх копії на паперових носіях  на вимогу інших учасників  господарських операцій, а також  правоохоронних органів та відповідних  органів у межах їх повноважень, передбачених законами.  

7. Підприємство  вживає всіх необхідних заходів  для запобігання несанкціонованому  та непомітному виправленню записів  у первинних документах і реєстрах  бухгалтерського обліку та забезпечує  їх належне зберігання протягом встановленого строку.  

8. Відповідальність  за несвоєчасне складання первинних  документів і реєстрів бухгалтерського  обліку та недостовірність відображених  у них даних несуть особи,  які склали та підписали ці документи.  

9. Первинні  документи та реєстри бухгалтерського  обліку можуть бути вилучені  у підприємства тільки за рішенням  відповідних органів, прийнятим  у межах їх повноважень, передбачених  законами. Посадова особа підприємства  має право у присутності представників  органів, які здійснюють вилучення,  зняти копії документів, що вилучаються.  Обов'язковим є складання реєстру  документів, що вилучаються, у  порядку, встановленому законодавством.  

Стаття 10. Інвентаризація активів і зобов'язань  

1. Для  забезпечення достовірності даних  бухгалтерського обліку та фінансової  звітності підприємства зобов'язані  проводити інвентаризацію активів  і зобов'язань, під час якої  перевіряються і документально  підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.  

2. Об'єкти  і періодичність проведення інвентаризації  визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли  її проведення є обов'язковим  згідно із законодавством. Розділ IV. Фінансова звітність Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності  

1. На  основі даних бухгалтерського  обліку підприємства зобов'язані  складати фінансову звітність.  Фінансову звітність підписують  керівник та бухгалтер підприємства.  

2. Фінансова  звітність підприємства (крім бюджетних  установ, представництв іноземних  суб'єктів господарської діяльності  та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до  чинного законодавства) включає:  баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.  

3. Для  суб'єктів малого підприємництва  і представництв іноземних суб'єктів  господарської діяльності національними  положеннями (стандартами) встановлюється  скорочена за показниками фінансова  звітність у складі балансу  і звіту про фінансові результати.  

4. Форми  фінансової звітності підприємств  (крім банків) і порядок їх заповнення  встановлюються Міністерством фінансів  України за погодженням з Державним  комітетом статистики України.  

5. Форми  фінансової звітності банків  і порядок їх заповнення встановлюються  Національним банком України  за погодженням з Державним  комітетом статистики України.  

6. Форми  фінансової звітності бюджетних  установ, органів Державного казначейства  України з виконання бюджетів  усіх рівнів і кошторисів видатків  та порядок їх заповнення встановлюються  Державним казначейством України.  

Стаття 12. Консолідована та зведена фінансова звітність  

1. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про  власні господарські операції  зобов'язані складати та подавати  консолідовану фінансову звітність.  

2. Міністерства, інші центральні органи виконавчої  влади, до сфери управління  яких належать підприємства, засновані  на державній власності, та  органи, які здійснюють управління  майном підприємств, заснованих  на комунальній власності, крім  власних звітів складають та  подають зведену фінансову звітність  щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.  

Зазначені органи також окремо складають зведену  фінансову звітність щодо господарських  товариств, акції (частки, паї) яких перебувають  відповідно у державній та комунальній власності.  

3. Об'єднання  підприємств крім власної звітності  складають і подають зведену  фінансову звітність щодо всіх  підприємств, які входять до  їх складу.  

Стаття 13. Звітний період  

1. Звітним  періодом для складання фінансової  звітності є календарний рік.  Проміжна звітність складається  щоквартально наростаючим підсумком  з початку звітного року у  складі балансу та звіту про  фінансові результати. Баланс підприємства  складається за станом на кінець  останнього дня кварталу (року).  

2. Перший  звітний період новоствореного  підприємства може бути менше  12 місяців, але не більше 15 місяців.  

3. Звітним  періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного  року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.  

Стаття 14. Подання та оприлюднення фінансової звітності  

1. Підприємства  зобов'язані подавати квартальну  та річну фінансову звітність  органам, до сфери управління  яких вони належать, трудовим  колективам на їх вимогу, власникам  (засновникам) відповідно до установчих  документів, якщо інше не передбачено  цим Законом. Органам виконавчої  влади та іншим користувачам  фінансова звітність подається  відповідно до законодавства.  Термін подання фінансової звітності  встановлюється Кабінетом Міністрів України.  

2. Фінансова  звітність підприємств не становить  комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.  

3. Відкриті  акціонерні товариства, підприємства  — емітенти облігацій, банки,  довірчі товариства, валютні та  фондові біржі, інвестиційні фонди,  інвестиційні компанії, кредитні  спілки, недержавні пенсійні фонди,  страхові компанії та інші  фінансові установи зобов'язані  не пізніше 1 червня наступного  за звітним року оприлюднювати  річну фінансову звітність та  консолідовану звітність шляхом  публікації у періодичних виданнях  або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.  

4. У разі  ліквідації підприємства ліквідаційна  комісія складає ліквідаційний  баланс та у випадках, передбачених  законами, публікує його протягом 45 днів.  

Стаття 15. Контроль за додержанням законодавства  про бухгалтерський облік та фінансову звітність  

Контроль  за додержанням законодавства про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами. Розділ V. Прикінцеві положення:  

1. Цей  Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.  

2. Кабінету Міністрів України:  

- підготувати  та подати до Верховної Ради  України пропозиції про внесення  змін до законів України, що випливають з цього Закону;  

- привести  свої нормативно-правові акти  у відповідність з цим Законом;  

- забезпечити  розроблення міністерствами та  іншими центральними органами  виконавчої влади нормативно-правових  актів, передбачених цим Законом,  а також перегляд і скасування  їх нормативно-правових актів,  що суперечать цьому Закону.  
 

 

2. Предмет й об'єкти бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський облік займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й включає планування, підготовку бюджетів, контроль і концентрацію уваги керівництва, оцінку, огляд  діяльності й аудит. Він здійснюється в масштабах кожної держави. Та найбільш характерним об'єктом його застосування є підприємство - державне, спільне, колективне, приватне, де щоденно відбувається велика кількість господарських  операцій, які вносять зміни у  склад господарських засобів  і їх джерел, за використанням яких необхідний контроль.

Засоби господарства становлять його матеріальну основу. Без знання їх складу, розміщення та джерел утворення  неможливо управляти виробництвом. Засоби господарства групуються як за видами й розміщенням, так і за джерелами утворення та за призначенням.