Економічна сутність, визнання та оцінка товарів на підприємствах оптової торгівлі

Вступ

Актуальність  теми. Перехід до ринкової економіки, поява різноманітних організаційно-правових форм підприємств, залучення в сферу торговельної діяльності значної частини працюючого населення, розвиток конкуренції, необхідність широкого впровадження сучасного обладнання та прогресивних технологій зумовили пошук нових підходів до організації технологічних процесів на підприємствах торгівлі. Як наслідок, особливої актуальності набувають питання фінансового та управлінського обліку надходження товарів, оскільки вони є найбільш вагомою частиною активів підприємства та займають особливе місце в складі майна. У підсистемі обліку надходження товарів формується інформаційна база для прийняття рішень щодо управління ними.

На сучасному етапі  відбувається процес удосконалення управління діяльністю на підприємствах системи споживчої кооперації України та розвиток нової організаційної структури – госпрозрахункових відособлених підрозділів споживчих товариств, споживспілок, підприємств. Виходячи зі змісту своєї діяльності, госпрозрахункові відособлені підрозділи мають на меті: задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, установ споживчої кооперації та позасистемних споживачів; забезпечення раціонального використання наявних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів; впровадження досягнень науки, використання передових технологій, і на цій основі забезпечення конкурентоспроможності підприємства; вирішення питань матеріального та соціального забезпечення працівників підрозділу.

Досягнення мети діяльності торговельних підприємств залежить від ефективності обліку та управління товарними запасами. У валюті балансу досліджених торгових підприємств товарні запаси займають близько 30-50 %.

Проблеми методики обліку та аналізу товарних запасів на підприємствах викликають особливий інтерес у вітчизняних фахівців. Так, теоретичні положення і практичні аспекти обліку та аналізу товарних запасів зокрема, обґрунтовані в роботах:  В.І. Бачинського, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, А.П. Гринько, Ю.А. Вериги, В.І. Єфіменко, В.П. Завгороднього, О.В. Карпенко, М.В. Кужельного, Л.В. Нападовської, В.Г. Лінника, Я.В. Соколова,  В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко, В.М. Костюченко, М.Г. Чумаченка,  Л.М. Янчевої та інших.

У зарубіжній літературі питання обліку та аналізу товарних запасів розкриті в роботах Міддлтона Д., Мюллера Г., Нідлза Б., Скоуна Т., Хорнгрена X.Т., Фостера Дж., Бріттона Е., Ватерстоуна К., Друрі К., Дональда І. Кізо, Джеррі Ж. Вейганта, Террі Д. Уорфілда та інших.

Мета та завдання роботи. Мета роботи - на основі вивчення спеціальної літератури та нормативно-інструктивних матеріалів розкрити теоретичні основи обліку та аналізу товарних запасів на торговельному підприємстві; провести дослідження практики формування системи інформаційного забезпечення обліку надходження товарів; на цій основі обґрунтувати напрямки вдосконалення обліку та аналізу товарних запасів на реальному підприємстві, виходячи з стратегічних цілей та на основі прогнозу економічних меж діяльності підприємства.

Для реалізації поставленої мети в роботі поставлені такі завдання:

- визначення економічної сутності, визнання та оцінки товарів на підприємствах оптової торгівлі;

- економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд джерел спеціальної літератури з обліку товарів на підприємствах оптової торгівлі;

- коротка організаційно-економічна характеристика базового(назва підприємства) підприємства;

- характеристика документального оформлення операцій з обліку надходження товарів на підприємстві оптової торгівлі;

- оцінка фінансового обліку надходження товарів на підприємствах оптової торгівлі;

- обґрунтування особливостей  обліку торгової націнки.

- визначення шляхів удосконалення обліку надходження товарів на підприємстві (назва підприємства) оптової торгівлі.

Об’єктом дослідження є ьеоретичні засади та практика фінансового обліку надходження товарів на підприємствах оптової торгівлі.

Предметом дослідження  в роботі виступає система фінансового обліку надходження товарів на підприємство оптової торгівлі ТОВ «Станком» та напрямки її вдосконалення.

Інформаційною основою курсової роботи є фактична інформація по ТОВ «Станком». Також в процесі написання роботи було використано ряд видань спеціальної літератури (монографії, підручники, періодичні видання та автореферати дисертацій), нормативно-правові акти України та джерела Інтернет. Теоретична основа курсової роботи - спеціальна економічна вітчизняна і зарубіжна література по проблемі дослідження. Нормативна основа - законодавчі акти України, інструктивні та методичні матеріали.

Методичною основою курсової роботи є використання  сучасних методів: порівняння базисних і ланцюгових відхилень, індексний, ланцюгових підстановок, методу різниць. В процесі аналізу і планування товарних запасів ТОВ «Станком» з застосуванням ПЕОМ використано пакет програмних продуктів.

Курсова робота за своє структурою складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та додатків.

 

 

1. Економічна сутність, визнання та оцінка товарів на підприємствах оптової торгівлі

Товарні запаси є важливою економічною категорією функціонування будь-якого торговельного підприємства. Розглядаючи сутність даного поняття можна виокремити різноманітні підходи до їх визначення в залежності від позиції, відносно якої той чи інший автор досліджує дану економічну категорію.

Так, науковець Афанасьєв М.П. визначає сутність товарних запасів як товарний ресурс підприємства, сформований ним для здійснення торговельної діяльності [7]. Однак, розглядати товарні запаси як ресурс, на думку авторки роботи, не зовсім коректно, оскільки товарні запаси мають також і певну цінність та вартість, яка може змінюватися в залежності від впливу ряду факторів (час, інфляція, попит, обмеженість, тощо).

Гаркавенко  С.С. розглядає товарні запаси через призму виконання функцій товаропостачання на підприємство. Відповідно до підходу автора, товарні запаси – це товари, що знаходяться в процесі обороту від постачальника до покупця, або від прямого реалізатора до споживача [19].

Автори відомого підручника «Економіка торговельного підприємства» Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О.,  Ушакова Н.М. визначають товарні запаси як товарно-матеріальний ресурс здійснення підприємством свої торговельної діяльності [49]. Особливу увагу автори приділяють політиці формування та використання товарних запасів. Вони визначають методологію нормування та управління товарними запасами в умовах ринку.

Також досить цікавими є  підходи до визначення товарних запасів  з позицій фінансового менеджменту, оскільки товарні запаси, виступаючи одночасно товарним ресурсом діяльності торговельного підприємства, також існують у форму витраченого капіталу на їх формування і відображають відповідним чином  фінансовій звітності.

Так, відомий науковець Бланк І.О. у визначенні товарних запасів відносить їх до категорії товарних запасів, розглядаючи їх як складову майнового потенціалу розвитку підприємства. Товарні запаси є частиною робочого капіталу, який знаходиться в обороті підприємства. Це, з одної сторони  товарно-матеріальні ресурси, а з іншого – витрачені кошти на їх формування. Таким чином, відповідно до підходу автора, розкривається і фінансово-вартісна сторона сутності товарних запасів. Їх реальна економічна вартість може змінюватися в залежності від вартості коштів, втрачених на їх формування [11].

Відповідно до підходу Ковальова М., товарні запаси відносяться до складу товарних запасів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні запаси є економічно-фінансовою категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості і організації діяльності підприємства [31].

Застосування терміну  “товарно-матеріальні запаси” пов’язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, а й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму і застосовуються у виробничому процесі.

Терміни “ товарно-матеріальні  активи”  і “товарно-матеріальні  запаси”  не досить прийнятні для  застосування з причини охоплення  ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними.  При цьому акцент робиться на можливості продажу таких активів.

Термін “товарні запаси”  найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів  продажу, що перебувають на складах [16].

Відповідно до бухгалтерського  підходу, методологічні засади формування інформації про товарні запаси у  бухгалтерському обліку та розкриття  її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ),

Відповідно до П(С)БО 9 запаси - це активи, які [16]:

• утримуються для  подальшого продажу за умов звичайної  господарської діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для  споживання під час виробництва  продукції, виконання робіт та надання  послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до економічного підходу, для здійснення безперервного  процесу товарного обігу необхідні певні запаси товарів.

Товарний запас  – це сукупність товарної маси, що знаходиться  в сфері обігу і призначена для продажу.

Товарні запаси виконують  певні функції: забезпечують безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції [27].

Необхідність утворення  товарних запасів предметів споживання викликана наступними причинами: безперервністю процесів обертання; сезонністю виробництва і споживання; не рівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; непередбаченими коливання попиту і ритму виробництва; необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; необхідністю утворення страхових резервів,  іншими причинами.

Товарні запаси класифікують по різноманітним ознакам. Так, в  залежності від особливостей обігу  є товарні запаси поточного зберігання, що призначені для задоволення повсякденної потреби торгівлі в безперебійному продажу товарів для населення, а також запаси товарів сезонного накопичування і дострокового завозу, що пов'язане з сезонністю виробництва і споживання окремих товарів, з умовами їх транспортування в окремі райони країни.

Важливе значення для  правильного обліку має порядок  оцінки запасів. Згідно з Положенням (стандартом) 9 придбані або вироблені  запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),
• суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

Первинною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка  визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгоджена 
засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первинною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первинна вартість запасів, які придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

• понаднормативні втрати і недостачі запасів;
• відсотки за користування позиками;
• витрати на збут;
• загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.