Економічна сутність, визнання та оцінка товарів на підприємствах оптової торгівлі

Основні засади організації обліку надходження товарів на підприємстві визначає наказ про облікову політику підприємства. Наказ про облікову політику дає змогу встановити, яких методів дотримується підприємство з питань первісної оцінки виробничих запасів, їх переоцінки та методу     оцінки  вибуття виробничих запасів.

Необхідними умовами  правильної організації обліку надходження товарів є:

• правильна організація складського господарства;
• наявність інструкції з обліку надходження товарів;
• правильне групування (класифікація) товарних запасів;
• розробка номенклатури товарних запасів;
• розробка норм запасу і норм витрат запасів.

Документи для відображення операцій по руху товарно-матеріальних цінностей:

1. Придбання ТМЦ –  “Приходна накладна”, “Товарно-транспортна накладна”, «Рахунок» (Додаток В, Г)

2. Продаж ТМЦ – “Рахунок”, “Видаткова накладна”, “Оптова накладна” (Додаток Д)

3. Переміщення і пересортиця-уцінка  ТМЦ – “Переміщення”

4. Повернення ТМЦ –  “Накладна на повернення ТМЦ”, “Повернення постачальнику”, “Повернення  в роздріб”

5. Переоцінка ТМЦ –  “Переоцінка ТМЦ”

6. Інвентаризація ТМЦ  – “Акт інвентаризації ТМЦ”

7. Оприбуткування надлишків  ТМЦ – “Оприбуткування надлишків  ТМЦ”

8. Списання ТМЦ –  “Списання ТМЦ”.

При документальному  оформлені тари, вид тари, умови, термін її повернення або порядок  оплати повинен передбачатись в договорі купівлі-продажу товарів. Якщо умова повернення не передбачена договором, тара купується та продається як звичайний товар.

 У випадку визнання  тари зворотною заставною постачальнику  за неї сплачується застава.  За невиконання  зобов’язань щодо повернення тари в договорі може бути передбачена умова про сплату штрафу (пені).

Документальне оформлення операцій з надходження товарних запасів на підприємство здійснюється за допомогою настуних документів:

• Придбання ТМЦ – “Приходна накладна”, “Видатки на придбання” , “Рахунок вхідний”
• Продаж ТМЦ – “Рахунок”, “Видаткова накладна”, “Оптова накладна”
• Переміщення і пересортиця-уцінка ТМЦ – “Переміщення”
• Повернення ТМЦ – “Накладна на повернення ТМЦ”, “Повернення постачальнику”, “Повернення в роздріб”
• Переоцінка ТМЦ – “Переоцінка ТМЦ”
• Інвентаризація ТМЦ – “Акт інвентаризації ТМЦ”
• Оприбуткування надлишків ТМЦ – “Оприбуткування надлишків ТМЦ”
• Списання ТМЦ – “Списання ТМЦ”.

Документальне оформлення надходження запасів, їх наявності  та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління виробничих запасів.

 

Рис. 4.1. Схема організації документообороту по запасам на ТОВ «Станком»

 

На рисунку 4.1. відображена схема операцій з руху запасів на ТОВ «Станком» .

Від правильності документального  оформлення операцій з надходження  запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

Відповідно до Податкового кодексу, [1] постачальник (продавець) при продажу товарів повинен покупцеві виписати податкову накладну  ( крім випадків, коли така покупка становить менше 20 грн.). Згідно Податкового кодексу,[1]  податкова накладна має містити такі дані, зазначені окремими рядками:

• порядковий номер податкової накладної;
• дату виписування податкової накладної;
• назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
• податковий номер платника податку ( продавця та покупця);
• місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
• опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);
• повну назву отримувача;
• ціну продажу без урахування податку;
• ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
• загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається  у момент виникнення податкових зобов’язань  продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається  покупцю, а копія залишається  у продавця товарів ( робіт, послуг).

У свою чергу, дата отримання податкової накладної є датою виникнення права платника податку на податковий кредит.

Податкова накладна виписується на кожну часткову або часткову поставку товарів. У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік  (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань.

На підставі податкової накладної та товарно-транспортної накладної постачальник повинен  виписати рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, які підтверджують факт передачі виробничих запасів.

Первинні документи, призначені для оформлення операцій з надходження, внутрішнього переміщення та відпуску запасів, є підставою для ведення у ТОВ “Інкерам-Україна” бухгалтерського і оперативного (складського) обліку. Виробничі запаси надходять до бухгалтерії, де вони підлягають перевірці за змістом операцій і правильністю їх оформлення (перевіряється наявність реквізитів, підписів, правильність арифметичних підрахунків). Особлива увага звертається при цьому на законність операцій.

Важливе місце в системі  організації обліку виробничих запасів  посідає безпосередня організація технології облікового процесу, що включає в себе вивчення складу облікових номенклатур, організацію руху усіх видів облікової інформації та забезпечення облікового процесу необхідними носіями інформації.

 

5. Фінансовий облік надходження товарів на підприємствах оптової торгівлі

Система рахунків бухгалтерського  обліку включає в себе три види рахунків:

1. синтетичні рахунки (рахунки першого порядку);
2. субрахунки (рахунки другого порядку);
3. аналітичні рахунки (рахунки третього порядку).

Синтетичними рахунками називаються рахунки, які містять в собі узагальнені дані про економічно однорідні групи господарських засобів підприємства, джерел їх утворення, господарські процеси, а також результати господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Особливим є те, що інформація на синтетичних рахунках відображається лише в грошовому вимірнику, вона є важливою для ведення Головної книги, складання Балансу, а також подачі різного типу звітності до фінансових органів.

В бухгалтерському обліку на кожний вид товарно-матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, на якому об'єкти обліку відображаються за кількістю (у прийнятих одиницях виміру) та вартістю (у прийнятій системі оцінки).

Аналітичні рахунки  групуються за групами, місцем зберігання, матеріально відповідальними особами, за субрахунками і рахунками бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух  належних підприємству предметів праці, що визнані для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р № 291, передбачені рахунки класу 2 "Запаси".

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне  зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, облічуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні"

Порядок оформлення в  обліку операцій з надходження товарно-матеріальних цінностей залежить від видів матеріалів, джерел їх надходження, порядку їх оплати і напрямку їх подальшого використання. Якщо товарно-матеріальні цінності використовуються у господарській діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником ПДВ, сума ПДВ, що виділена в прибуткових документах, відноситься на розрахунки з бюджетом за податковим кредитом. У випадку використання цінностей не для господарської діяльності ПДВ не виділяється, а входить до загальної суми оприбуткованих матеріальних цінностей незалежно від того, чи є суб'єкт підприємницької діяльності платником  ПДВ.

Якщо суб'єкт підприємницької  діяльності не є платником податку  на додану вартість, а також при наявності операцій, звільнених від ПДВ або таких, що не є об'єктом обкладення ПДВ, то при придбанні (виготовленні) товарно-матеріальних цінностей для таких видів діяльності їх вартість визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Для здійснення контролю за станом розрахунків з постачальником, а також за податковими накладними, які є підставою для нарахування  податкового кредиту, доцільно до субрахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відкрити субрахунки другого порядку - аналітичні рахунки "Розрахунки з постачальниками, які є платниками ПДВ" та "Розрахунки з постачальниками, які не є платниками ПДВ".

Для здійснення контролю за станом розрахунків з бюджетом за видами податків до субрахунка 641 "Розрахунки за податками" доцільно відкрити субрахунки другого порядку за видами податків - аналітичні рахунки "Розрахунки за податком на прибуток" та "Розрахунки за податком на додану вартість (ПДВ)" тощо.

Для обліку транспортних витрат і витрат, пов'язаних з доведенням запасів до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях, рахунки за якими надходять пізніше і які включаються до первісної вартості запасів, доцільно відкрити субрахунок "Транспортно-заготівельні витрати" до відповідного рахунка запасів. По дебету відображати всі понесені транспортні витрати і витрати з доведенням запасів до стану, придатного для реалізації, по кредиту - списувати за рахунком на підставі середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат на собівартість реалізованих запасів за формулою:

Сума транспортно-заготівельних  витрат (ТЗВ), яка відноситься до реалізованих запапасів	=	Середній відсоток ТЗВ	х	Вартість реалізації запасів за обліковими цінами
Середній відсоток ТЗВ	=	Сума ТЗВ на початок  місяця	+	Сума ТЗВ за поточний місяць
		Залишок запасів на початок  місяця за обліковими цінами	+	Вартість придбання  запасів у поточному місяці за обліковими цінами

Траспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів.

Якщо транспортні витрати, які пов'язані з придбанням запасів, є несуттєвими, то суму цих витрат доцільно відразу відносити на собівартість реалізованих запасів у невиробничій сфері, на загальновиробничі витрати - у виробничій галузі.

Доцільно також відкрити субрахунок до відповідного рахунка запасів "Товарно-матеріальні цінності в дорозі", на якому облічувати вартість і всі супутні витрати запасів, що знаходяться в дорозі, та на які ризики і вигоди перейшли до покупця.

Цей субрахунок необхідний для здійснення контролю за надходженням запасів на склади, правильним і своєчасним їх обліком.

По дебету субрахунка 'Товарно-матеріальні цінності в  дорозі" будуть відображатися купівельна вартість і всі витрати, пов'язані з придбанням запасів, за якими ризики і вигоди перейшли до покупця і які знаходяться в дорозі.

По кредиту - списання вартості запасів при надходженні  їх на склади або в інші місця  зберігання покупця.

Облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється за матеріально  відповідальними особами, найменуваннями і сортами в натуральному і грошовому вираженні. У місцях зберігання виробничі запаси облічуються в натуральних одиницях. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Аналітичний облік товарів  ведеться в кількісно - сумовому вираженні (крім товарів в оптовій торгівлі) за найменуваннями, партіями, групами, видами товарів залежно від форми торгівлі, місцями зберігання та в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Відображення надходження  товару в облікових регістрах  залежить від того, яким чином надійшов товар від постачальника.